Вкрадена Полтавщина

Версия для печати

Чому регіон, який мав би стати надійним тилом фронту, ним не є.

Те, що сьогодні відбувається на Полтавщині - це деградація державного управління. І безкарний реванш місцевої “п’ятої колони”, яка умисно, системно руйнує нашу Державу. Реванш “п’ятої колони”, яка краде бюджетні гроші, лише під тиском виділяє копійки на допомогу ЗСУ і реанімує московитську УПЦ МП.

На останній сесії Полтавської обласної ради на потреби ЗСУ депутати не дали ні копійки. Але жваво обговорили питання про захист УПЦ московського патріархату від начебто “антиконституційних” нападок з боку центральної влади. Ці два промовистих факта наочно ілюструють загальні тенденції серед офіційних і неофіційних керівників Полтавській області. В якій сьогодні відбуваються руйнівні для Держави процеси - ідентичні тим, що призвели до безперешкодної здачі ворогу Донбасу у 2014-му, а півдня України у 2022 роках.

Відчуття того, що прикордонний регіон (а кордон РФ від кордону Полтавщини відділяє лише смужка Сумщини завширшки 60-90 кілометрів) цілеспрямовано готують до здачі ворогу, має під собою широке фактологічне підґрунтя.

Політична складова

З приходом до влади президента Володимира Зеленського Полтавська область не мала адекватного керівництва на рівні ОДА. Перший очільник ОДА Олег Синєгубов, типовий представник української міліції і також типовий кадр харківського Національного університету внутрішніх справ, зайняв цю посаду завдяки кулуарним домовленостям с Зеленським харківських фінансистів виборчої кампанії “Слуги народу”. (Як і інша харків’янка, також викладачка ХНУВС Ірина Венедіктова). В місцеві політичні процеси він глибоко не вникав, концентруючись на об’єктах “Великого будівництва” - благо, в області їх було чи не найбільше у порівнянні з іншими регіонами.

Його наступник Дмитро Лунін, приятель і колишній перший заступник Синєгубова, зайняв крісло очільника Полтавської ОВА випадково - у грудні 2021 року Синєгубов отримав призначення на очільника Харківської ОДА, а Луін зустрів початок широкомасштабного вторгнення у статусі в.о. Оскільки призначати у розпал війни нового очільника ОДА було нерозумно, Лунін затримався на цій посаді до жовтня 2023 року. Швидко порозумівшись з корумпованими очільниками Полтавської обласної ради і маючи з цього персональний зиск. За що, вірогідно, і був позбавлений “хлібного місця”.

Саме за мовчазного потурання Синєгубова - і сприяння офісу Президента - фактичну владу в Полтавській обласній раді на початку 2020 року захопили проросійські сили - тандем місцевої партії “Довіра” (полтавський клон колишньої Партії Регіонів і ряду інших проросійських партій) і “Батьківщини”. Які не тільки переформатували “під себе” Полтавську обласну раду - тобто бюджет Полтавської області (сьогодні річний бюджет регіону перевищує 4 млрд грн). Але й бюджети більшості громад області.

Хто контролює гроші - той контролює регіон.

Хто ці люди?

Ось перелік вигодонабувачів:

1. Андрій Веревський, президент холдингу «Кернел Групп». Син колишнього фінансиста агентурної, створеної ФСБ “Соціалістичної партії України”. А нині - “обличчя” найкрупнішого латифундиста України, який скуповував найбільш цінну українську землю за гроші провідних російських банків.

Сьогодні «Кернел» - це 514 тис га землі у 11 областях України, 30 елеваторів, вісім маслопереробних заводів, два морські термінали, власний вагонний парк та зернотрейдинг з долею экспорта зерна до 20% від всього українського зернового експорту. Партія “Довіра” - це “кишеньковий” політичний проект Веревського (російських партнерів Веревського), за допомогою якого Веревський (російські партнери Веревського) контролюють як мінімум політичні процеси у Полтавській області. А також у Верховній Раді України, де діє депутатська група “Довіра”.

Так, сьогодні група “Довіра” голосує синхронно зі “Слугою народу”, але чи не кожне голосування розмінює на збереження свого впливу на ситуацію на Полтавщині. І на захист «своїх» від кримінального переслідування. Також Офіс Президента та підконтрольні йому СБУ, ДБР і Нацполіція “не помічають” провідної ролі менеджменту “Кернела” в організації “чорного експорту” зерна з України так званим “зерновим коридором”, внаслідок чого держава Україна втратила і втрачає мільярди доларів США несплачених податків.

Андрій Веревський. Доречі, Сім'я Гейтс, найбільший власник с/г земель у США, має землі впятеро менше, ніж злодійська сім'я Веревських в Україні. Фото з відкритих джерел

2. Олег Кулініч, народний депутат України. Цей екс-регіонал є фронтменом партії “Довіра”. Голосував за диктаторські “закони 16 січня”. До 2014 року демонстрував проросійську позицію. Є головним лобістом інтересів Веревського у Верховній Раді і Кабміні. “Кнопкодав”.

Був одним із 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Фігурант антикорупційного розслідування. ЗМІ писали, що субвенції на окрузі Кулініча ймовірно пішли новоствореним фірмам - ремонти виконує обмежене коло компаній. Серед них – підприємства, створені за кілька місяців до тендеру та фігуранти кримінальних проваджень.

Кулініч має “діру” в біографії у період 1992-1995 рр., коли начебто працював на посаді “заступник директора з торгівлі комерційного підприємства «Торговий центр» у Курській області РФ”.

Олег Кулініч. Фото з відкритих джерел

3. Олександр Біленький, голова Полтавської обласної ради, член партії “Довіра”, “права рука” О.Кулініча. Вісім років пропрацював функціонером у партії ХДПУ, яка була "технічним" політпроектом спецслужб РФ. Мета цього політпроекту - дроблення сегменту довірливих виборців з метою відволікання їх від підтримки партій націонал-патріотичного спектру (на момент створення ХДПУ мішенню Росії був Народний Рух України). Ще одне завдання ХДПУ - "технічна" участь партії у виборчому процесі для створення вигідної Росії політичної конфігурації у виборчих комісіях, від "низових" до ЦВК.

Основна мета - деформація волевиявлення українського народу. Очолював проєкт українофоб Віталій Журавський, у якого О. Біленький спочатку був помічником, поки не доріс до керівника молодіжної організації ХДПУ. 16 вересня 2014 року мітингувальники кинули В. Журавського в сміттєвий контейнер біля дверей Верховної Ради.

Сам Біленький після відходу з ХДПУ став власником цегельного заводу, не маючи для цього легально підтверджених доходів, і ряду інших "мутних" активів. Потім знову повернувся в політику, активно беручи участь "в підтанцьовці" у луганських бандитів і "регіоналів" (подробиці в публікації: Вышиванка для прикрытия. Как Полтавщина стала кормушкой для “донецких”). А тепер знову заправляє Полтавською облрадою, але вже в інтересах Олега Кулініча.

За патологічну жадібність і безпринципність має прізвисько “Криса” (саме так - не “щур” чи “пацюк”, а російське “криса” - А.).

Олександр Біленький. Фото: Полтавська ОВА

Найскандальніший "кейс" Олександра Біленького - протягування через Полтавську облраду голосування по передачі під контроль Росії найбільших газових родовищ Полтавщини (подробиці в публікації В Полтавском облсовете «Батькивщина», «Свобода» и БПП продали Государство и земляков).

Про те, ким є насправді новий-старий голова Полтавської облради Олександр Біленький, можна дізнатися з публікацій:

• Воровство в прямом эфире. Как активы Полтавщины делили те, кто должен сидеть в тюрьме
• Полтавский реванш: криминальные «схемы» ОГА меняют хозяев
• Потавский реванш. Часть 2: Подсчет убытков
• Самоубийство с известными
• Фиктивная система “Рада”: электронное шулерство должно покрывать коррупцию?

4. Сергій Бєлашов, очільник фракції ВО “Батьківщина” у Полтавській обласній Раді. Очолює Комісію з питань житлово-комунального господарства, енергозбереження, будівництва, транспорту та зв’язку Полтавської обласної ради.

Разом з Олександром Біленьким є розробником кримінальних схем з розкрадання грошей обласного бюджету через комунальні підприємства Полтавської облради (про це нижче).

Відомий газовий трейдер, власник ТОВ "Укрінвест групп" та багатьох інших компаній, співвласник банку «Український капітал». Уродженець Краснодарського краю РФ, офіцер Радянської Армії, службу проходив у ЗГВ. Після розпаду СРСР повернувся до Полтави, де раніше закінчив військовий ВНЗ, і влаштувався на роботу до новоствореної податкової інспекції. З цієї стартової позиції він начебто став найбагатшим полтавським бізнесменом.

Фігурант багатьох кримінальних проваджень, яке розслідують НАБУ, Нацполіція, ДБР: корупція, несплата податків, “відмивання” грошей; у 2014 році був судимий по ст. 190 (шахрайство) та ст. 358 КК (підроблення документів), але відбувся … штрафом у 850 гривень.

У вузьких колах має “славу” “російського резидента на Полтавщині” та “поганяло” “Бєляш”.

Сергій Бєлашов і Лариса Босенко - обличчя злодійської ВО "Батьківщина" у Полтавській обласній раді. Перспективна пара - якщо дивитись на неї через призму Кримінального Кодексу. Фото: Полтавщина

5. Лариса Босенко - очільниця Комісії з питань бюджету і управління майном Полтавської обласної ради, “права рука” С.Бєлашова, депутат від ВО “Батьківщина”. У минулому - колега С.Бєлашова по роботі у податковій інспекції. Чоловік Л. Босенко - Босенко Анатолій Іванович - у минулому також очолював податкову інспекцію у Полтаві, а сьогодні є співзасновником компаній С.Бєлашова.

Лариса Босенко поруч з поплічником - Олександром Біленьким. Фото з відкритих джерел

6. Олег Сазонов - депутат Полтавської облради, голова депутатської групи “За Полтавщину” - до березня 2022 року ця шайка називалася ОПЗЖ.

Через підконтрольних особисто йому депутатів-”регіоналів контролює три комісії в облраді: Комісію з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр (формально очолює Сергій Савченко, за сумісництвом відомий як один з наркодилерів Полтави), Комісію з питань екології та раціонального природокористування (очолює Євген Корф) та Комісію з питань молодіжної політики, спорту та туризму (очолює Олександр Олексюк).

Олег Сазонов. Фото з відкритих джерел

7. Олег Діденко - очільник Комісії з питань освіти, науки та культури Полтавської обласної ради, очільник фракції “Довіра” в ПОР. Фігурант у справі про бандитизм та здирництво.

Олег Діденко. Фото: Полтавська обласна рада

8. Ігор Процай - очільник фракції партії “Європейська солідарність” у Полтавській обласній Раді. Нині - очільник КП “Полтаватеплоенерго” Полтавської обласної ради. У минулому - працівник податкової інспекції, колишній колега Л. Босенко та А.Босенко.

Ігор Процай (у центрі). Фото Полтавська обласна рада

Саме перелічені вище люди сьогодні “пиляють” Полтавщину.

Як “пиляють” Полтавщину

Кримінальних схем розкрадання обласного бюджету лише декілька - військовий стан значно скоротив можливості махінаторів.

Основна “схема”: розкрадання коштів обласного бюджету через фінансування комунальних підприємств-монополістів, які належать до критичної інфраструктури.

На балансі Полтавської обласної ради перебуває велика кількість комунальних підприємств, серед яких немає жодного прибуткового (!) - всі вони стали такими саме за час перебування Олександра Біленького на посаді голови ПОР. Серед них найбільші - КП “Полтававодоканал” і КП “Полтаватеплоенерго”. Саме в ці два “планово-збиткові” підприємства обласна рада регулярно “закачує” сотні мільйонів гривень обласного бюджету. Частина з яких виводяться звідти і розподіляються серед учасників “схеми”.

Вигодонабувачі кримінальної “схеми”: Сергій Бєлашов, Олександр Біленький, Олег Кулініч, Лариса Босенко.

Для цього керівниками цих підприємств призначені довірені особи організаторів “схеми”: КП “Теплоенерго” очолює Ігор Процай, очільник фракції партії “Європейська солідарність” у Полтавській обласній Раді, колишній колега С.Бєлашова і Л. Босенко по роботі у податковій інспекції. А КП “Полтававодоканал” донедавна очолював Василь Воротинцев, якого на цю посаду влаштував О.Біленький ще у 2016 році.

До того В.Воротинцев очолював «Донецьктеплокомуненерго», але змушений був покинути Донбас у 2014 році і перебував без роботи. Саме після призначення В. Воротинцева КП “Полтававодоканал” почав регулярно отримувати багатомільйонні транші з обласного бюджету, при цьому тарифи цього КП були найвищими серед інших “водоканалів” по всій Україні.

При тому за весь цей період - 2018-2023 рр. діяльність КП “Полтававодоканал” не перевірялася жодним авторитетним аудитором, ані державним, ані приватним, з тієї ж “великої трійки”. Депутати обласної ради всі ці роки не в змозі отримати будь-яку актуальну інформацію щодо роботи цього КП і ефективності витрачання ним грошей обласного бюджету. Начебто проведений у цьому році “незалежний” аудит, результати якого ніхто з депутатів не бачив, здійснила нікому невідома фірма з ознаками “кишеньковості”.

Механізм “закачування” грошей у КП “Полтававодоканал” і “Полтаватеплоенерго” виглядає так: “нагальну потребу” у поповненні оборотних коштів збиткового підприємства у Полтавській облраді “обнаучують” С. Бєлашов, очільник Комісії з питань житлово-комунального господарства, та Л. Босенко, його багаторічна поплічниця та бізнес-партнер, очільниця Комісії з питань бюджету і управління майном.

Про які суми йде мова? Так, наприклад, є рішення від 23 грудня 2022 року № 520 “Про затвердження Обласної програми фінансової підтримки та технічного розвитку підприємств обласної власності в сфері житлово-комунального господарства Полтавської області на 2023-2025 роки”. Яким на фінансування ЖКГ Полтавщини - тобто “Полтававодоканалу” і “Полтаватеплоенерго” - виділятиметься 1 млрд 491 млн грн.:

Після “опрацювання питання” на комісіях облради поплічник Белашова-Босенко Олександр Біленький виносить це питання на “порядок денний”, на сесію. І майже завжди більшість депутатів облради голосують “за” виділення десятків мільйонів на ці КП. Тому що переважна більшість депутатів Полтавської облради - це так звані “раби”, повністю залежні від очільників фракцій і груп, повністю підконтрольні їм люди - що їм накажуть “старші товариші”, те вони й зроблять.

“За” точно проголосують депутати ПЕС, бо їх очільник Ігор Процай, очільник КП “Полтаватеплоенерго” - в “схемі” і “в долі”. “За” проголосують “раби” ВО “Батьківщина” - бо фракцію очолює С.Бєлашов, там же Л. Босенко, яка в статусі голови Комісії отримує зарплатню в облраді як член виконкому. “За” розкрадання бюджетних грошей проголосують “раби” О.Сазонова з колишньої ОПЗЖ, перейменованої в “За Полтавщину” (ага ж, за її, рідненьку, турбується ця сволота). І, звичайно, розкрадання підтримує так звана “партія” “Довіра”. Плюс завжди підтримує старших колег фракція “рабів” з партії, прости Господи, “Рідне місто” - це ще один клон “Партії Регіонів”, який чудово себе почуває там, де є можливість поживитися “об’їдками” зі столу старших товаришів.

Всіх перелічених разом - 50 голосів за потрібного мінімума у 43 голоси “за” прийняття будь-якого рішення облрадою при загальній кількості депутатів у 84 душі.

Потім, після голосування в облраді, бюджетні мільйони “розчиняються” у бухгалтеріях КП “Полтававодоканал” і “Полтаватеплоенерго”, витрачаються начебто на роботи і обладнання, кількість, обсяги, якість і ціну на які не контролює і не перевіряє ніхто - і виводяться у кишені організаторів “схеми”.

А що фракція “Слуг народа”, яка її принципова позиція? Та нема її, “позиції” тієї. На теренах Полтавщини "Слуга народу" має суто маргінальний характер, і з якою ніхто не рахується взагалі. Найкраща “реклама” “слуг народу” на Полтавщині є старий-новий очільник фракції цієї партії у Полтавській обласній раді Фахраддін Мухтаров - так, той самий:

На фото: Фахраддін Мухтаров - на асфальті, поки його бізнес-партнер і собутильник Олександр Трухін, винний у вікопам’ятній “п’яній ДТП”, намагається “порєшать” з поліцією: "А давай я тихесенько в ліс піду"...

"Слуга народу" на Полтавщині "німа" в буквальному сенсі цього слова - Фахраддін Мухтаров володіє державною мовою дуже умовно: він її розуміє, але розмовляти не може.

Полтавські “слуги” принципів не мають від слова “взагалі”, тому слухняно підголосовують, як їм вкажуть розпорядники кримінальної схеми. За цю баранячу покірливість “фронтмен” місцевих “слуг народа” Олександр Лемешко отримав почесне місце першого заступника голови Полтавської облради Олександра Біленького - і грошове утримання (зарплату) за кошти платників податків.

Це для ЗСУ у Полтавської облради грошей немає, а для “своїх” вони є. А Лемешко для Біленького свій, у дошку свій. Якщо Біленький віддав вісім років свого життя російському політпроекту в Україні - ХДПУ, то перший політичний досвід Олександра Лемешко - також проект спецслужб Російської Федерації під назвою “За Русь єдину” (вона ж Партія "Руський блок"). Ось згадка про програму цієї “партії на сайті ЦВК (цитуємо мовою оригіналу):

“Партия "За Русь Единую" нацелена на сплочение народа, устремленного к возрождению единства Русских земель, и осуществляет свою деятельность в рамках Конституции, законов Украины в соответствии со следующими основополагающими принципами: Отказ от моноэтнической модели государственного строительства и переход к полиэтнической.

Активное противодействие любым формам дискриминации граждан по национальному и языковому принципу, борьба с проявлениями расизма, фашизма, национал-экстремизма - с галицким национализмом, как наиболее опасной формой его проявления. Введение государственного статуса русского языка наравне с украинским. Создание равноправных условий для развития русской культуры, культур других народов Украины в соответствии с европейскими стандартами. Поддержка Православия, сохранение молитвенного единения с Русской Православной Церкви.

Приоритет возрождению отечественной промышленности на основе технологического прорыва как условие повышения уровня жизни граждан. Всемерное укрепление и развитие традиционных взаимообогащающих связей Украины с Россией и Белоруссией, перемещение внешнеполитического вектора от государств НАТО к странам СНГ.”

Людина з вищою юридичною освітою, О.Лемешко не міг не розуміти, від якої “партії” він балотувався в депутати Сумської міськради у 2002 році. Скріншот відео

Але повернемось до розкрадання грошей обласного бюджету на "комунальній" схемі.

На фото: Сергій Бєлашов (ліворуч) і Василь Воротинцев (праворуч) на нараді в облраді обговорюють тонкощі процесу перетворення бюджетних грошей у приватний “кеш”

До речі, В. Воротинцев свій вибір вже зробив - ще влітку він виїхав за кордон під приводом побачення з сім’єю, але в Україну так і не повернувся. Пізніше, у серпні, від нього з-за кордону надійшла заява про звільнення “за станом здоров’я”. Виїхати за кордон він мав право, як чоловік, якому виповнилося 60 років, але не мав права, як депутат обласної ради… Люди “в темі” розцінили це як втечу від неминучих неприємностей, прямо пропорційних жадобі тандему Біленький-Бєлашов: бути “гвинтиком” в чужих кримінальних “схемах” освічений професіонал Воротинцев більше не хотів.

Підкреслю: існування цих кримінальних схем було можливим лише за мовчазної згоди очільників ОВА О. Синєгубова та Д.Луніна - а не розуміти суті цих кримінальних схем вони не могли.

Поліція, ДБР, прокуратура, які начебто мають цьому покладати край, регулярно, щорічно звертаються до Олександра Біленького з проханням виділити гроші на невідкладні потреби обласних установ цих відомств - і мільйони регулярно отримують. Після чого у їхніх керівників немає ніякого бажання захищати інтереси Держави - бо неприбуткова ця справа. І тоді проблема з безкарним розкраданням активів Полтавської області набуває вже державної ваги: саме так “функціонувала” держава на теренах Донбасу і Криму. Що призвело спочатку до деградації державних інституцій, а потім - масової зради держчиновників і депутатського корпусу. У підсумку - окупація територій України.

Те, що сьогодні відбувається на Полтавщині - це деградація державного управління. І безкарний реванш місцевої “п’ятої колони”, яка умисно, системно руйнує нашу Державу. Реванш “п’ятої колони”, яка краде бюджетні гроші, під тиском виділяє копійки на допомогу ЗСУ і реанімує московитську УПЦ МП.

Нижче - таблиця, яка наочно це ілюструє. 

Надходження від військового ПДФО в усіх 60 громадах Полтавської області та касові витрати на заходи з територіальної оборони упродовж січня-серпня 2023 року:

(Джерело).

Ці дані дозволяють проаналізувати, як громади допомагають армії та скільки грошей від їх зарплат залишають у своїх бюджетах.

Так, за 8 місяців 2023 року загальний рівень надходжень від ПДФО із зарплат військовослужбовців склав 2 млрд 236,3 млн грн, а витрат — 947 млн грн, або 42%.

Обласний бюджет отримав 424,6 млн грн військового ПДФО, а витратив на допомогу армії лише 241 млн грн (57%).

Окремо зверніть увагу на Решетиліську громаду - батьківщину очільника Полтавської облради Олександра Біленького. Громаду, на яку щорічно з обласного бюджету спрямовуються десятки мільйонів гривень на різні “хотєлкі”. Саме ця громада, на яку було штучно переєстровано військову частину, отримала від неї 51534500 “військового” ПДФО, з яких на потребу оборони перераховано лише 15% - це один з найгірших показників по області. Це і є справжнє обличчя Олександра Біленького.

Тому зовсім не дивує: ДБР підозрює керівників Полтавської обласної ради у розкраданні коштів на закупівлі житлових модулів для 116 бригади ТРО.

За таких розкладів покласти край кримінальному схематозу і розкраданню Держави в межах Полтавської області силами регіональних підрозділів правоохоронних органів є неможливим. Зовсім інша справа, якщо цим проросійським кублом займеться оновлене керівництво Полтавської ОВА за політичної волі і підтримки органів центральної влади. С 2019 року Офіс Президента такого бажання не мав.

Фото вгорі: новопризначений очільник Полтавської ОВА Філіп Пронін (у центрі, в чорному) поки показово дистанцюється від голови Полтавської облради Олександра Біленького (на передньому плані, ліворуч). Але чи надовго? Фото: Полтавська ОВА

(Далі буде).

—

Георгій Семенець, «Аргумент»

На цю тему:

• Банкова розрахувалася Полтавщиною? Полтавщина відплатить Банковій
• Втрачена Довіра
• Мін’юст у суді анулюватиме реєстрацію шахрайської "партії" "Довіра"
• ДБР підозрює керівників Полтавської обласної ради у розкраданні коштів на закупівлі житлових модулів для 116 бригади ТРО
• Голова фракції "Довіра" в Полтавській облраді разом із братом затриманий за вимагання