Православ’я стрімко дерусифікується

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Важлива обставина в час, коли Україна в особі світської та церковної влади звернулася до Константинополя з проханням про надання томосу на автокефалію: переважна більшість українців підтримує тезу про те, що Україна потребує незалежної православної Церкви.

Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова, 27% громадян України вважає, що православні мають згуртуватися довкола Української Православної Церкви Київського патріархату, а ще 23% – що православні мають об’єднатися в єдину церкву, котра домагатиметься своєї незалежності.

Ці 50% респондентів, котрі вважають, що православна церква в той чи інший спосіб мусить рухатися в бік незалежності – доволі високий показник, на тлі того, що кожен четвертий узагалі байдужий до православної ієрархії. Ну а відрив прибічників «російського престолу» взагалі п’ятикратний: лише 9% громадян вважає, що українська церква мала би бути частиною Російської церкви.

В тему: Вселенський Патріархат прийняв до розгляду питання надання автокефалії УПЦ

Дослідження щодо особливостей релігійного і церковно-релігійного самовизначення українських громадян, яке вкотре раз на рік проводить Центр Разумкова, має дуже високу оцінку як з боку експертного середовища, так і представників релігійних громад. Цього року воно є тим, що дозволяє скласти уявлення, з якими настроями українці прямують до задекларованої мети з автокефалією. Водночас, слушно закцентувати: опитування проводилося в березні, тобто ще до того, як президент Петро Порошенко публічно оголосив про свій діалог із Константинополем.

В тему: Автокефалія української церкви: як це може статись і як було в інших

Щодо регіональних преференцій, то в Центрі України зосереджене найбільше число прибічників тези про потребу гуртуватися православним довкола Київського патріархату – 35%. На Заході й на Півдні частки є приблизно однаковими – по 30%.

Водночас, у західному регіоні відносна більшість (36%) висловлюється на користь того, щоб православні об’єдналися в єдину церкву, котра домагатиметься незалежності.

У східному регіоні приблизно однакові частки опитаних дотримуються думки, що православна Церква має залишатися невід’ємною частиною російського православ’я (18%), і що православні мають об’єднатися (17%).

У порівняні з 2010 роком істотно зменшилося число громадян, які вважають, що православна церква в Україні мала би залишатися невід’ємною частиною «московського престолу» – із 22% у час приходу до влади Януковича і до нинішніх 9%.

На цьому тлі поступово падає репутація Московського патріархату. Водночас, поліпшується опінія про Київську патріархію. Так, із 2000 року, коли Центр Разумкова вперше провів опитування з релігійної тематики, фіксується стала тенденція поступового зростання частки вірних УПЦ КП. Якщо у 2000 р. вони становили 12%, то у 2018р. – уже 29% серед усіх опитаних.

Частка вірних УПЦ МП наразі складає 13% – натомість іще в 2010 році було 24%.

Якщо порівнювати з 2010 роком, то частка вірних УПЦ КП зросла в усіх регіонах. Найбільше – з 17% до 38% − у Центрі. Водночас, минулого року Київський патріархат найбільше додав у популярності в Південному регіоні – число прихильників УПЦ КП зросло із 14% до 22%. Водночас, за рік там зменшилася частка вірних Московського патріархату – із 15% до 9%.

Внутрішні процеси в УПЦ МП є неоднозначними. З одного боку, соціологи фіксують зростання частки тих, хто підтримує свою церкву як невід’ємну частину Російської православної церкви (за рік частка зросла з 30% до 42%). Водночас, серед вірних УПЦ з 15% до 25% зросла частка тих, хто вважає, що православні мають об’єднатися в єдину церкву, яка домагатиметься незалежності.

Цікаво, що рівень маніфестованої релігійності в Україні наразі становить 72% опитаних і, як і раніше,  має виразний регіональний характер: віруючими вважають себе від 91% жителів Заходу проти 59% жителів Півдня. Якщо в Західному регіоні останніми роками спостерігаються найбільш стабільні показники рівня релігійності, то найбільш нестійкими ці показники є у Східному та особливо в Південному регіонах. Так, на Півдні у 2017р., порівняно з 2016р., частка тих, хто вважав себе віруючим, знизилася з 66% до 43%, але у 2018р. – зросла до 59%.

Невіруючих або атеїстів найменше на Заході (2%), найбільше – на Півдні (13%) і Сході (12%).

В тему: Богдан Червак: голова ОУН: «Церковне звернення» Порошенка — чому за бортом залишилася УГКЦ

Так само регіональний характер мають і усі аспекти церковно-конфесійного самовизначення. Як і раніше, більшість (67%) громадян відносять себе до православ’я: від 79% жителів Центру до 46% – Заходу. На Заході 40% жителів визнали себе греко-католиками.

Натомість на Півдні і Сході привертають увагу значні групи громадян, які не відносять себе до жодного з віросповідань (20% і 16%, відповідно). Слід зауважити, що більшість (59%) опитаних вважають, що “людина може бути просто віруючою і не сповідувати якусь конкретну релігію”. Ця точка зору виразно переважає в усіх регіонах, за винятком Заходу, де 49% опитаних переконані, що “віруюча людина повинна обов’язково сповідувати ту чи іншу релігію”; тих, хто підтримує можливість “просто вірити” тут дещо менше – 43%.

Володимир Семків, опубліковано у виданні Збруч


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]