Київські суди вчергове стали на сторону зрадника в справі проти журналістів

Версия для печати

 Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні скарги керівниці київського бюро Радіо Свобода та проєкту журналістських розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької у справі про захист честі, гідності й репутації проросійського діяча Андрія Портнова, і залишив у силі рішення Печерського суду на його користь.

Рішення про це 25 вересня оголосила трійка суддів Анатолій Стрижеус, Любов Поливач та Олена Шкоріна, повідомляє Радіо Свобода. 

Колишній посадовець часів Віктора Януковича Андрій Портнов, який нині перебуває під санкціями США і виїхав з України, позивався проти журналістки Седлецької й низки інших медіа восени 2020 року через її пост у мережі Facebook, опублікований 17 серпня 2020-го – у день підпалу автомобіля редакції «Схем». У дописі Седлецька згадала про негативне ставлення Портнова до редакції, зокрема, про те, що він оприлюднив особисті дані водія з адресою його проживання та номерними знаками зрештою спаленого автомобіля, а напередодні підпалу публічно погрожував «учбово-виховними заходами» редакції розслідувачів.

Повний текст судового рішення із аргументацією ще не оприлюднений.

Після оприлюднення захист Наталії Седлецької подаватиме касацію на рішення Київського апеляційного суду на користь Андрія Портнова до Верховного суду.

«З одного боку, маємо масові позови Портнова проти медіа і задоволення їх судами. А з іншого – нерозслідування злочинів проти журналістів і відсутність справедливого розслідування й покарання для осіб, що нападають або погрожують журналістам. Держава мала би забезпечити виконання своїх обов’язків – розслідувати злочини проти журналістів і забезпечити справедливий розгляд справ, зважаючи на право журналістів на оприлюднення суспільно важливих фактів й оцінок щодо важливих подій. Але цього не відбувається. Ми будемо оскаржувати це судове рішення, сподіваючись, що Касаційний суд зможе виправити помилку на національному рівні», – заявила адвокатка Седлецької Оксана Максименюк.

Вона додала, що пост Седлецької стосувався непересічної події – підпалу редакційного автомобіля, і це сталося невдовзі після того, як Андрій Портнов погрожував редакції та поширив персональну інформацію про водіїв й автомобілі «Схем» у своєму телеграм-каналі. На думку Максименюк, цілком природним було те, що Седлецька в своєму пості повідомляла про обставини, які передували підпалу і зробила певні припущення, чітко окресливши, що це – лише версія і вона – не єдина. Однак, суд першої інстанції, рішення якого залишив в силі апеляційний суд, зобов’язав Седлецьку спростувати факти, які ґрунтувалися на доказах і не оспорювалися Портновим у позовній заяві (зокрема факт про підпал авто, належності авто Борису Мазуру, про погрози Портнова редакції та відкриття кримінальних проваджень за цими фактами).

«З юридичної точки зору масові позови Портнова до всіх медіа, які його критикують, виглядають як SLAPP – стратегічні позови проти участі громадськості, оскільки вони спрямовані на те, щоб журналісти не писали або менше писали про Портнова і його вплив», – звертає увагу медіа-юристка Людмила Панкратова.

«Такі позови серйозно загрожують свободі слова, оскільки спричиняють «охолоджувальний ефект» на журналістів і медіа. Видається, що це є особливо небезпечним в умовах війни, тому що журналісти розслідують як корупційні правопорушення, так і воєнні злочини, а громадяни мають право отримувати таку інформацію. Замовчування інформації про таких публічних осіб, як Портнов, позбавляє суспільство цієї інформації. Такі сигнали від влади не можна ігнорувати – необхідно повідомляти про небезпеку для журналістів і свободи слова», – заявила медіаюристка Людмила Панкратова.

У квітні 2023 року позов Портнова задовольнив Печерський районний суд Києва, рішення якого оголосив головуючий суддя Олексій Соколов. Тоді суд зобов’язав Наталію Седлецьку спростувати інформацію, поширену в пості, опублікувавши рішення Печерського суду на своїй сторінці у Facebook. Те саме, згідно з рішенням суду, мають зробити видання Громадське, NV, 5 канал і Прямий, які передрукували пост журналістки.

Захист Седлецької не погодився із рішенням Печерського суду і подав апеляційну скаргу. Це рішення набере сили після публікації повного тексту Київським апеляційним судом, але Касаційний суд може скасувати його у майбутньому.

Розгляд справи у першій інстанції тривав 2,5 роки, за цей період по суті відбулося всього три засідання. У зв’язку з чим захист «Схем» заявляв відвід судді Соколову за затягування розгляду справи, але таке клопотання не задовольнили.

1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водіїв знімальної групи «Схем», які допомагали тодішньому журналісту програми Михайлу Ткачу в підготовці розслідування щодо впливу і можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою.

Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані й домашня адреса водіїв, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя і ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». При цьому ексчиновник заявив, що він також є журналістом.

Адвокати «Схем» подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» і стягнути моральну шкоду.

У цій справі Печерський і Київський апеляційний суди стали на бік Андрія Портнова і відмовили у задоволенні позову представників «Схем». Однак, 22 червня 2022 року Верховний суд скасував рішення Печерського і Київського апеляційного судів, які були на користь Портнова у справі про оприлюднення особистих даних водія «Схем», і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

17 серпня 2020 року стався підпал автомобіля «Схем», який належав водієві Борису Мазуру. 26 серпня того року поліція затримала і оголосила підозру у підпалі виконавцю Кирилу Баріхашвілі. Пізніше Броварський міськрайонний суд Київської області закрив справу через порушення строків досудового розслідування, однак Апеляційний суд Києва скасував закриття справи і повернув її у Броварський міськрайонний суд на новий розгляд. Згодом окремі провадження у Броварському міськрайонному суді розпочали і по двом іншим обвинуваченим у підпалі – співвиконавцям Юрію Проценку та Дмитру Ободовському. Наразі по всіх трьох провадженнях триває судовий розгляд.

Замовник підпалу так і не був встановлений офіційним слідством.

З грудня 2021 року Андрій Портнов – під санкціями США через вплив на суди.

За даними «Схем», Портнов виїхав з України у червні 2022 року. Журналісти встановили, що родина Портнова володіє нерухомістю в Москві спільно з друзями керівника російського МЗС Сергія Лаврова, а також показали таємну фортецю Портнова під Києвом. На запити він не відповідає з лютого 2022 року.

Сьогодні було опубліковано соціологічне дослідження яке провела група "Рейтинг" "Уявлення українців про культуру доброчесності", в якому українські суди отримали одну з найнижчих оцінок.

«Аргумент»

В тему:

• Как ГПУ профукала Андрея Портнова
• Портнов получил российское гражданство и уже консультирует Совет Федерации по Крыму, - нардеп
• Андрей Портнов: коррупция, предательства, убийства, воровство 
• Портнов сбежал из страны
• Прокуратура начала расследование в отношении Андрея Портнова и Елены Лукаш
• Экс-судья Николай Замковенко: меня «заказал» Андрей Портнов
• Беглые. Где скрываются и чем занимаются деятели времен Януковича
• Агент Кремля Портнов, "разыскиваемый ГПУ", получил шенгенскую визу