Що Росія ховає за міфами про "героїв"

|
Версия для печатиВерсия для печати

 Яка ціна людини на Росії? Очевидно, що не дуже велика. Хоча на словах деякі категорії народу безцінні й піднесені на п'єдестал. Мова про військових. Славні герої, безсмертні подвиги, велика місія - подібні слова лунають не тільки 9 травня. Від початку так званої СВО вся ця патетика цілими днями ллється з російських офіційних і неофіційних писків.

На догоду моменту обов'язково спливають усі міфи про нібито героїзм російського народу, ті казки, якими нагодовано вже не одне покоління росіян. Усі ці Матросови, Гастелло, Космодем'янські, Молоді гвардії, Панфіловці тощо слугують лише одній меті - підтримати в російському суспільстві дух нібито спадкоємності героїзму, осмисленої самопожертви і високого бойового духу від минулих поколінь до нинішніх. Складається відчуття особливої важливої цінності служивої людини для величі держави. Але це красивий самообман, що триває в Росії століттями. У підсумку все перевернуто з ніг на голову.

Що військова, що цивільна людина в Росії завжди коштувала менше копійки, і якщо комусь здається, що це надмірне перебільшення, я вам скажу, що назвав навіть занадто високу ціну, адже в російській історії є настільки антилюдські епізоди, яких соромиться навіть московський людожерський режим. Пропагувати таке сьогодні занадто навіть для них. Але це поки що. Загалом про що це я?

Подивіться на картину російського художника Франца Рубо. Вона називається «Живий міст» і зображує фрагмент російсько-перської війни початку XIX століття. На полотні видно гармату, яка перекочується... так-так, можемо збільшити цей фрагмент... гармата перекочується через тіла живих російських солдатів. Очевидно, що люди заповнили собою яму для того, щоб стати живим мостом для проїзду артилерійських знарядь. Як думаєте, лежать вони там добровільно чи все-таки за наказом? Однак посил художника зрозумілий. «Живий міст» - ілюстрація того, що російський солдат цілком відданий цареві, бездумний і героїчний, йому не потрібно нічого для себе, він готовий відмовитися від людської гідності, перетворитися на пил, кинутися під колісницю заради перемоги у війні, сенсу і користі якої він сам вже точно не бачить.

Але хіба це всього лише стара історія з картини? Хіба «живі мости» залишилися в минулому, разом із російсько-перськими війнами? Чи ці мости продовжують будувати і сьогодні - тільки тепер замість гармат через них проходять армійські колони з літерою Z?

Подвиг чи примус? Героїзм чи експлуатація? Герої чи розхідники? У Росії постійно одне видають за інше. Чому ж росіяни самі покірливо лягають під колеса військової машини і що змушує їх приймати цю долю століттями?
Давайте розберемося: що насправді означає «живий міст», про який воліють не говорити? Як цей образ став вічним символом російської історії? І чому реальність у Росії завжди виявляється страшнішою за будь-який художній вимисел?

Відео: REPOSTUS


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]