Схоже що Київрада вирішила знищити останню археологічну пам’ятку давньоруського періоду в столиці віддавши її на поталу забудовникам

Версия для печати

Літо – традиційний час для проведення сумнівних рішень. Навіть у час війни. 4 липня Київрада ухвалила низку рішень щодо землекористування, які точно є скандальними.

Депутати проголосували прийняття детального плану території торговельно-розважального комплексу Ocean Mall, який будує на Либідській Вагіф Алієв. В рамках ДПТ частина річки Либідь буде закрита в колектор заради будівництва шосе, зазначає видання Цензор. НЕТ.

Ділянку на Рейтарській, 9 площею 0,11 гектара у дворі, де розташовано вольєр із круками, що стали одним із символів Києва, та кафе "Каштан", передали ТОВ "Центр регіонального розвитку" в оренду на 15 років "для будівництва об’єктів туристичної інфраструктури" (тепер житлову забудову часто позначають апартаментами, щоб отримувати менше дозволів). За даними активіста Дмитра Перова, там будуватиме той же Алієв.

Крім іншого, депутати продовжили строки оренди для "Київської овочевої фабрики" в урочищі Самбурки, біля Китаєва.

Крім цього виділено землю під парковку на Рибальському, біля "5-го елементу".

В результаті депутати голосували дуже одностайно – і УДАР, і "Європейська солідарність", і "Батьківщина", і "Єдність". Рішення проходили на рівні 70 голосів. Не голосували "Слуги".

За останні пів року ЗМІ найбільше писали про забудову Китаєва. Адже йдеться про останню археологічну пам’ятку давньоруського періоду.

5 земельних ділянок на понад 70 гектарів, серед яких дві належать безпосередньо до китаївського городища, було в часи покійного мера Олександра Омельченка передано "Київській овочевій фабриці", за якою бачили інтереси Віктора Пилипишина. А в часи Черновецького землі віднесли із сільськогосподарських до житлової забудови, хоча ще станом на 2001 рік Китаїв був визнаний державною пам’яткою.

• в урочищі Китаїв фабрика отримала дві ділянки на 4,82 га та 21,61 га;

• в урочищі Болгарське - 9,50 га;

• в урочищі Самбурки - 23,13 га.

До цього земля належала Академії наук, і там були сади.

В останні роки на забудову ділянок претендувала Saga Андрія Вавриша, а тепер її хоче забудувати група KAN Ігоря Ніконова. Крім двох ділянок безпосередньо в районі городища, йдеться також про урочища Самбурки та Болгарське.

Зараз за власне китаївські землі судиться Офіс генпрокурора, він хоче забрати землі з комунального підпорядкування у державну власність. Активісти з місцевих жителів та археологів пропонують віднести ці землі до території Голосіївського заповідника.

Але в лютому Офіс генпрокурора вже програв перший суд за пам’ятку. Господарський суд відмовив у задоволенні позову щодо скасування передачі пам'ятки під забудову. Є враження, що апеляція також буде програна.

Втім до закінчення судів Київрада вирішила не розглядати питання продовження оренди.

Прокурори та активісти, з якими поспілкувався Цензор.НЕТ впевнені, що пам’ятку роками готували до забудови і спеціально зменшили розмір.

Як? Старі міста зазвичай складаються з городища, могильника та посаду. І от якраз посад і віддали спершу під "сади", а потім під забудову.

"Там давним давно ніхто нічого не вирощує, вже забули, коли там були сади. Тепер лише хащі та амброзія. А ми вже 2 десятиліття боремось за свою землю", - каже Міа Кириленко.

"Давноруські міста складились з городища( укріпленої частини ) та посаду (неукріпленої частини), яка розташовувалась за містом. Ще окремо розташовувались могильники. Але з Китаєвом справа ще більш яскрава, оскільки, як на мене, це пам’ятка доби Русі, яка лишилась з незначними пошкодженнями на території Русі", - зазначив археолог В’ячеслав Баранов під час засідання суду першої інстанції.

"За час незалежності (та й не за час незалежності, а починаючи з ХІХ ст, коли почався будівельний бум) знищено безліч пам’яток археології. Фактично ми забудували всю територію давньоруського міста – міста Ярослава, міста Володимира – ми всі бачимо, що територія від Золотих воріт до Десятинної церкви забудовувалась з ХІХ ст і забудовується зараз. Територія Китаєва – це єдиний маленький шматок міста, який можна показати нашим нащадкам. Я переконаний, що наші нащадки будуть проклинати за три речі, які ми зробили чи допустили – (знищені,- ред) закарпатські ліси, бурштин (незаконне видобування якого триває останні роки) і пам’ятки археології, які ми знищили", - наголосив археолог.

На думку науковця, Китаїв – це та пам’ятка, яку треба зберегти незважаючи на те, що державі не до того. "Колись, сподіваюсь, це розуміння прийде і держава прийде до того, щоб показати нашим дітям, онукам, як жили наші предки від середнього Подніпров’я до Балтійського моря", - зазначив Баранов.

Китаїв як пам’ятка архітектури почав досліджуватись ще в часи Російської імперії, а в добу СРСР її взяли на державний облік у липні 1965 року постановою Ради міністрів Української РСР. У 1966 році на пам’ятку було складено паспорт, де зазначена назва пам’ятки, датування пам’ятка, адреси місцезнаходження та детальний опис.

В описі зазначається: "Городище виникло у Х столітті. Дослідники Бідзіля, Мовчан та Кубишев припускають, що воно було знову відбудовано князем Володимиром під час спорудження захисної лінії навколо Києва. Поряд із городищем виникло поселення та могильник, який має безпосередньо відношення до нього. Також є згадка про дослідження 1910-1914 року пам’ятки Ертеля", — заявив представник Офісу генпрокурора під час свого виступу на судовому засіданні.

27 грудня 2001 року до державного реєстру нерухомих пам’яток України було занесено пам’ятку археології "Китаївське городище і курганний могильник".

Вже цього було достатньо, щоб пам’ятка захищалась Законом України про охорону культурної спадщини, а земля залишалась у державній власності і використовувалась виключно з метою охорони пам’яток та їхніх наукових досліджень.

Але вже тут у назві зі згадок зникає посад. Хоча в книжці археолога Мовчана є дані про його дослідження. І там відкопані не лише глечики.

Але ще до внесення в реєстр, у серпні 1997 року інститут садівництва Української академії аграрних наук отримав від КМДА право користування земельними ділянками площею 71,45 га в урочищах Китаїв, Самбурки та Болгарське. У грудні 2004 року Київрада передала акціонерному товариству "Київська овочева фабрика" в оренду на 15 років 59,06 га.

А в 2009 було змінене цільове призначення землі і її було передано під забудову.

Від початку судів власник KAN Ігор Ніконов вийшов у публічну комунікацію з позицією, що він не може як бізнесмен відповідати за помилки, які були допущені чиновниками 20 років тому.

"Якщо землі незаконно відвели чиновники, то хай вони і відповідають. Чому має страждати бізнес, який не мав до цього ніякого відношення?"- зауважив бізнесмен в розмові з Цензор.НЕТ.

У середині травня в Київраді відбулося засідання комісії з питань збереження культурної спадщини, де міська влада спробувала підштовхнути сторони до компромісу. Але не вийшло.

Навіть попри те, що Ніконов заявив, що готовий оплатити розкопки на території двох ділянок.

Археологи та активісти проти.

"Я, чесно кажучи, вперше бачу археолога, який відмовляється від того, щоб хтось оплатив розкопки. І дуже здивований. До того, я мав розмови з іншими археологами і вони не брались однозначно стверджувати, що там щось буде знайдено. Але якщо буде, то я готовий був би чекати навіть 5 років, а потім робити музей", - сказав девелопер Цензор.НЕТ.

"Відповідні дослідження вже були проведені раніше. В рамках них було виявлено археологічного шару та навіть деяких пам’яток. Навіщо це робити знову", - зауважує в розмові з Цензор.НЕТ активістка Міа Кириленко.

Річ у тому, що на замовлення орендаря кілька років тому археологічний центр, де тоді працював Зоценко, розробляв документацію меж памʼятки. Але документація не підійшла забудовнику. І її не затвердили. Почали розробляти альтернативні варіанти зі зменшеними межами, які не відповідають дійсним межам, кажуть співрозмовники Цензор.НЕТ.

Зоценко у Facebook опублікував уривки з листів Мінкульту за 2020, 2021 та 2022 рік, які свідчать, що питання практично не розглядалось.

На думку археолога Івана Зоценка, ідея проводити розкопки на території всієї пам’ятки, озвучена під час засідання комісії – взагалі профанація, бо для цього спершу має бути розроблена державна програма.

Наразі активістам вдалось зібрати понад 8 тисяч підписів киян проти будівництва в урочищах.

Водночас у Ніконова є інший козир – лист від прикордонників, де вони інформують мера Києва Кличка про те, що у них є з девелопером домовленість про будівництво хірургічного корпусу для прикордонників.

Щодо урочищ Самбурки та Болгарське, то, чесно кажучи, їхня історична цінність значно менша – наявність там колись нацистських катівень та межа з кладовищем – це скоріше питання етики, ніж музеїфікації.

Водночас, питання урочищ було внесено до порядку денного, коли Міндовкілля розглядало питання розширення Голосіївського парку за рахунок урочищ. Київ навряд чи може похвалитись великою кількістю зелених зон та збережених екосистем. І зрештою, треба б озвучити страх мешканців Мишоловки, що вони внаслідок забудови опиняться в транспортному колапсі.

—

Тетяна Ніколаєнко, опубліковано у виданні Цензор. НЕТ 

Читайте також: 

• Як містобудівна, читай мафіозна, «реформа» «слуг народу» буде вбивати культурну спадщину України?
• Як українські власники скандального ТРЦ Ocean Plaza вирішили обдурити державу в найтяжчий для неї момент
• Віктор Поліщук - бізнесмен зі зв’язками у РФ, який збагатився в часи Януковича і зараз це робить за рахунок держави
• Попри війну, в Україні продовжують відкриватися компанії повʼязані з РФ та Білоруссю
• "Їхня релігія – бабки": активісти б'ють на сполох через річку Почайна, яку Кличко обіцяв зберегти
• Тіньовим «смотрящим» за бізнесом в будівельній сфері вдалося «відкоригувати» роботу ТСК в своїх інтересах
• Одна з найпотужніших корупційних «скрєп» в Україні — система безкарності для будівельної мафії