У Німеччині українських жінок-біженок вважають ідеальними

Версия для печати

 Дослідниці з Білефельдського та Мельбурнського університетів проаналізували 79 статей про українських жінок-біженок у двох популярних німецьких виданнях і виявили, що їх переважно зображують, як матерів, що дбають про безпеку своїх дітей, як освічених і здібних працівниць, які зроблять свій внесок в економіку ФРН та вдячних гостей, які залишають після себе лише позитивні враження, тобто вони практично ідеальні у всіх аспектах

За останніми даними, близько 3,7 мільйонів ​​українців є внутрішньо переміщеними особами, а майже 6,5 мільйонів зареєструвалися як біженці у всьому світі. Німеччина прийняла найбільшу когорту з 1,13 мільйона людей. Було вжито швидких і рішучих заходів щодо прийому українських біженців у Німеччині у 2022 році, зокрема їм одразу надали права на працевлаштування та соціальні пільги, включаючи медичну допомогу. Про це йдеться в авторській колонці Антьє Місбах, професорки Білефельдського університету (Німеччина) та Леслі Прюїтт, старшої викладачки Мельбурнського університету (Австралія) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує видання Foreign Ukraine.

На відміну від інших прохачів притулку у Німеччині, українцям також дозволено подорожувати туди й назад до країни походження без втрати своїх прав. Ці прискорені зміни у політиці надали українським біженцям привілеї, які не поширювалися на інших. Наприклад, у 2015 році багато сирійських біженців, які пройшли пішки через Балкани, Угорщину та Австрію, були витіснені назад на кордон із Німеччиною після того, як вона вирішила відновити прикордонний контроль.

Читайте також: ‍Що треба знати українським біженцям, плануючи повернення додому ? 

Таке нерівне ставлення показує, що українських біженців, начебто чекали у Європі. Воєнний стан в Україні забороняє більшості чоловіків віком 18-60 років залишати країну, а це означає, що більшість українських біженців — жінки та діти.

Дослідження свідчать, що стать грає важливу роль у житті переміщених осіб. Це може впливати на політичні рішення, які безпосередньо стосуються їх, а також на те, як вони представлені та інтегруються у приймаючих країнах.

Метою нашого дослідження, опублікованого у грудні 2023 року, було з’ясувати, як українські жінки зображуються у німецьких засобах масової інформації, і що це може сказати нам про те, як Німеччина сприймає їх.

Антьє Місбах / Фото: © Universität Bielefeld

Гендерні зображення українських біженців

У нашому дослідженні ми проаналізували 79 статей про українських біженців із двох популярних німецьких видань – Der Spiegel та Die Zeit, опублікованих у перший рік російського вторгнення. Ми виявили, що домінуючий дискурс представляє українських жінок у Німеччині як матерів, які дбають про безпеку своїх дітей, і як готових і здібних працівників, які зроблять свій внесок в економіку приймаючої країни.

Прикметно, що у перших звітах також надавалась значна увага сподіванням, планам та мріям українських жінок, а також практичним компромісам, на які вони йдуть у ході їхньої реалізації. Деякі з цих якостей наголошуються на профілях, які з’явилися в інших німецьких ЗМІ.

Читайте також: Біженці почали повертатися в Україну, хоча війна ще не закінчилася - Politico

Бажаний гість: біженці з «Мері Поппінс»

Ми визначили та дослідили п’ять ключових характеристик, які з’являються у зображеннях переміщених українських жінок у засобах масової інформації: вони знайомі, освічені, працьовиті, вдячні та бажані.

В одному інтерв’ю з українкою, яку звати Олена розповідається так: «Ми дуже вдячні, — каже Олена. Кожні кілька хвилин вона дякує за що-небудь або за все».

Олена також сказала: «Ми хочемо бути корисними для Німеччини та для себе». У статті йдеться про те, що Олена хоче «вивчити мову, заробляти гроші та сплачувати податки». Олена хоче бути частиною німецького суспільства та повернути щось, як тільки зможе».

Українських жінок часто репрезентують як продуктивних учасників німецького ринку праці або вони висловлюють прагнення зробити це у найближчому майбутньому. Інша українська біженка каже: «Я закінчила курс німецької мови B1, тепер буду переходити на рівень B2… Мені вже пообіцяли роботу у лікарні неподалік Франкфурта-на-Майні, але ще потрібен професійний дозвіл та кілька інших документів. Це забере багато часу».

Леслі Прюїтт

Українські жінки також зображуються готовими допомогти у підтримці ідеалів та цінностей співпраці, дипломатії та освіти. Наприклад, одна українка сказала: «Я приношу більше користі Україні, коли я у Німеччині. Я заробляю гроші своєю працею і частину з них відправляю додому, зокрема, жертвую на українську армію».

Читайте також: Як українські переселенці в ЄС змінюють економіку Євросоюзу і які загрози це несе для України?

Вкрай важливо відзначити, що ці інтерв’ю та історії фільтруються через засоби масової інформації для німецької аудиторії. Особливо показовим є повідомлення одного журналіста про бажання українки навчатися в університеті: «Ніби 22-річна дівчина хотіла дати особисту відповідь на насильство, розв’язане Росією на її батьківщині: більше освіти, більше міжнародного порозуміння, більше Європи».

Такі репортажі можуть бути спрямовані на гуманізацію біженців, тому можуть призвести до нереалістичних очікувань. Зосередження уваги на їхньому потенціалі надання економічних чи культурних вигод може затьмарити проблеми, з якими вони стикаються як люди, які шукають притулку від конфліктів.

У ході нашого дослідження ми дійшли висновку, що ідеальна жінка-біженка — це щось на кшталт «Мері Поппінс» із однойменного музичного фентезійного фільму Діснея 1964 року: вона приходить несподівано, приносить із собою невеликий багаж, добре розмовляє та чудово вихована. Вона здатна вписатися у життя своїх господарів, залишаючи лише позитивні враження. Вона, за її словами, «практично ідеальна у всіх аспектах».

Читайте також: Єврокомісія оприлюднила інструкції з надання тимчасового захисту для українських біженців в ЄС

Ідеалізовані стереотипи можуть і зашкодити

Подібні зображення у кінцевому підсумку шкодять усім переміщеним особам. Підвищуючи одну групу, вони кидають тінь на тих, хто не відповідає усім вимогам, але вони також підвищують очікування щодо внеску, який можуть зробити біженці. Ті, хто не може вписатися у цю «практично ідеальну» категорію з низки причин – економічних, професійних чи культурних – можуть виявитися виключеними або підданими критиці.

Аналогічно, ідеалізовані уявлення про українських жінок, переміщених внаслідок війни, також можуть працювати проти них, затьмарюючи важливі проблеми, з якими вони стикаються, такі як повільний та важкий процес визнання українських кваліфікацій у Німеччині.

—

Оригінал: How German media attention idealises female Ukrainian refugees

Читайте також: 

• Польща зупиняє виплату допомоги українським переселенцям – Rzeczpospolita
• Дослідження соціологів: в української нації великий запас міцності та оптимізму
• Мігранти з України підіймають економіку Європи. Але що буде з Україною без них?
• Українські біженці отримають тимчасовий захист в Естонії до березня 2025 року
• Адаптивні мільйони: чому безпрецедентний наплив українських біженців до Європи не викликав соціальної та політичної кризи
• 2 млн біженців з України назавжди залишаться за кордоном після закінчення війни - МВФ