ЗСУ пробиває оборону російських окупантів на Півдні

Версия для печати

 Ось уже кілька тижнів ЗСУ тиснуть на оборону російських окупаційних військ і просуваються на південній ділянці фронту – як на Донеччині, так і на Запоріжжі.

Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» розпитали воєнних аналітиків, як вони оцінюють поточні події на лінії фронту і чого чекати в подальшому?

Під час наступу українські військові звільнили села Нескучне, Сторожове і Макарівку на правому березі річки Мокрі Яли. Це понад 6 км вглиб окупованої раніше території. Це, усе ще, розвідка боєм.

«Поки що говорити про те, що цей процес закінчився, не можна, тому що це все може закінчитися тоді, коли розпочнуться вже відповідні заходи щодо Старомлинівки. Тому що Старомлинівка – це не тільки локальний транспортний вузол, а це іще, фактично, перший опорний пункт досить серйозний в другій лінії оборони ворога. І саме з цього може розпочатися задіяння зовсім іншого функціоналу підрозділів, бо зараз використовуються підрозділи обмеженого функціоналу, а не основні ресурси, ударні групи, бронетанкові групи, які повинні проривати основну лінію оборони», – каже військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

На лівому березі тієї ж річки ЗСУ теж просунулися і звільнили Благодатне. Там ситуація усе ще непроста. У самому селі вцілілих будинків немає, але, за словами військових, тут є кілька місцевих, які не хочуть їхати.

Одночасно з атаками на півдні Донеччини, ЗСУ наступають на Запорізькому напрямку південніше Оріхова. Тут темп просування української армії знизився у порівнянні з попередніми днями, заявляють в американському Інституті вивчення війни (ISW).

«Якщо брати до уваги зону відповідальності 65-ї бригади, наприклад – прямо напроти самого Оріхова – там є незначні просування. Там дуже важко, тому що велика відкрита місцевість. Там дуже щільна вибудована оборона, відповідно потрошечку просуваємося такими неймовірними зусиллями. Якщо брати Пʼятихатки, Лобкове, ми бачимо там просування, ми бачимо там прорив певний оборони. Там дуже важкі бої, особливо в Пʼятихатках, Росія заявляє нібито вона їх відбила, зараз вони вже називають її «сірою зоною». Знову ж таки, самі придумують, самі відбивають, забирають і тому подібне», – каже співзасновник аналітичного телеграм-каналу Deep State Роман Погорілий.

«Пʼятихатки вже звільнено, але зараз відбуваються відповідні дії в напрямку Василівки, а також в напрямку села Роботине. Це важливі проміжні, скажімо так, населені пункти, які необхідно звільнити для подальшого просування, особливо Василівку, тому, що Василівка є взагалі однією з вершин великого російського трикутника оборони Василівка-Токмак-Мелітополь, де сконцентрована найбільший потенціал росіян щодо оборони», – додає Олександр Коваленко.

У той же час армія РФ помітно активізувалася на Лиманському напрямку фронту, заявляють в українському Міноборони. Це вже Луганщина. Бої загострилися у районі населеного пункту Діброва і Серебрянському лісництві – на південний захід від Кремінної.

Український танк із військовими видно через вікно автомобіля неподалік від лінії фронту біля Кремінної Луганської області

«У армії РФ є локальні, невеликі просування. Це просування в межах якихось позицій, спостережних пунктів, невеликої ділянки, а я нагадаю що там бої йдуть за кожен сантиметр землі і найтяжчий відтинок Кремінного напрямку – це якраз Кремінні ліси, Серебрянське лісництво – там постійно йдуть бої. Останнім часом ворог дійсно активізував артилерію. Вони постійно обстрілюють, постійно роблять оцей тиск артилерійський. Так, вони десь локально намагаються просуватися, але це, на жаль, ми так говоримо – щоденна, буденна ситуація. Там йдуть важкі бої. В лісництві армія РФ намагається якимись малими групами кожен раз, кожен день прощупувати, як вони це роблять, шукаючи якісь слабкі місця в обороні», – каже Роман Погорілий.

«Це було цілком очікувано. Те, що наразі відбувається на Луганщині, це насправді треба розуміти, що росіяни не сподіваються там досягнути якихось значних успіхів, але їм дуже треба зірвати наш наступ на півдні. Ну а який кращий спосіб зірвати наступ ворога – це змусити ворога відтягнути свої сили кудись на іншу ділянку. От саме це відбувається.

Ну, власне, нагадаю навіть таку аналогію, якщо ви звернули увагу, перед самим початком нашого великого наступу розгорнулись якісь, скажемо так, дивні події на Білгородщині от за участю російських добровольців, почалися, скажемо так, бойові дії нібито і без активної участі ЗСУ, тільки силами російських добровольців, але за дивним збігом саме перед початком нашого великого наступу. Абсолютно зрозуміло, що це ми туди відтягували росіян від лінії фронту, от наразі вони намагаються зробити абсолютно те саме», – каже військовий аналітик, ветеран АТО Євген Дикий.

Звільнене село Благодатне на Донеччині

За даними проєкту DeepState, окупаційні війська накопичили сили в районі Мар’їнки та Авдіївки і вчергове намагаються заволодіти цими населеними пунктами. ЗСУ, своєю чергою, не лише відбивають атаки, а й самі контратакують. Але головні зусилля, попри дії окупаційних військ, зосереджені на півдні.

«Наше командування явно пішло шляхом не намагатися оці три лінії оборони десь в одному місці прорвати, а зараз іде такий поступовий методичний розбір першої лінії оборони. Тобто перша лінія оборони просто поступово знищується на досить широкій ділянці фронту. Фактично, можна сказати, що на всьому Запоріжжі аж до Донеччини. І, після цього, відповідно, буде вихід до другої лінії оборони – так само не в одній точці, а на досить широкому фронті. Мабуть, що в тих умовах, в яких ми наступаємо, це єдина можлива взагалі стратегія», – продовжує Євген Дикий.

Усі аналітики сходяться на тому, що робити будь-які прогнози на цьому етапі бойових дій як української, так і російської армії – неможливо. Подальший розвиток ситуації цілком залежить від людей в окопах.

«Ми діємо в ситуації, коли в небі перевага у ворога приблизно в 10 плюс разів, по артилерії у ворога кількісна перевага в 3-5 разів і по стволах, і особливо по снарядах, по бронетехніці приблизно паритет і єдина перевага – це по особовому складу. І от в таких умовах ми наступаємо і в таких умовах ми наступаємо на підготовлену заздалегідь трьохлінійну лінію оборони, у росіян було приблизно 8-9 місяців на підготовку. Три лінії, між ними лінії мінних полів. Я гадаю, що прогноз стане можливим, коли ми вийдемо до другої лінії, тоді більш менш стане зрозуміло, власне, що в них лишилось від резервів, які втрати вони понесли і чи все ж таки станеться в них паніка і хаос, чи вони будуть так само організовано триматися на 2-3-й лінії, як наразі тримаються на першій», – каже Євген Дикий.

Українська армія систематично бʼє по російських тилах на окупованій території – від складів з боєприпасами до мостів на адмінкордоні із Кримом, щоб вплинути на можливість окупаційних сил оборонятися. Як вважають військові аналітики, українське командування все ще не залучило більшу частину ресурсів для наступу.

—

Роман Пагулич, Ольга Теребинська,  опубліковано у виданні Радіо Свобода

В тему:

• ​Жах російських загарбників: що таке HIMARS та його старший брат М270
• У чому сила української армії? 10 чинників, які допомогли ЗСУ стати новою військовою потугою
• Коли любителів легких «спецоперацій» очікує поразка
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям
• Сучасні системи ППО для України: як вони змінять війну
• Як системи HIMARS громлять російські склади (+відеодокази)
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям
• Як нова українська артилерія змінює перебіг війни?
• Екс-директор ЦРУ: російська армія показала всі військові недоліки, які лише можна уявити
• The Economist: как Украина выигрывает войну беспилотников
• Артиллерийская «битва за Донбасс» глазами американского журналиста