“Розчистка” Сули: “Цілком відсутня оцінка довготривалих ризиків на стан довкілля”

Версия для печати

Намагання недовідставлених чиновників Лохвицької РГА та Полтавської ОДА “покращити” річку Сулу дикунськими заходами вимушує ставати на її захист відомих наковців. Публікуємо їх.

Відгук доктора економічних наук, професора кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств Національного авіаційного університету Олени Михайлівни Паливоди.

На цю тему: Сула, бабло і дикуни

ВІДГУК

на Звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності

“Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту”

(№ 20194163450)

Ознайомлення з результатами Звіту з оцінки на довкілля планової діяльності “Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту” (№ 20194163450) дає підстави висловити певні зауваження.

По-перше, у представленому Звіті економічна оцінка запланованих заходів представлена лише розрахунками сум компенсаційних платежів на період проведення запланованих робіт та розрахунком збитків, які будуть завдані рибному господарству. В той же час ґрунтовна оцінка має неодмінно містити детальний розрахунок всіх витрат запланованого проекту та його порівняння з очікуваною сумою економічних та соціальних ефектів після відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула. Серед можливих позитивних соціальних ефектів від здійснення проекту у матеріалах Звіту зазначено лише створення додаткових робочих місць на період проведення заходів у кількості 15 осіб (с.27). Розрахунок же економічних ефектів та економічної ефективності є цілком відсутнім, що зумовлює неповноцінність та недостатню обґрунтованість представленої у Звіті оцінки впливу на довкілля.

По-друге, щодо оцінювання доцільності здійснення саме представленого проекту та оцінювання альтернативних варіантів. У Звіті зазначено, що альтернативні варіанти відновлення гідрологічного режиму ріки не розроблялися» (с.33) у зв’язку з тим, що розчистка здійснюватиметься в межах існуючого русла в той час, як з наведених карт є очевидним, що дана інформація є суперечливою і потребує додаткової перевірки та оцінки. У Звіті представлено альтернативні варіанти розміщення планованої діяльності та варіантів технологічних процесів, які також не оцінювалися з погляду економічних витрат та зисків, а тому залишається абсолютно незрозумілим на якій підставі вони були відхилені.

По-третє, щодо оцінювання ризиків проведення робіт з відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула варто зазначити, що у Звіті цілком відсутня оцінка довготривалих ризиків на стан довкілля, що обґрунтована відсутністю належних методів їх оцінювання. Зокрема, зазначено, що «немає методів пілотного моделювання та прогнозування. Не можливо використати й аналоговий метод, тому що в науковій літературі відсутні наукові дослідження по аналізу довгострокових змін малих річок після їх часткової розчистки та інших вказаних видів діяльності» (с.90). У той же час необхідно акцентувати увагу, що подібні роботи вже проводилися на ділянках р. Сули поблизу Свиридівки, Млинів, Заводського на протязі 2016-2017 років, що призвело практично до знищення ріки  в районі Заводського через порушення гідрологічного балансу. Зазначене дає підстави стверджувати, що при добросовісному науковому обстеженні вже раніше здійснених відновлюваних заходів на р. Сула, можна на основі застосування аналогового методу спрогнозувати довгострокові негативні наслідки запланованих робіт.

По-четверте, запропонований у Звіті експертний прогноз щодо наслідків проекту стверджує, що «розчистка ділянок р. Сула не буде негативно впливати на будь-які компоненти навколишнього середовища»; «буде мати позитивний вплив на соціальне середовище, так як значно поліпшить умови життєдіяльності населення, що мешкає на її берегах» (с.90). Абсолютно не зрозумілим зі змісту Звіту залишається, хто є автором цього прогнозу, які експерти брали в ньому участь, яка їх кількість, які саме експертні методи були застосовані та якою була узгодженість думок експертів за різними показниками.

По-четверте, у Звіті зазначено, «що для збереження відновленого екологічного стану ділянок р. Сула після розчистки, необхідно один раз на 2-3 роки проводити підтримуючу розчистку річки місцевими громадами» (с. 90). З приводу цього виникає питання чи обговорювалося це публічно з місцевими громадами, які економічні витрати будуть вони нести для підтримки та збереження ефекту від проведених робіт.

На цю тему: «Розчистка Сули» для екс-міністра Тараса Кутового: загрожений заказник “Середньосульський”

***

Доктор економічних наук, професор

кафедри менеджменту зовнішньоекономічної

діяльності підприємств                                                                    

Національного авіаційного університету

Міністерства освіти і науки України

О. М. Паливода

***

Відгук кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника

Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Ігора Григоровича Ольшанського

ВІДГУК

на Звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності

“Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту”

(№ 20194163450)

На жаль, у цьому звіті є помилки і недоречності.

Хоча на сторінці 81 звіту сказано, що “На території планованої діяльності об’єкти рослинного світу занесені до Червоної книги України та до переліку регіонально рідкісних рослин Полтавської області… не виявлені”. Але це не так. Бо вже, на сторінці 54 автори звіту зазначають інше: “Червонокнижних та рідкісних видів флори та угруповань судинних рослин, що постійно зростають на ділянках, які підлягають розчистці, акваторії та прибережній території не зареєстровано, крім сальвінії плаваючої, яка розповсюджується течією і зустрічається навіть на забруднених ділянках річки”. Проте, у переліку виявлених видів на сторінках 47-52 ще є цілий ряд рідкісних видів, які охороняються в Полтавській області згідно “Положення про Переліки видів тварин і рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою знищення на території Полтавської області”, що затверджене рішенням Полтавської обласної ради від 23 березня 2005 року: бобівник трилистий, гірчак зміїний, кизляк китицецвітий, латаття біле, латаття сніжно-біле, оман високий, пухирник звичайний, сухоцвіт багновий.

Окремо підкреслю, що на дослідженій території авторами Звіту виявлений Juncus tenageia. Цей вид на території України не знаходили вже більше 80 років, а найближче з сучасних відомих місцезростань цього виду знаходиться на берегах річки Припʼяті на території Білорусі.

Автори звіту зазначили, що на дослідженій території ними виявлено сальвінію плаваючу – рідкісний вид, який включено до Червоної книги України (2009). Проте нічого не сказано про щільність і чисельність популяцій цієї реліктової папороті. Оскільки метою проекту є покращення екологічного стану річки, тому потрібно не просто забезпечити існування популяцій рідкісних видів рослин і тварин, а й збільшення їх чисельності. У Звіті з ОВД нічого не сказано чи отримано дозвіл від Національної комісії з питань Червоної книги України.

На сторінці 83 сказано “негативні впливи планованої діяльності на біорізноманіття в межах норм, спеціальні заходи по охороні не розробляються”. На мою думку, оскільки на території планованої діяльності присутні рідкісні види рослин, тому безперечно потрібно розробити спеціальні заходи з їх збереження.

Для забезпечення збереження біорізноманіття та для покращення екологічного стану Сули потрібно розглянути можливість розширення площі прилеглого гідрологічного заказника загальнодержавного значення Середньосульський або створення на території Лохвицького району природоохоронної території високого статусу.

Кандидат біологічних наук,

старший науковий співробітник

Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

І.Г. Ольшанський

Нагадаємо, що матеріали, які стосувалися обговорення, детально відображені в публікаціях: Сула для одного? , «Розчистки» русла Сули – захист природи чи ретельно сплановані оборудки?, Так звана «розчистка Сули»: не вірте «вченим» на слово , Тисячі зрубаних дерев як «одиниці» : нові подробиці «розчистки Сули», Попередні розчистки Сули погіршили стан річки.

—

Джерело: Жити гідно

Нацю тему:

• Больной, зеленый Днепр
• Пить или не пить воду из-под крана: украинская реальность
• "Їхня релігія – бабки": активісти б'ють на сполох через річку Почайна, яку Кличко обіцяв зберегти
• Как убить реку
• «Розчарована» Десна