Паралич работы Реестра судебных решений – лишь вопрос времени
Как так вышло, что Государственный реестр судебных решений остается «свалкой» текстов на последнем издыхании. При этом сотни миллионов гривен на его создание - разворованы. Когда же Реестр «станет» … Почему происходящее с ГРСР больше похоже на диверсию.
Руководство Государственной судебной администрации активно демонстрирует в СМИ, что в Украине запустилось электронное правосудие. Однако на практике с октября включили лишь электронное «приемное окошко». Суды вынуждены распечатывать поступивший к ним документ (а таких документов может быть сотня) и подшивать его в «бумажное» дело. Обновления «внутренней кухни» суда не произошло – базой остается прежнее программное обеспечение делопроизводства суда, а об облачных технологиях остается только мечтать, пишет Судебно-юридическая газета.
На эту тему: Почему судебная реформа не изменила отношение украинцев к судам
Более того, стороны, отправляя документ через «Электронный кабинет», должны приложить доказательства отправки копий всех документов оппоненту.
Назвать такие новации «электронным правосудием» можно с большой натяжкой.
Однако, если отсутствие «передовых» технологий в судах можно списать на недофинансирование, то неясно, почему нельзя обновить хотя бы «лицо» судебной системы для пользователя – Реестр судебных решений.
Ведь Реестр – это первичный источник информации о суде, как для юристов, так и для обычных людей.
О том, что Реестр судебных решений будет удобен и для обычных пользователей, и для судей, зампредседателя ГСА Сергей Чорнуцкий рассказывал еще в 2018-2019 годах. Однако с тех пор ничего не изменилось. Более того, есть риск, что работа Реестра вовсе остановится. Но обо всем по порядку.
«Свалка» текстов
Ранее «Судебно-юридическая газета» писала о том, что Единый государственный реестр судебных решений из года в год превращается в «свалку». Он наполняется сотнями решений каждый день, но пользы от такого наполнения для аналитиков все меньше и меньше.
Для того, чтобы найти практику по конкретным правоотношениям в Реестре, нужно обладать недюжинным терпением. Поиск по категориям дел практически не работает. Во многих случаях не указана или неверно указана категория дела, имеют место неправильные (отсутствующие в справочнике) значения форм судебных решений и пр.
Чтобы провести анализ определенной практики, подвести статистику, необходимы дни работы. Кроме того, Реестр постоянно «виснет».
Таким образом, база данных, которую можно было бы использовать во многих направлениях — к примеру, для построения прогнозов, анализа проблем правосудия и разработки соответствующих законопроектов, превращается в неструктурированную массу информации.
В отсутствие нормально работающего дружественного для пользователя Реестра, на всем этом удобно расположились различные частные компании с «базами правовых позиций», которые выигрывают тендеры, организованные теми же территориальными управлениями ГСА, отдельными спецсудами и Верховным Судом.
Также ГСА отказывается сообщать, почему Реестр судебных решений содержит в себе активные ссылки не на базу законодательства Верховной Рады, не на реестр нормативно-правовых актов (который ведет Минюст), а на частный сайт («Лига закон»).
Что говорили в ГСА
О том, что Реестр судебных решений «вот-вот» модернизируют, в ГСА твердят еще с 2018 года.
К примеру, в апреле 2019 года в ходе расширенного заседания Постоянной комиссии Высшего совета правосудия по вопросам Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы (ЕСИТС) заместитель председателя Государственной судебной администрации Украины Сергей Чорнуцкий презентовал сервисы, которые будут доступными в рамках ЕСИТС.
Как отмечал он, необходимость создания нового Реестра судебных решений обусловлена тем, что функционирующий сейчас ЕГРСР содержит поисковые инструменты, которые «не соответствуют потребностям пользователей» (и это правда). Сергей Чорнуцкий тогда, в 2019 году подчеркнул, что новая версия Реестра разрабатывалась «с нуля», а его тестовая версия «уже готова и в ближайшее время будет запущена».
Так, он рассказывал, что новый ЕГРСР был дополнен критериями поиска, которых нет в нынешнем реестре, пользователи смогут отслеживать и сохранять судебные решения по параметрам предварительного поиска (в частности, судебную практику по определенному предмету спора), будут структурированы судебные решения для того, чтобы быстро находить релевантную практику, можно будет отслеживать частоту ссылок и таким образом видеть какая правовая позиция поддерживается или не поддерживается судами и т. д. и т. п.
Впрочем, уже сменился и глава ГСА, и руководство профильных госпредприятий, но воз и ныне там.
На эту тему: Судебный реестр Украины «зачищают». При полном бездействии СБУ и ГПУ
Когда Реестр «станет»
На одном из последних заседаний рабочей группы по цифровизации правосудия при Комитете Верховной Рады по вопросам правовой политики глава группы, народный депутат Роман Бабий поинтересовался у Сергея Чорнуцкого, сколько же еще времени потребуется на то, чтобы сделать работу Реестра современной.
«По предварительному нашему с вами общению, я понял, что стоить будет обновление не так дорого, и все уже почти готово», - отметил Роман Бабий.
«По проекту бюджета, который мы направили в Минцифру, доработка Реестра судебных решений будет стоить 15,6 млн грн в одном году. И завершение разработки Реестра через год – 8,4 млн грн. Итого 24 млн грн», - ответил Сергей Чорнуцкий.
«По оценкам предприятия, там есть система поиска, но значительные работы нужно провести в бэкэнде. Николай Козлов, прокомментируй», - добавил Чорнуцкий, обращаясь к и. о. генерального директора госпредприятия «Информационные судебные системы».
В свою очередь Николай Козлов отметил, что тот Реестр, который мы наблюдаем сейчас, разработан еще в 2013 году.
«Что касается нового Реестра – там был разработан только веб-интерфейс поиска. А сама структура Реестра требует значительной доработки. Там есть возможность для поиска. Сергей Петрович (Чорнуцкий – прим. ред.), там есть интерфейс, который был разработан по Реестру исполнительных документов… но не по судебным решениям…», - начал Николай Козлов.
«…по судебным решениям тоже разработан. Конечно, он есть», - поспешил добавить Сергей Чорнуцкий.
Роман Бабий, в свою очередь, отметил, что Сергей Чорнуцкий показывал ему новый интерфейс Реестра еще два года назад.
«Там есть только веб-интерфейс для поиска. То есть, это не тот полноценный Реестр» - пояснил Николай Козлов.
Далее приводим диалог в виде прямых цитат.
Роман Бабий: «Сергей Петрович, вроде бы вы говорили, что почти на выходе алгоритм обработки поисковых запросов, что значительно ускорит и стабилизует работу Реестра…».
Сергей Чорнуцкий: «Это речь шла о старой версии Реестра, чтобы его хоть как-то оптимизировать, чтобы ускорилась работа».
Роман Бабий: «А в этом направлении работа ведется? Хотя бы по старому Реестру?».
Николай Козлов: «Эти работы постоянно ведутся. На самом деле каждый день. Но архитектура, которая заложена – мы можем только горизонтально масштабировать, прибавлять мощности на серверах для функционирования. Сейчас работает около 10 серверов для обеспечения работы реестра. И загрузка их достигает почти 100%. Команда постоянно занимается балансировкой нагрузки. Это нельзя делать постоянно…».
Роман Бабий: «Это ясно, где-то должен быть край… где-то уже предел наступит…».
Николай Козлов: «Это только вопрос времени, когда оно остановится окончательно.
Более того, нужно еще структурировать Реестр. Добавлять отдельные поля. Потому что сейчас есть много запросов от органов государственной власти на доступ к Реестру и фильтрация по определенным параметрам, которая сейчас, к сожалению, отсутствует и в АСДС (автоматизированная система документооборота суда – прим. ред.), и в Реестре судебных решений. И это существенно ограничивает наши возможности для работы с такими данными».
Таким образом, остался открытым вопрос, что произошло с теми наработками, которые два года назад демонстрировал Сергей Чорнуцкий, в том числе, народным депутатам.
Ведь если и дальше развивать работу Реестра экстенсивным путем, пытаясь как-то «сбалансировать» нагрузку, в один момент его работа просто может остановиться. А это уже риски не только для пользователей, но и для правосудия в целом.
Что говорят аудиторы
Из отчета Счетной палаты (п. 2.2.11) следует, что для разработки Единого государственного реестра судебных решений» в 2018-2019 годах ГП «ИСС» на оплату труда собственных работников использовало бюджетные средства в сумме 8,55 млн грн.
Стоимость указанного программного продукта отражена в бухгалтерском учете ГП «ИСС» на 1 января 2020 и 1 января 2021 в сумме 6,42 млн грн, которая состоит из расходов, понесенных на его создание в 2018 году.
На эту тему: Судей пора уже на мыло: почему в Украине "зависла" судебная реформа
Аудитом установлено, что по состоянию на 1 января 2021 новый Реестр не введен в действие, используется старая версия.
Таким образом, использование ГП «ИСС» бюджетных средств на разработку Единого государственного реестра судебных решений в сумме 8,55 млн грн «было нерезультативным», отмечает Счетная палата.
В целом, как подчеркивается в Отчете Счетной палаты, «аудитом установлено, что вследствие ненадлежащего внутреннего контроля со стороны ГСА Украины, как главного распорядителя бюджетных средств, при использовании средств государственного бюджета, направленных на построение, внедрение и администрирование ЕСИТС, допущено: нерезультативное и неэкономное использование средств государственного бюджета соответственно в сумме 103,4 млн грн и 4,64 млн грн; использование бюджетных средств с нарушением норм действующего законодательства – 12,83 млн грн; неэффективное управление средствами государственного бюджета – 66,17 млн грн и неэффективное управление имуществом общей стоимостью 4,16 млн гривен».
Также, как сказано в Отчете, услуги по информатизации в 2018-2020 годах обошлись бюджету судебной власти в 366,9 млн грн, из них на эксплуатацию ЕГРСР потратили 87,6 млн грн.
На эту тему: З 2018 року на сервері Державної судової адміністрації добували криптовалюту
Далее приводим выдержки из отчетов Счетной палаты и Государственной аудиторской службы Украины за 2021 год.
«Згідно з інформацією, наданою т.в.о. Голови ДСА України Гізатуліною Л.В. у запереченнях (зауваженнях) до акта про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету ДСА України на забезпечення заходів з інформатизації від 19.04.2021 № 01-07-10/26, «Керівництвом державного підприємства «Інформаційні судові системи» в 2018 році були прийняті управлінські рішення щодо нової розробки всіх підсистем ЄСІТС, що при стислих строках реалізації та відсутності належного планування і проєктування призвело до того, що ряд підсистем так і не були розроблені (новий Вебпортал судової влади, новий Єдиний державний реєстр судових рішень, централізована система автоматизованого розподілу справ, системи фіксування судового засідання технічними засобами та відеоконференцзв’язку в складі Контакт-центру судової влади)».
«У листопаді 2018 року на запит ДСА України щодо стану готовності підсистем (модулів), передбачених Концепцією ЄСІТС № 1 для запровадження їх у тестову експлуатацію, ДП «ІСС» повідомило ДСА України про готовність з 01.01.2019 запровадити в тестову експлуатацію 7 підсистем та модулів ЄСІТС: підсистема «Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет)»; Єдиний державний реєстр судових рішень; підсистема «Електронний суд»; Модуль «Автоматизований розподіл»; модуль «Судова статистика»; Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами; підсистема «Управління єдиним контакт-центром судової влади України».
На підтвердження здійснених заходів щодо розробки та доопрацювання підсистем (модулів) ЄСІТС Адміністратор на виконання Наказу № 99 щомісячно надсилав ДСА України відповідні звіти. ДСА України здійснювала аналіз наданих звітів на відповідність виконаних робіт з розробки та доопрацювання підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до Концепції ЄСІТС № 1 та Технічного завдання № 1. Проте, як встановлено аудитом, ДСА України здійснювало аналіз звітів про хід виконання робіт з побудови ЄСІТС поверхово та не забезпечило системного аналізу та належного контролю за виконанням Наказу № 99 щодо впровадження ЄСІТС відповідно до визначених етапів її розробки».
«У 2018–2019 роках ДП «ІСС» для розробки ЄДРСР на оплату праці власних працівників використано бюджетні кошти у сумі 8 553,2 тис. гривень.
Вартість вказаного програмного продукту відображена у бухгалтерському обліку ДП «ІСС» станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 у сумі 6 425, 0 тис. грн, яка складається з витрат, понесених на його створення до 2018 року.
ДП «ІСС» у порушення вимог пунктів 7, 17 П(С)БО 8 не відображено у бухгалтерському обліку у складі первісної вартості нематеріального активу витрати на оплату праці, що призвело до заниження вартості активів та викривлення фінансової звітності.
Аудитом встановлено, що станом на 01.01.2021 новий реєстр не введено в дію, використовується стара версія. Отже, використання ДП «ІСС» бюджетних коштів на розробку «Єдиного державного реєстру судових рішень» у сумі 8 553,2 тис. грн було нерезультативним.
Стан впровадження підсистем (модулів) ЄСІТС, які входять до складу цільової архітектури відповідно до Концепції побудови ЄСІТС, затвердженої наказом ДСА України від 07.11.2019 № 1096, наведено у додатку 6.
Аудитом встановлено, що внаслідок неналежного внутрішнього контролю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів, при використанні коштів державного бюджету, спрямованих на побудову, впровадження та адміністрування ЄСІТС, допущено: нерезультативне та неекономне використання коштів державного бюджету відповідно у сумі 103 413,7 тис. грн та 4 645,1 тис. грн; використання бюджетних коштів з порушенням норм чинного законодавства – 12 830,5 тис. грн; неефективне управління коштами державного бюджету – 66 170,5 тис. грн та неефективне управління майном загальною вартістю 4 160,0 тис. гривень. Не забезпечено правильності та своєчасності відображення в бухгалтерському обліку, бюджетній та фінансовій звітності фінансово-господарських операцій – 47 522,0 тис. гривень. Не дотримувалися також вимоги законодавства при проведенні закупівлі товарів, робіт і послуг.
Крім того, бюджетні кошти у сумі 873,0 тис. грн використано ДП «ІСС» на оплату праці власних працівників за розробку модуля «Автоматизований розподіл», який фактично відсутній на підприємстві, а підтвердження фактів надання послуг зі створення цього модуля до аудиту не надано. Отже, здійснення видатків на оплату праці за відсутності розробленого програмного продукту має ознаки кримінального правопорушення.
Перелік порушень та фактів щодо оцінки ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих ДП «ІСС» на розробку та впровадження ЄСІТС та управління майном, наведено у додатку 4. 56.
Відповідно до інформації ДСА України, у 2018–2020 роках органами судової влади кошти державного бюджету, спрямовані на виконання заходів з інформатизації та легалізації комп’ютерних програм, використано на:
- придбання засобів інформатизації загальною вартістю 457 301,1 тис. грн, зокрема: комп’ютерного обладнання у кількості 19 622 од. загальною вартістю 134 402,6 тис. грн; оргтехніки (принтер, багатофункціональний пристрій, копіювальний апарат, сканер), серверного обладнання тощо в загальній кількості 15 182 од. загальною вартістю 322 898,5 тис. гривень;
- послуги з інформатизації на загальну суму 366 925,1 тис. грн, зокрема: експлуатації ЄДРСР – 87 602,1 тис. грн.
Отже, за результатами оцінки використання ДП «ІСС» коштів державного бюджету на розробку підсистем ЄСІТС встановлено, що комплексне цілісне функціонування підсистем в рамках ЄСІТС не забезпечене, системи та підсистеми функціонують або автономно, або із частковою взаємодією. Розроблене програмне забезпечення є непрацездатним або має обмежену функціональність, потребує доопрацювання та на цей час для промислової експлуатації не придатне.
Як наслідок, головна мета створення ЄСІТС – яка мала стати інструментом підвищення ефективності діяльності та зростання довіри до органів правосуддя, який забезпечуватиме функціонування органів судової влади в режимі реального часу і робитиме звернення до них максимально простим і доступним для громадян, юридичних осіб, інших установ і організацій, не досягнута».
—
Наталья Мамченко, опубліковано у виданні Судебно-юридическая газета
На эту тему:
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.
Новини
- 20:00
- У суботу в Україні ожеледиця, сніжитиме та дощитиме
- 19:07
- Мінімум троє гравців ВК "Решетилівка" не повернулися в Україну після матчу в Бельгії. Приватний клуб фінансується з обласного бюджету Полтавщини
- 18:44
- "Довічне" отримав фронтовик, який підірвав корумпованих "колег"-депутатів у сільраді на Закарпатті
- 18:05
- Єгор Фірсов: Настав час попрощатись із дядьками-генералами
- 16:09
- Вʼячеслав Курбанов: Як нам суттєво та швидко зміцнити оборону
- 14:05
- Андрій Білецький: Зараз найскладніша ситуація за всі роки війни
- 13:11
- Гліб Бітюков: Фатальна безсилість і неспроможність української влади
- 12:07
- Суди двох інстанцій скасували незаконний штраф НБУ щодо ТОВ «Укрфінстандарт», незважаючи на тиск з боку зам голови НБУ Дмитра Олійника
- 12:02
- Навіщо Зеленський/Єрмак викинули з оборонки Федорова
- 11:44
- Там де влада з головою: Німеччина вже готується до можливого нападу рф на НАТО
Важливо
ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.