Зеленський, Єрмак і державна зрада

Версия для печати

При владі в Україні або ідіоти, або злочинці. Чи стане Зеленський співучасником цього злочину, згодом побачимо. Промовчати і не висловити свою думку з цього питання - не вийде.

* * *

МИ ВХОДИМО В ДУЖЕ ВАЖКИЙ ПЕРІОД БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.

І каталізатором майбутніх процесів у Державі стануть дії голови офісу Зеленського, який майже повністю делегував йому свої повноваження. Про це пише виконавчий директор Центру "Миротворець" Роман Зайцев на своїй сторінці в Фейсбук.

У діях А. Єрмака вже вбачаються чіткі ознаки вчинення злочину, передбаченого ст.111 КК України «Державна зрада», а саме у формі діяння (дія або бездіяльність), умисно вчинене громадянином України А. Єрмаком на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, а саме надання представнику іноземної держави (зокрема Д. Козаку, який представляє РФ) допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

На цю тему: Мюнхенська зрада: з сайту Мюнхенської конференції зник скандальний план "завершення війни в Україні"

Об’єктивна сторона полягає в першу чергу у невжитті у Мінську жодних заходів, щодо відстоювання інтересів Держави стосовно ділянок розведення відповідно до рекомендацій ГШ ЗС України. Вже військові волають, що погодження ділянки розведення у Щасті вигідна для проведення військових дій підрозділами РФ, а це є черговою загрозою для Державної безпеки України та її територіальної цілісності.

Крім того, погодження на пропозиції т.з. початку політичного врегулювання ситуації на Донбасі (створення Консультативної ради) без виконання безпекових умов (виведення контингенту іноземних військ, відновлення контролю над державним кордоном тощо) є фактично визнанням створених агресором терористичних організацій на території України.

Запровадження т.з. Консультативної ради на тих умовах, що погодженні – фактично є майданчиком прямих переговорів України з терористичними організаціями ДНР та ЛНР, визнання їх «стороною конфлікту». Водночас, це визнання російського агресора НЕ стороною конфлікту, а посередником на рівні ОБСЄ, Франції та Німеччини (право вирішального голосу мають тільки учасники від України та ОРДЛО, а РФ та інші мають тільки право дорадчого голосу).

Вказане беззаперечно свідчить, що такі дії є такими що приносять користь виключно РФ зі створеними нею терористичними організаціями та шкодять Державній безпеці України.

Суб'єктивна сторона злочину (умисел) полягає в тому, що в офіційному повідомленні на фейсбук ОПУ (https://www.facebook.com/296958677115673/posts/1928016214009903 ) було приховано зміст порядку формування та учасників т.з. «Констультативної ради», хоча фактично домовленість було досягнуто.

Це підтверджує ФАКТ УСВІДОМЛЕННЯ А. Єрмаком, що вказані дії не будуть сприйматися українським суспільством, оскільки вони шкодять безпеці України, а тому розкривати цей зміст загалу планувалося тільки після остаточного затвердження такого механізму і взяття Україною на себе зобов’язань їх виконувати перед іншими країнами.

Докази наявності (або відсутності) складу злочину у діях А. Єрмака та інших осіб, можуть міститись в стенограмах засідання ТКГ у м. Мінськ, свідченнях всіх учасників, матеріалах МО України тощо, які можливо отримати в межах лише кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що розслідування ст. 111 ККУ є підслідністю СБУ. В той же час у очільника СБУ І. Баканова, у випадку початку кримінальногого провадження, виникне конфлікт інтересів, оскільки він є приятелем А.Єрмака, що підтверджується навіть відкритими джерелами інформації. Вони разом із своїми родинами неодноразово перебували на закордонних відпочинках спільно з А. Єрмаком та його сім'єю.

На цю тему: Війна України з Росією: голова СБУ відпочиває у французькому Куршевелі (ФОТО)

Чи стане Зеленський співучасником цього злочину, згодом побачимо. Промовчати і не висловити свою думку з цього питання - не вийде.

* * *

Кожна втрата на дипломатичному фронті неодмінно призводить до людських втрат на лінії фронту з Росією

Голова правління в Українському кризовому медіа-центрі Валерій Чалий  у Facebook так коментує цю подію:

Для того, щоби оцінити, що якісно змінилося в процесі перемовин у форматі тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську, і в яку пастку це веде Україну, не треба навіть вчитуватися в тексти. Достатньо подивитися, як змінювалося оформлення підписантів.

По-перше: представників так званих ОРДЛО (які завжди були і формально залишаються спостерігачами, а не учасниками ТКГ) підтягнули до основних підписантів - учасників тристоронньої контактної групи.

По-друге: до останнього часу Україна не мала офіційного представництва в цьому дорадчому механізмі. А тепер там з`явилися два дивних, як на мене підписи: "Согласен".

"Согласен" в якості кого?

"Согласен" за погодженням з своїм прямим керівником?

"Cогласен" - це тепер буде практика, чи все ж таки повернемося до чіткої проукраїнської позиції?

ФОРМА має значення не менше, ніж зміст! Не давайте супротивнику зайвих важелів в цій гібридній війні! Кожна втрата на дипломатичному фронті неодмінно призводить до людських втрат на лінії фронту з Росією.

* * *

Глава Офиса президента даже не понимает, что такое ОРДЛО

Журналист Денис Казанский, заметил неоторую странность на брифинге Ермака и написал об этом в Facebook:

Посмотрел только что короткий брифинг Ермака по поводу подписанных в Минске новых документов. Глава Офиса президента даже не понимает, что такое ОРДЛО. Утверждает, что в подписанных документах такого понятия нет, очевидно путая эту аббревиатуру с “ЛДНР”. Говорит, что в документах «нет так называемых ОРДЛО, а есть только представители отдельных районов», не улавливая, что это одно и то же.

Стесняюсь спросить, а с таким знанием предмета точно стоит что-либо подписывать в Минске? А то в следующий раз им и “ЛДНР” «российские партнеры» впишут в какой-нибудь документ, а Ермак даже не будет знать, как оно расшифровывается.

* * *

Вперше посадова особа України підписала спільний документ з бойовиками «ЛДНР»

Наталя Седлецька. учасниця проэкту "СХЕМИ", зазначає що вперше офіційна влада поставила підпис на документі спільно з бойовиками:

Звертає на себе увагу, що під мінським протоколом свій підпис також поставив заступник глави АП РФ Козак та ... сам керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак.

На відміну від інших 4 підписантів - їхні посади не вказані. Лише підписи та слово «Согласен». (Для порівняння на другому фото - підпис Єрмака під грудневими газовими домовленностями з сайту Кабміну)

Це вперше, коли посадова особа України підписала спільний документ з бойовиками «ЛДНР». До цього з ними зустрічались лише ті представники України, які не мали офіційних владних посад, не були на держслужбі.

Тепер же голова ОП Андрій Єрмак підписався під одним документом з представниками угруповань «ЛДНР» - Ніконоровою та Дейнегою. Другий, до речі, знаходиться у розшуку СБУ, на нього є ухвала суду на затримання за підозрою в захопленні державної влади та тероризмі.

* * *

Украина на пути к прямым переговорам с марионетками

Политический обозреватель Виталий Портников для издания belsat.eu также проанализировал сложившуюся ситуацию:

Наблюдатели уже привыкли, что большая часть заседаний Трехсторонней контактной группы в Минске оказывается рутинными попытками достичь компромисса, которые, как правило, не достигают целей. Однако последнее заседание, на котором присутствовали глава офиса Владимира Зеленского Андрей Ермак и заместитель главы администрации президента России Дмитрий Козак, уже сегодня оказывается одной из главных политических тем в Украине. Оказывается, благодаря одному только решению Консультативного совета в рамках политической подгруппы Трехсторонней контактной группы.

Длинное название не должно камуфлировать сути. Трехсторонняя группа – это консультации представителей России, Украины и ОБСЕ. Представители марионеточных властей «народных республик» в этой группе входят в состав российской делегации, что не дает возможности России выглядеть «посредником» в конфликте на Донбассе. Консультативный совет будет формироваться из 10 представителей Украины и 10 представителей отдельных районов Донецкой и Луганской областей с правом решающего (!) голоса. Представители ОБСЕ, России, Германии и Франции будут в этом совете всего лишь наблюдателями.

Превращение России из агрессора в посредника

То есть, по сути, официальный Киев сделал серьезный шаг на пути к проведению прямых переговоров с властями «народных республик» и к превращению России из агрессора в посредника, на чем Владимир Путин и другие российские руководители настаивали с 2014 года. Во время президентства Петра Порошенко Киев жестко отказывался от этих требований Москвы. Подвижки в нужную Кремлю сторону начались только после избрания на пост президента Владимира Зеленского и конкретнее – после смены главы офиса президента. Андрей Ермак, который получил огромные полномочия после отставки своего конкурента Андрея Богдана и смог даже переформатировать в свою пользу правительство Украины, пока что на переговорах с Москвой движется в фарватере, задаваемом Дмитрием Козаком.

Этот фарватер для Кремля отнюдь не нов. Во всех конфликтах, которые Россия устраивала на постсоветском пространстве, Москва постоянно настаивала на прямых переговорах с руководителями оккупированных территорий. Ни Молдове, ни Грузии это не принесло восстановления территориальной целостности. Однако Россия добилась главного – превращения из агрессора в «посредника». Российская армия находится на территории Приднестровья до сегодняшнего дня, однако Россия считается посредником и миротворцем в конфликте.

В  тему: Предательство Крыма

Таким же посредником и миротворцем Россия считалась и до российско-грузинской войны 2008 года, хотя ее военные, оформленные в качестве миротворческого контингента СНГ, защищали «суверенитет» Абхазии и Южной Осетии.

Ассиметричная федерализация для Украины?

Так что на Донбассе Кремль не придумал ничего нового. Путин с первого же для после оккупации украинских территорий действовал по хорошо знакомому сценарию ельцинских времен. С той только разницей, что тогда Москва была заинтересована просто в сохранении контроля над бывшими советскими республиками, а сейчас ее беспокоит еще и отмена санкций.

Пока что о том, что украинское руководство согласилось на прямые переговоры с властями «народных республик» говорят только в Москве, Донецке и Луганске. Украинское руководство будет, вне всякого сомнения, интерпретировать создание Консультативного совета как простой технологический шаг для решения «проблем простых людей» – Владимир Зеленский всегда прикрывается этим нехитрым тезисом, когда нужно сделать очередной шаг навстречу требованиям Владимира Путина.

Беда только в том, что в решении о создании Консультативного совета нет ни слова о «простых людях», зато говорится о необходимости политического урегулирования конфликта. И нам еще предстоит понять, что в данном случае скрывается за этой формулировкой, не новый ли «план Козака», не новая ли ассиметричная федерализация, только уже не для Молдовы, а для Украины.

—

«Аргумент»

На цю тему:

• Антиукраїнський демарш: 12 кроків для припинення війни на Донбасі затвердили у Мюнхені (ОНОВЛЕНО)
• Мюнхенский сговор или Цена европейского страха
• Проблема Украины - Минский протокол
• Когда возможен сговор
• Коллаборантов нужно карать!