Напади на ТЦК і реакції на них влади та українців: «Це за межею того, що можна толерувати»

Версия для печати

Серія нападів на ТЦК, що сталася одразу після кривавої ракетної російської атаки на Полтаву та інші міста, сколихнула Україну.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський назвав ці випадки «ганебними актами насилля». У РНБО ж стверджують, що «операціями проти українських військових» керують російські спецслужби.

• Увечері 2 лютого пролунав вибух біля будівлі територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП) у Павлограді на Дніпропетровщині. Поранення отримала одна людина.

• 1 лютого у військовому комісаріаті Рівного теж стався вибух. Внаслідок якого одна людина загинула, шестеро отримали поранення.

• А в ніч на 1 лютого на автозаправній станції Пирятина нападник застрелив військового ТЦК і втік разом із одним з мобілізованих, якого солдат супроводжував. Двох підозрюваних за цим фактом затримали того ж дня.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський назвав цю низку подій «ганебними актами насильства».

«Насильство щодо військовослужбовців – неприпустиме. Розраховуємо на повне і всебічне розслідування цих злочинів. Винні мають понести заслужене покарання», – йдеться в заяві, опублікованій на офіційному телеграм-каналі Сирського.

Окрім того, Головнокомандувач наголосив, що в Збройних силах роблять все, щоб в ході мобілізації «не допускати випадків порушення прав людини». І додав одночасно, що захист країни неможливий без всенародної підтримки армії та поваги до військовослужбовців.

Читайте також: Командувач Сухопутних військ ЗСУ Михайло Драпатий: Вбивства військових у тилу — це червона лінія, яку не можна перетинати

Олександр Сирський прокоментував напад на військового вранці в понеділок, 3 лютого. Фото – із Донеччини минулого року

Начальник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко назвав три випадки агресії проти військових – операціями, які курують ГРУ Російської Федерації та ФСБ.

«Паралельно з цим посилюється ще медійна компанія, яка триває з 2022-го, але особливо великі зусилля щодо підриву мобілізації і вливання в медійну частину (блогери, боти, соцмережі) росіяни вкладають з 2024-го», – написав в своєму телеграм-каналі Коваленко. На цю подію також відреагував і командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий. Він каже, що вбивства військових у тилу – це червона лінія, яку не можна перетинати.

«Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України – це за межею того, що можна толерувати», – написав Драпатий і висловив співчуття. Поки більше офіційних заяв з цього приводу не було.

Експерти попереджали про те, що так буде?

Події в Пирятині, Дніпропетровщині і Рівненщині сколихнули соцмережі і викликали палкі дискусії.

Думки різні – від досить контроверсійних до відверто розпачливих.

Але показовим, приміром, є допис волонтерки Марії Берлінської. Вона пише, що не має права давати поради спецслужбам, в ефективність роботи яких, вочевидь, вірить. От тільки, впевнена Берлінська, прецедент із Пирятина має бути покараний жорстко і швидко. 

«Перше – суд з вимогою максимально жорсткого покарання для вбивць. Друге – компенсація і повна соціальна підтримка родині загиблого бійця. Третє, і не менше важливе, – моніторинг всіх акаунтів, які зловтішаються смерті нашого військового. Ті, що закордоном – забанити, оголосити підозри і поступово витягувати через Інтерпол etc. Ті, що в Україні – пріоритетне залучення на обороноздатність країни», – пише волонтерка на своїй сторінці в Фейсбуці.

Але керівник дослідницько-аналітичної групи InfoLight.ua, Юрій Гончаренко, у ексклюзивному коментарі для Свобода.Ранок, стверджує, що моніторинг і так відбувається. Ці всі дані спеціалісти збирають. Більше того, аналітики припускали, що рано чи пізно подібне може статись, каже експерт.

Зізнається, що саме тому написав досить емоційний допис на Фейбуці, бо, мовляв, попереджали ж. І за його словами, це не перший випадок нападу на військовослужбовця зі зброєю.

«Єдине, що до цього фіксувалося тільки з холодною зброєю», – уточнює Гончаренко. І додає, що головною проблемою вважає, що «ті, хто мали за цим слідкувати дали (ситуації – ред.) розвернутись». Експерт каже, що їхня агенція фіксувала розгортання кампанії проти ТЦК та мобілізації у ТікТоці, Telegramі меседжері Viber.

«За оцінкою нашої команди – це може бути 50-70 тисяч активних членів оцих груп, які чинять, в тому числі, і фізичний опір мобілізації», – попереджає експерт.

В підтвердження слів Гончаренка – свіжі новини, про які повідомляє зокрема і Уніан, про текстові повідомлення з закликом палити ТЦК, які останніми днями активно розсилаються в Україні.

Читайте також:  Мобілізація 2024: Із чим прийшли в армію ті, хто зовсім не поспішав приходити 

Не серія. А вбивство і два теракти?

Але Юрій Гончаренко стверджує, що на рівні держави поки відсутня стратегія протистояння цим інформаційним вкидам. Він же додає, що вважає практичною протидією насиллю проти військових – аби перевірку документів на себе більшою мірою взяли саме працівники поліції. 

«Я не можу зрозуміти, для чого військових залучати до затримання, перевірки документів і так далі, коли в нас є поліція. Від початку цим має займатися поліція, якої у нас за даними відкритих джерел близько 100 тисяч», – припускає в розмові зі Свобода. Ранок Юрій Гончаренко.

А ось народна депутатка, членкиня Комітету з питань правоохоронної діяльності, членкиня ТСК з питань захисту прав військових, Юлія Яцик наголошує на тому, що не треба об’єднувати ці три випадки в одну тенденцію.

«Я вважаю, що вибухи в терцентрах комплектування на Дніпропетровщині і в Рівному, які правоохоронні органи вже кваліфікували за частиною першої статті 258 Кримінального кодексу України як терористичний акт, не мають нічого спільного з тими подіями, які відбулися на Полтавщині. Бо метою терористичних актів завжди є розхитування суспільно-політичної ситуації в країні, нагнітання страху, залякування людей», – каже депутатка і додає, що на її думку, вбивство військовослужбовця на Полтавщині, принаймні за цілями, не можна прирівнювати до тероризму.

В цьому згоден із колегою і народний депутат Андрій Осадчук. В ефірі Свобода.Live він наголосив:

«Так, ці випадки відбулися один за одним. Ми маємо справу з одним вбивством і з двома, напевно, терористичними актами. Тому тут дуже важливо, щоб з цим усім розбиралися ті, хто за посадою має розбиратися. Це правоохоронці встановлювали вину. Більш ніхто», – нагадуючи про норми права, наголосив парламентар.

Читайте також: Історія українця, який після 20 років у Москві став кулеметником у ЗСУ: «Я бачив цей фашизм зсередини»

Що з цим можна робити?

Порятунком від подібних трагедій Юлія Яцик бачить в реформуванні структури ТЦК, бо вони, мовляв, не мають бути в складі Збройних Сил.

«Це структура, яка повинна бути у складі Міноборони, а 2/3 військовослужбовців ТЦК, які є придатними до військової служби, за інформацією Міноборони, повинні поповнити лави бойових бригад», – в ексклюзивному коментарі для Свобода.Ранок повідомила депутатка.

На її думку мобілізаційні заходи, зокрема і облік військовозобов’язаних, можуть виконувати обмежено придатні військовослужбовці або цивільні особи.

Порятунок пані Яцик вбачає і в якісному рекрутингу.

«Нарешті на третьому році війни ми запровадили і надали дозвіл бригадам самостійно рекрутувати військовозобов'язаних. Це вже добре, але щоб гасло – «Обирай місце служби» – реально запрацювало, Генеральному штабу потрібно відійти від принципу ручного керування мобілізаційним ресурсом. Аби мобілізована особа, маючи на руках відношення в певну бригаду, могла все ж таки по факту туди потрапити», – веде далі депутатка. 

Нардеп Андрій Осадчук, в розмові з журналістами Радіо Свобода наголошує, що треба думати про цю структуру з точки зору інформаційної політики в тому числі. Осадчук зізнається, що мав розмову про це в кулуарах парламенту з міністром оборони Рустемом Умєровим.

«Важливо, як ми будемо вести пропаганду, як ми будемо показувати людям – що, як, до чого? Нам було важливо просто перетворити ТЦК в сервісний центр, а не в чорну діру, яку обходять всі десятою дорогою. Це ж ні для кого не секрет», – розповідає депутат і констатує, що на третій рік війни в Україні лунають дуже емоційні вислови в соціальних мережах, які створюють якийсь ледь не розкол між працівниками ТЦК і українським суспільством.

Питанням особливого значення для армії називають в Україні зараз зміни в системі територіальних центрів

«Росія б'є по тому, де слабко, правильно? Ви кажете, що мобілізація провалена. Якщо це не виправити, я посмію припустити, що такі інциденти можуть повторитися», – впевнений Осадчук і додає, що потреба в реформуванні структури вже навіть перезріла на сьогоднішній день.

Читайте також: Як та чому Міноборони не може достовірно та просто пояснити, за якими правилами відбувається мобілізація

«Бо армія – це єдине, що зараз нас всіх захищає від етнічних чисток, як в Бучі»

Спецілісти InfoLight.ua стверджують, що в державі досі є мобілізаційний потенціал, але держава має переглядати підходи. За словами, Юрія Гончаренка, вони проводили опитування тих, хто позиціонує себе як ухилянтів. І навіть серед них були ті, хто готовий іти до війська, але за умов і гарантій від держави:

«Ну от, до прикладу, якщо ми питали людей, а от у який ти підрозділ пішов би, якщо б ти добровільно мобілізовувався? І тут дуже з високим відривом лідирував спецпідрозділ Головного управління розвідки, де найбільша небезпека, але де є репутація найкращого забезпечення і ставлення до людей. Тобто от тут можна шукати відповіді», – поділився Гончаренко.

І додає, що серед ризиків і страхів, які перешкоджають добровільній мобілізації опитуваних є корупція, яку так посилено розганяє російське ІПСО і підсилювали постійні повідомлення в українському вітчизняному просторі.

«Для чого було в щоденному режимі показувати ці затримання?», – додає Гончаренко. Бо на його думку, саме факти відкуплення від служби формували в суспільстві відчуття несправедливості, яке не сприяє бажанню служити в Силах Оборони.

Військовослужбовець Микола Мельник називає інформаційний фон навколо мобілізації «істерією»

До чого може призвести це?

От колишній командир механізованої роти 47-ї бригади Збройних сил України Микола Мельник припускає, що через вбивство в Пирятині тепер військові під час спротиву мобілізації можуть для самозахисту почати застосовувати зброю.

Хоча Мельник і впевнений, ця трагедія – наслідок низки подій, які передували їй.

«Це наслідок того, що держава свого часу не проявила жорсткість. Коли тільки починались виступи «антимобиків», тільки коли починали перекривати дороги, штовхати військовослужбовців, які здійснювали свою діяльність по мобілізації», – каже Мельник і називає період, який передував вбивству в Пирятині, «інформаційною істерією проти ТЦК і його військовослужбовців». 

«Це і спричинило те, що певна людина вирішила: «Ну ок, значить можна стріляти», – припустив Мельник в ефірі Свободи. Ранок. І додає думку на підтвердження позиції, яку озвучив експерт InfoLight.ua. Микола Мельник впевнений – настрої проти мобілізації наклались на корупційні скандали і запит суспільства на справедливість.

«Дратувало те, що в нас не діють закони, те, що в нас є рівні, а є і більш рівні», – каже військовослужбовець і визнає, що це трохи деморалізує.

Це вбивство, впевнений Мельник, стало наслідком того, що в суспільстві знають – військові намагаються не провокувати цивільних:

«Допускати вбивства не можна було. Бо армія – це єдине, що зараз нас всіх захищає від етнічних чисток, як в Бучі. Ми всі маємо це зрозуміти». І ці ж фрази в тих чи інших висловлюваннях пролунали з цієї теми у кожного нашого співрозмовника.

Читайте також:  Як в минулому відбувалась мобілізація та формування збройних сил в Україні

Російський слід, який тягнеться не перший рік

Військовослужбовець і волонтер Мирослав Гай наголошує, що випадки із вибухами – це зовсім окрема ситуація. І вона, на його думку, лишень частина багаторічної практики Російської Федерації, яка звикла вербувати людей, до яких найлегше знайти підходи.

Мирослав Гай припускає, що вибухи в приміщеннях ТЦК – мають російський слід

«До деяких українців, які мають проблеми з грошима, або вживають наркотичні засоби. Ця історія триває не перший рік, навіть не в 14-му році вона почалася. Російські спецслужби здавна в Україні використовують такий метод вербовки, вони вишукують через інтернет людей, які мають борги фінансові, які програли на ігрових автоматах, які вживають наркотики. Їм спочатку пропонують зробити невеликі завдання. Наприклад, акт вандалізму, намалювати якесь графіті антиукраїнське, повісити триколор», – розповів в ефірі Свобода.Live військовослужбовець.

Гай твердить, що успішно виконаний перший рівень веде до серйозніших злочинів. За його припущенням, два випадки з вибухами і були наступними рівнями для таких завербованих. Але він наголошує на потребі справедливого слідства і однозначної юридичної реакції:

«Має бути реакція влади, правоохоронної системи, але і має бути реакція громадянського суспільства і суспільства як такого», – впевнений Гай.

Він теж підтримує питання реформування сфери ТЦК. От тільки наголошує – в цьому питанні вже є прогрес.

«У нас потроху відбувається реформа ТЦК, вона продовжується, йде цифровізація, це займає великий час», – каже експерт і додає, що якщо хтось пообіцяє швидку реформу, то його можна звинувачувати в популізмі. Бо за словами Гая, така система в умовах війни не може змінитись одноденно.

Читайте також: Як працює в Україні мобілізація за оголошенням: "Я взяв у руки свою долю"

Психолог: Цю тему демонізують?

Військовий психолог Андрій Козінчук каже, суспільство в умовах третього року повномасштабної війни переживає доволі високу концентрацію агресії.

«Це ж не просто емоції, це просто от гормони, які викидаються в кров. Адреналін, норадреналін, кортизол. І було б здорово, аби була якась безпечна умовна ціль, на яку можна було б викинути оцю злість, щоб не бути безпомічним».

Військовий психолог Андрій Козінчук говорить про підвищення рівня агресії в суспільстві

Психолог додає, що саме це є причиною, між іншим і росту домашнього насилля. Але саме в ситуації з нападами об’єктами соціальної агресії виступають військові Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. І він упевнений – ситуація тут трохи підігріта штучно.

«ТЦК – це люди, як правило, не так озброєні, про це всім відомо. Ну і у них ніби штучно нижчий статус. Раніше поліція віддувалася, тепер – ТЦК. І от з’явилась іскра там, де було тонко», – каже психолог. 

І ще Козінчук наполягає на важливості формулювань для того, аби люди сприймали цю ситуацію правильно. Психолог наголошує – вбили саме військовослужбовця.

«Мені дуже сумно, що саме через засоби масової інформації так от демонізували цю тему і людину. Бо написали – «напад на працівника ТЦК». Не на військовослужбовця, а саме «працівника ТЦК», – каже психолог.

Андрій Козінчук припускає, що емоційність цієї історії дає право шукати і сліди інформаційного втручання в українське медійне поле ззовні:

«Я не можу стверджувати, бо я не проходжу службу в Силах спеціальних операцій, які займаються саме протидією ІПСО. Але російські пабліки – вони з задоволенням підіймали ці теми. Це телеграм-канали нікому незрозумілі, це неофіційні якісь там новинні сайти, боти. Мовляв, зате у вас б'ють. І це може бути абсолютно (ІПСО – ред.), тому що ІПСО ніколи не йде на фактах. Воно йде саме на емоціях. Йому треба чутки», – припускає Козінчук.

Він припускає, що навіть висвітлення убивства в Пирятині теж трохи підливає масла до вогнища.

«Поки, наскільки мені відомо, це було вбивство для заволодіння зброєю. А не вбивство проти ТЦК», – уточнює Козінчук.

• Пирятинський районний суд Полтавської області 3-го лютого обрав запобіжні заходи двом підозрюваним у вбивстві військового на автозаправній станції у Пирятині. А саме: тримання під вартою без права внесення застав.

• Як повідомляє прокуратура Полтавської області, жителю Лубен інкримінують перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, умисне вбивство і викрадення вогнепальної зброї, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, а полтавцю – пособництво у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період.

—

Джерело:  Радіо Свобода

Читайте також:  

•  Як українки роблять свій внесок в Збройні Сили: «Це спосіб життя»
• Історія “Герди” захистниці Маріуполя, чиє фото зворушило соцмережі
•  12 історій вчителів, які змінили туфлі на берці, а підручники – на зброю для захисту України
• Доведеться воювати. Письменник Сайгон: "Свій страх і тривожні відчуття можна конвертувати у щось більш конструктивне"
• Як 10 окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс» бʼє рашистів: "вагнерівці" повзли на колінах
• "Наша закоріненість у цю землю сильніша за московську спокусу її відібрати"
• Офіцер роти «Гонор»: «Воїн живе доти, поки його памʼятають»