Росія продає своє вугілля за безцінь, галузь стагнує
![Версия для печати Версия для печати](/sites/all/modules/print/icons/print_icon.gif)
![](https://argumentua.com/sites/default/files/15-2-3-3-3938744.jpeg?1681804580)
Болючіше від санкцій дісталося вугільній промисловості росії, яка зіткнулася з безпрецедентними логістичними труднощами після втрати європейського ринку. Компанії терміново освоюють ринки Індії та Китаю, завойовуючи свої частки за допомогою знижок, але й вони не факт, що допоможуть.
Про це йдеться у статті видання The Insider.
Росія входить до першої десятки країн з видобутку енергетичного вугілля. Лідерство довгі роки зберігає Китай, частку якого припадає чи не половина від світового видобутку. 2021-го Росія експортувала 223 млн тонн вугілля, а видобуток склав 438,4 млн тонн. Більше половини всього вугілля в Євросоюз постачала Росія, обсяг продажів сягав 50,4 млн. тонн. Китаю Москва відвантажувала ще більше – 53 млн тонн. Від російських вугільних компаній федеральний бюджет отримав тоді 1,3 трлн рублів.
Росія почала втрачати провідну роль ринку, коли Європа у серпні ввела ембарго на російське вугілля. Обмеження торкнулися до 25% всього російського експорту вугілля, в грошах це загрожує країні втратою до $8 млрд щорічно. У середині вересня Єврокомісія дещо уточнила введені санкції, додавши, що європейські компанії можуть брати участь у транспортуванні до третіх країн товарів, що сприяють продовольчій та енергетичній безпеці, включаючи вугілля. Завдяки цьому Росія отримала можливість знову постачати вугілля до країн поза блоком за допомогою компаній-посередників, навіть якщо вони зареєстровані в ЄС.
Вугільна промисловість росії уникла кризи, проте зіткнулася з великим пластом проблем: від логістики до відсутності технологій та ринків збуту — деякі з них не мають очевидного рішення. Виробництво вугілля у 2022 році зросло на 0,3% до 442 млн тонн. Проте експорт за підсумками року впав на 7,6%, що частково компенсував внутрішній ринок — постачання зросло на 6,8%. Перерозподіл потоків не вирішить довгострокових проблем галузі, навіть Мінекономіки прогнозує падіння видобутку на 4,1% до 2025 року. Невелике зниження видобутку обумовлено високою часткою вітчизняного ринку — майже половина вугілля, що виробляється в країні, спрямована на внутрішнє споживання, і ця частка зростатиме.
Китай, який і так кілька років поспіль займав перший рядок серед покупців російського вугілля, 2022 року наростив імпорт на 31% — до 69,5 млн тонн. Експорт вугілля з Росії до Індії виріс у три з половиною рази — з 2,35 до 8,43 млн. тонн. За рахунок збільшення поставок на внутрішній ринок і зростання продажів до Китаю та Індії Росія змогла знайти покупців на 37,2 млн. тонн з тих 50,4 млн. тонн, що торік постачалися Євросоюзу.
Однак від російського вугілля поступово вирішили відмовитися й інші покупці в Азії: про такий намір заявили Японія та Південна Корея, обидві країни входять до топ-5 світових імпортерів вугілля, поряд з Індією та Китаєм. Японія за підсумками 2022 року справді скоротила імпорт російського вугілля на 41,3%, а Тайвань у серпні провів останній платіж і більше не має наміру купувати вугілля у Росії. Південна Корея минулого року закупила на 24% більше вугілля порівняно з 2021-м — це пояснюється суттєвими знижками. Проте вже у вересні 80–90% російського вугілля, за словами голови ради директорів вугледобувної компанії «Колмар» Ганни Цивілєвої, експортувалося до Китаю.
Плани перенаправити потоки вугілля на азіатський ринок упираються в дорожнечу таких постачань: продавати вугілля до Європи набагато дешевше, ніж до Азії. Щоб залучити покупців, російські компанії змушені продавати свій товар із суттєвим дисконтом: у липні знижки сягали $200 за тонну за ціни на ринку $400 за тонну, а в жовтні обсяг дисконту зріс до 70%. Про знижки вдвічі більше повідомляв і перший віце-прем'єр Андрій Білоусов.
Окрім проблем із покупцями російського палива, російські компанії зіткнулися з наслідками недофінансування логістичних коридорів, визнає Цивільєва. Обмежені потужності маршрутів на схід (БАМа та Транссибу) призвели до заторів та накопичення готової продукції всередині Росії. Чоловік Цивілєвої, губернатор Кемеровської області Сергій Цивілєв, у листі до прем'єра Михайла Мішустіна заявив, що 12 тисяч вагонів (близько 800 тисяч тонн вугілля) застрягли в регіоні, 80% з них стоять на під'їзних коліях і заважають відправленню вугілля на захід країни. У відповідь на заклик вирішити проблеми представник РЖД зазначив, що попит на вантажні поставки у східному напрямку перевищує пропускну спроможність залізниць.
Наприкінці 2022-го частину проблем все ж таки вдалося вирішити: російські компанії знайшли перевізників і налагодили відправку вантажів із північно-західних портів — у жовтні обсяг експорту зріс на 39,4% порівняно з вереснем. Проте відправляти вугілля таким маршрутом — дорожче і довше, ніж через Східний полігон, який перевантажений через санкції і дістатися якого важче через обмежені можливості залізниць.
Зниження цін на енергетичне вугілля з урахуванням зростання витрат на доставку і труднощів з логістикою зробило його перевезення практично нерентабельним: близько 50–70% ціни становлять логістичні витрати. Зберегти економічну привабливість можна лише доставляючи вугілля на найбільш містких балкерах, а таку розкіш можуть собі дозволити лише великі гравці.
Становище у 2023 році ускладниться і поверненням австралійського вугілля на китайський ринок. 2020-го Пекін і Канберра посварилися через позицію Австралії щодо коронавірусу: австралійські політики безпосередньо назвали Китай, можливо, причетним до виникнення COVID-19. Наразі країни почали відновлювати відносини. До заборони Китай щомісяця імпортував близько 3,5–4,3 млн. тонн енергетичного вугілля з Австралії, тоді як імпорт російського енергетичного вугілля останнім часом перебував на рівні 3 млн. тонн. Перші партії австралійського вугілля прибули до Китаю на початку лютого.
Таким чином, Росії доведеться конкурувати за свого головного покупця з Австралією, що, швидше за все, дозволить Китаю торгуватися і вибивати собі суттєві дисконти, оскільки альтернативних покупців у Росії практично немає. Логістичні складності в галузі збережуться і в 2023-му році, і поряд із санкціями та обмеженістю ринків збуту гальмуватимуть розвиток російської вугільної промисловості.
Фото з відкритих джерел
На цю тему:
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.
Новини
- 14:10
- Андреас Умланд - про минуле, яке спричинить жахливе майбутнє: чи закінчиться друге президентство Трампа так само, як перше Януковича
- 13:07
- Адвокати "коростишівської банди" стали її активними членами: безкарні бандити-вбивці знущаються над судом, прокуратурою та СБУ
- 12:06
- Чотири парафії на Рівненщині, Хмельниччині та Буковині перейшли з упц (мп) до ПЦУ
- 11:41
- "Турецькі кораблі-генератори в Одесі" виявилися аферою, влада "злила" 300 млн
- 11:18
- Виглядає як знущання: "питання потребує чіткого оформлення", затвердження командирів корпусів неспішно "опрацювується" в Генштабі, - Міноборони
- 11:05
- Умєров гальмує наказ Зеленського про формування армійських корпусів
- 10:53
- Типовий колаборант із упц (мп) знявся в пропагандистському сюжеті окупантів (ВІДЕО з виродком)
- 10:01
- Додому – в окупацію: злидні та неповага змушують українців повертатися на захоплені Росією території
- 09:49
- Переговори США та Росії розпочалися в Ер-Ріяді
- 09:03
- Ворог просунувся біля трьох сіл
Важливо
ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.