Український агросектор адаптується до роботи в умовах повномасштабної війни з російськими загарбниками

Версия для печати

 Румунський чорноморський порт Констанца відвантажив рекордні 29,4 мільйона тонн зерна з січня по жовтень 2023 року, з яких близько 40% становило збіжжя з України, повідомляє новинне агентство Reuters з посиланням на керівництво порту.

У зв’язку з російською війною проти України та виходом Росії у липні 2023 року з Чорноморської зернової угоди, яка протягом року забезпечувала експорт українського збіжжя на міжнародні ринки морським шляхом, румунська Констанца стала найбільшим альтернативним експортним маршрутом для українських агроекспортерів, зазначає Голос Америки.

З січня по жовтень 2023 року через Констанцу було відвантажено 11,7 мільйона тонн українського зерна, порівняно з 8,6 мільйона тонн за весь 2022 рік.

Попередній максимальний річний обсяг зерна, відвантаженого через цей порт, становив 25 мільйонів тонн. Однак, останнім часом уряд Румунії та портові оператори здійснювали інвестиції в інфраструктуру Констанци й інших румунських портів на Дунаї, куди українське зерно надходить автомобільним і залізничним транспортом або баржами через Дунай.

Відтак, теперішня логістична потужність порту Констанци становить 40 мільйонів тонн зерна на рік, зазначає Reuters з посиланням на джерела у румунському уряді. Також, відповідно до заяв уряду, Румунія має плани найближчими місяцями подвоїти загальну щомісячну транзитну потужність для українського збіжжя до 4 мільйонів тонн.

Чорноморський експортний маршрут через Румунію всупереч спробам Росії запровадити морську блокаду України став проблиском надії для українських аграріїв.

Як нагадує Reuters, до війни Україна була четвертим за обсягами експортером зерна у світі. У вартісному вираженні, експорт зерна становив половину загального експорту України у 2022 році.

З початком війни, за оцінками асоціації українських зернотрейдерів УЗА, сільське господарство країни зазнало збитків на понад 25 мільярдів доларів. А відповідно до даних Мінагрополітики, на які посилається Reuters, експорт зерна з України в сезоні 2023-2024 років, який розпочався в липні, буде на 28% нижчий за обсяги минулого року.

Також, за оцінками Мінагрополітики, у 2023 році, порівняно з минулим роком, посів озимої пшениці скоротиться майже на 10%, а площі, засіяні кукурудзою, яка є основним продуктом українського експорту, скоротилися на 25% від початку війни.

Відтак, на думку, Жана-Франсуа Лепі, керівника відділу торгівлі зерном французької агропромислової групи InVivo, “Морський коридор необхідний для виживання українського сільського господарства. Без коридору виникне серйозна проблема у 2024-2025 роках”.

Таким чином, українська сільськогосподарська галузь покладає великі надії на так званий чорноморський гуманітарний коридор, запроваджений урядом України у серпні 2023 року. За допомогою коридору, виробники бачать можливість досягти 2-2,5 мільйона тонн щомісячного експорту зерна. А разом з експортом наземними шляхами та річкою Дунай, загальний експорт може досягти повоєнного рівня у 5-6 мільйонів тонн на місяць.

Як повідомляв раніше Голос Америки, коридором вже скористалися сто суден, а за даними українського уряду, обсяги транспортування продукції коридором неухильно зростають, й станом на тепер, ним було доправлено понад 3 мільйони тонн зерна.

Частково пошкоджений склад зернового комплексу в Павлівці, 22 липня 2023 року, після російського ракетного обстрілу (Фото: AP Photo/Jae C. Hong)

Втім, попри розширення румунського порту Констанца, майбутнє цього експортного шляху залишається непевним через воєнні ризики. Останніми місяцями Росія неодноразово завдавала ракетних ударів по українській річковій та морській портовій інфраструктурі.

В результаті останнього російського ракетного удару по інфраструктурі порту в Одесі 21 листопада, ціни на пшеницю на біржі в Чикаго зросли більше ніж на 1% у середу, 22 листопада. За таких обставив учасники світового ринку агропродукції продовжують непокоїтися щодо можливостей торгівлі Чорним морем, яке є ключовим маршрутом для світового ринку зерна.

“Це все ще показує, що це ризик”, — сказала Енджі Сетцер, партнер компанії Consus Ag Consulting, яку цитує Reuters. “Дехто каже, щобільше ви бачите, як Росія завдає по Україні цих невеликих ударів, щовищий ризик того, що Україна вдарить у відповідь і зробить щось, щоб обмежити російський експорт. Адже за оцінками експертів, додає Reuters, саме величезний надлишок пшениці в Росії та рекордні врожаї кукурудзи та сої в Бразилії допомагають світу адаптуватися до зменшення українського експорту.

Але на думку Дениса Марчука, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради, найбільшої в Україні агробізнесової групи, якого цитує Reuters, “найближчими місяцями ситуація буде кращою, ніж у вересні-жовтні, адже починають прибувати великі кораблі, та зростає кількість страхових компаній, які страхують ризики’.

Вантажівки біля польсько-українського кордону в Дорогуську, Польща, 10 листопада 2023 року. (Фото: Damien SIMONART / AFP)

Водночас торгівля українським зерном через ЄС залишається обмеженою через логістичні вузькі місця та напруженість із сусідами України. Так експорт продовольства сухопутними маршрутами територією Польщі та Словаччини сповільнили цього місяця через протести й блокування кордону в цих країнах місцевими водіями вантажівок, які вимагають обмежень доступу до Європейського Союзу для українських далекобійників.

Втім, українські фермери намагаються адаптуватися, висаджуючи більше олійних культур, наприклад, соняшнику, які мають кращу маржу. Водночас високі світові ціни на цукор, а також дешевизна українського зерна для годування птиці стимулюють експорт цих продуктів.

Також, деякі ключові споживачі української агропродукції, такі як Єгипет, можуть диверсифікувати джерела постачання пшениці, але майже не мають альтернатив українській кукурудзі та рослинній олії, за словами Хешама Солімана, президент єгипетської торгової компанії Mediterranean Star, якого цитує Reuters.

“Я не думаю, що світ може дозволити собі, щоб українське сільське господарство постраждало. Нам вони потрібні, особливо що стосується кукурудзи”, — заявив Скотт Велком, директор з управління ризиками зернових у компанії GoodMills, яка є найбільшим європейським виробником борошна.

«Аргумент»