Зброя для обраних: законопроєкт про легалізацію зброї для цивільних є інструментом умисного роззброєння українців цією владою

Версия для печати

Україна залишається однією з небагатьох країн світу, де досі не врегульоване питання вогнепальної зброї для цивільних. В парламенті його обговорюють ще з 90-х. Після 2014 року, коли розпочалося російське вторгнення в Україну, питання самозахисту активізувалося з новою силою. З того часу в Раду внесли кілька різних законопроєктів про легалізацію зброї. Один з останніх – "Про право на цивільну вогнепальну зброю" – поспіхом ухвалили в першому читанні за день до великої війни. До другого читання законопроєкт дійшов майже за два роки – наприкінці грудня з'явилась доопрацьована редакція документа. Втім його фінальна версія стала швидше розчаруванням, ніж надією на самозахист.

Депутати пропонують дозволити легально купувати українцям вогнепальну короткоствольну зброю лише через п’ять років після закінчення воєнного стану. І то лише тим, кому виповнилося 30 років та хто має не менше 5 років досвіду легального володіння іншим видом зброї. Які ще підводні камені приховує законопроєкт та чи має він шанси на ухвалення?

Навіщо потрібен закон "Про зброю"

Численні опитування громадської думки серед українців свідчать, що за період з початку російського вторгнення в Україну у 2014 році підтримка легалізації зброї суттєво зросла і більша частина суспільства готова до цього кроку.

Якщо 10 років тому право на зброю, за даними групи "Рейтинг", підтримували лише 13% українців, то опитування у застосунку "Дія" у 2022-му році показало зростання цієї цифри до 59%. При цьому остання вибірка більш ніж репрезентативна – в опитуванні взяли участь рекордні 1,7 мільйона осіб.

За даними Міністерства внутрішніх справ (МВС), на початку 2021 року в Україні налічувалося понад 1,3 млн одиниць легальної вогнепальної зброї. Нелегальної – в рази більше. В тому ж 2021 році швейцарська компанія Small Arms Survey називала цифри від 4 до 5 млн незареєстрованої зброї в Україні.

Після початку великої війни зброї на "чорному" ринку стало ще більше, а справи з її вилученням йдуть, м’яко кажучи, не дуже. Національна поліція у 2023 році вилучила близько п'яти тисяч одиниць вогнепальної зброї. На повну "демілітаризацію" громадян такими темпами знадобляться сотні років.

Іншими словами, злочинці й так вже мають доступ до зброї. Натомість законослухняні громадяни обмежені у праві на самозахист, адже мисливський карабін мало чим допоможе у разі нападу озброєних осіб посеред вулиці.

Крім того, злочини, вчинені із застосуванням зареєстрованої зброї буде значно легше розслідувати. 

Не варто забувати й про ще один аргумент на користь легалізації зброї – це багатомільйонний ринок не лише для її виробників, а й для розвитку супутньої інфраструктури – тирів, стрільбищ, навчальних центрів.

Що пропонує новий законопроєкт

Законопроєкт "Про право на цивільну вогнепальну зброю" у першому читанні ухвалили за день до початку великої війни – 23 лютого 2022 року. Ця версія документа одразу містила чимало обмежень.

Наприклад, під час воєнного стану він забороняв носіння будь-якої цивільної вогнепальної зброї за межами місця зберігання усім, крім військових та представників силових органів.

В процесі підготовки законопроєкту до другого читання народні депутати запропонували понад 700 правок. Як наслідок, в документі з’явилося ще більше обмежень.

Важливо зауважити, що у дискусіях навколо легалізації зброї йдеться насамперед про короткоствольну вогнепальну нарізну (пістолети, револьвери). Інші види зброї, крім автоматичної, (наприклад мисливська гладкоствольна чи нарізна, цивільні карабіни) дозволені в Україні давно.

Відповідно до редакції законопроєкту до другого читання, короткоствольну нарізну вогнепальну зброю можуть придбати особи старше 30 років і при цьому мають мати 5 років досвіду володіння іншою дозволеною зброєю (наприклад, мисливська, травматичні пістолети тощо).

Інше досить важливе обмеження стосується того, що володіння зброєю для цивільних пропонують дозволити лише через 5 років після закінчення воєнного стану.

Один зі співавторів документа Олександр Федієнко зазначає, що значна частина правок, які ускладнюють доступ громадян до зброї, була вимогою безпосередньо МВС.

"Це пропозиція Міністерства внутрішніх справ, з якою я категорично не погоджуюся. Ми намагаємося відстояти те, що у нас стан війни і боятися того, що, як вони кажуть, суспільство може перестріляти один одного – безглуздо. У нас стільки нелегальної зброї, що легалізація короткостволу ніяк не вплине на погіршення криміногенної ситуації. Але вони вважають так і нам їх не вдається переконати", – каже він.

Довгоствольною нарізною зброєю пропонують дозволити володіти з 25 років після проходження відповідних курсів. Але навіть якщо за таких умов обмеженому колу людей вдасться легально придбати зброю, то до її власника в будь-який час може прийти поліція з перевіркою.

Законодавці пропонують запровадити такі перевірки не менше одного разу на три роки або за рішенням суду. Власник зброї зобов’язаний надати доступ до місця її зберігання. У випадку порушень поліція видає припис за невиконання якого впродовж місяця власника позбавлятимуть права на володіння зброєю.

Володіти можна, носити – ні

Автори законопроєкту пропонують майбутнім законним власникам короткоствольної зброї носити її лише вдома, за місцем зберігання, або під час занять із стрільби.

"На мій погляд, дійсно немає логіки щодо заборони носіння зброї, бо якщо ми дозволяємо людям тримати її вдома, то давайте дозволимо і носіння. Пістолет для цього і передбачений, щоб захищати себе. У МВС – старі радянські рудиментні наративи, що люди перестріляють один одного, що на вулиці почнеться стрілянина. 

Якщо зброя легально зареєстрована, то будь-яка свідома людина точно не буде використовувати її для скоєння злочину. Це не логічно, бо її одразу ж знайдуть", – вважає Федієнко.

Мисливську ж зброю можна буде носити під час полювання в межах мисливських угідь. Інші види – під час участі у спортивних заходах у межах стрілецьких тирів, стрільбищ або стендів.

Всі згадані вище вимоги не стосуватимуться травматичної вогнепальної зброї, якою можна володіти з 25 років і носити у будь-яких місцях, крім зон, вільних від зброї.

На думку глави Української асоціації власників зброї Георгія Учайкіна, таке формулювання призведе до зростання обігу травматичної зброї, що є негативним явищем для суспільства, адже ризик її застосування значно вищий, ніж вогнепальної через меншу відповідальність.

"В Ізраїлі травматичних пістолетів не існує, бо в країні, де йде війна, будь-який пістолет сприймається як бойовий і на демонстрацію такої зброї у відповідь може прилетіти справжня куля", – пояснює Учайкін.

Законопроєкт зобов’язує повідомляти й про переміщення зброї. Якщо власник зброї захоче поїхати з нею в іншу область, то про це обовʼязково повідомляти в Національну поліцію. Вимога стосуватиметься як зброї та її основних частин, так і боєприпасів до неї.

"Змоделюємо ситуацію. Наприклад, в Івано-Франківській області не існує стрілецьких комплексів. Власник зброї, щоб поїхати на тренування у Львівську область, має попросити дозволу в поліції. А якщо він у Києві купив набої і їде до себе додому? Знову чолом бити?", – зазначає Учайкін.

Аналогічна позиція і в співавтора законопроєкту. "Всю цю токсичну історію нав’язує Національна поліція. Це взагалі не логічно. Щоб перевозити карабін по всій країні, нікого не потрібно повідомляти, то чому така вимога є до пістолетів", – обурюється Федієнко.

За носіння власної зареєстрованої зброї пропонується запровадити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до трьох років.

Привілеї для власників нагородної зброї

Обмеження щодо віку та носіння зброї не стосуються тих, хто отримав зброю як нагороду. Її відповідно до фінальної версії законопроєкту, можна буде отримати з 18 років та носити її у будь-яких місцях, крім зон, вільних від зброї.

В Україні є два види таких відзнак: "Іменна вогнепальна зброя" і "Вогнепальна зброя". 

Нагородну зброю отримують військовослужбовці або поліцейські "за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтриманні високої бойової готовності військ (сил), зміцненні національної безпеки, боротьбі із злочинністю, захисті конституційних прав та свобод людини й громадянина, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового та службового обов’язку, виявлені при цьому честь і доблесть".

Поліцейські окремо можуть отримати нагородну зброю "за виняткові заслуги у забезпеченні національної безпеки, за розкриття особливо тяжких злочинів, затримання особливо небезпечних озброєних злочинців, за виявлені честь, доблесть та самопожертву під час рятування життя громадян у разі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та в особливий період".

За словами Учайкіна інформація про власників нагородної зброї ніколи не була публічною, тому дуже часто її за хабарі або через особисті зв’язки отримують чиновники, народні депутати, керівники поліцейських структур та їх близьке оточення.

За оцінками Української асоціації власників зброї, зараз в обігу перебуває близько 60-65 тис одиниць нагородної зброї.

Перспективи ухвалення законопроєкту та ризики

Георгій Учайкін, який послідовно лобіює легалізацію короткоствольної зброї, виступає категорично проти ухвалення законопроєкту в пропонованій до другого читання редакції. 

"Ми докладемо зусиль, щоб голосування у такій редакції не відбулося, але якщо в такому вигляді вони проголосують, я прогнозую шалений попит на пістолети на "чорному" ринку. Люди, які роками чекали адекватного закону і розраховували на те, що держава надасть їм можливість легально купити зброю, просто підуть на "чорний" ринок", – вважає він.

У 2021 році асоціація розробила законопроєкт "Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю", у якому пропонували дозволити з 18 років гладкоствольну зброю, з 21 року – нарізну довгоствольну, а з 25 років – короткоствольну нарізну вогнепальну зброю.

Депутати тоді провалили голосування, взявши за основу законопроєкт, на якому наполягали в МВС. Хоча за словами Федієнко єдності серед депутатів щодо його ухвалення немає.

"З початку повномасштабної фази війни депутатів, які готові підтримати цей законопроєкт, стало трохи більше, але в цілому немає домінуючої більшості, не залежно від фракцій. У мене позиція дуже проста. Чи є сенс ухвалювати в тій редакції, в якій є для відкриття перспективи наступного етапу перемовного процесу? Так, є. Чи є сенс його провалити, розуміючи, що наступного етапу може не бути?", – каже він.

Вгорі: дівчина тримає зброю під час базової бойової підготовки мирного населення, організованої спецпідрозділом «Азов» Національної гвардії України в Маріуполі, 13 лютого 2022 року. Фото: AP Photo / Vadim Ghirda

«Аргумент»

На цю тему:

• Мар'ян Заблоцький: «Вбивчі» ціни на зброю в Україні - чому потрібно скасувати всі податки на зброю
• Пістолети кожному: яким буде законопроєкт про зброю
• Генерал Галушкін, який зірвав створення ТрО, вже роззброює добровольців
• Зброя на руках українців: лише офіційно - близько мільйона «стволів»
• Чому озброєна влада невдало роззброює громадян