Кремлю прилетіло по куполу. І ще прилетить

Версия для печати

 Адміністрація Путіна атакована безпілотниками — удар припав у центр Москви. Це частина великої психологічної війни чи свідома провокація?

Про це йдеться у с татті видання novayagazeta.eu.

Кілька днів тому в Мережі з'явилося відео, зняте, мабуть, з українського дрону, що пролітає над Кремлем. Тоді авторка припустила, що єдиною причиною його появи є психологічна операція, спрямована особисто проти Путіна. Мета - зігнати Путіна з трибуни на 9 травня і продемонструвати всьому світу і особливо російським солдатам слабкість їхнього лідера. Тому що ніхто не зможе потрапити дроном до Путіна з його патологічними заходами безпеки. Але це не означає, що не можна спробувати його налякати, граючи на його страхах. Виходячи з цього, слід очікувати нових дронів: і ось вони з'явилися.

Твердження Кремля про те, що він розглядає ці два українські дрони «як замах на Путіна», — сміховинні. У Кремлі — 28 га площі, Путін сидить у бункері, а не в Кремлі, кількість вибухівки, яку несе дрон, є нікчемною, та ін. Дрон, що врізається в купол Великого Кремлівського Палацу, — це замах на Путіна? То що, Путін там, під куполом, ночував? А ось для того, щоб зіпсувати чи навіть зірвати Путіну присутність на параді, саме воно.

Загалом ідея налякати Путіна на 9 травня існує не сама по собі. Вона існує в рамках тієї системи диму та дзеркал, smoke and mirrors, гігантської психологічної війни, розв'язаною обома сторонами напередодні настання ЗСУ (у версію про психологічну війну укладається і заява керівництва України про те, що це «партизани, напевно, якісь» — прим. ред.)

Війна - як відомо ще з часів Сунь Цзи, - шлях обману, і напередодні наступу це найвірніше.

Візьмемо, наприклад, скарги Пригожина. Якщо йому вірити, то «Вагнер» уже кінчається. Але так це чи це обманний маневр з метою заманити українські війська в пастку? Російський Генштаб намагається зараз вгадати напрямок головного удару ЗСУ, і один із можливих варіантів — це безпосередньо з Бахмуту на Сєвєродонецьк та Лисичанськ. І ось уявіть собі, що вся «сварка» Пригожина та Генштабу може бути хитрою удаванням для цих цілей, і ЗСУ стягнуть кулак і вдарять, не чекаючи опору, — а там живий, здоровий і цілий «Вагнер» із резервами?

Не сумніваюся, що ЗСУ прораховують і такий варіант.

Або візьмемо горезвісний «снарядний голод» російської армії, про який уже всі Z-військори продуділи вуха.

Це справді снарядний голод — чи це накопичення снарядів для відображення майбутнього наступу? На мене, скоріше друге.

Або візьмемо гучні заяви Заходу про те, що Україна найближчим часом не отримає авіації, тобто цей наступ відбуватиметься без літаків. Зрозуміло, що це є надзвичайно неприємним для України сценарієм.

Нагадаю, що всі великі великі військові операції останніх 30 років, починаючи з «Бурі в пустелі», відбувалися за допомогою авіації. Спочатку високоточна зброя вражала логістичні та командні центри супротивника, потім їх виносила авіація, і вже лише потім танки дотискали розрізнені вогнища опору. У війні ХХІ століття авіація замінила артилерію. Чому, власне, і виник брак артилерійських снарядів на Заході. Ніхто не думав, що вони можуть знадобитися в таких кількостях, а F-16 на що?

І ось тепер, якщо вірити офіційним джерелам, Україна знову має наступати майже по-старому. Так, будуть високоточні удари, які мають знищити російські склади та командні центри, а далі в хід піде артпідготовка та танки, як у старому доброму ХХ столітті. Бахмут навпаки. Важко зрозуміти, чи вистачить у ЗСУ людських резервів на таку війну.

Але взагалі добре відомо, що українські пілоти давно тренуються і на F-16, і на «Міражах». Під час Харківської операції Україна змогла непомітно протягом 48 годин перекинути до лінії фронту близько 16 тисяч нових військ, які перед цим проходили підготовку на полігонах у Великій Британії, Данії та ін.

Як ви думаєте: чи існує технічна проблема перекинути в момент настання — після завдання високоточних ракетних ударів — ті ж F-16? Їм зовсім не треба мати базу в Україні. Базуватись, ремонтуватись і т. д. — вони можуть у Польщі. Їм потрібен лише аеродром підскоку. Заправитися на п'ять хвилин.

На сьогодні основна диспозиція виглядає так. ЗСУ не матиме авіації, але буде інформація. Найточніша інформація про те, де розташований кожен російський окоп, командний центр та склад.

Зауважили, що ЗСУ майже перестали використовувати «Хаймарси», не кажучи вже про GLSDB? Їх теж явно накопичують перед настанням, і в годину Ч це все висипають туди, куди супутник вкаже.

Якою буде глибина ударів — ніхто до ладу не знає. Може, 120 км. А може, і всі 150. Якщо винести кожен командний центр і кожен склад, російська оборона буде гіпотетично дезорганізована, і танки можуть рушити в стрімкий марш-кидок, просто обминаючи вузли опору (знов-таки інформація!) і перерізаючи залишки комунікацій.

Куди буде завдано головного удару: у напрямку Донбасу, коридору чи Криму — теж насправді невідомо. Відомо лише одне: українське транспортне плече дуже коротко, і воно дозволяє перекидати війська з однієї точки фронту до іншої протягом кількох годин. Російські ж комунікації йдуть через Крим, відсунути ЗСУ від Вугледару та налагодити коридор вздовж Азовського моря не вдалося. Це означає, що вгадати напрямок головного удару Росія не зможе, бо якщо вона його вгадає і почне перекидати туди війська, то ЗСУ цей напрям змінить.

Наївно думати, що ЗСУ та американські генерали розробили якийсь один план наступу. У кожному Генштабі, який себе поважає, таких планів — десяток, і вони змінюються в залежності від дій противника.

Залужний грає з російським Генштабом РФ у наперстки. Хоч би куди Генштаб вказав — кулька опиниться під іншим наперстом. Росія намагається перед настанням ракетами винести місця, де ЗСУ накопичує озброєння, а ЗСУ дронами кошмарять особисто Путіна і вже потихеньку знищують склади з пальним, щоб техніці не було на чому їхати (так сталося в Харківському наступі: техніку покидали, бо не було чого залити їй у баки, а не було чого залити, бо «Хаймарси» винесли склади). У Бахмуті російський Генштаб вже залучає резерви, ті самі, які збирав на випадок контрнаступу. Каховська гребля — в російських руках, і рівень води за нею дуже високий: чи не на випадок української переправи через Дніпро?

Дим та дзеркала, як і було сказано. Ти знаєш, що знаю, що знаєш, що знаю. Що саме буде при наступі - сказати складно, але я впевнена, що нам покажуть майстер-клас на тему того, як можна дезінформувати супротивника у віки супутників та AI.

Звичайно, тут головне питання: як Путін відповість? Чи вдарить по Банковій «Кинжалами»? Відповідь полягає в тому, що Путін не зробить нічого, чого б він уже не робив чи не міг зробити у відповідь на успішний наступ. Україна давно — ударами Кримським мостом, вибухом «Північного потоку» показує союзникам, що «червоні лінії» Путіна є дуже умовними і хвилюватися не треба. І сама бере на себе всі ризики.

Фото: REUTERS/Evgenia Novozhenina

«Аргумент»

На цю тему:

• "Видна підготовка до відходу з херсонського і запорізького направлень": як армія рф готується до наступу ВСУ, розповідає військовий експерт
• США ще в січні вважали, що Україна не зможе втримати Бахмут, але місто стоїть – WP
• Міф про "неприступну фортецю Крим"
• Україна відклала контрнаступ через погоду й нестачу боєприпасів - WP