Що значить Трійця для українців і чому саме зараз

"Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого" (Матвія, 28, 19).

Є дуже багато в цьому святі особливого і овіяного легендами: переплетіння віків з різноманітними традиціями і віруваннями, свідчення, розповіді Святого письма і новітні розвідки етнологів, істориків. Десь вони перетинаються, а десь ставлять ще більше знаків запитань. Втім, з великими святами так завше відбувається, тому що вони викликають у нас посилену увагу і обіцяють здійснення чогось неземного, а відтак вимагають відповідних знань.  Так і з Трійцею - саме в цей день на землю зійшов Святий Дух, як і обіцяв Син Божий. Цей дух зійшов на апостолів, 12 рибалок, учнів Христа, які разом з Матір’ю Божою молилися в храмі на Сіонській горі.  

 "І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав".

Дуччо ді Буонінсенья, Зіслання Святого Духа (XIV століття)

Відтак з цього дня кожен народ отримав свою мову - від язиків полум’я Святого Духа, щоб цією мовою прославляти царство земне і небесне. Багато того дня прийняли хрещення - так почалася  історія створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські громади на землі. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон - нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі.  

Бог любить Трійцю

Отож це свято символізує святу Трійцю, три відомі прояви, лики Всевишнього - у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа.   

У Священному Писанні  говориться, що ми сповідуємо Трійцю єдиносущну і нероздільну. Єдиносущну - це означає, що Отець, Син і Святий Дух -  три самостійні Божественні образи, володіють всіма Божественними досконалостями, але це не три особливі окремі сутності, не три Боги, а Єдиний Бог. Вони нероздільні.

Триєдина історія свята

Свята Трійця, П'ятдесятниця, День Зіслання Святого Духа, Зелена неділя - великий день для вірян, який святкується на 50-й день після Великодня.

У 381 році Трійця була офіційно встановлена ​​як одне з найголовніших свят християн. Це сталося під час Другого Вселенського собору, який пройшов в Константинополі. 

Свято завжди припадає на неділю і є перехідним, у низці православних церковних свят Трійця завершує весняний цикл свят, через тиждень після неї починається Петрів піст.

Зелені свята

Це свято - найбарвистіше та найквітковіше, сповнене літніх ароматів, піднесене. Храми прикрашені зеленим клечанням: ікони – липовими, кленовими та березовими гілочками, квітами, підлогу вистеляють травою, лепехою. Віряни несуть для освячення запашні літні букети з м’яти, чебрецю, меліси, всеможливих польових квітів. Священники вбрані в зелені ряси, що символізує літнє буяння, весняне оновлення життя.

Батьківська чи Дідова субота, Поминальний день, Радуниця

Називайте суботу перед Трійцею, як хочете. Однак бажано в цей день пом’янути душі померлих, рідних, які відійшли за межу. Вважається, що цей день - один з небагатьох у році, можливо, навіть єдиний, коли вони сходять на землю, щоб трошки побути з нами. Тому готують смачні страви (вітаються пироги, вареники з ягодами, страви із сезонних овочів-фруктів, напої), скликають родину і в дружньому колі згадують померлих добрим словом.  Цього  дня не треба скупитися на милостиню - по можливості якнайщедріше обдарувати тих, хто цього потребує. Це також пов’язано з упокоєнням душ на тому світі.

Старослов’янські обряди 

Звичай прикрашати храми, оселі та городи квітами, напевне,  пішов ще з давніх-давен, коли з природою пов’язували великі й малі події в родині, врожай і природні явища.  Дівчата ворожили, жінки збирали цілющі трави для лікування на весь рік, чоловіки та парубки організовували місцеві гуляння. Але треба мати на увазі, що церква далеко не вітає подібні дії, тому про ворожіння вже майже не згадується, хіба що в канві звичайних веселощів та розваг, які особливого смислового навантаження не несуть.

Вважалося, що в цей день можна зустріти русалку і що вона навіть може залоскотати, тому вже наші ближчі пращури, тобто християни,  не виходили цього дня з оселі без хрестика на шиї.

Що в цей день треба робити, а що не можна

Також питання досить дискусійне. Не можна лихословити, бажати комусь зла, втім, це стосується кожного і в будній день. Не можна тяжко працювати, щоб не відволікатися від світлих дум про зішестя Святого Духа і щоб тим самим не пропустити цю світлу миттєвість. А треба йти в храм з красивим букетом, щиро помолитися, побути в цей день хоча б думками ближче до неба.

З давніших заборон - не можна купатися, щоб не залоскотали русалки. Не робити віників з гілок дерев, не будувати дерев’яні паркани. Словом, не використовувати природу в корисливих цілях, а просто бути з нею в унісон. На Трійцю  природа просто промовляє до людини мовою комах, пташок, природи. Не одне покоління вслухалося в цю мову, і всі ці спостереження вилилися в ланцюжок прикмет і вірувань, які передаються з покоління в покоління.

На Трійцю дощ – до врожаю й тепла! Прикмети Трійці

• На Трійцю дощ – на сонячне і тепле літо.

• Після дощу сонячна погода - значить, у цьому сезоні можна очікувати дуже багатого врожаю, особливо зернових культур, ягід та грибів.

• Сватання цього дня - на вдалий шлюб: у родини будуть гарні діти, в оселі - гармонія, а в серцях - любов один до одного.  Ідеальним вважався варіант, коли сватання відбувається на Трійцю, а весілля – на Покрову. Але весілля гуляти на Трійцю не можна – в народі весілля в цей день не прижилося.

• Трави і квіти, зібрані цього дня, - потужний оберіг і ліки від багатьох хвороб. Настоями та відварами з цих рослин люди виліковувалися від багатьох недуг. А ще виготовляли талісмани і обереги для всіх членів сім'ї.  Ну, як мовиться, по вірі вашій і буде вам!

Цікаві вірування і ритуали:

• У суботу напередодні Трійці всі рослини наділяються магічною і цілющою силою.

• Хвороби та всілякі небажані моменти не притягуватимуться, якщо подавати щедру милостиню, надавати будь-яку допомогу тим, хто її потребував.

• Скатертину, якою застеляли святковий стіл в Трійцю, зберігали з вірою, що вона здатна притягувати заможних женихів чи працьовитих наречених.

• Якщо зранку винести і покришити свіжу випічку на город- можна задобрити  духів покійних родичів, щоб ті піклувалися про живих у засвітках. 

Зелена неділя у батьковій хаті,
І повно рай-цвіту, і ласки з теплом.
Які ми з правіку любов’ю багаті.
Зелена неділя у нас за столом.
Церковні подзвони і поля освята.
З любистку-барвінку горять три свічі.
І хата свята, і освячена м’ята ,
І стіл, і на ньому пухкі калачі.
Сидять доокола і діти і внуки,
А з ними козацькі й чумацькі пісні.
На вишитій скатерті – батькові руки,
І мамині руки – два дива святі.
І вікна в любистку, і стіни в уборах,
І гладить маленький Ісусик ягня.
В зелену неділю, неначе в Соборах , 
Довкола любові Вкраїнська рідня!

Трійця – значить літо, воля, квіти, мова!

Не більше не менше: такі можливості відкриває перед кожним з нас прийдешнє свято. Святий Дух, зійшовши на землю, осяяв своєю величчю і святістю і наш шлях, і дав можливість говорити, наділив мовою. Є великі сенси у великих святах: занадто чіткі знаки вони нам посилають, щоб ми їх не зрозуміли. Отож насолоджуймося літом, попри банальність цих слів - творімо добро і розвиваймо мову, яка дана нам з неба. Благодаті Святого Духа кожному з нас і запашного, гарного свята!

—

Оубліковано у виданні Еспресо