Досвід радянської окупації. Як Латвія допоможе реінтеграції Криму

Версия для печати

 У своїй сучасній історії Латвія пережила кілька хвиль окупації. Спочатку радянську 1940-го, потім нацистську, далі знову радянську – аж до 1991 року. Здавалося б, де зв’язок між північними латишами та південними кримськими татарами?

Цього року столиця Латвії Рига на прохання української сторони організовувала і приймала третій парламентський саміт «Кримської платформи». Латвія першою після України визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом, зазначає  Радіо Свобода.

«Латвія є державою, народ якої в тій чи іншій мірі звертався до трагедії кримськотатарського народу ще в часи існування СРСР. Під час перебудови, той період, який в Латвії називається атмодою, тут проводилися конференції, мітинги, ухвалювалися резолюції за право кримськотатарського народу на повернення на свою землю», – розповідає під час третього парламентського саміту «Кримської платформи» голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Читайте також: Спецслужби країн Балтії про російську армію: “Вони тварини”

Рига. Латвія. Захід у рамках третього парламентського саміту «Кримської платформи». Виставка портретів кримських татар, депортованих в 1944 році. Жовтень 2024 року

Окрім окупації, латишам також добре знайомий термін «депортація». В 1941-му і в 1945-1951 роках радянська влада депортувала з Латвії близько 60 тисяч осіб. Здебільшого латишів переселяли до Амурської, Томської та Омської областей.

«Я вважаю, що це великий символізм, що нас приймає Рига, приймає Латвія. В принципі в країнах балтійських це важливо проводити, тому що вони мають свій досвід радянської окупації. Цьогоріч в нас одна з флагманських тем – це тема 80-х роковин депортації кримськотатарського народу. І фактично 1941-1949 роки – латвійці теж мали ці депортації російським режимом. І вони, як ніхто, розуміють і біль кримських татар, та розуміють біль загалом українського народу», – каже постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева.

Рига. Латвія. Музей окупації Латвії. Інтерактивний стенд – мапа окупації Латвії. Жовтень 2024 року

Символічно, «Кримська платформа» у Ризі розпочалася у Музеї окупації Латвії. Досвід балтійської країни може бути корисним Україні, переконаний Рефат Чубаров. Одне з гострих питань, наприклад, що робити з росіянами, завезеними до Криму після 2014-го? За часів радянської окупації Латвії таке ж переселення росіян обернулося проблемою для країни на роки.

Читайте також: Росія – недоімперія, яка недорозпалася

«Москва дуже часто небезуспішно використовувала їх проти розвитку незалежної Латвійської Республіки. Ми не хочемо, щоб таке повторювалося на тих територіях, які зараз окуповані. І це не тільки Крим, це і Запорізька, і Херсонська, і Донецька, і Луганська області. Там також зараз Росія, з одного боку, вона намагається максимально вичавити населення місцеве, громадян України, з іншого боку, вона заповнює ці території своїми громадянами. І таким чином вона свідомо створює нам у майбутньому такі ж умови, складнощі, через які проходила і ще до кінця не подолала Латвійська Республіка», – вважає Рефат Чубаров.

Майже пів століття Латвія не визнавала радянської окупації і всюди говорила про свою незалежність. Також і Україна майже 10 років на всіх майданчиках каже, що Крим український.

Рига. Латвія. Наріман Джелял – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Жовтень 2024 року

«Дехто вважає, що це неефективно, але навіть декларування постійно того факту, що Крим, наприклад, є частиною України – це правильний напрямок нашої політики. Це може тривати віками, на жаль. Ми маємо десь це усвідомлювати. Не погоджуватися і працювати на скорочення цього терміну, але розуміти, що так може бути. Деякі країни і народи чекали століттями в Африці, в Азії та й в Європі Балкани. Тому не треба піддаватися відчаю, треба наполегливо працювати», – переконаний заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.

Боротьба із російськими фейками, пропагандою та історичними вигадками – предмет обговорення на кожному саміті «Кримської платформи». У Ризі кримський татарин Акім Галімов представив свою стрічку «Справжня історія Криму». На думку автора, твердження, що «Крим – споконвічно російський», м’яко кажучи, неправдиве. Схожі меседжі російські журналісти, які транслюють позицію Кремля, просувають і щодо країн Балтії.

Читайте також: Олександра Матвійчук: Мир не настає, коли атакована країна складає зброю. Це не мир, а окупація

Рига. Латвія. Акім Галімов – автор історичних фільмів і журналіст. Презентація стрічки «Справжня історія Криму»

«Один дуже поважний професор Хакан Киримли, він в світі такий вважається одним з найголовніших дослідників династії Гераїв Кримського ханства і історії Криму, він живе в Туреччині і викладає в університеті Анкари. І він сказав таку дуже просту річ, яка не є якоюсь новиною чи якимось таким фактом, про який ніхто не знає. Але ми просто про це не замислюємось. От про цей 1883 рік. Що до цього періоду росіян не було в Криму. Взагалі. Жодного. І ти, коли потім дивишся на цю шкалу історії Криму, тисячолітньої, і дивишся, де ці останні 250 років, то ти розумієш, що насправді немає там ніякої споконвічності російської історії тощо», – розповів автор історичних фільмів і журналіст Акім Галімов.

—

Дмитро Євчин, опубліковано у виданні Радіо Свобода

Читайте також: 

• Росія – недоімперія, яка недорозпалася
• Як Москва видала бажане за дійсне, обдуривши українських більшовиків
• ЄСПЛ перекваліфікує радянські злочини на геноцид, — Міністр юстиції Литви
• Латвія пропонує судити Путіна і його шайку у Ризі
•  На руїнах тоталітарної імперії: Історія відновлення Незалежності Україною і Литвою