Сіяти зерно скоро буде нікому. Війна створила катастрофічний дефіцит людей в агрогалузі

Версия для печати

 У Міністерстві аграрної політики кажуть, що програма бронювання сільгоспників дозволяє зберегти мінімум фахівців, які працюватимуть в секторі, зокрема під час посівної.

Який матимемо врожай і чи вдасться аграріям в Україні подолати кризу дефіциту людських ресурсів? Відповіді на ці питання шукали у виданні ФОКУС.

Українським аграріям бракує не лише коштів на початок весняно-польових робіт, а й робочої сили. Чого лише в них вдосталь, то сміливості та досвіду, адже минулорічна посівна в країні була не менш складною. Тож в Міністерстві агрополітики запевняють, що поля будуть засіяні. Як сказав заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час телемарафону, людський фактор — це один з ключових викликів, однозначно існує дефіцит робочої сили.

"Станом на сьогодні, на щастя, це не призвело до зупинки діяльності. Наявні програми бронювання дозволяють цей мінімум зберегти", — зазначив Висоцький.

Мінімум, який працюватиме в секторі сільського господарства, сягає 500 тисяч найманих працівників. Особливо не вистачає підприємствам механізаторів, трактористів. Таких до ЗСУ мобілізують насамперед. Фокус поспілкувався з експертами галузі, які у прямому сенсі з полів розповіли, з якими силами розпочали посівну.

Читайте також:  Земля Луганщини в окупації. Війна з російським звіром та сільське господарство

Мінімум, який працюватиме в секторі сільського господарства, сягає 500 тисяч найманих працівників. Фото: УНІАН

"Головний енергетик великого підприємства — у війську, тож працює по телефону"

Голова Всеукраїнської Аграрної Ради, президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун зазначив, що дефіцит кваліфікованих кадрів в галузі відчувається не вперше, і не лише з початком посівної. Вже третій рік поспіль, від початку повномасштабної війни, аграрії працюють на полях. Проте зараз досить напружено чекають на рішення щодо мобілізації і можливості бронювання співробітників.

"Завдяки ранній весні і сприятливим погодним умовам люди вже вийшли в поля і почали сіяти вже з кінця лютого, адже виходу в нас немає. Нещодавно я побував на Дніпропетровщині — зустрічався там з аграріями, які працюють 5-8 км від лінії фронту в полях. Кажуть, "так, страшно. Летить, "бахкає", але жити за щось треба, орендну плату платити треба"… Ну і з морального боку легше — бачать ЗСУ захищають…" — ділиться Андрій Дикун.

Якщо в механізатора чи машиніста є якась військова спеціальність, то броні він не підлягає. Тому ситуація надзвичайно напружена

Від початку повномасштабного вторгнення, за його словами, спостерігалися великі проблеми з кадрами, адже висококласних аграріїв готують саме підприємства. І таких фахівців в галузі вважають унікальними.

"Це дуже унікальні люди: високого рівня трактористи, механізатори. Тому, дякуємо, що Міністерство аграрної політики сьогодні дає можливість бронювати цих людей, але, наприклад, якщо в механізатора чи машиніста є якась військова спеціальність, то броні він не підлягає. Тому ситуація надзвичайно напружена", — зазначає Дикун.

Голова Всеукраїнської Аграрної Ради виділив топ спеціальностей, які критично важливі для агрогалузі.

"Механізатор, головний агроном, енергетик підприємства. Часто ці люди раніше опанували військову професію, тож їх забронювати неможливо. Але такі посади топового рівня, і їх відсутність критична для підприємств. Я знаю фахівця — головного енергетика підприємства, який перебуває у війську, але продовжує працювати на полі. Телефоном консультує, підказує… Дуже-дуже важко", — ділиться експерт.

Процес бронювання на сьогодні в Україні триває близько місяця. Фото: УНІАН

Бронь від мобілізації 2024: що відомо та які очікування аграріїв

Зазначимо, що алгоритм бронювання на сьогодні в Україні наступний:

• агровиробник подає документи з переліком осіб для бронювання на ОВА або на аграрне відомство;

• списки направляють у Генштаб;

• після затвердження — до Міністерства економіки;

• Мінекономіки видає наказ із переліком заброньованих осіб.

Від початку повномасштабного вторгнення спостерігалися великі проблеми з кадрами. Фото: УНІАН

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначає, що процес оформлення бронювання триває близько місяця. Наразі уряд намагається пришвидшити процес, зокрема за допомогою цифрових рішень. Щоб безпосередньо через електронний кабінет надавати документи та отримувати підтвердження.

Читайте також:  Як АПК України може перетворитися на перешкоду на шляху до ЄС

Нова версія законопроєкту про мобілізацію передбачає не лише запровадження електронного кабінету, а й пропонує ввести щомісячний платіж, який гарантуватиме відстрочку від мобілізації для різних категорій працівників, з метою поповнення держбюджету. Голова економічного комітету Верховної Ради України та співавтор законопроєкту Дмитро Наталуха таку концепцію пояснює тим, що на підприємстві можуть самостійно обирати, кого зі співробітників хочуть забронювати. Активні ФОПи також матимуть можливість економічного бронювання.

Важливо, що законопроєкт, який зараз готують до другого читання, не скасовує існуючого порядку бронювання працівників критичних галузей економіки.

Дефіцит кваліфікованих кадрів в агропромисловості, який був і до війни, зараз відчувається особливо гостро. Фото: УНІАН

Опитані Фокусом експерти галузі зазначають, що земля і посівна не чекають, потрібно працювати, проте ситуація невизначеності дуже напружує.

Навчають жінок, дівчат. Ми ж не можемо зупинитися, адже триває посівна. Це вже третій рік війни і наша третя посівна, тож ми розуміємо, що до цього треба готуватися

"Ось зараз якраз бронь закінчується, тож ми зараз трошки напружені, тому що розуміємо: в більшості підприємств аграрного сектору бронь закінчується, десь нам йдуть на зустріч — дають забронювати, а так багато керівників підприємств вже самі сідають за трактор, бо виходу немає. В мене є приклади, коли беруть випускників шкіл, які закінчили заклад, мають право здавати на права, сідати за кермо — навчають. Хтось навчає жінок, дівчат. Ми ж не можемо зупинитися, адже триває посівна.

Це вже третій рік війни і наша третя посівна, тож ми розуміємо, що до цього треба готуватися. Зараз чекаємо на рішення щодо мобілізації, щоб мати розуміння, кого ж нам вдасться забронювати, тому що ти сьогодні розраховуєш на людину і два роки ти міг її бронювати, а завтра не буде броні — її заберуть, і то буде дуже велика проблема. Тож нам би хотілося, щоб трошки пришвидшилися ці процеси", — розповідає Андрій Дикун.

З ним погоджується генеральний директор УКАБ Олег Хоменко. За його словами, дефіцит кваліфікованих кадрів в агропромисловості, який був і до повномасштабної війни, зараз відчувається особливо гостро.

Читайте також: Розмінувати поля: алгоритм, час, гроші, ризики, чорний ринок саперів

Людям доводиться працювати у режимі нон-стоп. Фото: УНІАН

"Була потреба завжди у машиністах, водіях, фахівцях лінійного складу. Це такі категорії, які були критичні завжди. Із початком повномасштабного вторгнення і мобілізацією людей, відтоком людей за кордон, переселенням дефіцит загострився ще більше.

Є питання, що компанії с/г виробників користуються можливістю бронювання, що дає можливість бронювати до 50% військовозобов'язаних, але насправді цього, на жаль, дуже мало, і виробникам доводиться шукати інші шляхи залучення людей, залучати молодь, проводити перепідготовку фахівців, ротацію по техніці. Людям доводиться працювати у режимі нон-стоп і насправді, якщо ми говоримо про посівну, це якраз гострий дефіцит кадрів, коли посівна відбувається в цілодобовому режимі, тому доводиться шукати варіанти і залучати фахівців зі сторони, або просто призупинятися", — зазначає він.

Компанії виробників користуються можливістю бронювання, що дає можливість бронювати до 50% військовозобов'язаних, але насправді цього, на жаль, дуже мало, тож доводиться шукати інші шляхи залучення людей

Тим часом, за інформацією порталу Work.ua, що дослідив, на які професії у лютому зріс попит, сільське господарство і агробізнес потрапив у семірку категорій з найбільшим приростом вакансій у лютому.

Читайте також: Розмінування, техніка від благодійних фондів та нові сухі залізничні порти: як в Україні проходить друга військова посівна

Агробізнес потрапив у сімку категорій з найбільшим приростом вакансій у лютому. Фото: work.ua

За кермо трактора — жінок. Як аграрії вирішують проблему з кадрами на місцях

За словами Олега Хоменка, наразі підприємства активно залучають до роботи під час посівної студентів та жінок. Проте і тут виникають проблеми.

"Студенти не мають практичного досвіду. А ризикувати ми не можемо, адже трактор вартує пів мільйона доларів і сівалка коштує 300 тис. доларів. Посадити за неї молоду людину, у якої немає необхідних навичок і кваліфікацій… це складно. Це потребує підготовки фахівців. З цього моменту будуть залучатися практиканти, студенти. Компанії розглядають залучення жінок до цих робіт для того, щоб навчити їх це робити", — зазначив він.

Люди з оптимізмом повертаються, адже вірять в ЗСУ, в те, що знайдуть працівників. Проте знають, що ризикують, працюючи поблизу від лінії фронту

Хоменко теж визначив топспеціальності, у яких є надгостра потреба:

• механізатори;

• трактористи-машиністи;

• агрономи;

• різноробочі, які задіяні на польових роботах.

Читайте також: Друга «воєнна» посівна України: заміновані поля, обмеженість фінансового ресурсу і МТЗ

Повертаються до посівної деякі підприємства на правобережній Херсонщині. Фото: УНІАН

"Ми цінуємо наших людей, тож зрозуміло, що заробітні плати теж ростуть. Та навіть зараз не питання в грошах. Можна будь-які гроші заплатити, але немає цієї людини і все. Повертаються зараз деякі підприємства на правобережній Херсонщині, наприклад, яку було звільнено, так там керівники два роки не сіяли. Вони зараз повертаються туди — на частково розміновані поля — і кажуть:

"Поки їдемо, але навіть не розуміємо, як впораємося". Мовляв, сам сяду за трактор. Може, там одного-двох механізаторів десь знайде… Це дуже велике питання на тих територіях, які були деокуповані і заміновані… Але люди з оптимізмом повертаються, адже вірять в ЗСУ, в те, що знайдуть працівників. Але ви самі розумієте, як це працювати поблизу від лінії фронту. Ясно, що агротехніка — це не військова ціль, але ж все може бути. В нас немає виходу. Ми розуміємо, що 70% валюти, яка сьогодні приходить в Україну, — це експорт аграрної продукції, і це наш обов'язок сьогодні працювати. Нам не так важко, як хлопцям на передовій", — каже Андрій Дикун.

Раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що після обстеження сільськогосподарських земель аграрії повертаються до роботи в усіх регіонах, зокрема в деокупованих громадах. "Україна вже розпочала третю посівну за час повномасштабної війни. Завдяки теплій погоді така посівна іде в 4-х областях на півдні", — сказав прем'єр.

—

Дар'я Денисова, опубліковано у виданні ФОКУС

На цю тему:

• Агрофірми в окупації: «Продати урожай за безцінь чи залишити в полі»
• Ризики стратегії виживання на окупованих російськими загарбниками територіях
• Якою буде посівна-2023 на Херсонщині? «Ракети на полях, робітники на фронті»
• Бізнес на окупованих територіях: на межі між колабораціонізмом і виживанням
• Розмінування України займе десятки років, воно коштує від 2 до 8 доларів за квадратний метр
• WP: Щільні мінні поля – найбільша перешкода для українського наступу
• М’ясорубка на роки: російська тактика на другий рік повномасштабного вторгнення в Україну — звіт RUSI
• Де російські окупанти залишають пастки? Поліцейська-кінологиня розповіла про небезпеку на Херсонщині