Голодомор на заборонених колись світлинах фотографа з Батурина Миколи Боканя

Версия для печати

"300 днів (триста!) без куска хліба до вбогого обіду". Це підпис до світлини, яку фотограф із Батурина Микола Бокань зробив 2 квітня 1933 року. На знімку  голова сімейства з дружиною та чотирма дітьми схилилися над мисками, більше на столі немає нічого.

Микола Бокань — один із небагатьох, хто закарбував на фото Голодомор 1932—1933 років. Ба більше, він зафіксував трагедію власної сім’ї, яка мешкала тоді на Чернігівщині. Зокрема, смерть свого сина Костянтина, пише видання   "Локальна історія".  

"300 днів (триста!) без куска хліба до вбогого обіду". 2 квітня 1933 року. Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

Читайте також:  Голодомор 1932 – 1933 років: чисельність жертв юридично встановлено

Фотоапарат за спадок

Микола Бокань народився 4 квітня 1881 року в Батурині, який у XVІІ столітті прославився як гетьманська столиця. У 9-річному віці Микола залишився сиротою. З 1894 року служив у Таганрозі, Новоросійську та Одесі. До рідного Батурина повернувся 1902-го. Микола успадкував 8,5 десятин землі, але землеробством займатися не хотів. Тож на частину прибутку від продажу землі купив фотоапарат й освоїв мистецтво фотографії.

Микола Бокань (1881—1942). Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

Року 1905 Микола одружився з Вассою, яка походила з конотопських міщан. У родині народилося шестеро синів і одна донька — Микола, Володимир, Борис, Костянтин, Лев-Леонід, Олександр та Анна.

Через захоплення поглядами Льва Толстого Микола вирішив навчати своїх дітей вдома. Навіть пропонував створити у Батурині просвітницький народний дім. Однак місцеві сприймали чоловіка скептично, вважали його поведінку дивакуватою, а в часи СРСР навіть "контрреволюційною".

— У Російській імперії толстовство визнали небезпечною релігійною сектою, — розповів "Локальній історії" Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду. — Микола Бокань вважав, що не варто служити державі і тому наймав приватних вчителів для навчання дітей. Коли стало скрутно з грошима, старші діти вчили молодших, таким чином він виховував їх у дусі близьких йому ідеалів. Це значною мірою ізолювало дітей від суспільтва і зрештою стало причиною конфліктів у сім’ї.

Під час Першої світової війни батька сімейства мобілізували, був фотографом на Румунському фронті. Звільнився зі служби незабаром після встановлення більшовицької влади.

Читайте також: Страшні уроки Голодомору - незасвоєні. Чим це загрожує Україні

У перші повоєнні роки родина Боканів жила у скруті. У пошуках заробітку сім’я намагалася влаштуватися у Києві, а згодом в Одесі. Однак 1925-го назавжди повернулися на Чернігівщину. Помешкання Боканів у Батурині було скромним, але це не завадило Миколі обладнати там фотостудію. Заробляв на життя фотопортретами, фотографував місцеві пейзажі. Наприкінці 1920-х справою батька зацікавився і його син Борис.

— Микола Бокань був відомим у регіоні як фотомайстер ще на початку ХХ століття. Через свої ідеологічні погляди він принципово не ретушував знімки, через це втрачав частину клієнтів, — каже Андрій Іванець.

Голодна смерть

"Вдень два колгоспники Дробязка Павло і Жук Феодосій явилися до фотографа і силою забрали знімки, за які мали заплатити. Йдучи, зірвали із завіс двері, якими вдарили у скроню фотографа, і погрожуючи втекли". 28 лютого 1933 року. Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

У 1932 році, коли на українських землях лютував голод, у Миколи Боканя з’явилися кілька десятків боржників, які не заплатили йому за послуги.

"Вдень два колгоспники Дробязка Павло і Жук Феодосій явилися до фотографа і силою забрали знімки, за які мали заплатити. Йдучи, зірвали із завіс двері, якими вдарили у скроню фотографа, і погрожуючи втекли", — так підписав одну зі світлин Микола Бокань, де він стоїть біля хати з перев’язаною головою. Такі випадки у голодні роки були не поодинокими.

На цю тему: Голодомор: как убивали украинцев

У той час батьки і п’ятеро дітей жили під одним дахом. Старший син залишив родину раніше, а Борис за відмову через пацифістські переконання служити в армії перебував за ґратами. Микола Бокань розумів — прогодувати всіх дітей не зможе. Тому наполіг, щоб 25-річний син Володимир, який з дитинства мав травму очей, покинув батьківський дім і заробляв на життя самотужки. Озлоблений на батька Володимир розбив вікна у будинку та навіть погрожував підпалити дім. Тому Микола зі сином Борисом про всяк випадок робили запаси води. 

Усі події, які родина переживала під час Голодомору Микола Бокань фіксував на свій фотоапарат, кожну світлину коментував коротким підписом.

— Завдяки фотографіям Миколи Боканя і підписам до них ми можемо прослідкувати як руйнувалися родини, та як драматично змінювалися відносини між людьми в умовах голоду, — зазначив Андрій Іванець.

"На 25-му році життя Володимир іде на окрему квартиру. 13 червня 1932 року. Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

"Заходи захисту на випадок погроз сина Володимира підпалити житло". 16 червня 1932 року. Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

Хоча Володимир отримав роботу на фабриці масла, батько стверджував, що його син вдався до жебрацтва та хуліганства. Голова сільради поставився з розумінням до хлопця і допомагав йому харчами.  

Свою наймолодшу доньку Анну, якій тоді було 14 років, Микола влаштував на сусідній фермі, де за працю її мали годувати. Але коли з’ясувалося, що доньці давали лише знежирене молоко, розбавлене водою, чоловік скасував угоду.  

Читайте також:  Як Росія колонізувала інші народи та чому вона це заперечує зараз

Навесні 1933-го, коли сім’я Боканя уже 10 місяців як не їла хліба, а син Борис був достроково звільнений з табору і повернувся додому, 22-річний син Костянтин пішов працювати у колгосп. Важка праця виснажувала, годували погано. 30 червня парубок впав на колгоспному полі і більше не підвівся на ноги. Місцевий лікар, який заповнював свідоцтво про смерть, вказав причиною смерті виснаження. Місце трагедії, похорон та могилу сина Микола Бокань закарбував на фото.  

"місце смерті Кості. Ліворуч сидить його брат, який за дві години до смерті розмовляв тут з ним". 30 червня 1933 року. Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

Тіло Костянтина перевезли на підводі на місцеве кладовище. З усіх могил лише на надгробку Костянтина було фото, яке зробив його батько та напис: "Помер 30 червня 1933 року на полі від непосильної праці в колгоспі і недоїдання".

"Згадка про Костю, померлого від голоду". 10 липня 1933 року. Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

Могила Костянтина Боканя. Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

Записи та фотографії Миколи Боканя також висвітлюють місцевий опір колективізації та розкуркуленню. На одній із його світлин на лаві сидить група людей, оточена радянськими офіцерами. Осіб із першого ряду, як зазначив під знімком фотограф, засудили до смертної кари через те, що мстилися владі за конфіскацію майна.

"На першій лаві засуджені на смерть". 1933 рік. Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

— Фотографувати Голодомор було дуже ризикованою справою, — наголошує Андрій Іванець. — Ми знаємо, що американський фотограф Джеймс Еббе, який до того знімав Сталіна в Кремлі, намагався фотографувати в Україні на залізничній станції голодних людей.

За це його затримали. Зрештою за несанкціоновані зйомки його вислали з СРСР. Інший приклад: інженер Олександр Вінербергер працював у Харкові, де зробив понад 80 знімків, пов’язаних з Голодомором. Він використовував  сучасний на той час фотоапарат Leica, який фотографував у русі. Ба більше, Вінербергер сконструював пристрій, який допомагав йому натискати на апарат, не піднімаючи його до очей, бо інженер знав, що за ним можуть слідкувати. Потім він висилав негативи, ймовірно, через австрійське посольство, щоб світ побачив жахи, які ми сьогодні знаємо як геноцид української нації.  

Читайте також: Голодомор як геноцид не обмежений 1932–1933 роками: Сталін діяв не один, як і Путін нині діє не один

Під грифом "секретно"

Світлини фотохудожника Миколи Боканя, який фіксував життя під час Голодомору, стали відомими лише 2007 року, коли в архіві СБУ Чернігівської області віднайшли його кримінальну справу.

Миколу Боканя та його сина Бориса заарештували восени 1937-го. Їх звинуватили в антирадянській агітації та пропаганді, а також поширенні провокаційних фотографій.

Борис і Микола Бокані. 26 червня 1933 рік. Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

Кримінальна справа на Миколу і Бориса Боканів. Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

— До кінця 1930-их із семи дітей із батьком залишився тільки один син Борис, який поділяв його філософські погляди і продовжував справу як фотограф. Світлини часів Голодомору спричинили арешт Миколи Боканя і його сина. Микола фотографував усе та ще й коментував у підписах до світлин. Коли у процесі декомунізації відкрили архіви СБУ, з кримінальної справи Боканя зняли гриф "секретно", дослідники змогли дізнатися, як родини виживали в українських селах у 1932—1933 роках.

У Миколи Боканя вилучили 42 фотографії і 20 негативів, а також листування та нотатки. Окрім світлин, у матеріалах справи також є фотоколажі, створені Миколою у 1931—1936 роках, які розповідають про життя його родини.

Читайте також: Професор Людмила Гриневич: Путін, як і Сталін під час Голодомору, використовує їжу як зброю

Фотодошка "Сім'я ідеаліста". Фото: ГДА СБ України, фонд 6, справа 75489-фп, том 2

У квітні 1938 року Чернігівський обласний суд виніс вирок Миколі та Борису Боканям. Сина засудили до п'яти років каторги, батька — до восьми. На Далекому Сході Борис помер через рік після вироку, серце Миколи Боканя зупинилося 1942-го.

—

Дарія Денис, журналістка; опубліковано у виданні  "Локальна історія"

Висловлюємо подяку у підготовці матеріалу Науково-освітньому центру вивчення Голодомору в Торонто (HREC) та Національному музею Голодомору-геноциду.  Більше про заборонені фото Голодомору на сайті Holodomor Photo Directory. 

На цю тему:

• Спецслужби країн Балтії про російську армію: “Вони тварини”
• Голодомор и война крестьянства против власти в Украине в 1930-1932 годах
• Как Голодомор изменил украинцев: кражу перестали воспринимать как грех
• «Черные доски» Голодомора — экономический метод уничтожения граждан СССР (Список)
• «Торгсин»: украинские крестьяне за собственную жизнь платили золотом
• Голодомор на Украине: что боится признать руководство России