Як залишки ракет, якими російські загарбники б'ють по Харкову, перетворюються на естетичні аксесуари

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото: twitter.com/DefenceU

З початку повномасштабної війни росіяни намагалися захопити Харків. По місту гатили з різних типів озброєння — від реактивних систем залпового вогню на кшталт «Градів» та «Ураганів» до балістичних і крилатих ракет із кораблів та літаків.

Журналісти видання hromadske побувало на «цвинтарі» снарядів, якими росіяни обстрілювали Харків, та в майстерні харківського дизайнера Олексія Каплауха, який дає уламкам російських боєприпасів нове життя. 

«Цвинтар» воєнних злочинів

«Це залишки від крилатих ракет Х-101, Х-55, “Іскандерів”. Ось крило від Х-55, із зеленою оболонкою — “Іскандер”. 9М727 — це модель, поруч — її номенклатурний номер», — розповідає речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко, вказуючи на купу покручених металевих уламків на «цвинтарі» для російських ракет просто неба.

Поміж залишків снарядів пробиваються бур’яни та лопухи, на паркані в’ється дикий виноград. На одному із фрагментів боєприпасу — напис «Опора не допускается», з-під уламків виглядають зелені мікросхеми. 

«Всередині ракет є ось такі плати, що дозволяють їм бити по цілях за заданими координатами, — показує Чубенко. — Одні [ракети] б’ють за GPS-координатами, інші керуються людьми під час польоту». 

російські боєприпаси на цій ділянці назбирали за весну та першу половину літа минулого року. Окупанти гатили ними лише по Харкову — найбільше на початку повномасштабного вторгнення та навесні, десятки разів на день. 

«Це найбільше місце зберігання речових доказів воєнних злочинів, площа — приблизно 10 тисяч м², — розповідає Чубенко. — Тут понад 1000 [решток боєприпасів], десь половина того, чим били по Харкову».

«Цвинтар» складається передусім із залишків від снарядів різних типів реактивних систем залпового вогню. 

«Це елементи “Граду”, призначені для ураження. Після вибуху ракети вони розлітаються і завдають поранення людям, які перебувають навколо, — показує речник прокуратури на деталі одного зі снарядів.  

Загалом тут чотири основні [типи РСЗВ]. Найбільші — це “Смерчі”, вони [калібру] 300 мм. Трохи менші, схожі на них — “Урагани”. Потім “Торнадо” — більш технологічні й далі летять. І найменші — це “Гради”».

Снаряди РСЗВ, що є тут, — здебільшого радянського виробництва 1970-1980-х, вони прості в обслуговуванні, тому росія часто використовує їх. Крилаті ракети — уже створені в рф у 1990-х та 2000-х, більш технологічні та потужні. 

«росіяни вже багато старого озброєння використали, тому застосовують усе новіші його види», — коментує Чубенко.

Читайте також: Як російські загарбники воюють проти довкілля в Україні: Затоплені землі та спалені ліси

Металеві уламки боєприпасів на «цвинтарі» для російських ракет. Олександр Солодкий / hromadske

 

Залишки від снарядів різних типів реактивних систем залпового вогню. Олександр Солодкий / hromadske

Локація під охороною, жодної спроби проникнення всередину досі не було, стверджують у прокуратурі. Залишки снарядів тут структуровані за типом, але не за місцем конкретного обстрілу. Проте на деяких є маркування з номерами кримінальних проваджень.

«Після кожного обстрілу фахівці оглядають місце події, фіксують потерпілих, загиблих і руйнування, документують GPS-координати влучання ракети і, якщо відомо, бік, з якого вона вдарила. Усе це долучають до матеріалів кримінального провадження, — пояснює речник прокуратури.

Конкретний боєприпас — наприклад, той самий “Ураган” — прив’язувати до місця події немає потреби, оскільки все озброєння типове.

Під час огляду місця події вибухотехніки дають попередню інформацію про те, який це був снаряд, а потім залишки надсилаються на експертизу. Після цього експерти готують відповідний документ про точний вид озброєння, який використовувався під час обстрілу».

Технічні частини боєприпасів вилучають для вивчення співробітники ГУР, Міноборони, СБУ та інші технічні фахівці. Їх досліджують на предмет того, чи використовує росія іноземні технології та обладнання, щоб обмежити росіян у цьому.

В майбутньому, кажуть у прокуратурі, всі уламки мають стати речовими доказами для Міжнародного кримінального суду і спеціального військового трибуналу.

«Ці залишки вже неодноразово оглядали міжнародні експерти і представники Міжнародного кримінального суду, — пояснює Чубенко. — Але їх додатково використовуватимуть після створення трибуналу й у разі необхідності проводитимуть власні дослідження та огляди. 

Важливо зафіксувати приналежність саме до російського озброєння, оскільки певні типи перебувають лише на балансі росії. Наприклад, крилаті ракети і певні модифіковані типи РСЗВ, які вже після розпаду СРСР росія покращувала, є тільки у них. І це дає дуже гарну доказову базу причетності росіян до цих воєнних злочинів».

Читайте також: Заборонені засоби та методи ведення війни, які фашистська Росія використовує проти України

Роботи дизайнера Олексія Каплауха з уламків російських боєприпасів та шоломів, які йому передають волонтери та військові
Олександр Солодкий / hromadske

Дизайнер Олексій Каплаух у своїй майстерні у Харкові
Олександр Солодкий / hromadske

Творення через руйнацію

Поки сотні використаних російських боєприпасів чекають Міжнародний кримінальний суд на «цвинтарі», дизайнер Олексій Каплаух перетворює такі уламки на естетичні аксесуари.

До повномасштабного вторгнення Каплаух працював графічним дизайнером у відомому харківському ресторані. До рідного міста повернувся торік у травні й відразу долучився до волонтерського штабу, який організував заклад. 

28 травня виповнився рік, відколи Олексій мешкає у приміщенні колишнього ресторану. Це місце він називає своєю студією. 

«Раніше тут готували смачну дорогу їжу, а зараз пиляють ракети», — посміхається він, показуючи нам свою майстерню в колишній кухні. 

Спочатку Олексій разом із командою волонтерського штабу готував та розвозив їжу по Харкову й області.

«Ми їздили в Малинівку, Печеніги, Циркуни, Слатине (села на Харківщини біля тодішньої лінії фронту — ред.), — розповідає він, заварюючи каву. — Наприкінці червня в Слатиному потрапили під мінометний обстріл, за 10 метрів від нашої машини впала міна-“кабачок”». 

Саме під час тієї поїздки Каплаух зрозумів, що російські ракети можна ревіталізувати.

«Коли ми виїхали зі Слатиного, в наступному селі, Прудянці, у полі я побачив “Град”, що стирчав із землі, — згадує майстер. — Напевно, він на початку війни впав, там виросла якась рослина. Ці візуальні образи почали накопичуватися в голові, в якийсь момент це просто повинно було кудись виплеснутися».

Проте втілювати ідею в життя Олексій почав лише у вересні, після харківського контрнаступу ЗСУ, коли волонтерський штаб закрився. 

«За цей період ми назбирали уламки від снарядів, ракет — щось на Північній Салтівці, щось за містом знаходили, — розповідає Каплаух. — І коли ми закрили штаб і наводили тут порядок, я дістав коробку з усім цим барахлом, із металобрухтом. Поставив на бар хвостовик від “Граду”. Він мені не подобався, огидно виглядав. Але за формою нагадав мені вазу. Тож з’явилася ідея зробити з нього таку посудину». 

Наприкінці вересня Олексій планував переїжджати до Києва — друзі запросили на роботу. Але під час поїздки в «Інтерсіті» дизайнеру зателефонували журналісти, які побачили його вазу в Instagram і попросили дозвіл на публікацію у своєму виданні. 

«Я сказав: “Без проблем”, — згадує він. — Це змотивувало, зокрема [продовжувати цим займатися]. Тут залишалося кілька уламків снарядів. Почав фантазувати, що ще з них можна зробити». 

Свій стиль Каплаух називає war-реалізмом, а до кожного предмета застосовує свій підхід і методи. Сировину для майбутніх виробів йому передають волонтери та військові, щось знаходить сам.

«У мене все починається з креслень, бо я за спеціальністю інженер, закінчив Політех, мені подобається така стилістика, графіка», — розповідає він.

З вересня й дотепер Олексій зробив з уламків російських боєприпасів понад 15 виробів. Серед них — вази із решток снарядів з РСЗВ, свічники (з міни-«кабачка», яка впала біля них під час мінометного обстрілу у Слатиному, та ПЗРК «Ігла»), торшер із «Граду». 

«Ось ракета-торшер — мені цю “градину” привезли з будинку, який вона зруйнувала, — вказує Каплаух на високий світильник. — Є ідея спробувати її продати на аукціоні за серйозні гроші й відновити цей же будинок». 

Читайте також: Десять причин, чому українська перемога важлива для всього світу

Для автора кожен предмет символічний. Настільну лампу з «Урагану», наприклад, він присвятив загиблим під час обстрілу в рідному районі ХТЗ. На балконі другого поверху ресторану зараз висить стяг із назвою району, Олексій зробив його ще у 2018-му.

«15 квітня [2022-го] був приліт у нас на ХТЗ, загинуло вісім людей, зокрема семимісячна дитина, — згадує Каплаух. — Мене це сильно зачепило. Цю лампу з “Урагану” я присвятив їм. Нехай на пам’ять про цих людей залишиться світло, яке випромінює ця х*йня, що забрала у них життя».

Робота дизайнера з Харкова Олексія Каплауха, яку він зробив із шолома російського військового. Олександр Солодкий / hromadske

Особливу увагу привертає настільна лампа із натертої до блиску каски з кількома дірками. Її Олексію у вересні передав друг, котрий свого часу отримав цей подарунок від хлопців з «Кракена». Майстер вирішив з’єднати каску з частиною від «Граду». Вся робота тривала близько місяця. Каплаух називає цей виріб «дияволом».

«Це каска мертвого росіянина, уламками посікло його з різних боків, у лобешник прилетіло — в Циркунах нібито, — розповідає він. — У мене з'явилася ця каска, і був стабілізатор від “Граду”. І мені на думку відразу спала ідея лампи. Це ж метал, він має блищати». 

Також Каплаух зробив серію фломастерів із протитанкових гільз, олівець — теж із гільзи, кільця з касети від «Урагану», браслет — також із залишків снаряда. Фломастери продав як сувенір, потім зрозумів, що вони можуть приносити користь на війні.

«Написав товариш-парамедик: “Мені потрібен фломастер”. Я йому зробив його, він каже: “Це потрібна річ, справді допомагає”. Це робочий інструмент, як той же автомат, — розповідає Каплаух. — Підібрав сюди спеціальні фломастери — вони на будь-якій поверхні пишуть, навіть на мокрій. 

Після того, як мій друг почав користуватися цим фломастером, він попросив чохол, бо його незручно тримати. І ми надрукували кобуру [на 3D-принтері]. Заходили в гості американці, побачили це й кажуть: “Навіть у нас такого в армії немає”».

Олексій каже, що його мотивує бажання створювати, а реакція людей на роботи різна — від захоплення до нерозуміння.

«У мене є бажання створювати, просто зараз створюю з того, що руйнує, — пояснює він. — Хтось бачить у цьому гордість, хтось — красу, у когось увесь спектр почуттів зачіпає — від найогиднішого до найпрекраснішого. Комусь узагалі здається, ніби я кацап, бо пиляю російські ракети і каски, а не українські». 

 

Залишки від російських снарядів, які Олексій перетворює на естетичні аксесуари
Олександр Солодкий / hromadske

«Який сенс їх обстрілювати, якщо вони непереможні?»

Наразі Олексій Каплаух працює над кількома артефактами. В кутку його майстерні — тубуси від РПГ, на підлозі — каркаси двох снарядів.

«Це буде один масштабний проєкт із двох ракет “Урагану”, РПГ вже теж у проєктуванні, — розповідає він і переводить погляд на два предмети на металевій поверхні кухонного столу.

«Буквально вчора закінчив дві вази [із “Градів”]. Мої друзі працюють з Інтернаціональним легіоном у Харкові, хочемо продати одну з цих ваз на благодійному аукціоні в Києві, а вторговані кошти переказати на потреби цього легіону». 

На стіні над кухонним столом висять різноманітні креслення. Частину з цих проєктів Олексій уже втілив у життя, іншу — ще планує. Зокрема мріє створити в Харкові алею Героїв.  

«Я б хотів зробити алею слави Героїв, харків’ян, військових, які загинули, — каже Каплаух. — [Встановити ракети] С-300, бо вони великі, або просто високі ракети, зробити з них ліхтарі, як у парках. І в кінці [алеї] — якусь інсталяцію.

Я дуже хотів би з С-300 [попрацювати], бо для Харкова це страшенно символічно — цими ракетами росіяни весь рік нас закидали. Я у себе на дачі знайшов шматок С-300, який просто стирчав із землі, але його неможливо витягти.

“Іскандер” теж нормально піде, я дивився креслення, дослідив цю хріновину. Зараз дали б мені шматок “Іскандера” (серед сировини в майстерні Каплауха є уламок від “Іскандера” — ред.), щоб росіянам показати, [на що можна перетворити цю ракету]. А ті сказали б: “Вони там уже будинки створюють із цих ракет, який сенс їх обстрілювати, якщо вони непереможні?”»

Колекцію своїх виробів Каплаух планує показати спершу в харківському центрі сучасного мистецтва, далі повезе їх Україною, а згодом і за кордон.

Дмитро Кузубов, опубліковано у виданні hromadske


В тему: 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

12:06
ВВС: українським військовим наказали утримувати позиції на Курщині до інавгурації Трампа
12:03
"Вовина тисяча": влада вас "бере на карандаш"
10:01
Зеленський готується узурпувати владу та "сажати" журналістів
08:00
Ворог просунувся в Кураховому та трьох селах
20:00
У вівторок в Україні буде сухо, вдень близько 0°
18:06
Марина Данилюк-Ярмолаєва розповіла, навіщо Банкова знов витягла покидька Поворознюка
16:05
Новини ТОП-шахрайства та VIP-корупції: Кабмін надав 23 млрд грн ДПСУ на закупівлю боєприпасів в обхід "Агенції оборонних закупівель". Ми на межі скандалу, - Згурець
14:02
Заволодіння державною землею на Сумщині: САП завершила слідство у справі Сольського - типового "слуги народу"
13:39
На річці Оскіл та на кордоні з рф на Харківщині досі не побудовані фортифікації. Росіяни переходять Оскіл і далі - Борова, Ізюм, Балаклія, - Безугла
13:23
Тисяча книжок – майбутнім офіцерам НГУ

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]