Небезпеки законопроєкту №12030 про психічне здоров’я: лобізм та можливість корупції

Версия для печати

 22 листопада 2024 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №12030 щодо реформування сфери психічного здоров’я. Комітет ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

Редакція розслідувань Суспільного спробувала розібратись, як новий закон може вплинути на роботу галузі та чому експерти наполягають на його доопрацюванні.

Через повномасштабне вторгнення близько 15 мільйонів українців потребуватимуть психологічної допомоги. Так у 2023 році заявляло Міністерство охорони здоров’я. Проте в законодавстві досі немає визначення термінів "психічне здоров’я" і "психологічна допомога". 21 листопада Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт №12030 "Про систему охорони психічного здоров’я України", який мав би заповнити прогалини у законодавстві, але його критикують як урядовці, так і психотерапевти.

Читайте також Українці вважають що "Слуга народу" у ВР найбільше перешкоджає розвитку держави

Нацкомісія замість координаційного центру

Законопроєкт №12030, який у вересні 2024-го подали до Верховної Ради, пропонує створити Національну комісію з питань психічного здоров’я. Вона має регулювати програми підтримки психічного здоров’я, а також реєстратрувати надавачів послуг у галузі психотерапії та контролювати якість наданих послуг.

Подібні функції регулятора вже виконує Координаційний центр з психічного здоров’я, створений у 2023 році й підпорядкований Кабміну. Інституція виступає своєрідним посередником між міністерствами, органами місцевого самоврядування, науковою спільнотою. Працює вона за підтримки міжнародних ініціатив ВООЗ, проєктів USAID тощо. Особливим фокусом центру є просування всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?", яку запровадила дружина президента Олена Зеленська.

Ініціаторка законопроєкту №12030, депутатка від "Слуги народу" Лада Булах, так коментувала потребу в Національній комісії з питань психічного здоров’я: "Завдяки лідерству першої леді Олени Зеленської в Україні активно ведеться робота над створенням комплексної системи охорони ментального здоровʼя. Вона включає як медичну, освітню, соціальну, так і комунікаційну складові. Але для того, щоб цей "оркестр" різних напрямів збереження ментального здоровʼя грав синхронно, необхідний диригент".

Експерти з незалежних асоціацій психотерапії у коментарях редакції розслідувань Суспільного висловили занепокоєння, що національна комісія дублюватиме повноваження координаційного центру, але члени комісії матимуть ширші повноваження.

Стаття 39 проєкту Закону про психічне здоров’я пояснює роль Національної комісії в сертифікації психотерапевтів. Скриншот з сайту Верховної Ради України

Члени на громадських засадах як ризик

Національна комісія, відповідно до поданого проєкту закону, буде постійним колегіальним органом у сфері управління Кабінету Міністрів. У її склад мають увійти представники міністерств та саморегулівних організацій, як-от асоціацій психотерапевтів.

6 листопада була нарада, яку проводила депутатка Лада Булах, щодо нового законопроєкту. За словами джерела Суспільного, присутнього на ній, один із народних депутатів зауважив, що ніхто з фахівців професійних асоціацій не брав безпосередньої участі у створенні законопроєкту.

"Закони так не пишуться, десь під столом. Відсутність публічних обговорень із найбільшими асоціаціями, що представляють інтереси фахівців, викликає питання щодо прозорості процесу розробки законопроєкту", — каже Яна Українська, керівниця Центру психічного здоров’я мережі медичних центрів "Добробут", і додає про ще дві, на її думку, проблеми: у проєкті немає норм, які б декларували виборчий процес членів нацкомісії, та сама нацкомісія буде не незалежним органом, бо підпорядковуватиметься Кабміну.

Читайте також: Навіщо "слуги народу" намагаються засекретити резонансні вироки

Яна Українська, керівниця Центру психічного здоров'я "Добробут". Сайт клініки "Добробут"

Координаторка платформи "Її підтримка" Вікторія Ковалевська висловила сумніви щодо незаангажованості членів майбутньої національної комісії:

"Одразу п’ять міністерств (МОЗ, Мінсоцполітики, МОН, МВС та Міноборони. — ред.) будуть давати фахівців для роботи у цій комісії, і разом з представниками саморегульованих організацій, чия діяльність теж буде регулюватись комісією, будуть вирішувати питання сертифікації фахівців. Чи полегшить це роботу? Складається так, що ускладнить. З’явиться новий порядок, який потрібно буде постійно вдосконалювати. Оновлювати його будуть люди, які взагалі не належать до сфери [психічного здоров’я]".

Вікторія Ковалевська, координаторка платформи "Її Підтримка". Сайт платформи "Її Підтримка"

Згідно з проєктом закону, секретаріат національної комісії, включно з членами та головою, формально не будуть державними службовцями. Проте половина персоналу складатиметься з представників міністерств, тобто зі службовців. А інші члени комісії, стверджує Яна Українська, не матимуть обмежень, які б забороняли їм вести приватний бізнес, що може спровокувати потенційний конфлікт інтересів.

Непрозоре призначення членів комісії, за словами Української, може призвести до політичного впливу на її рішення та діяльність, створювати ризик призначення членів, які не мають достатньої кваліфікації.

Шлях для лобістських груп

Національну комісію планують організувати та фінансувати як окремий державний орган. Однак проєкт суперечить вимогам українського законодавства, йдеться у науково-експертному висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Так, члени нацкомісії працюватимуть "на громадських засадах", тобто без зарплати. Для офіційних державних органів це протизаконно, адже працівники держустанов отримують зарплатню і мають чіткий правовий статус.

Неясність положень щодо фінансування та статусу працівників може підвищити корупційні ризики, йдеться у згаданому висновку.

Законопроєкт передбачає, що Національна комісія з питань психічного здоров’я буде фінансуватися з держбюджету та інших, не заборонених законом джерел, як-от за рахунок грантів та субсидій від ВООЗ, Єврокомісії, ООН та Світового банку, внесків від благодійних організацій, фондів та приватних донорів, зацікавлених у підтримці програм з психічного здоров’я.

Проте Міністерство фінансів у експертному висновку до законопроєкту наголосило, що автори проєкту не надали розрахунків, як покривати додаткові витрати комісії, і не вказали реальні джерела покриття видатків.

Яна Українська висловила сумніви щодо доцільності такого подвійного фінансування інституції: "Цей орган не координує різні проєкти, щоб отримувати кошти міжнародної допомоги. Він вирішує долі фахівців, відбираючи й вносячи їх до загального реєстру. Це має ознаки органу центральної виконавчої влади, який має фінансуватись виключно з бюджету України".

Член Європейської асоціації психотерапевтів та психоаналітик Роман Кечур припускає, що позабюджетне фінансування установи може прокласти шлях для лобістських груп та внесення в реєстр психотерапевтів "потрібних" людей.

Читайте також: Ризики і загрози нового закону: захист персональних даних ціною в мільярди гривень

Спроба контролю ринку та ризик корупції

Сертифікацію психотерапевтів в Україні сьогодні здійснюють професійні асоціації, як-от Національна психологічна асоціація, яка представляє Україну в Європейській федерації психологічних асоціацій, Асоціація психотерапевтів та психоаналітиків України, Українська спілка психотерапевтів, а також Український психотерапевтичний університет. Кожна з них має особливості та стандарти.

Роман Кечур вважає, якщо віддати сертифікацію у руки майбутньої нацкомісії, де будуть не лише фахівці з психотерапії, а й посадовці, це може негативно вплинути на галузь:

"Якщо регулююча організація буде створена з державних управлінців, а не з фахівців [з психотерапії], ми отримаємо надмірну стандартизацію там, де вона є неможлива і непотрібна. Наприклад, на сьогодні є декілька десятків науково обґрунтованих методів психотерапії, які мають свій освітній стандарт і своїх фахівців, що можуть оцінити якість роботи. Жоден держслужбовець не здатний це оцінити.

На нашу думку, суб'єктом сертифікації й акредитації фахівців мають бути професійні організації, які отримують від держави статус саморегулівних. А держава вже залишає за собою останнє слово. Якщо організація порушить певний освітній стандарт, то держава може просто відібрати статус саморегулівної й фахівці будуть змушені атестуватись іншим способом. Це дієвий механізм, але саме сутність і наповнення сертифікації потрібно віддати фаховим асоціаціям.

Якщо ми заберемо функції сертифікації та децентралізуємо їх, а залишимо нацкомісії лише функції нагляду, отримаємо значно більше важелів впливу. Якщо сам склад комісії обмежимо фахівцями, а технічний персонал буде держслужбовцями, то буде більш відкритий діалог. Наприклад, візьмемо 15-20 асоціацій, і жодна не буде мати монополії, введемо принцип змінності керівництва і членства і введемо прозорість публікації всіх рішень, заборону на закриті рішення", — каже Кечур.

Роман Кечур, член Європейської асоціації психотерапевтів. LB.ua

"Цікава спроба перекласти цей неоднорідний ринок в руки держави, — каже координаторка платформи "Її підтримка" Вікторія Ковалевська. — У нас є спеціалісти, які розбудували всі терапевтичні напрямки, вклали велику кількість власних коштів. Логічно, що ці люди на чолі своїх напрямків мають достатньо компетенції вирішувати, хто в їх напрямку може бути [в реєстрі] сертифікованим психотерапевтом".

Фахівчиня Алла Ликова — кататимно-імагінативна психотерапевтка, також практикує EMDR, один із найпопулярніших напрямків психотерапії в Україні. На її думку, якщо держава вирішить просунути й захистити кілька методів психотерапії, інші залишаться в тіні, а фахівців можуть позбавити доступу до вільної роботи на своєму напрямку.

Щоб працювати психологом, каже експертка, наразі достатньо мати диплом про вищу освіту. Але цей диплом може свідчити про різний рівень підготовки. У багатьох випадках він не гарантує, що спеціаліст має потрібні практичні вміння для роботи.

Ликова зазначає, що ситуація з підготовкою психотерапевтів в Україні потребує великих змін — значно краще деталізованих, ніж у проєкті закону, який зосереджує увагу переважно на контролі за діяльністю психотерапевтів. У проєкті, каже фахівчиня, бракує прозорих умов для праці психотерапевтів і чітких кроків для розвитку галузі.

Алла Ликова, членкиня Української спілки психотерапевтів. Центр психотерапії "Структура"

Міністерство внутрішніх справ, як і експерти, теж має застереження до того, що сертифікацією фахівців у сфері психічного здоров’я буде займатися національна комісія. У відповіді на звернення голови Комітету Верховної Ради з захисту прав ветеранів Галини Третьякової МВС зазначило, що це може призвести до монополізації процесу сертифікації та відкриття можливостей для корупції.

Міністерство рекомендувало чітко прописати порядок, за яким психотерапевти проходитимуть атестацію та сертифікацію, а також визначити органи або відомства, які будуть відповідальні за цю процедуру.

Читайте також: Новий Закон про мобілізацію: кому, коли і як треба оновити свої військово-облікові дані

Перекладання відповідальності за психічне здоров’я на бізнес

Законопроєкт №12030 також передбачає створення служб психічного здоров’я на підприємствах, де працює понад 50 осіб. Менші підприємства зможуть залучати фахівців із психічного здоров’я за сумісництвом. На підприємстві з кількістю менше 20 осіб для виконання функцій служби психічного здоровʼя можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Відповідно до науково-експертного висновку до законопроєкту, ці зміни можуть призвести до збільшення фінансового навантаження на роботодавців. Водночас є сумнів, чи здатні навіть великі організації ефективно створювати такі служби психічного здоров’я і чи зможуть реально впровадити нововведення за рік після прийняття закону.

Координаторка "Її підтримки" Вікторія Ковалевська припускає, що на підприємствах, де менше 50 людей, впровадженням політики ментального здоров'я може займатись один із працівників за сумісництвом: "Я підозрюю, що людина, яка відповідає за охорону праці й пожежну безпеку, візьме на себе ще й охорону психічного здоров’я".

І що далі?

Яна Українська каже, що проголосований у першому читанні законопроєкт вимагає суттєвого доопрацювання: "До системи психічного здоров’я входять і психіатрична допомога, і надання психологічних послуг в школах, соціальних центрах, людям з наркотичною залежністю. Ці всі питання не окреслені".

Якщо закон таки ухвалять, введення його у дію може тривати 5-6 років.

Ми звернулись до ініціаторки законопроєкту Лади Булах та голови парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайла Радуцького з проханням прокоментувати зауваження експертів. Лада Булах так і не надала відповіді, а Михайло Радуцький вирішив утриматися від коментарів. 

—

Катерина Саєнко, опубліковано у виданні СУСПІЛЬНЕ

Читайте також

• Атомний авантюризм влади
• У чому суть цього права на "Свободу мирних зібрань" його історія та особливості реалізації
• "Слуги народу" готують подарунок хапугам, пропонують державі оплатити те, що у неї було вкрадено
• Законопроєкт №12039: корупціонери зможуть відкупитися дешевше
• Тотальний відеонагляд в Україні: уроки з роману "1984" та сучасні реалії законопроекту №11031
• Як діятиме закон, що забороняє РПЦ в Україні: 8000 судів не треба