Як Україна зайде у Крим. Інтерв'ю з колишнім кримським політиком, нині – воїном ЗСУ Ізетом Гдановим

Версия для печати

До російської анексії Кримського півострова Ізет Гданов був радником голови Севастопольської міської адміністрації. Після анексії він виїхав на материкову Україну, працював у Представництві президента України в АРК.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Гданов вступив до добровольчого батальйону. Разом із ним там служать й інші представники кримськотатарського народу. Про те, як бачить звільнення ЗСУ Криму, що буде з колаборантами і чому Крим має бути кримськотатарською національною територіальною автономією у складі України, Ізет Гданов розповів в інтерв'ю  Крим.Реалії.

Нині Ізет Гданов – заступником командира одного з окремих штурмових батальйонів. Він вважає, що іншого – не військового – шляху деокупації Криму немає.

«До цього був політико-дипломатичний тиск, санкційна політика. Військовий шлях також розглядався раніше, але він був у розгляді другорядним, а зараз він першочерговий. У лавах Збройних Сил України треба нам усім згуртуватися, готуватися та заходити у Крим», – каже Ізет Гданов.

«У Крим буде захід не тільки сухопутним коридором»

У грудні 2023-го міністр оборони України Рустем Умєров в ефірі національного телемарафону заявив, що Україна готує «напрацювання» на 2024 рік, які допоможуть звільнити Крим від російських військових. Зокрема, він зазначив, що «Україна змогла досягти успіху в Чорному морі, навіть незважаючи на відсутність настільки ж потужного флоту».

Читайте також: Історик Сергій Громенко про ключові міфи росіян про Крим

Батальйон Ізета Гданова зараз у процесі формування на півдні України. Їхні завдання стосуватимуться саме кримського напрямку. Гданов вважає, що «з Криму розпочалася окупація території України і Кримом усе закінчиться». Багато щодо підготовки його батальйону він розповісти не може, проте каже, що вони враховують усі нюанси.

«До Криму сухопутним коридором є три дороги. Три дороги – це Каланчак, Чонгар, Чаплинка. З одного боку, це для окупантів відносно зручно – побудувати, маю на увазі оборону, тобто там не такий широкий простір. А з іншого – вони мають певні складнощі з Кримом, бо логістично Крим дуже важкий для окупантів», – каже Гданов.

Специфіка півострова ускладнює проведення військових маневрів на території Криму, продовжує він.

«У Крим буде захід не тільки «сухопутним коридором» – і з морів теж. З Чорного моря, буде використано й Азов. Тобто одночасно сили оборони заходитимуть до Криму», – розповів Ізет Гданов в інтерв'ю Крим.Реалії.

КПВВ «Каланчак», архівне фото

Гданов говорить про складнощі, які чекають на ЗСУ на підході до Криму.

«Окупанти все максимально мінують і мінують так, що одне мінування не схоже на інше мінування. Вони підходять до цього з ентузіазмом... Вони зариваються глибоко і заливають усе бетоном, що немає можливості навіть їх розпізнати через тепловізор», – розповідає заступник командира окремого штурмового батальйону.

Він говорить про те, що російські війська перевищують кількісно, тому ЗСУ потрібно компенсувати якістю техніки.

«Від партнерів, звичайно, нам потрібна далекобійна зброя, бо зараз війна артилерії йде. Ну, і плюс сучасні технічні засоби, у тому числі безпілотні – як морські, так і повітряні», – каже Гданов.

«Якісно, з мотивацією ми маємо бути набагато вищими, ніж окупанти для того, щоб перемогти. І ми зайдемо у Крим. З Донбасу вони вийдуть того ж дня, коли ми будемо у Криму. Це моє бачення», – упевнений військовослужбовець.

Читайте також: Кримчани із 79-ї ОДШБр і їхня війна: «Нестримне бажання повернутися у Крим, піду звільняти»

Про кримськотатарську національну територіальну автономію

У квітні 2023 року Кабінет міністрів України схвалив нову редакцію плану заходів щодо реалізації стратегії деокупації та реінтеграції Криму і Севастополя.

2019 року Ізет Гданов захистив власну наукову роботу, в якій він досліджував процес відновлення суверенітету України над Кримом.

«Я вважаю, що це має бути кримськотатарська національна територіальна автономія у складі України. Це означає, що не буде більше такої можливості окупантів зайти у Крим», – каже про суть своєї роботи Гданов.

Він згадує про сильний вплив, який Росія мала на Україну, а особливо на Крим – ще до анексії півострова у 2014 році.

«Якби ми, як держава, створили певні умови, забезпечили Україну в Криму, то окупант такої можливості не мав би. Наприклад, я був на посаді заступника міністра, у раді міністрів, у мене навіть посвідчення було написане російською мовою. Я, на жаль, на це не звертав уваги, бо це було якось нормально», – розповідає Гданов.

Перебування Чорноморського флоту ВМФ Росії в Росії він вважає незаконним: «Там було певне обмеження щодо контингенту, але ці обмеження було порушено саме з боку Росії. Якщо вони, наприклад, мали за документами 30 тис. тримати контингент, вони тримали і 50 тис., і більше – незаконно».

Читайте також: «Україна виграла битву на Чорному морі». Досягнення Збройних Сил України у 2023 році та чого чекати наступного року на Півдні

Фото з особистого архіву Ізета Гданова

«Наше завдання, щоб Крим був Україною і право корінного народу, право на розвиток, право на збереження ідентичності, було забезпечене саме державою Україна. І в цьому аспекті я говорив про статус автономної республіки Крим, усі ці процеси зберігаються, але це є невід'ємною частиною держави Україна», – розповідає військовослужбовець.

Він називає помилкою те, що до анексії Криму серед людей, які обіймають керівні посади в СБУ в Криму, не було представників кримських татар.

«Ви знаєте, позиція корінного народу України – кримськотатарського народу – чітко була висловлена, починаючи з 2014 року – підтримка суверенітету України в Криму», – каже Ізет Гданов.

Колишній кримський політик згадує репресії проти кримських татар, які проводить російська влада у Криму.

«Той спротив, який, по можливості, було здійснено, починаючи з 2014 року, окупанти пам'ятають. Вони максимально зводять рахунки, і вони чітко розуміють, що кримськотатарський народ чинитиме спроив, як тільки буде для цього можливість. Є певні ретроспективи цього процесу, починаючи, я сказав би так, з 1944 року, коли кримськотатарський народ просто депортували з рідної землі. І ці люди живі, не всі, але живі. Вони ще раз бачили цих нащадків радянських катів – вони знову вдерлися на нашу землю», – каже Ізет Гданов.

Читайте також: Склад кримсько-татарського підрозділу "Крим" у лавах ГУР постійно зростає - розвідка

Кримські татари піднялися на гору Чатир-Даг із національними прапорами, щоб вшанувати пам'ять предків, які загинули під час депортації 1944 року. Крим, 16 травня 2021 року

Що буде з колаборантами у Криму

Одним із перших завдань на звільненому півострові буде вирішення питання з тими, хто співпрацював із російською владою, вважає Гданов.

«Якщо наші громадяни не порушили... ті, хто з них не порушував закони на території Криму, поки був в окупації. Я маю на увазі, не чинили жодних дій, що суперечать інтересам держави, не допомагали окупантам у їх становленні, не брали участь у так званих «спецопераціях», у репресіях проти наших громадян – їм нічого не загрожує. Вони житимуть далі на цій території та користуватимуться всіма правами, як будь-який громадянин України», – упевнений Ізет Гданов. Ті, «хто брав участь у процесах, будуть покарані», – каже військовослужбовець.

Гданов розповідає, що знає громадян, які перейшли на «бік ворога» і вважає, що вони роблять це через страх.

«Є такі люди, які активно працюють та допомагають у репресіях. Вони це роблять, я вважаю, зі страху. Зі страху того, що вони вже самі собі показують, що ось: «Ні, ми будемо тут ось, до останнього», а насправді від них нічого не залежить. Однозначно, окупант залишить їх на території, більшість із них просто не встигнуть виїхати, якщо вони зараз не виїдуть. У будь-який момент того, так званого, мосту може не стати і можливості з Криму виїхати, ви знаєте, немає», – каже Ізет Гданов в інтерв'ю Крим.Реалії.

Пожежа на Керченському мосту після вибуху на ньому, 8 жовтня 2022 року

Сам Гданов не сумнівається, що Україна поверне Крим, але про конкретні терміни – коли саме – вважає за краще не замислюватися. Як і про те, чим він займеться згодом – у мирному житті.

«Треба зайти у Крим, вижити… Перше, я хочу повернутися, а далі розберемося», – каже військовий.

—

Анжеліка Брушневська, опубліковано у виданні Крим.Реалії

В тему:

• В ООН представлен доклад о ситуации с правами человека в оккупированном Крыму
• Памятка потребителям при посещении оккупированных территорий Крыма  
• Оккупированный Крым - земля, где поломалась жизнь
• Крым для «Гоблина». Как семья Сергея Аксенова грабит оккупированный полуостров
• Сурков: «Как мы расчленим Украину»
• Оккупированный Крым: темный праздник под елкой из Вологды
• Какой должна быть политика Украины по непризнанию российской оккупации
• Крым — разбитая витрина