Версия для печати
У інтервʼю радіо RMF 24 Яблонський зазначив, що заступника українського посла в Польщі запросили до МЗС "у звʼязку з заявами представників української влади". Це відповідь на запрошення до українського МЗС польського посла Бартоша Ціхоцького.
"Розмова буде дуже відвертою. Буде, як завжди, дуже конкретно. Ми передамо наші оцінки щодо стану наших відносин сьогодні, які, на жаль, через останні заяви деяких представників української влади є не найкращим. Ніхто цього не приховує. У мене таке враження, що це пов’язано з тим, що там, на жаль, з’явилися якісь емоції. Тут ми трохи розуміємо – бо, звісно, держава піддається нападу, – але вона також не повинна атакувати своїх союзників", – зазначив заступник міністра.
Заступник глави МЗС підкреслив, що є багато питань, щодо яких Польща та Україна "не дійшли згоди".
"Ми керуємося політикою польських національних інтересів. Ми підтримуємо Україну настільки, наскільки це відповідає польським національним інтересам. Так було завжди і так буде", – сказав він.
Яблонський назвав нерозкриття волинського злочину (1943-1944) головною проблемою польсько-українських відносин.
"Для нас волинський злочин – це геноцид. Цей геноцид досі не врегульований, жертви не вшановані, ексгумації заблоковані. Багато дипломатів говорили про це, багато політиків говорили про це. Прем’єр-міністр Моравецький виступив із дуже чіткою, сильною промовою у річницю, у День пам’яті 11 липня. Ми все ще маємо справу з ситуацією, коли це питання залишається великою проблемою в наших відносинах. Прем’єр-міністр дуже чітко сказав, і це наша позиція. Немає можливості справжнього польсько-українського примирення без вирішення цього питання", – зазначив він.
1 серпня МЗС України повідомило про виклик посла Польща Ціхоцького. Це відбулося через висловлювання голови Бюро міжнародної політики президента Польщі, Марціна Пшидача, який сказав, що "варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років". Заява пролунала в контексті обмеження на ввезення української агропродукції.
Після цього заступник голови Офісу президента Андрій Сибіга написав у Facebook пост, у якому назвав слова Пшидача маніпуляцією та "грою на власні конʼюнктурні інтереси".
"Тому говорити сьогодні про те, що Україна «має почати цінувати допомогу з боку Польщі» не відповідає рівню союзницьких і братніх відносин між нашими країнами і суспільствами. Коли Україна у війні, намагання «виторгувати» у неї ще щось більше – це рівнозначне віроломству, якому не повинно бути місця у наших взаєминах", – написав він.
Згодом Радіо Свобода повідомило, що у відповідь на виклик посла МЗС Польщі викликало заступника посла України.
Польща – близький союзник України і надає підтримку з першого дня повномасштабного вторгнення. За півтора роки президенти України та Польщі зустрічалися декілька разів. Польський президент Анджей Дуда разом із колегами з Литви, Латвії та Естонії були першими високопоставленими закордонними гостями, які приїхали в Україну ще в квітні 2022, коли російські війська лише нещодавно були вигнані з Київської області.
У квітні 2023 Польща односторонньо заявила, що забороняє ввезення українського зерна на свою територію. Експорт збіжжя ускладнено через блокування Росією портів, тож Україна використовувала наземні шляхи. Ввезення українського зерна до Польщі викликало протести місцевих фермерів, які заявили, що це негативно впливає на попит і ціни на власне зерно. У Мінекономіки України заявляли, що в рішенні Польщі є політичний підтекст – цього року там будуть вибори до парламенту.
Вгорі: Павел Яблонський. Фото з відкритих джерел
На цю тему:
