Розсекречені архіви радянських спецслужб: КДБ УРСР проти «Летючих козаків» ВПС США

Версия для печати

 В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено документи, які свідчать про те, що кгб урср у 1960-ті роки цілеспрямовано збирав інформацію про військовослужбовців армії США, які мали українське коріння.

Таких осіб вносили до спеціальних списків і брали на оперативний облік. Нині ознайомлення з цими документами дає змогу побачити, що українські емігранти, народжені у США навіть у третьому поколінні, не втрачали національної ідентичності і жили з думкою про Україну.

В органах кгб вже мали інформацію про те, що українські емігрантські організації в різні періоди виношували стратегічні плани стосовно можливого формування національних підрозділів із колишніх військовиків. Такі задуми розглядали здебільшого у 1920–1930-ті роки. Малося на увазі, що в разі нової глобальної війни між країнами Заходу й срср такі частини зможуть взяти участь у боротьбі за відновлення незалежності України.

Читайте також:  Як у 1918 році у Києві створювали пантеон українських героїв

Після завершення Другої світової війни такі плани ще упродовж певного часу так само розглядалися. Але що далі, то реалістичність їх бралася під сумнів військово-політичним керівництвом західних країн, зокрема США. Так, у одному з документів із кгб урср у москву зазначалося:

«За агентурними повідомленнями, одержаними у 1960 році, голова «Українського народного союзу», який був у той час і президентом Українського конгресового комітету Америки, Дмитро Галичин та голова українського відділення Комітету республіканської партії штату Нью-Йорк адвокат Пізнак Михайло відвідали в червні 1960 р. Вашингтон, де мали бесіду з високопосадовими чиновниками американського уряду стосовно створення українського військового формування для використання в майбутній війні проти срср. У той час американці нібито не пішли на такий крок, заявляючи водночас, що ця пропозиція може бути реалізована у майбутньому» (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 14487. – Т.4. – Арк. 189).

Попри це у москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію на цю тему в середовищі українських емігрантських центрів за океаном, зокрема про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про «збільшення американцями набору до армії молоді українського походження».

В іншому випадку москву інформували про звіт одного туриста, який під час перебування у США мав зустріч із віце-президентом Українського народного союзу Степаном Куропасем. Той нібито поцікавився у туриста, що відбудеться, якщо коли-небудь на територію України буде десантовано три-чотири дивізії українських парашутистів і чи підтримає їх український народ.

У кгб урср зробили висновок, що це було зроблено недарма і що така цікавість ґрунтується на наявних відомостях «про підготовку американців до закидання в Україну диверсантів-парашутистів зі складу українських емігрантів у випадку виникнення збройного конфлікту». Таке штучне нагнітання удаваних загроз і накручування обстановки було характерним для діяльності тогочасних спецслужб в срср. Це робилося як для додаткового підтвердження своєї ваги й потрібності, так і для мобілізації усього державного апарату й населення перед «загрозою» з боку головного противника.

Читайте також: Повстанський Дюрер, або іміджмейкер УПА: про незламного борця за Україну Ніла Хасевича

Відтак у кгб урср почали цілеспрямовано складати списки українських емігрантів, які служили в армії США. До них вносили відомості про батьків, місце проживання, участь в українських організаціях, адресу місця служби, рід військ, просування по службі. Нарівні з такими короткими довідками зазначалося, що особа взята на оперативний облік у кгб.

Ось лише деякі нотатки щодо тих, хто потрапив до таких списків у 1960-ті роки:

Дідурик Мирон Андрійович, 1938 р. н., уродженець села Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області. У 1960 році закінчив коледж св. Петра в Джерсі Сіті зі званням бакалавра фізики і одночасно, як кадет військової школи, зі званням лейтенанта піхотних військ. Після цього він мав… виїхати для служби в авіадесантній частині США на 3 роки до Західної Німеччини. М. Дідурик є членом «Пласту» і «Українського народного союзу»…

Кравців Микола Богданович, 1935 р. н., уродженець м. Львова, у 1954 р. закінчив із відзнакою військову академію США у Вест-Пойнті, після цього здобув спеціальну підготовку з парашутної справи і ведення партизанських дій у форті Беннінг і служив у танкових частинах США у ФРН… За останніми відомостями, є викладачем в академії Вест-Пойнт. Раніше брав активну участь у діяльності молодіжної націоналістичної організації «Пласт», був бунчужним куреня «Лісові чорти». Батько його – Богдан Кравців є активним українським націоналістом, одним із редакторів газети «Свобода», членом правління «Наукового товариства ім. Т. Шевченка».

Кузик Роман Дмитрович, 1941 р. н., у 1963 р. закінчив університет у Нью-Брансвіку, штат Нью-Джерсі, і одночасно військові курси, а потім у званні лейтенанта виїхав для спеціальної підготовки у форт Беннінг, штат Джорджія.

Скоцко Михайло Дмитрович, приблизно 1935 р. н., після закінчення Бруклінського коледжу 4 роки служив у військовій академії США, одночасно вивчав китайську мову. У 1961 р. закінчив військову академію Вест-Пойнт і одержав призначення на військову базу у штаті Джорджія…

(ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 14487. – Т.4. – Арк. 191–192).

Серед інших найдокладніші відомості наведено про Степана Миколайовича Олека. Зазначено, що його батьки народилися в Америці і займали вагоме становище в «Українському народному союзі». Батько Микола був головою чиказького окружного комітету цієї організації, мати Олена – радницею. Син Степан так само був членом УНСоюзу, членом католицького «Товариства св. Йосифа» і українського приходу св. Йосифа в Чикаго. Народився у Клівленді, де закінчив початкову католицьку школу, а після цього – середню школу в Чикаго. Після завершення навчання в приватному коледжі в Сідар-Рапідс, штат Айова, одержав ступінь бакалавра мистецтв і одночасно звання ІІ лейтенанта авіації США.

Читайте також: Щорс, Боженко, інші... Трагедія «червоних отаманів»

Крім цього, в документі кгб акцентується увага на тому, що Степан Олек під час проходження служби у 1965 році на військово-повітряній базі Вебб, штат  Техас, пишався своїм українським походженням і навіть виступив з ініціативою про надання своєму навчальному підрозділу назви «The Flying Cossaks»  («Летючі козаки»), а як знак розрізнення – зображення тризуба червоного кольору на чорному тлі.

«Командування ВПС США, – зазначається в документі, – присвоїло український націоналістичний символ «тризуба» як знак розрізнення навчальному класу «66-с» з підготовки офіцерів-пілотів надзвукових реактивних літаків військово-повітряної бази Вебб у Техасі. Крім цього, зазначеному навчальному підрозділу надано назву «Летючі козаки».

Знак тризуба носиться військовослужбовцями класу «66-с» на лівому рукаві уніформи, а також є на фюзеляжах навчальних літаків. Після закінчення льотної школи її випускники носять знак тризуба упродовж усього терміну служби в армії. Також створена книга випускників з’єднання зі знаком тризуба на обкладинці» (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 14487. – Т.4. – Арк. 194).

У газетах української діаспори, які виходили у США і передплату на які оформлював кгб усср через Товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном, міститься дещо більше інформації про Степана (Стефана, Стіва) Олека. Зазначається, що  для затвердження відзнаки потрібно було надати командуванню авіабази розповідь про неї, своєрідну історичну довідку. У родині Степана зображення тризубу було завжди, воно сприймалося як національний символ.

Для отримання більшої інформації він нібито звернувся до свого знайомого колекціонера відзнак і геральдики Ореста Городицького з Чикаго. Той допоміг підготувати довідку. У ній ішлося про те, що тризуб – «це герб міфічного бога морів Нептуна-Посейдона, що цей старовинний герб прийняв за свій український князь Володимир Великий, який прийняв християнство з Візантії та охрестив Україну й опісля під цим гербом захищав від нападів варварів не лише свою країну, але й Європу з її християнською культурою».

Читайте також: Як Москва видала бажане за дійсне, обдуривши українських більшовиків

Командуванню бази та курсантам навчального класу цей символ сподобався, і його взяли за емблему. І це при тому, що у підрозділі більше не було українців за походженням. У пам'ятній книзі випускників класу «66-с» серед іншого зазначалося, що український тризуб був гербом у незліченних битвах, в обороні Західного світу і всього, що найдорожче – свободи і волі. Відтак клас носить його з глибокою повагою і обов'язком до світлих традицій тризуба і готовий продовжити захист тих цінностей, які тризуб обороняв.

Після закінчення вишколу всі випускники класу «66-с» (за одним відомостями, таких було 48, за іншими – 41) мали право упродовж подальшої служби носити емблему з тризубом на рукаві. А капітан Степан Олек, як зазначається в одній із публікацій, хоч і народжений в Америці, «повсюди признається, що він українець козацького роду».

Упродовж наступних років і десятиліть, як свідчать публікації з емігрантської преси, «Летючі козаки» нерідко проводили зустрічі випускників, на яких пригадували ті давні події. Учасником тих зустрічей неодмінно був і Степан Олек. Влітку 1995 року він побував в Україні, у Львові, як волонтер-інструктор з англійської мови, навіть не здогадуючись, що донедавна значився на оперативному обліку в кгб усср.

Читайте також:  Розсекречені архіви радянських спецслужб. Організація Оборони Чотирьох Свобід України 

Водночас, крім С. Олека, до «списків кгб» потрапили й інші американці українського походження, які проходили службу саме у Військово-повітряних силах США. Усіх їх брали на замітку як таких, що в разі нового глобального протистояння можуть долучитися до визволення землі своїх предків від більшовицько-російського імперіалізму.

—

Джерело: Служба зовнішньої розвідки України

В тему: 

• Легендарная княгиня Ольга: тайны личности. Знаем ли все мы о знаменитой владычице Руси?
• Тризуб Владимира с крестом: забытый сакральный символ Украины
• Почему Мазепа — архитектор европейской Украины¹
•  Украинские корни мирового космизма
• Українське коріння відомих персон
• Комуністичний злочин, про який ніхто ніколи не мав дізнатися: вбивство отця Францішека Бляхніцького
• Звинувачена у шпигунстві, арештована, зґвалтована, розстріляна. Вероніка Черняхівська: зрубана гілка славетного роду