Христос воскрес — Воскресне Україна! Як це свято стало символом відновлення незалежності

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня   малюнок Andriy Yermolenko

Протягом багатьох десятиліть головні християнські свята — Різдво та Великдень — були гарною нагодою нагадування про боротьбу за відновлення незалежності України.

 “Воля народам! Воля людині! Смерть тиранії” — такі написи були популярними  серед привітань на великодніх підпільних українських листівках, які поповнили онлайн виставку Руху ЧЕСНО Інфоспротив”. 

Протягом багатьох десятиліть головні християнські свята — Різдво та Великдень — були гарною нагодою нагадування про боротьбу за відновлення незалежності України. А біблійний сюжет про воскресіння Христа та перемогу над смертю став найкращим прикладом для того, що воскресне й Україна. 

Часто у великодніх сюжетах воскреслого Христа порівнювали із воскреслою Україною, а українських вояків, які воюють зі злом, в образі архангелів, які очолюють небесне воїнство. 

До Великодня 1947-1949 років українські повстанці навіть виготовляли тематичну серію бофонів під назвою “Писанка УПА” номіналом у 10, 25, 100 та 200 карбованців. Бофонам (скорочення від “бойовий фонд”) називають грошові квитанції для пожертв з  національною символікою та символікою ОУН і УПА й відповідними написами та номіналами. 

Українські повстанці від імені ОУН чи УПА видавали бофони людям за пожертви, іноді ними розраховувались за продукти, одяг тощо. Водночас бофони мали й агітаційну функцію, тому їх використовували в повстанській пропагандистській роботі.

Рух ЧЕСНО зібрав на Великдень листівки за різні періоди ХХ ст.

Більша частина великодніх листівок була написана невідомими художниками часів повстанської боротьби українців у лавах УПА і поширювалась нелегально.

Однак авторство деяких великодніх листівок відомо. Зокрема робота на великодні мотиви "Козак і дівчина", які тримають писанки, сотника армії УНР Миколи Батинського. 

Крім того, серія великодніх листівок всесвітньовідомого українського художника Едварда Козака, які були написані у таборі для біженців у 1948 році в Німеччині. 

Тут також представлені репринти на великодню тематику українського художника Святослава Гординського, які були створені у 1930-ті роки у Львові. 

Слід наголосити, що в цей час у Радянському союзі комуністична влада знищувала сотні християнських храмів й інші культові споруди, віруючих переслідували та відправляли в тюрми й табори. 

На окупованих землях комуністи провадили широкомасштабну інформаційну кампанію боротьби зі святкуванням релігійних свят.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році українці також продовжили цю візуальну традицію великодніх листівок та боротьби України за свою незалежність в сучасному контексті та форматах.

Ця тема стала актуальною також і для низки відомих українських дизайнерів та ілюстраторів, зокрема Нікіти Тітова.

Головний малюнок Andriy Yermolenko

«Аргумент»

 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]