10 змін в освітньому процесі, які чекають на учнів і вчителів у новому навчальному році

Версия для печати

З вересня 2024 року в школах України з’явиться чимало новацій, як-от, уроки щастя, застосунок “Мрія” чи офіцери безпеки.

Деякі з рішень МОН спричинили бурхливі дискусії та навіть петиції про скасування, як було з наказом № 850 про навчання дітей-ВПО за місцем перебування. Зараз освітяни жваво обговорюють нову концепцію історичної освіти – які в ній є ризики та переваги.

У цьому огляді в НУШ зібрали найважливіші освітні зміни, які впроваджуватимуться в школах України у 2024–2025 навчальному році.

1. КОМПЛЕКСНА ПОЛІТИКА “ШКОЛА ОФЛАЙН”

Одразу зазначимо, що повноцінна реалізація комплексної політики “Школа офлайн” відкладається на наступний – 2025–2026 – навчальний рік. Впроваджувати деякі зміни з 1 вересня 2024 року можуть лише ті регіони чи громади, які до цього готові. Наприклад, виводити учнів на очне навчання, якщо в регіоні порівняно безпечно, а школи мають належно облаштовані укриття.

За планами МОН, у 2024–2025 навчальному році на офлайн-навчання можуть повернутися 300 тисяч учнів, які мешкають у прифронтових і прикордонних регіонах. Для цього громади будують укриття з нуля (підземні школи), а також капітально ремонтують наявні.

Загалом “Школа офлайн” передбачає:

1. навчання переміщених учнів за місцем перебування;

2. створення дистанційних класів із мінімальною кількістю 20 учнів (без урахування дітей, що вчаться за кордоном, перебувають на ТОТ або вчаться на сімейній чи екстернатній формах);

3. навчання дітей за кордоном за модифікованими програмами (вивчають предмети українознавчого компонента в зручний для них час);

4. дистанційне навчання учнів на ТОТ, за можливості, або педагогічний патронаж.

Ці чотири зміни відклали до 1 вересня 2025 року, а в цьому навчальному році регіони готуватимуться до них.

Докладніше про “Школу офлайн” ми розповідали в цьому матеріалі.

2. ПІДГОТОВКА ДО ПІЛОТУВАННЯ РЕФОРМИ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Щоб ретельно підготуватися до впровадження профільної середньої освіти у 2027 році, МОН починає попередню підготовку до пілотування у 2024–2025 навчальному році разом із 30 школами-амбасадорами.

Нагадаємо, у липні цього року був затверджений Державний стандарт профільної середньої освіти. Він передбачає, що учні 10–12-х класів навчатимуться за індивідуальними освітніми траєкторіями.

З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін поступово зменшуватиметься, а кількість предметів за вибором, навпаки, зростатиме.

Як саме учні зможуть обирати профілі, які можуть бути курси за вибором, як готувати для цього вчителів – якраз ці та інші важливі питання вивчатимуть школи-амбасадори.

“Препілотування” у 2024–2025 навчальному році передбачає, що:

• 30 шкіл-амбасадорів спільно з МОН та за підтримки міжнародних партнерів моделюватимуть, якими можуть бути академічні ліцеї;

• тестуватимуть навчальні та методичні матеріали, розроблені на основі Державного стандарту профільної середньої освіти;

• розроблятимуть стратегію свого розвитку та визначатимуть профілі;

• створюватимуть курси за вибором для учнів/учениць.

Ще через рік, тобто у 2025–2026 навчальному році, почнеться дворічне пілотування профільної середньої освіти у 100–150 школах, з урахуванням досвіду 30 шкіл-амбасадорів. Такий підхід, на думку МОН, дасть змогу мінімізувати ризики й добре підготувати школи до впровадження профільної середньої освіти.

Раніше ми розповідали про підготовку МОН до реформи профільної середньої освіти та досвід однієї зі шкіл-амбасадорів.

3. НОВА ПРОГРАМА “ЗАХИСТУ УКРАЇНИ”

Тепер дівчата і хлопці вивчатимуть цей предмет разом, без поділу на групи та без різних тематичних планів.

Нова програма “Захисту України” передбачає, що учні 10–11-х класів спільно вчитимуть основи домедичної допомоги, вправлятимуться зі стрільби та управління безпілотниками, знайомитимуться з основними аспектами оборонної сфери України.

Учні й учениці матимуть один день на місяць, який повністю присвячуватимуть предмету. Для цього в громадах створюються міжшкільні осередки, які будуть оснащені всім необхідним обладнанням.

Крім змісту, МОН змінює підхід до підготовки вчителів “Захисту України”. Влітку відбулися навчання тренерів, які натомість вчать педагогів. Планують, що вчитель/-ка “Захисту України” викладатиме лише свій предмет (а не ще декілька за сумісництвом) і водночас матиме повну ставку.

Докладніше про зміни у викладанні курсу редакція розпитувала МОН, а також ділилася досвідом школи на Київщині, яка сім років працює як міжшкільний осередок із вивчення “Захисту України”.

4. НОВА КОНЦЕПЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

У липні 2024 року МОН затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. І хоча нові підходи до вивчення та викладання історії в школі в цьому навчальному році не зазнають істотних змін, утім, дискусія, яка виникла після появи концепції, вказує, що ця тема точно буде в полі зору освітян найближчим часом [спойлер: редакція НУШ уже збирає думки науковців та педагогів, аби докладно розповісти про плюси та мінуси тез у концепції].

Концепція пропонує вивчати історію з початкової школи, а також об’єднати історію України із всесвітньою, щоби учнівство вивчало цю науку комплексно, шукало на уроках відповіді на питання “Ким ми є?”, а не просто запам’ятовувало факти й дати.

Читайте також: Уроки історії по новому або чому один предмет кращий за два

Також нова концепція історичної освіти вмикає зелене світло для розробки курсів за вибором та профільних курсів, які мають з’явитися в старшій школі. У документі є підказки та дороговкази, що саме мають охопити такі курси.

Так чи так поява концепції – важливий крок до змін в історичній шкільній освіті, про що неодноразово розповідали редакції історики та вчителі.

5. УРОКИ ЩАСТЯ

Курс із соціально-емоційного навчання з назвою “Уроки щастя” став ще одним приводом для дискусій батьків та вчителів. Когось дивувала назва, а хтось переймався, чи не збільшить це навантаження на вчителів та учнів.

• Наразі відомо, що курс розроблений для дошкільнят та учнів 1–7-х класів.

• З вересня 2024 року його впроваджуватимуть для дошкільнят та учнів 1-х класів.

• На уроках щастя дітей вчитимуть турбуватися про власне ментальне здоров’я і добробут навколишніх.

• Цей предмет не буде обов’язковим і його не вивчатимуть окремо, а інтегрують в інші предмети.

Докладне роз’яснення про уроки щастя також є на “НУШ”.

Читайте також:  Як не забути українську мову за кордоном: поради для підлітків та їхніх батьків

6. ШКІЛЬНА “МРІЯ”

У вересні 2024 року відбудеться запуск освітнього застосунку “Мрія”. За словами віцепрем’єр-міністра України, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, спочатку відбулося бета-тестування застосунку в 40 закладах освіти. А далі “Мрія” буде доступна для всіх шкіл.

• Для учнівства в застосунку буде цифровий освітній документ Мрія-ID, бібліотека контенту, план дня тощо.

• У вчителів буде змога виставляти оцінки, давати зворотний зв’язок учням, відмічати відвідування, додавати домашні завдання, планувати робочий день, спілкуватися з батьками в чатах.

• Батьки зможуть легше і швидше залучатися в навчання дітей, а також дізнаватися про їхні досягнення і сильні сторони.

7. ОФІЦЕРИ БЕЗПЕКИ

Перші офіцери безпеки з’явилися в прикордонних та прифронтових школах України ще в січні 2024 року. До кінця року такі фахівці працюватимуть у двох тисячах закладах по всій Україні. Національна поліція України добирає їх з-поміж поліціянтів, а також цивільних осіб.

• Офіцери безпеки будуть закріплені за кожною школою.

• Їхнє завдання – слідкувати за безпекою учнів, спілкуватися з екстреними службами, контролювати пропускний режим.

• А також сприяти національно-патріотичному вихованню та проводити профілактичні бесіди про булінг, кібергігієну та шкоду шкідливих звичок.

Для посилення безпеки в школах встановлять металодетектори (у закладах до ста учнів) та рамки безпеки (у більших за кількістю учнів закладах), а офіцери безпеки матимуть планшети та бодікамери для фіксації всього, що відбувається впродовж навчального дня.

Читайте також:  Як і чому діти з тимчасово окупованих територій. України вступають до українських вишів

8. АПРОБАЦІЯ ПІДРУЧНИКІВ ЗА УЧАСТІ ВЧИТЕЛІВ

З вересня 2024 року за експертизу та конкурс підручників відповідатиме Український інститут розвитку освіти (УІРО), а не Інститут модернізації змісту освіти. Також УІРО проводитиме апробацію підручників – це ще один етап, який мають проходити всі навчальні матеріали, що друкуються коштом державного бюджету.

Апробація відбуватиметься перед експертизою та конкурсом підручників. І важливу роль у цьому процесі відіграватимуть школи та вчителі.

• Педагоги користуватимуться підручниками на уроках;

• проводитимуть за ним діагностувальні роботи (із цим мають допомогти авторські колективи);

• а також даватимуть зворотний зв’язок видавцям, що саме варто поліпшити чи змінити в підручнику.

Це ще одна експертиза підручника на рівні школи, коли його апробують безпосередні користувачі. Участь учителів в апробації буде зараховуватися під час атестації.

Дізнатися більше про апробацію шкільних підручників можна в нашому матеріалі.

9. НОВИЙ ОМБУДСМЕН

У новому навчальному році права освітян, батьків та учнів обстоюватиме новий освітній омбудсмен.

У серпні завершується каденція першого освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, а МОН оголосило про конкурсний добір нового. Наразі відомо, що на посаду освітнього омбудсмена претендує 20 осіб.

Батьки й освітяни часто звертаються до Служби освітнього омбудсмена за захистом прав і підтримкою в разі спірних освітніх ситуацій. Скажімо, щоб розібратися, чи мали право звільнити вчителя/-ку зі школи або відрахувати учня/-ицю з класу.

Раніше ми розповідали про роботу Служби освітнього омбудсмена, а також про претендентів на цю посаду.

Читайте також: "Кого боги зненавиділи, того зробили вчителем". Статуси і статки українського сільського вчительства

10. ОНОВЛЕНА ТИПОВА ПРОГРАМА ДЛЯ 5–9-Х КЛАСІВ

Після громадського обговорення МОН затвердило зміни до Типової програми для 5–9-х класів. Тепер у вчителів з’явиться більше гнучкості у впровадженні навчальних планів та варіативних інтегрованих курсів, а школи зможуть виділяти резервні години на подолання освітніх втрат.

Такі гнучкі рішення можливі завдяки новому підходу до визначення резервних годин. Оновлена Типова програма пропонує визначати їх на основі мінімальної, а не рекомендованої кількості годин, як це було в попередній програмі.

Саме ця новація насторожувала вчителів, адже, орієнтуючись на мінімальну кількість годин у школах можуть скоротити годинне навантаження педагога-предметника. Утім, МОН акцентує на тому, що резервні години – це передусім гнучкість для вчителя та розвантаження учнівства. А різницю між мінімальною та граничною кількістю годин (резерв) можна розподіляти між різними освітніми галузями.

• Крім цього, у програмі збільшується кількість годин на громадянську та історичну освіту;

• визначається кількість годин на міжгалузеві інтегровані курси;

• оновлюється перелік чинних модельних програм.

—

Інна Лиховид, опубліковано у виданні  “Нова українська школа”

Про основні нововведення програми можна ознайомитися на сайті “НУШ”.

Читайте також: 

• Нова школа України: можливості та виклики
• Фінляндія допоможе Україні з Новою українською школою
• Як на українську освіту вплинула війна та що робити, щоб не втратити нове покоління
• Як Росія викрадає українських дітей та з якими проблемами стикаються родини після їх повернення
• Як дивним чином призначений владою міністр плагіату Шкарлет ледь не вбив реформу освіти та які є проблеми в НУШ
• 22 тисячі українських учителів все ще за кордоном