Кабель розірвався. Росію підозрюють у серії диверсій на Балтійському морі

Версия для печати

Останніми місяцями країни, що мають вихід до Балтійського моря, зіткнулися з хвилею незрозумілих інцидентів: прокладені дном електричні та телекомунікаційні кабелі почали регулярно виходити з ладу.

Держоргани, які займаються розслідуванням, зокрема прокуратура Швеції, вважають, що щонайменше частина пригод стали наслідком ненавмисних дій: недосвідченості екіпажів, поганого стану суден і непростих погодних умов. Однак багато політиків та експертів з країн регіону впевнені, що збіги не випадкові і за тим, що відбувається, стоїть Кремль, зазначає видання Нова газета Європа.

На тлі цих підозр у НАТО рішили запустити місію "Балтійський вартовий" для охорони акваторії та підводної інфраструктури. Альянс вважає, що останні інциденти - це тільки частина частина російських гібридних операцій, за допомогою яких Москва промацує "червоні лінії" НАТО, не переходячи поріг, який дає змогу Альянсу використовувати знамениту 5-ту статтю про колективну оборону.

Що насправді відбувалося з кабелями в Балтійському морі і чим сучасна тактика Кремля нагадує часи холодної війни, розбирався оглядач європейської та міжнародної політики "Нової-Європа" Микола Першин.

26 січня кораблі країн НАТО, задіяні в операції "Балтійський вартовий", направилися до місця пошкодження оптоволоконного кабелю передавання даних між Швецією і Латвією, прокладеного дном Балтійського моря. У цей момент там перебували три судна з російськими вантажами або екіпажами.

Власник Silver Dania відразу згодився співпрацювати зі слідством. Судно ходить під норвезьким прапором, але екіпаж складається з громадян РФ. Silver Dania перепровадили в норвезький порт Тромсе, а приблизно через добу відпустили: жодних ознак причетності до розриву кабелю знайти не вдалося.

Читайте також: Загроза для інтернету: росія може дістатися до підводних кабелів

Другим судном, що перебувало неподалік від місця обриву кабелю, був танкер Pskov, який перевозив російський скраплений природний газ (СПГ) і зареєстрований на Барбадосі. Але капітан корабля відхилив прохання зупинитися і, пославшись на міжнародне законодавство, точніше, на положення про те, що не можна насильно затримати судно в нейтральних водах, продовжив шлях із Туреччини в Ленінградську область.

Третє судно - зареєстрований на Мальті суховантаж Vezhen, який двома днями раніше вийшов із порту Усть-Луга, - перехопити вдалося. Його перепровадили у шведський порт і заарештували на час розслідування, яке почала прокуратура королівства.

Експлуатацією Vezhen займається болгарська судноплавна компанія Navigation Maritime Bulgare, але, як запевняється, реальний її власник - зареєстрована влітку 2022 року організація Hai Kuo Shipping 2015B, за якою стоїть китайський держбанк ICBC. У болгарській компанії запевнили, що ні про яку диверсію не йдеться: може, судно і пошкодило кабель, але абсолютно випадково через погану погоду. Китайська сторона подію вважала за краще не коментувати.

3 лютого суховантаж Vezhen відпустили. Саме він, як з'ясувалося, і став винуватцем розриву кабелю, але в диверсії, як завірили у прокуратурі Швеції, Vezhen не звинувачують. Причинами події було оголошено погані погодні умови і "недоліки в управлінні та технічному стані" судна.

Вантажне судно Vezhen, зупинене для перевірки шведською владою, біля узбережжя Карлскрони, Швеція, 27 січня 2025 року. Фото: Johan Nilsson / TT News Agency / AFP / Scanpix / LETA

"Щось відбувається"

Інцидент, що трапився 26 січня, не привернув би стільки уваги, якби не ціла низка схожих епізодів у Балтійському морі: з жовтня 2023 року їх налічується понад десять.

Саме в жовтні 2023-го сталися перші інциденти - розрив двох телекомунікаційних кабелів і витік на підводному газопроводі Balticconnector між Фінляндією та Естонією. Трубопровід було оперативно перекрито, витік зупинили.

18 листопада 2024-го був розірваний телекомунікаційний кабель C-Lion1, прокладений між Фінляндією та Німеччиною. Приблизно в ті самі дні литовська телекомунікаційна компанія Telia Lietuva зафіксувала обрив кабелю зв'язку між Литвою і Швецією.

На Різдво, 25 грудня 2024 року, відбулося аварійне вимкнення кабелю постійного струму EstLink 2, яким здебільшого надходить електроенергія з Фінляндії до Естонії. Тоді ж виявилися пошкодженими чотири комунікаційні кабелі, що йдуть з Фінляндії по дну Балтійського моря до інших країн.

А 12 січня шведські ЗМІ повідомили про спробу пошкодження підводного електрокабелю NordBalt, що з'єднує Литву і Швецію.

Коментуючи 2023 року те, що сталося з Balticconnector, президент Фінляндії Саулі Нііністьо, який обіймав тоді посаду президента Фінляндії, серед іншого згадав, що пошкодження могло бути спричинене "зовнішнім впливом". Але з кожним новим подібним випадком заяви влади європейських країн ставали все більш прямолінійними.

Читайте також: Гібридна підводна війна: загрози для ЄС

Так, у листопаді 2024 року глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що йдеться про диверсії, називаючи пошкодження кабелів "явною ознакою того, що щось відбувається". Наприкінці року глава МЗС Естонії Маргус Цахкна зазначив, що інциденти з критично важливою підводною інфраструктурою стали настільки частими, що важко списувати все на випадковості або некомпетентність моряків. Уже цього року прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон повідомив, що, хоча королівство і не звинувачує нікого в диверсіях, влада "не настільки наївна", щоб виключити сценарій із цілеспрямованими підривними діями.

Подібні заяви об'єднує одна помітна риса: всі промовці явно підозрюють у події Кремль, але не висувають прямих звинувачень, наголошуючи на необхідності ретельного розслідування інцидентів.

Причина, ймовірно, в тому, що подібні диверсії цілком вписуються в стратегію Москви, але неспростовних доказів, незважаючи на вже більш ніж десяток епізодів, виявити не вдається.

Погода, помилки, некомпетентність

Не склалося поки що консенсусу з питання про те, чи є в тому, що відбувається, "рука Москви", і на Заході загалом.

У середині січня The Washington Post випустила резонансний матеріал, у якому, спираючись на джерела в розвідках кількох країн, стверджувала, що, найімовірніше, кабелі було пошкоджено не внаслідок диверсії, а випадково через недосвідченість екіпажів.

Як приклад наводилася ситуація з судном Eagle S, яке ходить під прапором Островів Кука і, як запевняють експерти, належить тіньовому флоту Росії, який дає їй змогу експортувати нафту в обхід санкційних обмежень. Eagle S, який вийшов 6 січня з Усть-Луги, був затриманий службами Фінляндії в рамках розслідування справи про пошкодження електрокабелю Estlink 2, а потім і заарештований.

У Гельсінкі підозрюють, що моряки навмисно опустили якір на дно і протягнули його десятки кілометрів, щоб пошкодити кабелі. Але опитані The Washington Post представники спецслужб припускають: йдеться про некомпетентність. Це ж затверджує і адвокат Херман Лунгберг, який представляє інтереси власників Eagle S.

Нафтовий танкер Eagle S стоїть на якорі біля порту Кілпілахті у Фінській затоці, Фінляндія, 16 січня 2025 року. Фото: Heikki Saukkomaa / Lehtikuva / Sipa USA / Vida Press

Така тактика захисту від звинувачень у саботажі поширена. Наприклад, у серпні 2024 року гонконгська газета South China Morning Post повідомляла з посиланням на свої джерела, що Пекін передав владі Естонії та Фінляндії матеріали власного розслідування інциденту з газопроводом Balticconnector. Висновок був таким: китайський корабель Newnew Polar Bear винен у події, але "причиною інциденту став сильний шторм".

У прихильників цієї версії є вагомий аргумент - статистика Міжнародного комітету із захисту кабелів (ICPC), з якої випливає:

у світі щорічно фіксують 150-200 випадків пошкодження підводних кабелів, і основні причини - "випадкові дії людини, наприклад, риболовля і [помилкова] постановка на якір".

Остаточних висновків співрозмовники The Washington Post, чиї слова цитуються в статті, не робили. Але це не завадило російським чиновникам заявити: усім, хто звинувачував Москву, тепер треба вибачитися. Кремль визнав журналістський матеріал визнанням того, що всі натяки й підозри щодо ролі Москви справді були "абсурдними" і "сміховинними".

Читайте також: Російські траулери навмисно нищать підводні кабелі у водах Норвегії

У стилі радянських диверсій

Однак у самому Балтійському регіоні експерти поставилися до матеріалу The Washington Post зі скепсисом. Так, у коментарі "Новой-Европа" експерт Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS, Естонія) Марек Кохв зазначає, що мета будь-яких гібридних атак - "замаскувати їх під нещасні випадки". "Це добре відомо з радянської доктрини диверсій. Якщо офіційні структури трактують такі події як випадковості - значить, мету досягнуто", - пояснює Кохв свою позицію.

Статистичні дані ICPC експерт вважає "корисними", але додає, що у випадку з Балтійським морем серйозні питання викликає тенденція: всі роки з моменту відновлення незалежності країн регіону на початку 1990-х нічого подібного не було, а "останні півтора року підводні кабелі почали пошкоджуватися регулярно". За словами Кохва, "можливо, є випадкові події", але "це не виключає того, що одна з російських тактик - це гібридні атаки на критичну інфраструктуру" країн Балтії.

Передбачуваний якір танкера Eagle S, піднятий із дна Фінської затоки, 8 січня 2025 року. Фото: Juha Harju / Lehtikuva / Sipa USA / Vida Press

Цієї позиції дотримується також європарламентарій від Фінляндії Пекка Товері, який раніше керував Головним управлінням військової розвідки країни. За його словами, "найголовніше у всіх гібридних операціях - мати [правдоподібні] підстави, щоб усе заперечувати", і, можливо, автори диверсій змогли такі підстави знайти.

Керівник морської групи НАТО, відповідальної за захист підводної інфраструктури, Ар'єн Варнаар звернув увагу на те, що екіпаж не може не помічати впродовж "кількох сотень миль", що якір волочиться по морському дну. До того ж, додав він, занадто багато кораблів, які "поводяться дивно", вийшли з російських портів або йдуть у них.

Дивно - значить, багаторазово і непередбачувано змінюючи курс. Або сповільнюючись у районах, де прокладено підводні кабелі, а потім різко прискорюючись.

Північний патруль

Тепер у НАТО за маневрами кораблів у Балтійському морі збираються стежити куди пильніше, ніж раніше. 14 січня цього року генсек Альянсу Марк Рютте оголосив про початок місії Baltic Sentry ("Балтійський вартовий") з патрулювання Балтійського моря та швидкого реагування на загрози, що виникають. У місії задіяні фрегати, літаки морської патрульної авіації, морські безпілотники, підводні човни, супутники. Конкретні параметри Baltic Sentry не розголошуються: масштаби відрізнятимуться від тижня до тижня, а НАТО не хоче "робити ворога обізнанішим, ніж він є зараз".

Очевидно, що приставити супровід до кожного з кораблів, що проходять морем, неможливо. У зв'язку з цим Альянс активно використовує штучний інтелект, який допомагає виявляти описані вище аномалії.

Капітан Нільс Маркуссен, який бере участь у місії, розповів, що в результаті всіх зусиль час реакції на підозрілу поведінку скоротився до "півгодини або години". Для порівняння, під час одного з торішніх інцидентів корабель 17 годин волочив за собою опущений якір, і ніхто на це не звернув уваги.

Ще один елемент захисту інтересів Альянсу на Балтиці - створений у травні 2024-го морський центр із забезпечення безпеки критичної підводної інфраструктури. Його завдання - координація зусиль між союзниками по НАТО, партнерами Альянсу і представниками приватного бізнесу - наприклад, власниками комунікаційних кабелів.

Ситуація на Балтиці була заявлена і серед тем для обговорення на брюссельському засіданні глав МЗС країн ЄС 27 січня.

Шведські військові беруть участь в операції НАТО Baltic Sentry в Балтійському морі, 4 лютого 2025 року. Фото: Johan Nilsson / EPA

Перед початком зустрічі литовський міністр Кястутіс Будріс закликав "посилити патрулювання і спостереження за тим, що перебуває в морі", а також чітко зрозуміти, як зупиняти підозрілі судна, щоб забезпечити неминучість настання відповідальності. "Пошкодили інфраструктуру, можливо, і ненавмисно, але ми прийдемо до вас і з'ясуємо, що сталося. Якщо ви зробили це навмисно, то будуть різного роду заходи у відповідь. ЄС треба пограти м'язами", - підкреслив він.

Утім, тоді ж стали зрозумілими настрої міністрів: усі вони впевнені, що інциденти в Балтійському морі - лише частина гібридних операцій з боку Росії, тому необхідно займати набагато активнішу позицію.

Так, за словами глави МЗС Німеччини Анналени Бербок, саме цей регіон став "головним об'єктом розв'язаної Росією гібридної війни". А глава європейської дипломатії Кая Каллас того ж дня, як глави МЗС зібралися на зустріч, заявила про необхідність підвищити обізнаність про гібридні загрози, з якими стикається Євросоюз, а також "обговорити, що ЄС може зробити" у зв'язку з цим.

Читайте також: Ще чотири кабелі зв'язку, що з'єднують Фінляндію та Естонію, вийшли з ладу

Арсенал гібридних загроз

Одне лише перерахування типів гібридних загроз, з якими стикаються розташовані на східних і північних рубежах НАТО країни, займе чимало місця.

Перш за все, це кібератаки, яким періодично піддаються держслужби і приватні компанії. Наприклад, велика кібератака на Естонію була зафіксована у серпні 2022-го, після того, як влада республіки вирішила демонтувати меморіал із танком Т-34 у Нарві.

Демонтаж радянського танка Т-34 у Нарві, Естонія, 16 серпня 2022 року. Фото: Сергій Степанов / AP Photo / Scanpix / LETA

До гібридних загроз можна зарахувати й створення перешкод GPS-навігації в повітряному просторі Балтійських країн. Минулого року від цього особливо страждали авіарейси до Тарту.

Ще один тип гібридних загроз - маніпулювання потоками мігрантів. У 2023 році, незабаром після вступу Фінляндії в НАТО, кількість нелегалів, які перетинають кордон республіки з боку Росії, стала різко зростати. У Гельсінкі запідозрили, що ця міграційна криза - справа рук Кремля, і закрили прикордонні пункти з РФ. Вони не працюють досі.

Восени минулого року схожі дії вжила Норвегія, яка до цього залишалася єдиним членом Шенгенської угоди, що межує з РФ, і який не вводив серйозних обмежень для російських громадян. Норвезька влада вирішила встановити на кордоні майже 200-кілометровий паркан, зокрема, через "інструментальну міграцію" з російського боку.

Читайте також: У Балтійському морі знову пошкоджено підводний оптоволоконний кабель і знову поряд були кораблі повʼязані з РФ

Дорога на північ

Який вигляд має міграційна криза у Фінляндії, яку більшість тут вважає справою рук Кремля

Кампанії з дезінформації представляють ще один спосіб гібридного впливу. Яскравий приклад - те, що відбувалося напередодні 7-9 лютого цього року, коли країни Балтії запланували добровільно відключитися від єдиної енергосистеми за участю Білорусі та Росії (БРЕЛЛ) та синхронізуватися з аналогічною європейською системою.

На естонських, латвійських і литовських сторінках у соцмережах розповсюджували листівку російською мовою про необхідність готуватися до відключень електрики, запасатися водою, продуктами і готівкою. А портал Re:Baltica звернув увагу на відеоролики, що з'явилися в мережі, такої собі блогерки з РФ, яка стверджує: після відключення від БРЕЛЛ у країнах Балтії почнеться "епоха дуже високих цін на світло". Однак, як з'ясувалося, якщо рахунки за електрику і збільшаться, наприклад, у Латвії, то не більше ніж на 5%.

Нарешті, до гібридних загроз відносять і зовсім вже відверті диверсії. Співрозмовники "Нової-Європа" в країнах Балтії нагадують про два інциденти в Таллінні в ніч на 8 грудня 2023 року. Тоді були розбиті вікна особистого автомобіля міністра внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметса і головного редактора Rus.Delfi Андрія Шумакова. Слідство встановило, що винні діяли за дорученням російських спецслужб.

Усе це, як вважає Марек Кохв, - елементи "широкої стратегії російських структур, головна мета яких - посіяти страх у [західному] суспільстві".

Утім, у гібридних дій є й економічний сенс. Так, проблеми з кабелями загрожують фінансовими втратами для бізнесу, особливо враховуючи, що в загальносвітовому масштабі "1,3 млн кілометрів кабелів гарантують щоденне проходження фінансових транзакцій на суму 10 трлн доларів". Серед можливих наслідків - погіршення іміджу Балтії як транспортної артерії, підвищення страхових ставок для судноплавних компаній, які працюють у регіоні, і в результаті збільшення вартості транспортування товарів, не кажучи вже про значні фінансові витрати на ремонтні роботи. Наприклад, у грудні експерти підрахували, що ремонт електрокабелю Estlink 2 триватиме сім місяців і обійдеться в десятки мільйонів євро.

Читайте також: Гельсінська комісія США заслухала свідків і виявилось, що деякі країни ЄС бояться визнати масштаби російських підривних операцій

Нижче порога війни

Однак із зростаючою хвилею гібридних загроз, націлених, як пояснюють у НАТО, на "розмиття ліній між війною і миром", стикаються не тільки країни, що мають вихід до Балтійського моря, - це спільна для всіх західних держав проблема.

Тому, на думку старшого наукового співробітника Chatham House Кіра Джайлза, "оборонні заходи, що мають на увазі лише реагування на те, що відбувається, можуть лише частково вирішити проблему". Значно дієвіший підхід - грати на випередження, тобто від самого початку донести до потенційних агресорів думку про неприпустимість різного роду диверсій.

Але це, як пророкує експерт у розмові з "Новою-Європою", "можливо, вимагатиме від Заходу більш рішучих і проактивних дій, ніж ті, на які він готовий зараз".

Проте тепер на порядку денному НАТО - ухвалення нової стратегії з протидії гібридним загрозам. Про такі плани розповів в інтерв'ю Sky News помічник генерального секретаря НАТО з інновацій, гібридних дій і кібербезпеки Джеймс Аппатурай. Востаннє стратегію оновлювали 2015 року, але відтоді багато чого змінилося. Очікується, що документ ухвалять на наступному саміті НАТО, запланованому на червень цього року.

Одне з питань, над яким автори документа повинні будуть замислитися, - які конкретні умови застосування 5-ї статті статуту НАТО, що передбачає колективну відповідь союзників на загрозу ззовні. У тому, що така відповідь може стосуватися і гібридних загроз, у Північноатлантичному альянсі визначилися ще 2016-го. Але таке рішення вимагає одностайності і, відповідно, буде ухвалено тільки в разі явної і беззастережної загрози.

Польські солдати і танки беруть участь у військових навчаннях НАТО Dragon-24 у Корженєво на півночі Польщі, 4 березня 2024 року. Фото: Wojtek Radwanski / AFP / Scanpix / LETA

Тим часом, як визнають в одному з аналітичних центрів, пов'язаних з ЄС і НАТО, Москва діє обережно. "Усвідомлюючи військову міць Альянсу" і "не прагнучи до прямого воєнного конфлікту із Заходом", Кремль хоче досягти "своєї стратегічної мети - ослаблення Європи та її союзників" за рахунок точкових гібридних дій. Такі методи можуть сприяти дестабілізації в ЄС і підірвати підтримку України об'єднанням, але при цьому залишаються нижчими за поріг застосування знаменитої 5-ї статті НАТО про колективну оборону.

За словами Марека Кохва, "проблема з гібридними загрозами в тому, що складно визначити межі, коли потрібно задіяти навіть 4-ту статтю". Ця стаття передбачає початок внутрішньонатовських консультацій, коли один із членів Альянсу вважає, що його "територіальна цілісність, політична незалежність або безпека" опинилися під загрозою. "НАТО не розкриває конкретних критеріїв, а Росія і Китай цим користуються", - зазначив Кохв.

У керівництві НАТО останніми місяцями люблять використовувати такий образ: Північноатлантичний альянс перебуває у стані "жаби, яку повільно варять на вогні". Як зазначав, наприклад, Джеймс Аппатурай, ще п'ять років тому нинішній обсяг гібридних атак усі вважали б "абсолютно неприйнятним", але зараз це сприймається як само собою зрозуміле.

Читайте також: Спецпідрозділ ГРУ рф вербує диверсантів в ЄС через Telegram і TikTok

Жаба на вогні

Як європейські члени НАТО готуються жити з Трампом у Білому домі та протистояти гібридним атакам Кремля. Репортаж із форуму глав МЗС альянсу в Брюсселі

На думку Кіра Джайлза, проблема може бути, зокрема, в термінології: "Минуло вже десять років після того, як термін "гібридні загрози" вперше почали застосовувати до російських спецоперацій у Європі, і він втратив свою первісну корисність". "Прикметники, що описують цей вид війни, - гібридна, сіра зона, підпорогова і так далі - лише підтримують зручну ілюзію, що Росія не веде війну проти Європи", - зазначає співрозмовник "Нової-Європа". На його думку, від цієї ілюзії вже давно пора відмовитися.

Марек Кохв погоджується з тим, що насамперед країнам НАТО треба "повністю усвідомити, що Росія веде гібридну війну". Без цього, як він упевнений, будь-які колективні заходи стримування і далі залишатимуться половинчастими. 

—

Микола Першин, оглядач європейської та міжнародної політики, опубліковано у виданні Нова газета Європа

Читайте також: 

• Як ГРУ підриває Європу: Боширов-Чепіга та його колеги влаштовували диверсії до ЄС з 2011 року, а тепер працюють в АП рф
• Нові агенти хаосу Путіна. Як зростаючий загін російських диверсантів і вбивць загрожує Заходу
• Розвідка попереджає, що рашисти планують диверсії по всій Європі - Financial Times
• Путінська росія має наміри проводити диверсії на критично важливій інфраструктурі у Північному морі
• The Insider: колишній радянський військовий і його дружина з Києва організовували в Європі диверсії
• В Австралії затримали росіянку, яка шпигувала для ГРУ
• Убийца — Кремль: от Троцкого до Литвиненко, от Мексики до Катара ...
• Колишній спецпрокурор Мюллер про втручання Росії у вибори: вони роблять це і зараз
• Путін використовував Деркача для втручання в американські вибори - розвідка США