Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво два рази на рік святкують іще тільки 4 країни. Який календар (не) бреше?

Версия для печати

Вперше за багато років (але не вперше в історії) Україна офіційно святкувала 25 грудня - бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому каверзу: це Різдво — неправильне, бо «на польське Різдво і снігу немає, і вам, східнякам, байдуже, а в нас — традиції»!

Колись у музеї Соана у Лондоні я побачив дуже цікаву картину. В основі її сюжету нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.

Вільям Хогарт, «Предвиборний бенкет». Віги відбили кілька трофеїв. Серед них транспарант з написом «Give us our Eleven Days» — «Віддайте нам наші Одинадцять днів!» За вікном видно, що мітинг продовжується

Той мітинг нібито відбувся у графстві Оксфордшир у 1754 році під гаслами «Поверніть нам наші Одинадцять днів!»

«Поверніть нам наші Одинадцять днів!»

Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?

Хоча віги хотіли запровадити точніший календар. Консервативні Торі обурювалися. А точніше — чинили опір запровадженню на Британських островах Григоріанського календаря.

У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть, то була логіка.

Тому що формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року настало не 3-тє, а 14-те!) сприймалося як те, що панна влада забрала у них 11 днів із життя! Буквально: з їхнього життя було віднято 11 діб!

Ви погодилися б померти на 11 днів раніше? От і вони теж не хотіли.

Алоїзій Ліліо, бл. 1510 - 1576

Справжній спадкоємець латинської цивілізації Алоїзій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.

Також він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці саботуватимуть навіть у ХХІ столітті. Він хотів упорядкувати календар, бо той зовсім відбився від рук!

Юліанський календар мав похибку однієї доби. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.

Спробуйте без Гугла відповісти на запитання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось пригадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді немає. Тим більше, що обидві ці відповіді неправильні.

Астрономічний рік (а ми зараз говоримо саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 364 доби, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.

Тобто кожні 4 роки з цього годинника Юліанський календар накопичує ще одну «зайву» добу. І календар починає "грішити". Тобто свята (більшість з яких завжди були прив'язані до астрономічних явищ — зміни фаз Сонця і Місяця) відхилялися від своїх природних термінів.

Гай Юлій Цезар, Скульптор Нікола Кусту, 1696, Лувр

Коли Гай Юлій Цезар вводив свій календар, здавалося, що цієї похибки можна нехтувати. Але через 45 років у Віфлеємі мав необережність народитись Ісус. Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступної тисячі років християнська релігія здобула прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календаря з незручності перетворилася на проблему.

Щоправда, проблема була пов'язана не так з Різдвом, як із Воскресінням. За канонами Великдень — весняне свято. А через похибку Юліанського календаря кожні 128 років додавалася нова епоха, і дати сповзали на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня одного прекрасного дня могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!

Якщо почекати ще кілька тисяч років, то й Різдво стане літнім святом. Тому що кожна скільки-небудь спостережна людина може помітити, в якому напрямку «зсувається» Різдво, якщо воно колись було 24 грудня, а стало — 7 січня.

Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа! Це є гарною новиною лише для православних австралійців: у них нарешті з'явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не у розпал спеки.

У тему: Будемо жити! Кінець світу переноситься з 21 грудня 2012 року на 6 000 років наперед

Той самий календар

Отже, з часів Нікейського собору (325 р.) і до часів Алоізія Ліліо та папи Григорія XIII весняне рівнодення «сповзло» на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову всі християнські канони!

Потрібно було терміново повернути весняне рівнодення — початок астрономічної весни на 21 березня.

Як розрахувати, коли буде наступний Великдень? Дуже просто: досить пам'ятати, що Великдень відзначають у першу неділю після першої весняної повні. Якщо повня з'являлася між 11 і 21 березня, то згідно з церковними правилами у ХVI столітті вона не вважалася весняною. І Великдень святкували лише через 30 діб після наступної повні.

Весняне свято поступово «пересувалося» у бік літа. Треба було щось зробити із календарем. Алоїзій Ліліо запропонував змінити календар. Насамперед треба було «викреслити» 10 зайвих днів із календаря. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла поза межами королівств та імперій.

Відповідно до булли папи Григорія XIII, після 5 жовтня 1585 року наставало відразу 15 жовтня. Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені, незважаючи на те, що ця новація дійшла до них на 170 років пізніше. Але Лілліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі — прибрати з календаря ще три доби кожні 400 років.

За Юліанським календарем високосними вважалися роки, останні дві цифри яких ділилися на 4 без залишку, а також всі роки, номери яких закінчувалися нулями. Ліліо запропонував, щоб високосними зважали лише ті роки з дому нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.

Зверніть увагу: 1600 був високосним, а 1700, 1800, 1900 - ні. А ось 2000 — знову був високосний. Пам'ятаєте?

Можна іронізувати — але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не час від часу. Римська церква запропонувала змінити принципи календаря, запропонувала й універсальне рішення, яке діятиме і після смерті Папи, і ще століття після того. Яка ще організація мислить категоріями вічності?

Алоізій Ліліо передає Григорію ХІІІ проект реформи календаря

Великдень тріумфально повернули на звичне місце в календарі, а сам календар перестав грішити.

Потім було викарбувано пам'ятну медаль. На одному боці медалі – Папа. А на другий – вівця. Точніше, Агнець. Точніше — зодіакальний Овен. І дракон, який схопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582 року. Що означає весь цей ребус?

Це був час, коли поезії символів приділяли набагато більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час.

Агнець символізував Христову жертву і воскресіння. Але водночас це був символ зодіакального знака Овна, дія якого починається 21 березня — у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Великдень, зв'язок якого з весняним рівноденням 21 березня було відновлено на віки віків. Адже саме символом вічності є той дракон, що згорнувся обручкою навколо голови Овна.

«Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки» — 1918. — № 14. — С. 4.

Григоріанський календар сподобався не всім. Протестанти вважали, що «краще розійтися з Сонцем, ніж зійтись із татом». Англійці, як ми пам'ятаємо, теж 170 років чинили опір проти його введення. Але найупертішими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише 1918 року. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

Українська Центральна Рада ухвалила 12 лютого 1918 року «Закон про заведення в Україні чисельності години за новим стилем та переведення годинників на середньо-європейський час» . Відповідно до цього закону після 15 лютого наставало 1 березня 1918 року. Того ж дня Україна перейшла на європейський час і опинилася в одному часовому поясі з Берліном та Віднем. Цікаво, що в комуністичній РРФСР , а згодом — у  СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цього дня відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

По суті, традиція офіційного свята державного вихідного дня є досить молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР. Офіційним вихідним днем ​​7 січня вперше стає лише у 1990-х роках. На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня. І в дореволюційних календарях, і на післяреволюційних — Різдво позначено того самого дня: 25 грудня.

Звідки взялася традиція святкувати Різдво саме цього дня? Немає достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомий не лише місяць і день — навіть про пору року немає жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився «найдовшої ночі».

Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву, було поширене серед багатьох народів. Дні зимового сонцестояння — це ще час, коли у Стародавньому Римі відзначали свято Сатурналії. Очевидно, на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення.

Залишилося лише легалізувати практику. Рішення про відзначення Різдва Христового в день 25 грудня було ухвалено на  Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі 431 року.

З Різдвом!

—

Олександр Зінченко, опубліковано у виданні  Історична правда

Переклад: Аргумент

В тему:

• Святковий викрутас перед Москвою: навіщо українцям Різдво святкувати двічі?
• Чи існує «католицьке Різдво» і коли народився Спаситель?
• Чому Хрещення Русі – не свято Московського патріархату
• За сто років чисельність християн збільшилася вчетверо і досягла 2,2 млрд.
• Чи зможе людство жити без релігії?