Російські загарбники майже знищили найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль під Харковом

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  © Оксана Комарова

Під Харковом, біля села Гракове, розташований відомий у всьому світі радіотелескоп УТР-2. Майже сім місяців він перебував у російській окупації.

Радіошторми Юпітера, блискавки на Сатурні, Сонце, пульсари, залишки спалахів наднових зірок, міжзоряне й міжпланетне середовища, позагалактичні об'єкти — ось далеко не повний перелік того, що українські вчені досліджували в Радіоастрономічній обсерваторії імені С.Я. Брауде за допомогою радіотелескопів УТР-2 та ГУРТ. Перший з них — найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль: його фізична площа дорівнює тридцяти футбольним полям. 

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

Головна будівля, прикрашена мозаїкою, колись була місцем роботи і відпочинку для науковців Національного інститутут радіоастрономії, які приїжджали сюди на вимірювання. Для них тут були обладнані спальні, сіпльна кухня-їдальня, була душова з гарячою водою. 

Читайте також:  Як українцям московити та комуністи стирали пам’ять?

Російські війська зайняли Гракове ще 25 лютого. А на  територію обсерваторії прийшли другого квітня. До того часу тут залишалися співробітники. Серед них — заступник директора Інституту радіоастрономії академік Олександр Коноваленко. Каже, охороняв святе місце. Академік працює з УТР-2 з моменту його створення.

Росіяни всіх прогнали і перетворили перлину вітчизняної та світової науки на військову базу і склад боєприпасів. Облаштували вогневі позиції. Нашпигували землю довкола мінами і розтяжками. Розграбили і знищили унікальну техніку. 

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

Схоже, росіянам припала до вподоби величезна розгалужена територія обсерваторії: адже тут є підземні колектори, були власний автопарк, ангар, складські та житлові приміщення, гаражі, склади. Зараз усього цього майже немає.

Головну будівлю можна впізнати хіба що по мозаїці — на ній наївна віра сімдесятих в геній людства, що прагнутиме зірок, а не вестиме війни. Коперник сумно дивиться зі стіни на розкидані скрізь ящики з-під снарядів та обгортки російських сухпайків. На вікні під його портретом папірець попереджає про міни. 

© Ірина Скачко [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Ірина Скачко

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

…Ми йдемо коридором, засипаним сміттям, що залишили по собі російські військові, битою цеглою, вирваними з м’ясом платами, шматками зруйнованих приборів. Ідемо обережно: перекриття місцями обвалилися. Усі стіни обписані “зедками”: мабуть, росіяни у такий варварський спосіб, як уміли, обживали незрозумілий для них “ворожий простір науки”.

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

© Ірина Скачко [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Ірина Скачко

— У центральній будівлі, схоже, у них було щось на кшталт шпиталю: на другому поверсі вони залишили багато ліків, операційних халатів, — розповідає  одна із співробітниць Ганна Беленець. — На бильцях ліжок були прикріплені такі “трикутнички”, щоб легше підніматися. Щипці хірургічні знаходили. Хоча постільна білизна була без слідів крові… З ліків валялося багато заспокійливого, валер’янки…

Співробітники інституту вантажать у машину те, що вдалося знайти цілого у центральній будівлі обсерваторії. Негусто: здебільшого “мишки” від комп’ютерів. 

Читайте також: Російські загарбники під час окупації Харківщини вбили дитячого письменника Володимира Вакуленка 

 — Украли дуже багато: машини, верстати, трансформатори, трактори. Само собою комп’ютери. Взагалі багато техніки “покурочили”, вони ж у ній не розбираються. Тут навколо валялися системні блоки. Не розумію, що вони в них шукали? — дивується Ганна.

Перед будівлею нарито кучугурі землі: схоже, росіяни тут будували справжні капоніри. 

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

На антенному полі в тумані відніються фігури: радіоастрономи перевіряють цілісність устаткування. Ходять обережно: розміновано ще не все, то тут, то там майорять червоні прапорці. Це мітки, які сапери залишили біля мін і нерозірваних снарядів. З антенами ніби пощастило: лежить лише одна з багатьох. Чи будуть вони працювати, неясно. Систему кабелів досі розміновують.

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

— Насправді антени постраждали. Це тільки на перший погляд усе ціле. А підійдеш ближче — там прути розбиті, — пояснює старший науковий співробітник Ігор Бубнов.  — Тут було багато розтяжок, їх знайшли ще у вересні. Нам, звичайно, хотілося б щоб все тут скоріше розмінували… Ми ж не можемо роботу розпочати, поки не було розмінування… Люди все одно приїздять, ризикують. Ходимо тут гуськом…

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

Від складських приміщень майже нічого не залишилося. Окупанти зберігали тут снаряди. Під час українського контрнаступу їхній склад боєприпасів злетів у повітря. Вибухнуло не все: дещо досі лежить обгоріле, але не розірване. Ворушити такі снаряди небезпечно. Можливо, утилізувати їх доведеться прямо тут, на місці. 

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія снаряди]

© Оксана Комарова

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія снаряди]

© Оксана Комарова

Величезний ангар, вкритий цятками від обстрілів, зсередини тепер нагадує планетарій. Біля нього купа розбитих, обгорілих автівок.   

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

Територія Радіоастрономічної обсерваторії імені С.Я. Брауде © Оксана Комарова

Територія Радіоастрономічної обсерваторії імені С.Я. Брауде © Оксана Комарова

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

— Точних цифр, яких саме збитків завдано обсерваторії, ще немає. У нас були приймачі, які коштують під триста тисяч кожний. Тож під мільярд збитків, мабуть, є,  —  каже Ігор Бубнов. — Більш за все постраждала головна будівля. Там була основна реєструюча апаратура, система фазування, система управління… Цьому прийшов кінець. Система реєстрації в нас була нова, передова. А ось система фазування залишалася ще з часів Радянського Союзу. Тут навіть елементну базу купити важко. 

Читайте також: Країна мародерів: як російськы загарбники пограбували херсонські музеї

Академік Олександр Коноваленко, згадуючи про росіян, слів не підбирає. 

— 50 років радіотелескоп відпрацював і через тих російських ублюдків може зникнути! Вони обстрілювали Харків з моєї обсерваторії! Російські астрономи знали про це, знали, що сюди не можна заходити їхнім військовим, і нічого не зробили, щоб врятувати обсерваторію! Ніхто з них слова не сказав! Підла країна росія вбиває не тільки людей, вона вбиває науку. УТР-2 — це величезна втрата для науки.

Цей радіотелескоп  визнаний у світовій науковій спільноті. Завдяки йому ми співпрацюємо з 10 країнами світу. Наша родзинка  —  найбільш низькочастотне космічне випромінювання, яке можна спостерігати з поверхні землі. У світі вже зрозуміли що саме цей діапазон є найінформативніший. На жаль, головна будівля, скоріш за все, буде зруйнована.Там все було розкрадено. Але найбільш коштовні частини радіотелескопу розташовані під землею. І вони, схоже, вціліли.

Наша гордість, радіотелескоп нового покоління ГУРТ, який має втричі більшу смугу частот, майже не зруйнований. З двох цифрових приймачів було вкрадено лише один. Незважаючи на війну і руйнування, дослідження і робота радіоастрономічного інституту не зупинилися. Наші учені є співаторами ще одного такого телескопу, у Франції. Щоправда, він менший. На ньому наразі працюють двоє наших співробітників. В Україні діють ще чотири радіотелескопи — усі разом вони майже як радіотелескоп біля Граково. Крім того, у нас величезний доробок: дані, які ми ще обробляємо і плануємо публікувати. Але світовий приорітет ми втратили. Точніше, можемо його втратити, якщо не відбудуємо УТР-2. 

Команда документаторів ХПГ їде з території понівеченої обсерваторії по розбитій військовою технікою дорозі. Водій намагається маневрувати між глибокими калюжами, не виїжджаючи при цьому на узбіччя — що як нерозміноване? Позаду в тумані залишаються покручені вибухами обриси будівель, де ще недавно творилося майбутнє. Росіяни залишили по собі середньовіччя.

Читайте також: Країна мародерів: Як Росія грабує музеї окупованого півдня України

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

© Оксана Комарова

Усе це нагадує такий собі “Пікнік на узбіччі”. Втілення якої заповітної мрії шукали тут окупанти? Невідомо. Навряд чи знайшли.  

© Оксана Комарова [Радіоастрономічна обсерваторія]

Ініціативою “Трибунал для Путіна” станом на 9 грудня задокументовано 1127 випадків, коли російські військові атакували освітні та наукові заклади в Україні.

Ірина Скачко,  опубліковано на порталі порталі «Права людини в Україні»

Фото: Оксана Комарова


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]