Зауранія: чому росія лізе в Нігер

Версия для печати

Як далеко пошириться кремлівський вплив на 26-мільйонний Нігер, і до чого тут іранська ядерна програма та Україна.

Про це йдеться у статті видання novayagazeta.

Російська влада досягла «нових успіхів» у співпраці з військовими хунтами Африки. Минулої п'ятниці «дружні» Кремлю правлячі режими Нігеру, Малі та Буркіна-Фасо оголосили про те, що «допрацювали проект» свого об'єднання до Альянсу держав Сахеля (AES). На цьому тлі правлячі путчисти Нігера виганяють із країни американський військовий контингент — за французьким, який змушений був піти наприкінці минулого року. Ключовим у питанні виставлення американців за двері став скандал із можливим продажем нігерського урану Ірану. Чому, за даними джерел Le Monde, може сприяти новий покровитель Нігеру - Москва. Рішення, яке, за словами джерел, ймовірно, «слід ув'язати з угодами, укладеними між Москвою та Тегераном для воєнних дій в Україні».

Альянс держав Сахеля: путчисти проти «колоніалістів»

Але спочатку про союз проросійських хунт.

Як повідомило агентство France-Presse, про «доопрацювання проекту» AES було оголошено за підсумками зустрічі «міністрів закордонних справ» Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру, що відбулася 17 травня в нігерській столиці Ніамеї. Сторони повідомили, що "керівники країн" підпишуть угоду на своєму "найближчому саміті".

Альянс держав Сахеля — нове військово-політико-економічне об'єднання, яке створюється владою 26-мільйонного Нігеру, 22-мільйонного Буркіна-Фасо та 22-мільйонного Малі як «альтернативу» існуючій вже півстоліття найбільшій регіональній організації ЕКОВАС.

Про «остаточний і безповоротний» вихід із Економічного співтовариства країн Західної Африки три країни оголосили наприкінці січня, пославшись на те, що цю організацію «використовує у своїх цілях Франція». Крім цього, ЕКОВАС виявилося «винним» у тому, що ввело санкції* проти всіх трьох режимів, які встановилися внаслідок військових переворотів (у травні 2021 р. — у Малі, у вересні 2022 р. — у Буркіна-Фасо, у липні 2023 р.). р. — у Нігері), а крім того, у перші тижні після нігерського путчу загрожувала можливістю введення військ для повернення на законне місце поваленого президента.

У кожній із трьох країн відразу ж після приходу до влади путчисти висували вимогу про виведення французьких військ, у чому офіційний Париж прямо звинувачував Москву. Правота звинувачень неодноразово підтверджувалася фактами, починаючи з прибуття до цих країн російських інструкторів та «воєнного обладнання» і закінчуючи масованою пропагандистською підтримкою приходу «російських братів» замість «французьких колонізаторів».

Непрохані «гості» на американській базі

Нині у Нігері показово витісняють американців. 2 травня «високопоставлений представник міністерства оборони США» повідомив агентству Reuters, що на авіабазу 101 у Ніамеї (розташовану поряд з міжнародним аеропортом імені Амані Діорі) прибули російські військові, бо звідти ще не пішли військовослужбовці американської армії.

"Високопоставлений представник" при цьому зазначив, що хоча "ситуація не дуже хороша", але "у короткостроковій перспективі - контрольована".

Нігер. Фото: AP / TASS

Глава Пентагону Ллойд Остін, якому того ж дня порушили питання на цю тему на прес-конференції в Гонолулу, теж зробив «заспокійливу» заяву. Сказав: «Росіяни знаходяться на окремій ділянці і не мають доступу до американських військ чи нашого обладнання… Я завжди зосереджений на безпеці та захищеності наших військовослужбовців… Але зараз я не бачу тут суттєвої проблеми з погляду захисту наших збройних сил».

Американці, незважаючи на те, що відразу після перевороту з країни були вигнані французи (остаточний висновок їхнього контингенту в 1500 осіб відбувся наприкінці грудня 2023 року, тоді ж було закрито і французьке посольство), намагалися до останнього «навести мости» з путчистами та зберегти свої основи. Притому, що відразу після перевороту заявили про «зупинення військової співпраці» з Нігером.

Тоді ж вони перевели частину своїх сил зі столичної авіабази 101 (південний захід країни, поблизу Буркіна-Фасо і неподалік Малі) на авіабазу 201 у місті Агадес (центральна частина Нігеру). За даними Reuters, ця авіабаза вартістю «понад 100 млн доларів» з 2018 року використовується американцями для завдання ударів безпілотниками по бойовикам кількох сумнозвісних у всьому світі терористичних угруповань. З цієї бази американські безпілотники та літаки могли літати над територією Нігеру до кордонів Лівії, Чаду, Нігерії та Малі («країн з обмеженими можливостями повітряного спостереження», де «процвітають джихадистські угруповання, торгівля зброєю, наркотиками та людьми», зазначає France-Presse) .

Французи, до речі, понад вісім років (2014 — листопад 2022) проводили в країнах Сахеля (Малі, Нігері, Буркіна-Фасо, Чаді та Мавританії) антитерористичну операцію «Бархан», під час якої багато взаємодіяли з американцями.

Марш прихильників державного перевороту у Нігері. Фото: AP / TASS

Незважаючи на те, що операція йшла далеко не ідеально, важко уявити, що після відходу французів та американців кілька сотень (або навіть тисяч, що навряд чи) росіян зможуть ефективно боротися з тероризмом у гігантському регіоні Африки — навіть якби перед ними стояло таке завдання .

Але, очевидно, ні французи, ні американці не змогли зробити нігерським, малійським і буркінійським капітанам і полковникам (миттєво стали президентами і міністрами) пропозицій, які захопили владу, які б особисто для них переважили співпрацю з Москвою — починаючи із забезпечення ним особистої охорони та фінансових вливань у кишені та закінчуючи «політичною підтримкою»: 

Кремль, на відміну від Єлисейського палацу та Білого дому, не заявляв про незаконність їхньої влади та не вимагав якнайшвидшого проведення демократичних виборів (у всіх трьох країнах) чи звільнення (у Нігері) з-під арешту законно обраного президента Мохамеда Базума.

Уран, Вашингтон та Тегеран

За даними джерел Reuters, нігерський режим вимагав відходу американського контингенту відразу ж після того, як у середині березня «високопоставлені офіційні особи США висловили стурбованість у зв'язку з очікуваним прибуттям російських військ та повідомленнями про те, що Іран шукає в країні сировину, зокрема уран »(Для своєї ядерної програми).

Як зазначає Le Monde, у Вашингтоні і в Парижі «за цією справою стежать, як за молоком, що закипає». За даними французького видання Africa Intelligence, хунта Нігера, незважаючи на постійні заперечення, продовжує «конфіденційні переговори» з Іраном «про постачання 300 тонн» «жовтого пирога» (уранового концентрату), вартість якого оцінюється в 52 млн євро (копійки за мірками Москви та Тегерана, але значні гроші для Ніамея).

Цей уран, як повідомляється, добувають на копальнях, що експлуатуються з 1971 року французькою компанією Orano Group в Арліті (північ Нігеру). Будучи акціонером у розмірі 36,6%, нігерська держава «автономно продає свою частку продукції», пояснили газеті в Orano Group, запевнивши, що до них щодо подібної угоди «не зверталися» ні представники нігерського режиму, ні Тегеран. Компанія також запевнила, що «суворо дотримується міжнародних санкцій, які забороняють будь-який продаж урану Ірану».

Прихильник державного перевороту в Ніамеї, столиці Нігеру, під час акції на День незалежності країни. AP/TASS

Інформацію про переговори підтвердили і кілька офіційних західних і нігерських джерел Le Monde. За даними газети, «у першому кварталі 2024 р.» докази таких переговорів здобули спецслужби США. Можливо, ці докази були наведені в ході згаданих вище американо-нігерських переговорів 12-14 березня в Ніамеї, які з американського боку очолювала помічник держсекретаря у справах Африки Мері Кетрін Фі. За даними джерела Le Monde, вона пропонувала хунті відновлення «зупиненого» після путчу військової співпраці та можливість збільшення допомоги з боку Вашингтона — але тільки в тому випадку, якщо нігерці «дадуть гарантії», що не постачатимуть уран іранцям і, принаймні, "Не розміщуватимуть російських найманців на тій же території, що і американські військові". Таку інформацію повідомляли і джерела Reuters, більш розгорнуто: «За словами чиновника, хоча послання США офіційним особам Нігеру був ультиматумом, було ясно дано зрозуміти, що американські війська що неспроможні перебувати однією базі з російськими військами. "Вони (нігерці) сприйняли це не дуже добре", - сказав чиновник.

AFP уточнює, що Мері Кетрін Фі "погрозила Нігеру санкціями, якщо він підпише торгову угоду з Іраном".

Інформацію підтвердив і прем'єр-міністр Нігера Алі Ламін Зейн в інтерв'ю Washington Post минулого тижня.

У результаті вже через пару днів, 16 березня, режим денонсував угоду про військову співпрацю зі Сполученими Штатами, заявивши, що вона була «нав'язана» Вашингтоном «в односторонньому порядку» і що американська присутність відтепер є в Нігері «незаконною». Крім того, офіційний представник хунти (так званої «Національної ради з охорони батьківщини») полковник Абдраман заявив, що американці, які мають «дрони та інші складні пристрої», відмовлялися ділитися з «владою» Нігера «інформацією про пересування терористів».

Хамід Амаду Нгаде, радник у зв'язках із громадськістю заарештованого президента Мохамеда Базума, засудив це рішення як «невдячне, безвідповідальне та некомпетентне». За його словами, допомога США, навпаки, була вирішальною. Американці допомагали нігерським військовим, багато років забезпечуючи їх технікою, навчаючи спецназ, створивши сучасний розвідувальний центр. (Американські безпілотники підтримували нігерійську армію у боротьбі з джихадистськими угрупованнями на південному сході країни, неподалік Нігерії, також зазначає AFP.)

Париж, акція на підтримку президента Нігера Мохамеда Базума та ЕКОВАС. Фото: AP / TASS

На думку Нгаде, після відходу американців правляча хунта змушена буде відправляти своїх солдатів на бійню з джихадистами.

Не пізніше квітня на допомогу нігерським військовим прибули перші російські «інструктори», а крім того, хунта отримала партію російської військової техніки в рамках підписаного у січні з Москвою нового договору про співробітництво у сфері безпеки. Російська Федерація "оснастить" Нігер і "встановить систему протиповітряної оборони", здатну "забезпечити повний контроль над нашим повітряним простором", заявило нігерське телебачення.

За даними Le Monde, 10 квітня "сотня російських парамілітарі з "Африканського корпусу" (його вважають "наступником" ПВК "Вагнера". - авт.) висадилася в Ніамеї".

Перед цим, наприкінці березня, голова нігерської хунти генерал Абдурахман Тчіані поговорив телефоном з Путіним, щоб обговорити «зміцнення співробітництва в галузі безпеки». На знак «важливості» цієї розмови для нігерської хунти він проходив у присутності кількох «міністрів» та «глави уряду», які відвідували Москву в середині січня, зазначило RFI.

Уран, Москва та Тегеран

Неназваний «радник нігерського уряду» у своєму коментарі Le Monde різко заперечував останні заяви з Вашингтона про те, що угода з Тегераном вже укладена. І звинуватив американців «у грубій брехні». Але заявив, що іранці справді «хотіли підписати контракт на купівлю 300 тонн урану» під час візиту до Ніамеї наприкінці лютого заступника міністра закордонних справ Ірану Махді Сафарі.

«Уран – це не арахіс! Оскільки ми пов'язані з іншими контрактами, ми відмовилися. У нас просто не було доступних запасів для продажу їм», — запевнив радник, при цьому налякавши, що «ситуація може швидко змінитися».

«Прем'єр» Нігера Алі Ламін Зейн також заявив, що з Іраном не підписано «абсолютно нічого», додавши, що якби угода і була укладена, то «не під столом, а перед камерами».

Якщо нічого дійсно не підписано, то переговори з Тегераном можуть бути для нігерської хунти способом спробувати досягти вигідніших умов від Заходу як у торгівлі ураном, так і надання різних видів допомоги. Для Нігеру уран є головним джерелом експортної виручки, і країна вже не раз користувалася подібним шантажем, щоб набити ціну на товар, зазначає Le Monde. «Під час різкого зростання цін на руду на початку 2000-х років президент Мамаду Танджа підвищив ставки з Францією, маючи на увазі, що він може виділити родовища Ірану з метою перегляду цін з Парижем. Це спрацювало», — згадує у розмові з Le Monde Емманюель Грегуар, експерт французького державного Науково-дослідного інституту розвитку (IRD).

Сьогодні згаданий вище «радник уряду Нігеру» каже: «Іран і Росія зацікавлені (наприкінці угоди. — Ю. С.), навіть якщо ще нічого не підписано».

Прем'єр-міністр, міністр економіки та фінансів Нігера Алі Ламін Зейн під час зустрічі із віце-прем'єром РФ Олексієм Оверчуком. 16.01.2024. Фото: Сергій П'ятаков / POOL / ТАРС

Нігерського «прем'єра» Алі Ламіна Зейна у січні приймали спочатку в Москві, а потім у Тегерані — де він зустрічався, зокрема, з іранським президентом Раїсі.

Згідно з «кількома офіційними західними джерелами» газети Le Monde, «веденню останніх тіньових переговорів щодо урану сприяла Росія». Хоча обсяг, про який йшлося, «не вплине» на розвиток ядерної програми Ірану, «з геополітичної точки зору існування цих переговорів — дуже важлива подія», яка «безперечно, пов'язана з угодами між Москвою та Тегераном щодо підтримки військових дій в Україні» , - Заявило «офіційне французьке джерело». За словами кількох експертів, надання доступу до нігерського урану може стати з боку Москви «відчутною винагородою» іранцям за постачання зброї, включаючи сумнозвісні «шахеди».

Останні новини. Вашингтон та хунта Нігера: співпраця триває?

З 15 по 19 травня в Нігері знову була високопоставлена американська делегація, яка прибула для обговорення умов виведення контингенту. Переговорні групи очолювали заступник міністра оборони США зі спеціальних операцій та конфліктів низької інтенсивності Крістофер Майєр та начальник Штабу сухопутних військ Нігеру старший полковник Мамане Сані Кіау.

19 травня за підсумками переговорів було оприлюднено заяву, в якій йдеться про те, що сторони «досягнули угоди». За його умовами, виведення американських військ, «яке вже почалося», має завершитися «не пізніше 15 вересня 2024 року».

Американці при цьому, попри все, вирішили не грюкати дверима. У заяві наголошується, що «виведення американських військ з Нігеру не впливає на продовження американо-нігерських відносин у галузі розвитку»; "Сполучені Штати та Нігер зобов'язуються вести постійний дипломатичний діалог для визначення майбутнього двосторонніх відносин".

Виведення американських військ з Нігеру «не впливає на продовження американо-нігерських відносин у галузі розвитку». Фото: AP / TASS

За даними міністерства закордонних справ Нігеру (на які посилається AFP), співпраця країни зі США в галузі допомоги з метою розвитку має бути продовжена в рамках нової трирічної угоди на суму майже 500 мільйонів доларів.

В інтерв'ю Washington Post минулого тижня «прем'єр-міністр Нігеру» пан Зейн заявив, що хоча в Ніамеї і зажадали виведення американських військ, але «його уряд» хоче продовжувати економічні та дипломатичні відносини зі США, і «жоден нігерець не вважає Сполучені Штати ворогом». «Якби прийшли американські інвестори, ми дали б їм те, що вони хочуть, — розповів він, звертаючись до чиновників Держдепартаменту: — У нас є уран. Ми маємо нафту. Ми маємо літій. Приїжджайте, інвестуйте. Це все, що ми хочемо».

***

На початку травня правозахисна організація Міжнародний комітет порятунку (IRC) заявила, що у «країнах Центрального Сахеля» (Нігер, Малі, Буркіна-Фасо) від серйозного недоїдання страждають 7,5 млн осіб (тобто понад 10% населення).

Той факт, що тепер Росія — основний «покровитель» цих країн, не обов'язково означатиме, що їхнє населення стане більш ситим, але явно зробить «гладкішими» умови життя російських «кураторів» Африки та їхніх підопічних путчистів. 4 травня офіційне агентство РІА «Новини» повідомило про прибуття в Ніамей «літака з гуманітарним вантажем із Росії». І «іронічно» зазначило, посилаючись на нігерське «джерело в силових структурах»: у той час як «Росія простягла руку допомоги та привезла необхідні продукти», «американці пакують свої валізи і готуються покинути Нігер». Наголосило: «Передача гуманітарної допомоги відбувалася перед стінами військової бази, де знаходяться американські військові».

* Наприкінці лютого більшість суворих санкцій щодо Нігера (включаючи заморожування держактивів і закриття повітряного простору країни) було знято «з гуманітарних міркувань». Одночасно ЕКОВАС вимагало негайного звільнення президента Базума, але він досі (разом із дружиною) перебуває під арештом; більше, хунта поки «планує» з нього «суд».

Вгорі: Омар Турей, президент Комісії ЕКОВАС (ліворуч), президент Гани Нана Акуфо Аддо (у центрі) та міністр закордонних справ Нігеру Юсуф Туґгар перед засіданням ЕКОВАС. Фото: AP / TASS

Переклад: «Аргумент»

На цю тему:

• Як росія бере участь в африканських заколотах для зміцнення свого впливу
• Проросійська хунта Нігеру жене військових США з країни
• У пошуках нових колоній: чого хоче путін від Африки і чому провалився саміт у Петербурзі