Освіта під прицілом: воєнні злочини російських загарбників проти чернігівських шкіл

Версия для печати

Утримання цивільного населення “живими щитами” всередині шкіл. Проти шкіл на території Чернігівської області російські окупанти припустилися практично всіх існуючих порушень міжнародного гуманітарного права, чимало з них можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини. 

Навмисні, невибіркові, непропорційні напади на об’єкти, що добре ідентифікуються. Використання шкільних будівель з військовою метою. Знищення та розграбування майна. 

Такого висновку дійшли аналітики Освітнього дому прав людини в Чернігові, які в межах проєкту “Під прицілом – школи” документують злочини російських військових проти освіти.

Протягом кількох місяців експерти збирали дані з відкритих джерел, виїжджали на місця нападів та проводили інтерв’ю з безпосередніми свідками подій для формування первинної юридичної кваліфікації злочинів.

Читайте також: Злочини російських окупантів: Викрадення дітей, затримання і тортури

“Ворог не розглядав Чернігів як місто з людьми”

За даними чернігівського міського управління освіти та науки, наданими проєкту “Під прицілом – школи”, станом на 24 лютого 2022 року в Чернігові працювали 34 школи, де навчалися близько 30 тисяч дітей. Через бойові дії 25 шкіл зазнали пошкоджень різного ступеня. А загальноосвітні школи номер 18 та 21 внаслідок авіабомбардувань знищені повністю. Нині ці навчальні заклади ліквідовані. Діти та вчителі перейшли в інші.

Норми міжнародного гуманітарного права відносять “будівлі, які мають освітнє значення” до “об’єктів під особливим захистом”. А російські воєнні злочини проти них є злочинами загалом проти української освіти.

Адже школи – не тільки й не стільки будівлі, меблі, комп’ютери. Передусім це – люди. Учні та вчителі, які через війну Росії в Україні позбавлені можливості навчатися й викладати в рідних стінах.

Школа №21 в Чернігові. Фото: Ірина Назарчук

Такий вигляд має нині будівля чернігівської середньої школи №21. Вона одна з двох у місті, котрі через катастрофічні руйнування взагалі не підлягають відновленню. Російська авіабомба прилетіла до школи 3 березня. В сховищі на той момент перебували й жителі сусідніх житлових будинків, серед яких і учні школи. Всього близько 200 людей. Троє загинули під завалами, директорка отримала серйозні поранення. У цьому навчальному році освітній заклад був розформований

Цей навчальний рік школи в Чернігові розпочали дистанційно. Трохи пізніше деякі з них – за готовності – запрацювали в очному форматі.

“Потрібно мати облаштоване укриття. Безпека дітей та викладачів є нагальною вимогою часу”, – пояснює начальник управління освіти та науки Чернігівської міської ради Василь Білогура.

Читайте також: Звірства російських фашистів: окупанти насильно вивозять українців із Херсонської області

Він додав, що для учнів шкіл, будівлі яких зазнали значних пошкоджень внаслідок російських обстрілів в лютому-березні, наразі проводять дистанційне навчання. Однак для учнів початкових класів цей варіант неприйнятний:

“Тому ми організували, щоб вони приходили на заняття в інші школи, найближчі до місця їхнього проживання. Узгодили розклади так, щоб діти могли навчатися у дві зміни, але очно. Попри завдані війною складнощі, всі чернігівські школярі забезпечені правом на здобуття освіти в тому форматі, який зі своїми батьками для себе визначили: очному, дистанційному, сімейному”.

Будівлі шкіл в Чернігові ставали об’єктами цілеспрямованих ворожих нападів? Або ворог цілив в інші місця, а влучав саме у школи? Це питання є принциповим для юридичної кваліфікації злочину. Під час моніторингових візитів в межах проєкту “Під прицілом – школи” експерти з міжнародного гуманітарного права ставили подібні запитання всім співрозмовникам.

“Відсоток і характер пошкоджень свідчать, що ворог взагалі не обирав цілей для своїх атак. Чернігів не розглядався ними як місто з людьми. Просто як плацдарм, щоб рухатись далі на Київ”, – висловив свою думку начальник управління освіти та науки Чернігівської міської ради Василь Білогура.

“Все розбите, вода зверху біжить. І понад 300 людей в укритті…”

Колись під час ворожої навали знаходили прихисток в церквах. В українських містах та селах, що першими відбивали наступ російських військ в лютому-березні 2022 року, місцеве цивільне населення зазвичай переховувалося в підвалах шкіл. Ворог знав про це, і завдавав ударів саме туди.

Будівля Чернігівського колегіуму №11 постраждала в середині березня через пряме влучання російського снаряда. Зараз її активно відновлюють. Фото: Ірина Назарчук

Чернігівський колегіум №11 – найбільший за чисельністю учнів у Чернігові. І одна зі шкільних будівель з прямим влучанням російського снаряда. Напад стався 19 березня о 15:55, влучило в спортивну залу. Кількома днями раніше, 14 березня, під час бомбардування міста школу також зачепило – пошкодило вікна з першого до третього поверху, переповідає директорка навчального закладу Світлана Рубан. Як й інші чернігівські освітяни, подробиці вона пам’ятає з точністю до хвилини.

“В той день, 19 березня, в нашому укритті перебувало понад 300 мешканців мікрорайону, зокрема близько 80 дітей. Тільки я пішла додому, зателефонував черговий: “Повертайтесь, до нас “прилетіло”. Приходжу, а тут все розбите, вода зверху біжить, вийшла з ладу система опалення. Страшне! Переживали дуже, але намагалися якось підтримувати один одного”, – розповідає Світлана Василівна.

Зараз школа потроху відновлюється. Директорка тішиться, що за одну ніч вдалося замінити 72 вікна. Обладнали ще одне велике укриття, повноцінно пристосоване для занять. Педколектив зберігся – за кордон виїхали одиниці.

Діти грають біля колегіуму №11 у Чернігові. Фото: Ірина Назарчук

Чверть шкіл на Чернігівщині знаходяться поблизу кордону з РФ та Білоруссю

“102 школи, тобто чверть від загальної кількості в області, розташовані в 40-кілометровій зоні від кордону. Звісно, за таких умов про офлайн-навчання не йдеться взагалі”, – розповів дослідникам очільник управління освіти та науки Чернігівської облдержадміністрації Микола Конопацький.

За його словами, окупанти вивезли зі шкіл все, що не знищили під час обстрілів. І сьогодні найбільшою потребою є шкільні автобуси, щоб підвозити дітей з різних сіл, меблі, комп’ютери, планшети, електрогенератори великої потужності.

Читайте також: Воєнні злочини Росія проти дітей України 

“Для когось це прозвучить дивно, але для укриттів без каналізації конче потрібні біотуалети”, – додав Микола Конопацький.

За даними Чернігівського обласного управління освіти та науки, в мережі загальних середніх навчальних закладів області нині 402 школи, гімназії, ліцеї. 71 був зруйнований та пошкоджений внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Загалом п’ять шкіл в області, зокрема дві – в обласному центрі, постраждали настільки масштабно, що відновленню не підлягають.

Святкувань з нагоди 60-річчя школи №20 не буде. Не на часі – потрібно відремонтувати її. Фото: Ірина Назарчук

Школа №20 в Чернігові зазнала пошкоджень ввечері 6 березня. Момент прильоту чітко зафіксували годинники у двох шкільних кабінетах, згадує директорка Наталія Малець:

“На території закладу лягли мінімум 4-5 снарядів. Коли я приїхала, побачила все це, першою думкою було: “Вціліли стіни, тому спробуємо відремонтувати”. Влітку зайнялися цим. Допомогла міська влада, різні благодійні фонди. І хоча навчальний рік розпочати очно ми все ж таки не змогли, ремонт продовжуємо. Дах поновили, замінюємо пошкоджені вікна”.

Міжнародне гуманітарне право забезпечує захист шкіл під час збройного конфлікту

Експертний юридичний супровід під час моніторингової поїздки освітніми закладами Чернігова в межах проєкту “Під прицілом – школи” проводив віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий. Він звернув увагу на близькість від школи №20 ще одного об’єкта, який перебуває під спеціальним захистом міжнародного гуманітарного права, – церкви.

Експерт нагадав про шість видів воєнних злочинів проти дітей. Є підстави вважати, каже він, що всі шість вчиняють на території України військовослужбовці ЗС РФ. Так, йдеться про:

• вербування і використання дітей;
• вбивства та каліцтва дітей;
• зґвалтування та інші форми сексуального насильства проти дітей;
• напади на школи, лікарні та захищених осіб, які пов’язані з ними;
• викрадення дітей;
• відмову в доступі до гуманітарної допомоги.

Які джерела МГП забезпечують захист шкіл під час міжнародного збройного конфлікту? Тимур Короткий нагадав про Перший Додатковий протокол до Женевських конвенцій 12 серпня 1949 року; про Норми 38, 40 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права; Резолюції РБ ООН та ЮНЕСКО; Декларацію про безпечні школи та Керівництво із захисту шкіл та університетів від використання у військових цілях під час збройного конфлікту.

Читайте також: Російські окупанти масово беруть в заручники цивільних на Херсонщині 

Вигляд з внутрішнього двору зруйнованої школи №21 в Чернігові. Фото: Ірина Назарчук

Як повідомив виконавчий директор Освітнього дому прав людини в Чернігові Сергій Буров, на нинішньому етапі тематичного проєкту “Під прицілом – школи” відпрацьовані безпосередньо всі школи та ліцеї міста та області. В подальших планах громадської організації – проаналізувати стан дошкільних, професійно-технічних, вищих закладів освіти.

—

Ірина Назарчук; опубліковано на сайті Центру прав людини ZMINA

Освітній дім прав людини в Чернігові входить до коаліції “Україна. П’ята ранку”, долучився до ініціативи “Трибунал для Путіна”, співпрацює з командою “Docudays UA”, яка веде архів війни.

В тему:

• Про наявний геноцид українського народу з боку фашистської Росії
• Росія порушує майже всі закони та звичаї війни
• Рассказ свидетеля казней жителей Бучи в оккупации: «Стреляли либо в затылок, либо в сердце»
• Звірства російських загарбників в Україні: ґвалтування, вбивства, знущання
• Воєнні злочини Росія проти дітей України 
• Путін давно мріяв про світ без українців. Світ дослухався? Тепер ми бачимо, що це означає
• «Тепер ви вірите, що це не просто війна, а геноцид?»
• Почему россия это государство-террорист: страшные кадры из под Киева, откуда бежала армия путина (+18)
• Увидит ли мир на скамье подсудимых Гаагского трибунала путина?