Закон про кримінальне покарання журналістів за оприлюднення даних про татарових провалили. Чим він небезпечний та хто його просуває.

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня

 Уявіть, що ви дізналися про корупційну схему, яка підриває обороноздатність країни під час війни. Ви хочете діяти, але є ризик потрапити під кримінальне переслідування. Як діяти?

Україна прагне бути демократичною державою, де правда — понад усе, а викривачі корупції — герої, а не злочинці. Але реальність складніша.

Законопроєкт №10242, спрямований на посилення відповідальності за кіберзлочини, створює серйозні ризики для тих, хто наважується викривати зловживання владою. Адже викривачі можуть потрапити під його дію через розголошення суспільно важливої інформації, яка зберігається в електронних системах.

Чим небезпечний законопроєкт №10242?

Законопроєкт пропонує зміни до статей 361 та 361-2 Кримінального кодексу, посилюючи покарання за дії, які стосуються несанкціонованого доступу до електронних систем та поширення інформації з обмеженим доступом. На перший погляд, це важливий крок у боротьбі з кіберзлочинами. Але є нюанс: викривачі, які повідомляють про корупцію чи інші порушення, можуть опинитися у пастці цього закону.

Наприклад, якщо викривач отримує доступ до електронної бази, щоб викрити зловживання, його дії можуть бути кваліфіковані як несанкціоноване втручання або поширення інформації з обмеженим доступом. Навіть якщо ця інформація розкриває корупцію, викривач ризикує опинитися на лаві підсудних замість тих, хто порушує закон.

У воєнний час ризики зростають

Корупція під час війни — це не просто злочин. Це зрада. Кожна гривня, витрачена не за призначенням, — це втрачене життя, ослаблена оборона, підірвана довіра до держави. Саме у цей час держава повинна всіляко підтримувати тих, хто викриває корупційні схеми. Натомість законопроєкт №10242 може стати зброєю проти них.

Замість того щоб захищати викривачів, цей закон створює умови для їх переслідування. Це особливо небезпечно в умовах війни, коли корупція може мати катастрофічні наслідки для держави.

Що треба зробити?

  1. Забезпечити чіткі гарантії для викривачів. Верховна Рада має внести до законопроєкту №10242 положення, які звільнятимуть викривачів від відповідальності за розголошення суспільно важливої інформації.

  2. Уточнити норми статей 361 та 361-2 ККУ. Важливо чітко розмежувати злочинні дії, спрямовані на шкоду, і дії, спрямовані на захист суспільного блага.

  3. Стимулювати прозорість. Держава повинна створити умови, за яких викривачі відчуватимуть підтримку, а не загрозу.

Викривачі — це союзники, а не вороги

Якщо законопроєкт №10242 буде ухвалено у його нинішньому вигляді, він може стати інструментом для замовчування правди. Це недопустимо, особливо під час війни, коли суспільство має право знати про корупцію та зловживання владою.

Захист викривачів — це не тільки про прозорість, а й про нашу здатність ефективно боротися з ворогом. Тому цей законопроєкт має бути переглянутий, щоб він не перетворився на пастку для тих, хто захищає суспільне благо. Адже без викривачів ми ризикуємо втратити не лише довіру, а й нашу силу як нації, яка бореться за свою свободу.

Оксана Нестеренко, керівник Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні (ACREC); опубліковано у виданні Українська правда

Центр Протидії Корупції  зазначає, 27 листопада правоохоронний комітет Верховної Ради “слуги народу” Сергія Іонушаса погодив законопроєкт №10242. Він відкриває для влади нові можливості для переслідування та покарання журналістів та їхніх джерел. Зокрема дозволить присудити джерелам журналістів, які надають інформацію на кшталт даних про поїздки Татарова до Москви, покарання у вигляді 8 років вʼязниці.   

Цей законопроєкт намагаються протягнути під виглядом виконання вимог Євросоюзу. Так, раніше цей же комітет знищив норми про конфіскацію активів корупціонерів, які пішли на угоду зі слідством, правками в закон про позбавлення колаборантів державних нагород. 

“Іонушас міг закласти правки про повернення конфіскації в будь-який інший законопроект, але запхав саме в той, яким влада захищатиметься від суспільства. І в Раді він кричатиме, що треба негайно голосувати, бо ЄС вимагає. Чистої води мусарсько-татарівський підхід: спочатку створити проблему, а потім вирішувати її тільки в обмін на свій уродський інтерес”, – підкреслює голова правління Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін.   


Оновлено 4 грудня: 

Верховна Рада провалила голосування стосовно законопроєкту №10242, який несе суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні. Але знайшлося аж 213 депутатів які були за цей небезпечний законопроєкт. Ними виявились як зазвичай "Слуги народу" їх уламки та фракція зрадників яка раніше називалась ОПЗЖ.

Законопроєкт відправлено на повторне друге читання.

«Аргумент»


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]