Звідки взявся скандал про закупку протитанкових мін 1941 року й кому це вигідно

Версия для печати

 Чи купила Агенція оборонних закупівель (АОЗ) на Новий рік мільйон старих протитанкових мін? Чи треба зняти з виробників і постачальників зброї штрафи? Скільки там поставила АОЗ і чи не час звільнити її керівницю? 

В останні дні українське інформаційне поле переповнене не так новинами про український фронт і про те, що, наприклад, в Часовому Яру, росіяни суттєво укріпили позиції, як розбірками навколо ринку постачань зброї. 

Чому? Тому що в наступні кілька тижнів відбудеться контрактування значної частини бюджету АОЗ на наступний рік. Відповідно в зброярів на ці тижні дві задачі максимум: 

А) максимально дискредитувати конкурентів;

Б) максимально дискредитувати роботу АОЗ. Розуміючи, що в нинішньої очільниці закінчується контракт.

Ключові питання: чи віддасть Агенція знову всі обсяги потреби з певних боєприпасів лише українським заводам. Тим самим, що зірвали поставки цього року і виготовили неякісні міни. 

Читайте також: Нові подробиці скандалу з бракованими мінами для ЗСУ

Судячи з останнього брифінгу очільника Мінстратегпрому Германа Сметаніна він вважає таку позицію правильною і його не сильно обходить реальна спроможність заводів.

Принаймні остання цитата саме про це:  

"Умовно. Завод каже, що може виробити 50 000 наступного року. А я кажу: а скільки в 2026? Ну, можливо, якщо попрацюю, то 75000-100 000. Тоді я іду до Міноборони і кажу: укладіть контракт на 150 тисяч, і тоді я змушуватиму завод робити не 50 000, а 70 000. Але робити більше ніж він може", – заявив міністр у понеділок, 13 січня.

Якщо українські заводи отримають ключові замовлення на найактуальніші боєприпаси, а в решті АОЗ законтрактує європейські заводи-виробники чи європейських посередників, то в українських спецекспортерів залишається незначний сегмент ринку під назвою – "склади". 

Варто відзначити, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну вже підчистило чималу кількість складів. І війна за них іде не гірша ніж колись за золоті жили.

І цілком можливо, що скандал навколо закупівлі протитанкових мін Агенцією оборонних закупівель якраз стосується цього сегменту боротьби постачальників зброї.

Читайте також: Чому Умєров - це міністр корупції та поразки у війні

Як відомо, днями вийшла колонка військового експерта Сергія Згурця про те, що АОЗ під кінець року законтрактував мільйон американських мін 41 року випуску. І дав 10% передплати. Ясно, що міни Другої світової будуть кондиційними і є велике питання, навіщо нам ці ржаві банки.

До ранку вівторка 14 січня від представників ринку я дізналась, що історія трохи не така. Ідеться про склад в одній країні, яка в принципі з нами торгує, але не завжди охоче. 

На цей склад претендували крім АОЗ ще дві компанії. Одна всім відома приватна. Інша – нікому невідома приватна, але повʼязана зі скандальним відставним силовиком. 

Але на склад першими добіг представник "дружньої" до нас Болгарії. І Агенція оборонних закупівель взяла його пропозицію. 

Далі процитую пресреліз АОЗ: "Це контракт, що був укладений без фінансових зобов`язань. Жодних коштів за ці міни сплачено не було. І згідно з умовами самого контракту, це відбудеться лише за умов успішного проходження технічної інспекції всіх виробів, включно з полігонними випробуваннями". 

Направду така стадія контракту сильно відрізняється в цій стадії від, наприклад, 97% передплати, яку колись отримав "Львівський арсенал". 

Читайте також:  Як скандальна справа "Львівського арсеналу" пересікається з загадковою смертю у Чехії Роберта Зеленки

"Протитанкові міни, які були згадані в пресі, знаходяться на оборонному складі країни НАТО, стоять на озброєнні та щорічно проходять регламентні перевірки. І укладений контракт якраз дав змогу Агенції працювати з цими складами, адже постачальник отримав право власності на цей товар і забезпечив проведення технічної інспекції", – йдеться в заяві АОЗ. 

Тобто контракт дозволяє "забронювати" товар, не ризикуючи грошима. 

Зрештою, чи не того ж домагались конкуренти? Щоб потім там вибрати новіші міни?

По суті, зараз це такий самий конкурентний бій – як і бої за контрактування на болгарських чи румунських заводах.

Так само як скасування 7% штрафів – це боротьба за збільшення маржинальності бізнесу.

Спрогнозувати події наступних тижнів так само неважко. Поряд з боротьбою за збереження статутів АОЗ і ДОТ, де б були збережені повні повноваження наглядових рад на призначення і звільнення керівників (від чого залежить, хто розглядатиме через кілька тижнів питання продовження контракту керівниці АОЗ Марини Безрукової) ми побачимо багато витоків з аудиту МО та певних договорів про ефективність роботи самої Агенції оборонних закупівель.

Головне в цих боях, не забути, де наш головний ворог і навіщо в першу чергу нам зброя.

—

Тетяна Ніколаєнко, представниця антикорупційної ради при Міноборони; опубліковано у виданні Українська правда

Читайте також: 

• Дорогий раритет: чому Агенція Міноборони купує протитанкові міни часів Другої світової
• Пояснення МО про придбання боєприпасів на 23 млрд грн без участі АОЗ – обман, - Шабунін
• Фінансисти сміються з хапуг в Міноборони які недолуго брешуть, але в ЗСУ плачуть
• Умєров нищить реформу оборонних закупівель, на кону 550 мільярдів - ЦПК