Американські експерти про наслідки інциденту над Чорним морем з безпілотником США MQ-9 Reaper (+відео нападу)

Версия для печати

Генерал Марк Міллі сумнівається в тому, що російським військовим вдасться підняти з дна моря безпілотник, що впав, враховуючи глибину води в цьому районі. За інформацією американських військових, два російські літаки Су-27 відстежували американський безпілотник спостереження, коли він летів над Чорним морем. Перед зіткненням один з літаків навмисне пролетів попереду безпілотника і кілька разів скидав на нього пальне.

Один із керівників Пентагону заявив у середу, що аварія американського розвідувального безпілотника над Чорним морем після перехоплення російськими літаками свідчить про зростаючу агресію з боку Москви, зазначає Голос Америки.

Росія, у свою чергу, порадила Вашингтону триматися подалі від її повітряного простору та заявила, що зіткнення є доказом того, що США беруть безпосередню участь у війні в Україні – твердження неодноразово спростоване Вашингтоном.

"Останнім часом спостерігається модель поведінки, в рамках якої Росія діє дедалі агресивніше", - сказав у бесіді з журналістами голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі.

Американські військові заявили, що два російські винищувачі Су-27 наблизилися до їхнього безпілотника MQ-9 Reaper, який виконував розвідувальну місію над міжнародними водами Чорного моря. Винищувачі атакували безпілотник і облили його паливом, після чого один із них підрізав гвинт дрону. В результаті Reaper впав у море.

Військово-повітряні сили США опублікували це відео двох російських літаків Су-27, які скидають пальне та стикаються з американським безпілотним літальним апаратом MQ-9, який працює в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем 14 березня 2023 року.

Генерал Міллі також заявив, що безпілотник, що впав у море, буде важко підняти з дна, враховуючи глибину води в цьому районі. 

"Ймовірно, він опустився на значну глибину, тому будь-яка операція з підйому з технічного погляду буде дуже складною", - сказав Міллі, додавши, що визначення глибини моря в цьому районі може тривати кілька днів. Орієнтовно глибина становить від 1219 до 1524 метрів.

Російська влада зараз намагається витягти залишки безпілотника з дна моря.

«Я не знаю, чи вдасться нам його підняти чи ні, але це потрібно зробити. І ми обов'язково будемо над цим працювати. Сподіваюся, звісно, ​​успішно», — сказав в інтерв'ю телеканалу «Росія-1» Микола Патрушев.

За словами генерала Міллі, Сполучені Штати вже вжили заходів для захисту від втрати конфіденційної розвідувальної інформації, якщо російські військові зможуть підняти Reaper від дня моря.

"Ми абсолютно впевнені, що все, що мало [розвідувальну] цінність, більше такої не має", - заявив генерал.

Він сказав, що було зрозуміло, що перехоплення і переслідування безпілотника російськими літаками було навмисним, але залишається незрозуміло, чи російські пілоти мали намір завдати шкоди дрону, врізавшись у нього, оскільки ці дії могли загрожувати і самим атакуючим.

У середу міністри оборони двох країн провели телефонну розмову. Міністр оборони Ллойд Остін, виступаючи разом із Міллі в Пентагоні, відмовився повідомити будь-які подробиці розмови з Шойгу, у тому числі, чи висловив він претензію Кремлю за перехоплення дрону.

На прес-конференції Остін підтвердив, що США мають намір продовжувати польоти скрізь, де це дозволено міжнародним правом, і зажадав, щоб російські військові льотчики також працювали професійно та з дотриманням техніки безпеки.

У вівторок Державний департамент викликав посла Росії у США Анатолія Антонова, щоб висловити стурбованість у зв'язку з інцидентом.

Антонов після зустрічі заявив, що безпілотник «навмисно та провокаційно рухався у бік території Росії з відключеними транспондерами». Російський дипломат вважає, що американські безпілотники використовуються для збору розвідданих, які згодом українці можуть використовувати проти Росії.

Він додав, що його зустріч у Держдепартаменті була конструктивною і питання про можливі наслідки для Москви у зв'язку з інцидентом не порушувалося. При цьому російський посол заявив, що американські військові мають "припинити вилазки біля російських кордонів".

"Неприйнятна активність американських військових у безпосередній близькості від наших кордонів викликає занепокоєння", - йдеться у заяві глави російської дипмісії.

У Москві, як і раніше, наполягають на тому, що зіткнення не було. Безпілотник нібито розбився після здійснення «різких маневрів», «навмисно і провокаційно» підлетівши близько до російського повітряного простору. Москва підняла у повітря свої винищувачі, щоб ідентифікувати загрозу.

Держсекретар Ентоні Блінкен, виступаючи в середу на прес-конференції під час офіційного візиту до Ефіопії, заявив, що російські літаки діяли «безрозсудно» та «небезпечно».

Влада України заявляє, що аварія безпілотника показала, що Москва готова розширити зону конфлікту, залучаючи до нього інші країни.

Поки адміністрація Байдена задіює дипломатичні канали для з'ясування ситуації, вашингтонські експерти висловлюють стурбованість низкою безрозсудних маневрів російської авіації, які можуть посилити напруженість у відносинах між країнами.

Чи призведе до ескалації інцидент у небі над Чорним морем, внаслідок якого американський безпілотник упав у воду? Адміністрація Байдена задіяла дипломатичні канали зв'язку із Кремлем для з'ясування ситуації. Однак вашингтонських експертів непокоїть низка безрозсудних маневрів російської авіації за наказом Москви, що може посилити напруженість між двома країнами.

Колишній дипломат, а зараз старший науковий співробітник корпорації «РЕНД» Вільям Кортні в інтерв'ю  «Голосу Америка» про суперництво Москви та Вашингтона в акваторії Чорного моря заявив наступне:

«Протягом багатьох років було очевидно, що Кремль намагається  прибрати військову присутність США в регіоні Чорного моря. З початку війни військові кораблі США не заходили до Чорного моря, оскільки Туреччина закрила протоку Босфор. Безпілотники [США] злітають із аеродромів союзника по НАТО – Румунії. І вони літають над міжнародними водами.

Проте Росія, схоже, намагається завадити США робити це. Раніше було кілька випадків, коли росіяни намагалися перешкодити польотам. В даному випадку незрозуміло, чи це був нещасний випадок, коли російський пілот підійшов надто близько до дрону, чи це було зроблено навмисно. Однак згодом росіяни погіршили проблему, зробивши хибне твердження, що літак не вступав у контакт з дроном, і що дрон впав у море внаслідок різкого маневрування».

Вільям Кортні особливо підкреслив, що згідно з міжнародним морським правом, будь-яка країна цілком легально, має право вести розвідувальні дії щодо іншої країни, за якою ведеться спостереження, якщо судно або літальний апарат знаходяться в міжнародних водах недалеко від прибережної держави:

«Сполучені Штати використовують літаки-розвідники, але вони залишаються у міжнародних водах. Росія діє аналогічно. Наприклад, її військово-морський флот збирає розвіддані про Сполучені Штати. І це законно, допоки вони залишаються у міжнародних водах. Досі у мене складалося враження, що адміністрація Байдена намагається не загострювати ситуацію».

Тим часом, Даг Бендоу старший науковий співробітник інституту Катона висловив занепокоєння, що Вашингтон і Москва можуть розцінити інцидент у небі над Чорним морем як провокацію. А на тлі кровопролитної війни в Україні, яку понад рік тому  розв'язав російсий диктатор Путін, зіткнення американського БПЛА та російського винищувача може перерости в ескалацію і навіть конфлікт.

«Це посилить напруженість між Росією та Сполученими Штатами, але жодна з країн не хоче війни одна з одною. Тож, гадаю, вони з цим впораються. Але цей інцидент свідчить про небезпеку цього конфлікту. І Росія, і НАТО мають повітряні патрулі, і російські військові поводяться агресивно. Вони бачать, що США поводяться агресивно. Обидві сторони схильні розглядати інцидент як провокацію. Росія - особливо, оскільки вона перебуває у стані війни. У той же час Байден може відчути, що втрачає довіру, якщо не демонструватиме жорсткого підходу до Росії. Однак досі президент намагався бути дуже обережним і стежити за тим, щоб не було ескалації та розширення воєнних дій. Я думаю, це залишиться у пріоритеті», - вважає Бендоу.

«Аргумент»