В Польщі закрили розслідування щодо операції «Вісла». Це ганьба - кажуть історики

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

 Прокурор польського Інституту національної пам’яті закрив розслідування операції «Вісла». За висновками слідства, виселення людей української, лемківської та польської національностей 1947 року мала превентивний і захисний, а не репресивний характер.

В інтерв’ю Маґдалєні Ріґамонті на порталіOnet професор Ґжеґож Мотика, член Колегії ІНП, коментує рішення Відділу прокуратури.

Професор Ґжеґож Мотика. Фото: Мацєй Cєнніцький

Професор Ґжеґож Мотика. Фото: Мацєй Cєнніцький

Маґдалєна Ріґамонті: Чому ІНП припинив розслідування?

Ґжеґож Мотика: Я обурений цим рішенням, про яке дізнався 28 листопада пізно вночі. Вважаю, що це величезна ганьба для прокуратури ІНП на чолі з прокурором Анджеєм Позорським. Цей відділ, покликаний викривати злочини комуністів, видає розпорядження припинити розслідування одного з найбільших їхніх злочинів, скоєних після Другої світової війни проти польських громадян у рамах репресивної операції. Саме слово «репресія» вжито в постанові Політбюро Польської робітничої партії (ПРП), яке видало наказ провести операцію «Вісла». То як можна заперечувати репресивний характер операції, коли самі виконавці її такою назвали?

Читайте також: Депортовані, але нескорені: історії насильно переселених українців із Холмщини та лемківщини

Тоді постраждало близько 140 тисяч людей: влада їх виселила, відібрала майно, позбавила права змінювати місце поселення, культивувати власну культуру й релігію. А прокуратура ІНП на чолі з Анджеєм Позорським не бачить у цьому жодних ознак злочину. Мене це обурює. Тим більше, що своє рішення прокуратура ІНП обґрунтовує неправдивими історичними тезами. Те, що написав прокурор, не має жодного підтвердження в найновішій історичній літературі.

Наведу кілька прикладів. У повідомленні про це рішення зазначено, що операція «Вісла» не мала національного характеру, хоча (особливо в перші дні) вона мала радше расистський характер, бо Політбюро ПРП постановило, що українці й ті, хто має бодай краплину української крові (себто особи зі змішаних сімей або чиї бабуся чи дідусь мали українське походження) підлягають виселенню, а їхнє майно потрібно конфіскувати. У повідомленні прокуратури про це навіть не згадується.

Прокурор пише, що «евакуація» відбувалася гуманно. Насправді під час транспортування померло понад 60 людей, здебільшого літніх і дітей, — через погані умови. Навіть відомі деякі імена і прізвища. Прокурор узяв це до уваги? Він доклав зусиль, щоб перевірити, яка причина цих смертей? Якщо ні, то, на мою думку, прокурор грубо знехтував своїми обов’язками.

Читайте також:Як Росія віками знищувала і продовжує знищувати народи

МР: Ви — член Колегії ІНП. Чи припинення слідства можна трактувати як політичний акт наприкінці правління «Права і справедливості», покликаний ослабити польсько-українські відносини?

ҐМ: У цій ситуації вражає ще й те, що розслідування, яке раніше 3 жовтня 2022 року. було призупинено, несподівано 24 листопада поновили — і відразу закрили. Навіщо? Це дуже дивний і нерозумний крок, особливо в ситуації, коли триває блокада польсько-українського кордону й коли досить іскри, аби розпалити пожежу.

Щодо мого членства у Колегії ІНП. Моє обурення підсилює той факт, що якраз напередодні оприлюднення цього рішення прокуратури ІНП відбулося засідання колегії — і ніхто з керівництва інституту на чолі з директором Каролем Навроцьким, знаючи, що я досліджую цю тему і вона для мене дуже важлива, не вважав за необхідне поінформувати мене про ухвалення такого рішення.

Я довідався про все з лінків. Формально я можу опротестувати це рішення лише на наступному засіданні колегії, яке відбудеться через місяць. Звісно, я так і зроблю. Натомість ще раз наголошу: склалася нечувана ситуація, коли Інститут національної пам’яті де-факто знімає з комуністів вину за скоєні ними злочини. 

Читайте також:Як українцям московити та комуністи стирали пам’ять?

МР: Дуже гостро сказано: «Інститут національної пам’яті знімає з комуністів вину за скоєні ними злочини».

ҐМ: У повідомленні Відділу прокуратури ІНП сказано, що інститут не вбачає в діях, учинених за наказом членів політбюро (зокрема Болєслава Бєрута, Владислава Ґомулки, Станіслава Радкевича) ознак злочинних дій. Але ж у 140 тисяч людей відібрали майно, обмежили їхнє право на переміщення, частина з них померла під час транспортування, близько тисячі літніх одиноких людей примусово відправили в будинки перестарілих. І, на думку прокурора, це не є злочином комуністів. Я вважаю, що це компроментує прокурорську вертикаль ІНП.

Хочу ще дещо сказати. Я був у Раді ІНП за часів, коли інститут очолював Лукаш Камінський. Значною мірою завдяки йому й розпочато слідство у справі операції «Вісла». Він вважав, що злочини комуністів були злочинами без огляду на те, проти кого вони скоювалися. Вже кілька років точаться дискусії довкола того, чи прокурорська вертикаль в ІНП повинна існувати надалі, чи, може, її обов’язки варто перекласти на національну прокуратуру. Досі я вважав, що Відділ прокуратури ІНП потрібен.

Проте вчинок прокурора Позорського і його команди переконали мене в тому, що це неслушна позиція. Якщо відділ ухвалює такі компрометуючі рішення, то шкода марнувати державні кошти на його утримання. Найкраще було б ліквідувати його за першої можливості й передати розслідування комуністичних і нацистських злочинів національній прокуратурі. Думаю, його там вестимуть набагато ретельніше.

Читайте також: В Україні вшанували жертв операції "Вісла"

МР: Ретельніше і неполітично, як це відбувається в ІНП.

ҐМ: Насправді я не знаю, чи позиція прокурора ІНП є політичною: це був би надто сміливий висновок — у мене немає підстав так стверджувати. Натомість мене дивує блискавичність і несподіваність їхнього рішення й обурює брак професіоналізму, помітний в їхньому повідомленні, та легкість, з якою злочини Бєрута визнано такими, що «не мають ознак злочинних дій». Додам тільки, що існує чимало історичних праць, присвячених цій темі…

МР: …зокрема вашого авторства…

ҐМ: …і мені дуже цікаво, чи прокурор використовував ці джерела.

МР: Петро Тима, колишній голова Об’єднання українців у Польщі, вже виразив протест проти рішення прокуратури ІНП припинити слідство в справі операції «Вісла». Можна сподіватися й протесту з боку Українського інституту національної пам’яті та його директора, Антона Дробовича.

ҐМ: Ще 1990 року Сенат Республіки Польща своєю постановою засудив операцію «Вісла». З цим погодилося багато достойних людей, зокрема Лєх Качинський та Анджей Вайда. І я вважаю, що зараз теж усі достойні люди повинні протестувати проти такого рішення ІНП.

Оригінал: Маґдалєна Ріґамонті,  Onet / IPN umarza śledztwo w sprawie decyzji o akcji Wisła. Prof. Motyka: jestem oburzony

Переклала Наталка Римська опубліковано у виданні НОВА ПОЛЬЩА


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]