Росія більше не націлена на створення найтемнішої зими в Україні. Чому - не може чи не хоче?

Версия для печати

Цієї зими температура в Україні опускалася нижче -15 градусів, в енергосистемі часом фіксували дефіцит через піки споживання, а сама система була не у найкращій формі після попереднього сезону з прицільними російськими обстрілами по ній.

Минулої зими Росія поставила собі за мету занурити Україну в тотальний і тривалий блекаут, і частково їй це вдалося, нагадує видання  BBC Україна.

Цієї зими, попри те, що морози на початку січня були сильніші, ніж минулої, споживання електроенергії зростало, й українців закликали готуватися до ще гіршої зими, атак на енергосистему було менше. 

Росія і далі била по Україні усіма засобами, які має, - балістикою, крилатими ракетами, "Шахедами". Удари по містах і далі забирають життя цивільних.

Часом прилітає й по енергетичних об'єктах, втім - без блекаутів масштабу зими-2022/23.  І енергетики, і військові, й експерти у розмовах з ВВС Україна погоджуються: стратегія Росії змінилася.

Чому ж росіяни відмовилися кидати усі свої засоби проти української енергетики - через брак ракет, сильнішу українську ППО чи переорієнтацію на інші цілі? І чи можуть вони ще повернутися до такої стратегії?

Читайте також: Зима ракетних обстрілів: чи готова українська ППО до нових ударів росії

Найтемніша зима

Автор фото, Getty

Минулого сезону перший масований удар по світлу Росія завдала у вересні 2022-го. Далі - більше.

З жовтня 2022-го до березня 2023 року росіяни завдали близько 1 200 ударів по енергетичній інфраструктурі України, підрахували в “Укренерго”. Більшість пошкоджених підстанцій росіяни атакували щонайменше двічі. Ушкоджень зазнали всі великі тепло- і гідроелектростанції, кажуть в компанії.

Ракетний терор тривав усю осінь і зиму, українці змушені були сидіти годинами, а іноді й днями, без світла, гарячої води й подекуди опалення, та призвичаюватися до графіків відключення.

Та енергетика з великими труднощами встояла. Вже до літа відключати світло майже припинили. Однак фахівці попереджали: наступна зима може бути ще складнішою, і Росія схоче завершити те, що вона почала попереднього сезону.

Це здавалося тим більш імовірним, що Україна не повністю відновилася від минулорічних атак. Багато приміщень ТЕС були зруйновані, російські війська також били по машинних залах ГЕС на Дніпрі і Дністрі.

"Вона (Росія. – Ред.) накопичує ракети і шукає маршрути обходу української ППО. Ну і чекає холодів. Чекає моменту нашої вразливості", - застерігав у листопаді 2023-го очільник "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Україна теж не сиділа склавши руки. За допомогою західних союзників поступово відновлювали пошкоджені електропідстанції, запасалися запчастинами і, як повідомляв Кудрицький, попрацювали над захистом своїх енергооб'єктів. Та все ж у вересні 2023-го здавалося, що новий сезон блекаутів не за горами.

Зранку 21 вересня росіяни запустили по Україні 43 ракети, частину збили, а частина влучила в енергетичні об’єкти на заході та в центрі країни. Та атака стала першим за пів року великим ударом по енергетиці. Без струму тимчасово лишилися частина центральної та західної України, включно з Київщиною.

"Ми розуміємо, що етап енергетичного терору в цьому опалювальному сезоні вже почався", – застерігав прем’єр Денис Шмигаль. Але найпохмуріші прогнози поки що не збулися.

І хоч росіяни і далі завдають точкові удари по енергетиці, опалювальний сезон вже пройдений на дві третини. Тож "заморозити" Україну, навіть поставивши собі це за миту, цього сезону навряд чи вийде.

Читайте також: Захищати енергоінфраструктуру України від обстрілів цієї зими буде складніше: інтерв'ю виконавчого директора ДТЕК

Як це пояснюють енергетики

Автор фото, Reuters

Торішній опалювальний сезон і теперішній дійсно відрізняються, розповіли ВВС Україна у пресслужбі "Укренерго". За даними компанії, українці майже рік прожили без масованих заходів обмеження споживання.

В окремі дні, визнають там, під час морозів або спеки, в енергосистемі виникає дефіцит і диспетчери змушені брати аварійну допомогу в сусідніх країн: Польщі, Румунії, Словаччини. Іноді російські ракети точково цілять і в енергетику, переважно дістається районам недалеко від фронту, особливо на Дніпропетровщині та Харківщині.

Один з останніх прикладів - атака дронів по високовольтних об’єктах в районі Кривого Рогу на початку лютого. Тоді мешканці стикнулися з першими відключеннями з початку опалювального сезону.

Згодом Дніпропетровщині знову дісталося від російських ударів: 11 лютого дрони поцілили в підстанцію у Павлограді, лишивши частину міста без світла. Через два дні на тій же Дніпропетровщині дрони пошкодили обладнання ТЕС, через що у Дніпрі були перебої і зі світлом, і з опаленням.

Однак у масштабі всієї України таких руйнувань, як минулого року, атаки росіян вже не завдають. В "Укренерго" пояснюють це гарною підготовкою до зими, зміцненням ППО, а також тим, що росіяни тепер атакують частіше дронами, які протиповітряній обороні легше збивати.

"Ми були готові до поновлення атак на наші енергооб’єкти: весь 2023 створювали аварійний запас обладнання, будували захисні споруди, удосконалювали схеми ремонтних робіт, разом з місцевою владою розробляли нові варіанти резервного живлення", - пояснюють там в коментарі для ВВС Україна.

Як приклад ефективної підготовки в компанії наводять атаку на Криворіжжя на початку лютого, яка стала однією з найбільш масованих за цю зиму. Минулого року, кажуть там, такий удар по енергетичній інфраструктурі міг би призвести до знеструмлення або обмеження енергопостачання всієї області.

"А в цьому році перерви в електропостачанні були лише в окремих районах Криворіжжя".

В компанії також визнають, що бити Росія стала інакше. Ці удари вже не такі дошкульні, як раніше.

"Цієї зими ми бачимо, що Росія змінила тактику і атакує українську енергосистему здебільшого дронами. Більшість з них наші Збройні сили успішно ліквідують… А захисні споруди прикрили, наскільки це було можливо, обладнання", - пояснюють там.

Читайте також: Страшна віха рашистського терору в Україні

Росія змінила акценти

Автор фото, Getty

Українські військові підтверджують: стратегія Росії дійсно змінилася.

"Ви бачите, що в країні є світло, звичайно, що тут факт лишається фактом - Росія зосередила свої удари по інших об'єктах, не таких, як минулого року", - каже в коментарі для ВВС Україна речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат.

Тотальний блекаут - більше не їхня мета, вважає він. Ігнат нагадує: минулого сезону потужні атаки були щотижня.

"Масована - плюс менш масована, десь 70 ракет в один день, 30 ракет - в наступний. Плюс “Шахеди”, вони не давали спати практично щоночі. Вони хотіли позбавити нас можливості нормального існування".

"Тому всі побоювалися, що Росія якусь кількість ракет накопичить і почне знову обстріл нашої енергосистеми. Але настала холодна пора, осінь, зима, і ми в принципі не бачили потужних обстрілів", - додає Ігнат.

Чому?

Речник Повітряних сил відповідає на це питання так:

"Скоро кінець зими, ворог очевидно розуміє, що минулого року вони не досягли своєї мети, Україна не була занурена в блекаут, а цього року підготувалась".

Схожої думки дотримується і колишній заступник начальника генштабу ЗСУ і експерт з питань ППО генерал Ігор Романенко.

"Вони бачать, що війна надовго і потрібно досягати результатів передусім воєнних. Минулого року вони побачили: вони позавдавали ударів (по енергетиці), але все одно міста вони не зламали. Вони побачили, що це займає багато часу і потребує великої кількості засобів", - каже він в коментарі ВВС Україна.

Юрій Ігнат також згадує про зміцнення системи ППО - особливо мобільними групами, які отримали нове обладнання: нічники, тепловізори, прожектори. Це допомагає їм збивати більше "Шахедів" з ПЗРК та стрілецької зброї.

"Плюс західні системи, звичайно, теж підсилили радянські, що має Україна", - зазначає він. Однак додає, що радянські системи та ракети до них вичерпуються, і Україна чекає на допомогу від партнерів, щоб поповнити ці запаси.

Читайте також: Російські фашисти здійснили понад 1000 атак на систему охорони здоров’я в Україні від початку повномасштабного вторгнення

Куди тепер цілить Росія

Автор фото, Getty

Відмова від занурення України в темряву означає, що Москва переорієнтувала свої сили на інші цілі. Періодичні удари по Кременчуцькому нафтопереробному заводу свідчать, що, як і минулого року, українська нафтопереробна галузь залишається ціллю росіян.

Однак головна їхня мішень тепер - це насамперед воєнні об'єкти.

"Оскільки на все, в тому числі теплову й енергетичну інфраструктуру, ракет не вистачає, вони вимушені їх в першу чергу задіювати на воєнні об'єкти: ВПК, аеродроми, зенітно-ракетні комплекси... Змінилися сенси і наряди, по яких саме об'єктах потрібно бити", - каже Ігор Романенко.

Зараз, на його думку, росіяни хочуть досягти якомога більшого просування на фронті.

"Для Путіна першочергове зараз - до березня, до виборів показати суттєвий результат: просунутись вперед, як він і обіцяв, захопити повністю Донецьку і Луганську області, розширити окупацію Запорізької, Херсонської, Харківської".

"Тому він переорієнтував удари на воєнні об'єкти, але не забуваючи той же Харків чи Херсон, щоб надломити морально-психологічний стан їхніх мешканців", - додає генерал Романенко. Те, що росіяни зараз переважно б’ють по військових об'єктах та ВПК, визнає у розмові з ВВС і Юрій Ігнат.

"Акцент обстрілів ворог, звичайно, змінив", - каже він.

Наскільки ефективна ця стратегія, визначити складно, адже в Україні інформація про обстріли військових об'єктів засекречена. Однак спонукати Росію до неї міг і ще один чинник - брак ракет.

Читайте також: Навала вандалів і мародерів: війна Росії проти культурної спадщини України

Економлять ракети?

Автор фото, ПОВІТРЯНІ СИЛИ ЗСУ. Збита російська крилата ракета Х-101

Про те, що далекобійні крилаті ракети в росіян не безконечні й вони намагаються їх економити, експерти розмірковують давно.

"Минулого року вони вичерпали практично весь свій запас ракет. Залізли в серйозний НЗ (недоторканний запас. - Ред.). Вони розуміють, що наростити те, що вони виготовляли роками, швидко не вдасться. На крилаті ракети потрібна купа грошей, час і достатня кількість комплектуючих", - зазначає речник Повітряних сил Юрій Ігнат.

Натомість тепер в атаках на Україну застосовують більше балістичних ракет. Крім того, більшу ставку росіяни роблять на дрони-камікадзе. Їх, хоч і легше збивати, але вони виснажують українську повітряну оборону, а частина з них таки долітає до цілей.

Ще один аргумент того, чому росіяни менше використовують крилаті "Калібри", які раніше масово летіли в тому числі й на українську інфраструктуру, - це успішні українські атаки на Чорноморський флот РФ.

"Оскільки українські війська завдали ударів по структурах Чорноморського флоту, (росіяни) мають менше можливостей зараз використовувати "Калібри" - крилаті морські ракети", - пояснює Ігор Романенко.

Читайте також: Як російські окупанти руйнують медичну систему України

Чого чекати українцям далі

Автор фото, Getty

Чи означає це, що щонайменше в нинішньому холодному сезоні, блекаутів можна вже не боятися? В "Укренерго" обережні з прогнозами, але наголошують, що більша частина опалювального сезону вже пройдена - не тільки без блекаутів, але й без масованих обмежень споживання.

"Так, ми бачимо, що росіяни накопичують ракети та дрони з Північної Кореї та Ірану, й розуміємо, що вони можуть завдати удару в будь-який момент. Спрогнозувати, яким він буде, неможливо. Але наша ППО зараз набагато сильніше, ніж в минулому році, а ми більш підготовлені", - каже ВВС Україна компанія.

Військові експерти теж не дають надто оптимістичних прогнозів. Усе залежатиме від можливості України і далі відбивати атаки, а також від цілей, які ставитиме Росія.

"Це стратегія. Її визначає Путін зі своїм військовим керівництвом, виходячи з того, що вони хочуть досягти. Зараз вони хочуть досягти якомога більшого просування на фронті", - наголошує Ігор Романенко.

Ганна Кундіренко, опубліковано у виданні  BBC Україна

Читайте також: 

• Військовий експерт про путінську орду: "Як була в них безглузда армія — так вона безглузда і залишиться"
• Спростовуємо найбільш поширені тези кремлівської пропаганди про українську енергосистему
• Україна тримає запаси трансформаторів у Європі, очікуючи зимових обстрілів енергосистеми - The Economist
• Терор росії цілей не досяг: як енергетичний сектор витримав рік великої війни і встає на ноги
• Чи витримає українська енергосистема планомірні атаки російських загарбників
• Ракетні удари російських загарбників мають на меті українські трансформатори. Чи можна їх сховати?
• Терористичний план Кремля зводиться нанівець: Як Україна виживає без світла, води та тепла