Чому НАТО не збиває російські ракети над Польщею

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото: Stowarzyszenie Moje Nowosiolki via REUTERS

24 березня рано-вранці, під час чергової атаки по Україні, російська ракета зайшла в повітряний простір Польщі. Над територією країни НАТО вона пробула 39 секунд. У Варшаві заявили, що рух ракети відстежували і були на зв'язку з українськими військовими. А не збили тому, що вона не становила загрози для Польщі.

Більше про причини, чому поляки тільки стежать за рухом російських ракет, — у статті української редакції RFI.

Винищувач F-16 приземляється в аеропорту поблизу польського міста Вельбарк у рамках навчань (фото ілюстративне)

Винищувач F-16 приземляється в аеропорту поблизу польського міста Вельбарк у рамках навчань (фото ілюстративне) © Sławomir Kozioł / DGRSZ / X

Минулої неділі Україну знову масовано обстрілювали росіяни. В українські міста й села летіли 29 крилатих ракет Х-101/Х-555 та 28 дронів Shahed. Українські сили оборони знищували їх у межах Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Київської, Волинської та Львівської областей. За даними міського голови Львова Андрія Садового, на регіон летіло орієнтовно 20 ракет і 7 «шахедів». Цілили росіяни по критичній інфраструктурі. 

Одна з призначених для Львівщини ракет й опинилася на території Польщі поблизу міста Осердов — залетіла за кордон на 1-2 км. Повітряний простір країни НАТО російська Х-101 порушила о 4:23 за місцевим часом. 

Спочатку Оперативне командування Збройних сил Польщі в Х повідомило, що «спостерігає інтенсивну діяльність дальньої авіації Російської Федерації, пов’язану з завданням авіаційних і ракетних ударів по об’єктах, розташованих на території України». 

«Попереджаємо, що польська та союзницька авіація задіяна, що може призвести до підвищення рівня шуму, особливо у південно-східній частині країни», — йшлося в повідомленні. 

Читайте також Чому поляки й на цей раз не збили російську ракету яка залетіла на їхню територію, одна версія цікавіше іншої

 

Пізніше військові Польщі повідомили про порушення повітряного простору країни. А міністр оборони Владислав Косіняк-Каміш пояснив, що активовані були всі «системи протиповітряної оборони» та ВПС. І ракету би збили, якби були ознаки того, що вона прямує до цілі в Польщі. 

Після інциденту з порушенням повітряного простору НАТО в польських владних колах, експертному середовищі та в суспільстві почали обговорювати, чому ж не збили крилатої ракети. Начальник Генштабу Війська Польського Веслав Кукула заявив, що в тій ситуації діяли адекватно. А такі дії союзники по НАТО оцінили як правильні. 

Чи зробили росіяни це навмисно, польські військові не беруться стверджувати. Але й не заперечують можливості такого сценарію. 

«Російські ракети мають відносно низьку точність, тому можливі будь-які варіанти: як навмисне програмування ракети таким чином, так і те, що вона просто відхилилася від певного запрограмованого шляху», — цитує генерала Кукулу RMF FM. А на користь другого варіанту, за його словами, свідчить «глибина порушення повітряного простору» та тривалість події. 

 

Читайте також: ППО збила над Україною 43 повітряні цілі

Начальник Генштабу Війська Польського генерал Веслав Кукула

Начальник Генштабу Війська Польського генерал Веслав Кукула © Radek Pietruszka / PAP

Збивати чи ні ракету — вирішує оперативний командувач ЗС, зараз це генерал Мацей Кліш. Про це RMF FM розповів голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера. 

«Який порядок ухвалення рішення про збиття ракети? Якщо виявляється сигнал, якщо з української сторони надходить інформація про те, що на нас націлені ракети (...), то фактично прокидається оперативний командувач і саме він ухвалює рішення», — сказав Сівера. А от спосіб збиття ракети — це вже відповідальність командира формування чергової пари бойових літаків. 24 березня діяли правильно — переконаний очільник Бюро нацбезпеки. 

Читайте також: Російська ракета пролетіла територією Польщі 450 кілометрів 

Дипломатичний тиск не спрацював

МЗС Польщі після інциденту в неділю заявило, що вимагатиме від РФ пояснень. Для цього там викликали російського посла Сергія Андреєва. Йому хотіли вручити ноти протесту. Але, за словами речника МЗС Павела Вронського, той не з’явився. Хоча це його зобов'язання визначає Віденська конвенція. 

«Нам цікаво, чи виконує посол вказівки МЗС у Москві і чи здатний він належним чином представляти інтереси Російської Федерації у Варшаві», — цитує речника PolsatNews.

А ноту протесту польське МЗС передасть російському. 

Сам же Андреєв російським ЗМІ сказав, що не пішов для роз'яснення, бо йому не надали «жодних доказів».  

Посол РФ у Польщі Сергій Андреєв

Посол РФ у Польщі Сергій Андреєв © PolsatNews

Не перший випадок

Російська ракета вже не вперше від початку повномасштабного вторгнення порушує повітряний простір Польщі. Подібний інцидент був торік у грудні. Тоді ракета також влетіла на кілька секунд у повітряний простір НАТО. А минулого квітня в лісі неподалік Бидгоща знайшли уламки Х-55. 

А от у листопаді 2022 року стався перший випадок, коли через ракету російсько-української війни загинуло двоє людей у селі Пшеводув: за п’ять кілометрів від кордону пролунав вибух. Спочатку польське МЗС сказало, що впала російська ракета. Згодом президент Анджей Дуда повідомив що немає доказів того, що її випустили росіяни. Не був упевнений у тому, чия ракета, і президент України Володимир Зеленський. Розпочалося розслідування.

Але в січні RMF FM повідомляло, що його призупинили «через відсутність будь-якої співпраці з боку України щодо пояснення цієї трагедії». Таким було рішення прокуратури, бо вона не отримала інформації від української сторони, що дозволила б на 100% стверджувати, «хто і звідки випустив ракету». Відповідь чекали «багато місяців». 

Результат падіння ракети в польському селі Пшеводув біля українського кордону, листопад 2022

Результат падіння ракети в польському селі Пшеводув біля українського кордону, листопад 2022 © Jaroslaw Wolski

Що має робити НАТО

Колишній заступник міністра оборони Польщі генерал Вальдемар Скшипчак впевнений що Альянс має вжити заходів, бо подібних інцидентів буде більше. А все через «недосконалу систему оборони України».

«Ще кілька місяців тому ефективність збиття ракет різних типів  українськими засобами ППО була на рівні майже 90%. Зараз — близько 60%. У результаті атак російської армії на протиповітряну оборону України та потребу її передислокації ефективність знизилася», — пояснює Скшипчак PolsatNews.

За словами заступника очільника МЗС Польщі Анджея Шейна, НАТО розглядає питання про збиття російських ракет, які порушують повітряний простір країн-членів Альянсу, вивчають різні концепції.

«У НАТО аналізують різні концепції, зокрема: щоб збивати такі ракети, коли вони перебувають дуже близько до кордону НАТО. Але це мало б відбуватися за згодою української сторони та з урахуванням міжнародних наслідків… Не може бути так, щоб агресор щоразу нав’язував нам якісь правила. Він має звикнути до того, що сторона НАТО, сторона демократичних країн, ЄС почнуть задавати певний тон, коли йдеться про розв'язання конфлікту в Україні», — сказав RMF FM Шейна. 

Читайте також 60% жителів ЄС підтримують захист України з боку Євросоюзу і НАТО в разі вторгнення РФ (ОПИТУВАННЯ)

Безпекове чи політичне рішення?

Польський військовий аналітик Ярослав Вольський вважає, що є чотири основні причини, чому Польща не збиває російські ракети, які потрапляють у її повітряний простір. По-перше, щоб збивати ракети, слід закривати повітряний простір країни. Бо тільки так можна уникнути «трагічних помилок». А закриті 66 польських аеропортів — це ще й величезні втрати економіки. Про це Вольський написав на сторінці в Х. 

Друга причина — через збиття ракети може постраждати мирне населення, зокрема якщо упадуть уламки. Також робота систем ППО та радарів F-16 у воєнний час дозволить росіянам дізнатися більше інформації про функціонування протиповітряної оборони НАТО. 

«Виграє той, хто збереже свої нерви і збереже певну інформацію невиявленою до війни. На цьому полі росіяни повністю програли Україні, транслюючи все найкраще, що у них є, у всіх можливих режимах. НАТО частково розкрило карти (поставили комплекти Patriot з MPQ-65, IRIST-T SLM, SAMP-T MAMBA, NASAMS, ASPIDE), але більша частина викидів для РФ є таємницею.

Було б нерозумно зменшувати шанси на успішне подолання радіолокаційних перешкод РЛС “Вісла” та “Нарев” або F-16 лише тому, що хтось із амбіційних та іміджевих міркувань наказав збити Х-101, яка перебувала у прикордонній зоні нашого повітряного простору менше ніж хвилину», — пише Вольський.

ЗРК Patriot (фото ілюстративне)

ЗРК Patriot (фото ілюстративне) © nato.int

Він також акцентує на тому, що неможливо покрити ППО 100% території будь-якої країни. 

«Тож якби Х-101 заблукала і летіла в бік Варшави чи Жешува, її, ймовірно, збили б. Але немає і не буде коштів — вибачте за вислів — витрачатися на охорону кордону, щоб лише довести, що “у моєму небі не літати!” Це військовий нонсенс, і марна трата ресурсів, і те, що можуть придумати тільки політики…», — стверджує Вольський.

Читайте також: Тімоті Снайдер: Україна буде останньою країною, куди вторглася Росія

Колишній радник міністра оборони України Олексій Копитько таку реакцію НАТО називає «політичним рішенням ухилятися» від збиття російських ракет. РФ це розуміє, тому періодично влаштовує такі інциденти, цим самим провокує критику Альянсу. 

«Де-факто РФ використала повітряний простір НАТО для удару по Україні. Що виглядає, м'яко кажучи, не дуже… Дискусія про те, щоб накрити парасолькою натовської ПВО частину західних регіонів України, йде давно. Але у Брюсселі це сприймали як втягування в пряме протистояння з Росією» — написав Копитько у фейсбуці. 

І якщо вже у Європі говорять про участь військ на підтримку України, то і такий варіант варто розглядати, — певен Олексій Копитько. Можна, наприклад, «накрити» Закарпаття та частину Львівщини. 

Оксана Козлова, опубліковано у виданні RFI

 

 


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]