Справа розстрілу Майдана: говорить «Беркут»

Версия для печати

Як просувається судове слухання справи про розстріл протестувальників на Інститутській 20 лютого 2014 року.

Біля Святошинського райсуду стоїть група чоловіків. Вони щось активно обговорюють. Серед них Анатолій Логвиненко, колишній командир 2-ї роти «Беркута». Віддалік родичі колишніх беркутівців. Тут же й один із обвинувачених Сергій Тамтура. Курить. Місяць тому на одному із судових засідань у справі про розстріли на Інститутській адвокати просили випустити його зі слідчого ізолятора. Мовляв, тяжкість обвинувачення не може бути причиною для тривалого арешту, провина його не доведена, прямих доказів проти Тамтури досі немає, ризики звільнення (втеча, вплив на свідків, спроби знищення доказів тощо) не доведені. Головуючий суддя Сергій Дячук до аргументів дослухався, і один із підозрюваних у масових розстрілах вийшов з-за ґрат СІЗО й опинився під цілодобовим домашнім арештом. Родичі загиблих, активісти та адвокати побоювалися, що він може втекти. Втім, принаймні поки що чоловік з’являється на судові засідання двічі на тиждень.

На цю тему: Дела Майдана: остановленное следствие или еще одна попытка "развала" дел руководством ГПУ?

У скляний акваріум тим часом уже завели інших підозрюваних: Олександра Маринченка, Олега Янішевського, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна. Окрім них традиційно в залі присутні родичі обвинувачених силовиків, кілька журналістів, представник потерпілих, прокурори, захисники беркутівців. Місце за трибуною займає один із чоловіків, із якими спілкувався згаданий вище Логвиненко. Це свідок захисту колишніх спецпризначенців Ігор Шарлай, також екс-беркутівець і за сумісництвом екс-підлеглий Логвиненка. Чоловік починає розповідати про події 18 лютого під Верховною Радою. У процесі допиту з’ясовується, що 20 лютого він ані на Майдані, ані в центрі Києва не був. Лежав у госпіталі.

«Нас стали закидати бруківкою, «коктейлями Молотова» (18 лютого на Інститутській. — Ред.) і дуже інтенсивно з усіх сторін обстрілювали салютами. Після одного з таких салютних залпів я побачив, як хтось похилився назад. Пізніше з’ясувалося, що це колега з моєї роти Василь Булітко (дістав смертельне поранення в районі Майдану Незалежності. — Ред.). У нього було вогнепальне поранення з мисливської зброї. Можу припустити, що протестувальники мали зброю і вистріли з неї маскували під вибух салютів. Тому що на той час уже й наш підрозділ, й інші мали великі втрати в особовому складі. Не тільки травми, а й смерті були (див. Тиждень, № 4/2019). Події тривали всю ніч… Зранку 19 лютого нас забрали в госпіталь», — розповідав Шарлай. Він також повідомив, що 18 лютого травмував коліно й дістав черепно-мозкову травму.

Що ж до розстрілів на Інститутській, то чоловік бачив їх лише на відео. Власне, як і двоє попередніх свідків. Попри те що судовий розгляд стосується виключно подій 20 лютого 2014-го, Феміда таки вирішила заслухати їхні покази. Як і свідчення понад десятка їхніх колег, що також того дня не були в епіцентрі подій. Утім, як зауважують адвокати беркутівців, вони наполягали на таких допитах, щоб проаналізувати події, які передували 20 лютого.

На цю тему: За расстрел Майдана никто не осужден. А «беркут» все тот же - только название другое

«У нас в обвинувальному акті низка подій тягнеться з 2010 року, з часу, коли, як вважають прокурори, Янукович обрався президентом для узурпації влади. За версією прокуратури, він створив оточення, яке реалізувало його злий намір через його наказ і розстріляло протестувальників. Тому ми аналізуємо події не тільки 20 числа, а й ті, що передували їм. Події 20 лютого — це логічне завершення всього, що відбувалося протягом трьох місяців протистоянь. Попередні два свідки, яких ми допитали, казали, що ситуація була напружена, що мирна хода 18 лютого була не мирною, що почалося все з провокації й нападу на правоохоронців. У результаті постраждали і правоохоронці, і цивільні», — коментує Тижню ситуацію адвокат підозрюваних беркутівців Стефан Решко.

Прокуратура була проти цих допитів. Оскільки, за словами її представників, свідки не можуть надати інформації про події 20 лютого 2014 року. Отже, цінність їхніх слів викликає певні сумніви: «Перед цим допитували наших свідків, свідків обвинувачення. Тепер допитують свідків захисту. Список у них був із 68 людей, декого суд допитувати відмовився. Загалом лишилося приблизно 50 людей. Ми були проти допитування цих осіб щодо подій 18 лютого, бо про 20 лютого вони нічого не знають, не були очевидцями розстрілів. Але частину таких показань суд вирішив заслухати. Проте цінність тих пояснень сумнівна. Складається враження, що свідки хочуть створити уявлення, нібито це не беркутівці били цивільних весь той час, а навпаки. Що беркутівці лише стояли, а протестувальники їх били, закидали камінням і пляшками», — пояснює прокурор Управління спецрозслідувань Ген­прокуратури Яніс Сімонов.

Варто нагадати, що майже рік тому, у жовтні 2018‑го, суд нарешті завершив допитувати потерпілих: людей, які дістали поранення на Інститутській 20 лютого, або ж їхніх родичів. На те, щоб опитати 130 осіб, Святошинському райсуду знадобилося близько двох із половиною років. Потім Феміда перейшла до допиту свідків, як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту колишніх спецпризначенців. Щоб дотриматися принципу рівності сторін, кожен із учасників процесу отримав приблизно однаковий час (три-чотири місяці) та однакову кількість свідків (по 50 людей). Серед уже допитаних були, зокрема, представники контрснайперських підрозділів, представники Служби безпеки України тощо. Їхні допити були цікаві також тим, що проливали світло на історію про «грузинських снайперів» (див. Тиждень, № 16/2019). Власне, у свідченнях чоловіки заявили: ані «грузинських», ані будь-яких інших снайперів вони не бачили. Понад те, частина з них не змогла візуально підтвердити наявність зброї в протестувальників на вулиці Інститутській.

«Цікавими були допити контрснайперських підрозділів. Хоч вони вели спостереження і з будівлі Кабміну, і з Будинку з химерами. Але ніхто не засвідчив, що бачив грузинських чи якихось інших снайперів. Цікавим також був допит керівника загону «Омега». Він спростував певні дивні припущення, які досі існують. Наприклад, повідомляв про постріл, випущений, як ми припускаємо, по Володимиру Мельничуку (останній убитий на Інститутській 20 лютого, близько 17:00. — Ред.) вже після основних подій. Людина з «Омеги» каже, що той постріл був несподіваним і пролунав, за відчуттями, з-за лінії бетонної барикади (укріплення з бетонних блоків, встановлене силовиками під час Майдану неподалік верхнього виходу з метро «Хрещатик». — Ред.). Тобто стріляли з боку правоохоронців. Водночас захист (екс-беркутівців. — Ред.) заявляв, що стріляли з готелю «Україна». Але він розташований перед барикадою, а не за нею», — розповідає представник потерпілих Євгенія Закревська.

На цю тему: «Дело Майдана» показывает, насколько прогнила правоохранительная система

Власне, допитувати свідків захисту почали лише кілька засідань тому. Серед них є вже згадані представники «Беркута», також до суду має прийти керівництво МВС Києва (станом на 20 лютого 2014 року. — Ред.), із десяток публічних осіб, а також екс-міністр юстиції Олена Лукаш, колишній голова Міністерства закордонних справ Леонід Кожара та екс-перший заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов.

Цікавим є той факт, що колишні силовики, які у Святошинському райсуді перебувають у статусі свідків, мають по кілька підозр у кримінальних злочинах. Наприклад, згаданий на початку тексту Логвиненко, екс-керівник 2-ї роти «Беркута», підозрюється в організації нападу на активістів Євромайдану 23 січня 2014-го. Як відомо, тоді силовики фактично влаштували засідку на людей у Кріпосному провулку та на вулиці Щорса в Києві. Євромайданівців побили, привезли до Оболонського райвідділку, склали протоколи про правопорушення на підставі неправдивих слів міліціонерів. І вже спираючись на ці документи суд арештовував побитих. Нині ж силовиків, які брали в тому участь, звинувачують у наданні неправдивих свідчень, підробці офіційних документів, організації нападу тощо. Провадження щодо них наразі у київських судах. Прокуратура зауважує, що інформацію про кримінальні провадження щодо окремих свідків озвучували у Святошинському райсуді: «Практично всі працівники міліції, яких просив допитати захист обвинувачених, мають підозри у вчиненні кримінальних злочинів під час Майдану. Ми казали про це суду. Чому він вирішив їх допитувати? Гадаю, тут причина одна: забезпечити право на захист», — припускає прокурор Сімонов.

Після свідків мають давати свідчення самі обвинувачені. Які, як відомо, протягом майже чотирьох років не сказали жодного слова в суді щодо подій 20 лютого: «Клієнти й справді ще не давали свідчень. Бо така процедура була встановлена на підготовчому судовому засіданні (екс-беркутівці відмовилися давати свідчення на початку судового процесу. — Ред.). Із досвіду скажу, що часто-густо показами обвинувачених усе завершують. Тому спочатку ми заслуховуємо й аналізуємо докази сторони обвинувачення, а останнє слово буде за захистом. Загалом нам залишилося допитати свідків захисту, заслухати обвинувачених, далі будуть доповнення й почнуться судові дебати. А там нарадча кімната й вирок. Думаю, на все це піде менше ніж рік. Як довго суд виписуватиме вирок, сказати важко», — коментує ситуацію адвокат Решко.

На цю тему: Расследование дел Майдана - «реформировано». В чью пользу?

 Так чи так допит свідків затягнеться щонайменше до кінця цього року. Далі, за процедурою, у Святошинському райсуді можуть розглянути матеріали, які подаватимуть представники потерпілих. За інформацією Тижня, вони планують надати суду ще низку доказів, які досі не долучили до матеріалів справи. Також судді можуть додатково допитати ще кількох свідків, якщо такі вимоги будуть від учасників процесу. Водночас почнуть вивчати результати балістичної експертизи, яку суд призначив ще кілька років тому. Варто нагадати, що за час розслідування провели низку балі­стичних експертиз, однак їхні результати вийшли суперечливими (див. «Куди стріляв «Беркут»?», від 13 липня 2016 року). Щоб усунути ці неточності, призначили додаткову експертизу. В результаті експерти надали майже 700 сторінок висновків. Тож цілком імовірно, що з такими темпами Святошинський райсуд завершить слухати одну з найважливіших майданівських справ уже до кінця 2020-го.

Фото автора

Станіслав Козлюк, Тиждень

На цю тему:

• «Темные дела» Гриняка: как генерал Нацгвардии координировал разгон Майдана
• Дела Майдана: по ту сторону баррикад
• Дела Майдана. Судебный экватор
• Евгения Закревская о делах Майдана: Если не будет правосудия — будет самосуд
• Только один из «титушек» приговорен к реальному сроку по делам Майдана, — Горбатюк