"Ринок інвалідності": кому з нового року понесуть хабарі за групу

Після продемонстрованих назагал шести мільйонів доларів на ліжку голови обласного МСЕКу Тетяни Крупи та викриття статків "на інвалідності" у інших чиновників, влада взялись нашвидкоруч міняти існуючу систему медико-соціальних послуг.

Також прискорив зміни у функціонуванні МСЕКів факт поширеної інвалідності серед прокурорів, що до останнього не був відомим загалу. Інвалідність окрім величезних виплат гарантує прокурорам неможливість звільнення.

22 жовтня Володимир Зеленський провів екстрене засідення РНБО, на якому обговорили подальше функціонування МСЕКів. Вирішили до кінця року МСЕКи ліквідувати і розробити новий механізм набуття статусу особи з інвалідностю та отримання виплат.

Завдання розробити нову процедуру поклали на Міністерство охорони здоров’я та Міністерство соціальної політики.

Посередники на "послугах" з інвалідності

Варто зазначити, що ще у 2022 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звертало увагу на корупційні ризики у роботі системи МСЕКів та опублікувало їх детальний аналіз.

У цьому документі багато кейсів з судової практики, з яких можна зробити два невтішних висновка. По-перше, "купівля" інвалідності в Україні давно поставлена на потік, її "придбання" дуже поширене явище серед службовців. Але з вимогою платити хабар за групу зтикаються і доброчесні особи із справжньою інвалідністю. По-друге, діяльність "продавців" лишається непокараною, "що робить оформлення ліпової інвалідності в Україні супер прибутковим бізнесом", зазначається в документі.

Зокрема в аналізі НАЗК йшлося про те, що у корупційних схемах на оформленні фіктивної групи інвалідності задіяна мережа посередників, які до МСЕКів взагалі формально не мають жодного відношення. Часто корупційними посередниками виступають посадовці інших державних органів, як от службові особи Пенсійного Фонду, або взагалі правоохоронці. При цьому для таких ситуацій часто притаманний "обмін послугами".

Якщо ж держслужбовців ловили на хабарі за ліпову інвалідність, то покарання зазвичай обмежувалось штрафом. Деякі персонажі з судових хронік, наведених в аналізі НАЗК, після корупційної справи не тільки не закінчили кар’єру держслужбовця, а навпаки, отримали підвищення.

За період з 01.01.2017 по 01.01.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень опубліковано лише 32 вироки судів першої інстанції щодо корупції лікарів (МСЕК разом з профілактично-лікувальними закладами, ВЛК та ЛКК), з яких 25 вироків – обвинувальні та 7 – виправдувальні. 17 вироків затверджують укладення угод зі слідством, при цьому більшість узгоджених сторонами покарань обмежується штрафом. І далі ця особа могла працювати у сфері медико-соціальної експертизи.

Лише третина вироків про корупційні злочини у системі встановлення інвалідності стосується безпосередньо працівників МСЕК. У більшості випадків на отриманні неправомірної вигоди затримували лікарів лікувально-профілактичних закладів, ВЛК/ЛКК (22 вироки), які брали кошти за видачу направлень на медико-соціальну експертизу або ж за "вирішення питання безпосередньо з МСЕКами".

Реформа МСЕКів: інвалідність оформлятимуть у лікарнях

4 листопада на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 12178 Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".

Розробляло цей документ Міністерство охорони здоров’я. З 1 січня замість МСЕКів повинні запрацювати "експертні команди" з практикуючих лікарів багатопрофільних лікарень, що будуть визначати та оформлювати групу інвалідності. Як зазначається на сайті відомства, оцінювання можна буде пройти не лише в медзакладі, а й заочно, дистанційно чи з виїздом до пацієнта.

"Лікуючий лікар зможе скерувати в електронному вигляді справу для оцінювання, а результати оцінювання автоматично потраплятимуть в Єдину інформаційну систему соціальної сфери для подальших кроків з реабілітації, оцінювання працездатності та, в разі потреби, призначення державних виплат. Людині не доведеться ходити з кабінету до кабінету і сидіти в чергах, носячи стоси паперових довідок", - зазначається на сайті МОЗ.

Окрім законопроєкту МОЗ існує ще проєкт Міністерства соціальної політики, що наразі знаходиться на розгляді Кабміну і напряму не стосуються діяльності МСЕКу. Цей документ стосується нарахуванню виплат під час непрацездатності.

"У нас зараз є ризик, що лікарі у лікарнях будуть зобов’язані займатися папірцями, замість того щоб лікувати"

БізнесЦензор поговорив про ефективність цих законодавчих ініціатив з Анастасією Бойчук, керівницею ініціативи Реабілітація травм війни благодійного фонду "Пацієнти України", що займається захистом прав та адвокацією інтересів пацієнтів України щодо доступу до лікування та реабілітації.

Анастасія Бойчук, БФ "Пацієнти України"

- Взагалі система МСЕКів залишилась нам у спадок від СРСР. У радянські часи МСЕКи називались лікарсько-трудовими експертними комісіями (ЛТЕК), що функціонували з 1963-го року під ієрархією соціальною, а не медичною. У Радянському Союзі людей взагалі любили ділити, тож фільтрували на працездатних та непрацездатних. У 1992 році в Україні чомусь всі МСЕКи перейшли до сфери охорони здоровʼя, під управління МОЗ. Але сама сфера охорони здоров’я не потребує МСЕКів. І про це важливо відкрито говорити. МСЕКи – це комісії, які дають групу інвалідності. І саме тут криється головна проблема – у політиці інвалідності. І МСЕКи, і сама політика щодо підтримки людей з інвалідністю у нас родом з радянською союзу. Замість чіткого меню послуг, які повинні допомогти людям з інвалідністю повернутися до активного життя і до зайнятості (та чітких критеріїв, як ці послуги отримати), держава пропонує пільги та індульгенції. Наприклад, неможливість бути звільненим з роботи, пільговий вступ на бюджет та інші. Це і є однією з головних причин корупції у МСЕКах, бо є попит на такі індульгенції.

Сфера охорони здоровʼя зараз повністю відвʼязалася від статусу інвалідності. Є "меню послуг" – Програма медичних гарантій, доступні ліки та інші та критерії їх отримання. Статус чи група інвалідності для цього не потрібні. Аналогічно повинно бути з іншими сферами. Мінсоц, Мінекономіки, МОН повинні розробити "меню послуг" та критерії їх отримання, де виплата – це лише одна позиція з "меню послуг" і для її призначення існують чіткі критерії. Так виплати мають надаватися при важкому фінансовому становищі, коли людина не може працювати через травму чи захворювання. Але у нас люди досі отримують виплати на підставі інвалідності, хоча частина людей з цим статусом може працювати, але держава їх не мотивує, "відкупляючись" мізерними виплатами, не допомагає перенавчитися та облаштувати робоче місце. Окрім цього, статус "інвалідності" дає і інші дивні пільги. Саме тому він такий бажаний для недоброчесних чиновників, які купують ці довідки. Наприклад, людину з інвалідністю неможливо звільнити з роботи без її згоди, також вона може раніше вийти на пенсію.

Наразі є кілька законодавчих ініціатив щодо МСЕК та інвалідності. Проєкт закону від МОЗ вже зареєстрований у Верховній Раді та був підтриманий на Комітеті, цей законопроєкт також враховує пропозиції Української Гельсінської спілки з прав людини. Цей законопроєкт пропонує закрити МСЕКи, перенести їхні функції до лікарень, а також цифровізувати процес. Ще є проєкт закону від Мінсоцу, він про соціальну підтримку людини на період непрацездатності. Кожна з цих законодавчих ініціатив, потребує суттєвого доопрацювання. Попри те, що ми вбачаємо, що змінювати треба всю політику держави щодо інвалідності, а не переносити функції МСЕК в лікарні, наша команда також доєдналася до роботи над законопроєктом та вже розробила ряд змін для поліпшення тексту законопроєкту.

- Коли я прочитала зареєстрований наразі проєкт від МОЗу стосовно МСЕК, здивувалась, що корінню бід, що спровокувало цю стрімку реформу, страшній корупції, нібито не стосуються запропоновані законодавчі зміни. Я не бачу у проєкті жодних запобіжників корупції.

- Функція МСЕКів – встановлення інвалідності та групи інвалідності, встановлення рівня втрати працездатності. Їх закривають і цю функцію переносять у спроможну мережу закладів охорони здоров’я. Це кластерні та надкластерні лікарні, що мають сформувати свої команди лікарів для прийняття рішень. Тобто ці корупційні ризики перейдуть з МСЕКів у лікарні, де можливі домовленості вже не з лікарями МСЕК, а з лікарями у лікарні під керівництвом директора медзакладу.

- А що там з цифровізацією, що має протидіяти корупції, є якісь детальні напрацювання, як це буде виглядати?

- Детальні напрацювання будуть у підзаконних актах, у проєктах постанов Кабінету Міністрів, які скоро мають винести на розгляд. В загальних рисах: не буде однієї постійної комісії як у МСЕКу, комісія формуватиметься під кожен випадок окремо, лікарів підбиратимуть відповідно до потреби пацієнта: тобто якщо у людини є травматологічні порушення, будуть задіяні одні фахівці, якщо неврологічні – зовсім інші. Медики в випадковий спосіб підбиратимуться до комісії кожного разу. Підбір членів комісії затверджуватиме директор медзакладу. Члени комісії будуть отримувати "засліплену" інформацію про людину, тобто без її імені та прізвища.

- В нас так багато вузьких спеціалістів у одній лікарні, що серед них будуть випадковим шляхом підбирати кожний раз іншого фахівця?

- Тут питання в іншому. Чи це усуває проблему корупції чи додає інших? Тому що МСЕК, на мою думку та думку нашої організації, не є головною проблемою. МСЕК – лише ключ до інвалідності. А інвалідність надає купу дивних пільг, тому вона така бажана, тому МСЕКи корумповані. У нас є попит і поки ми не приберемо попит, скільки б не цифровізували МСЕК, щось кудись не переносили, завжди буде бажання отримати цю інвалідність, що надає такі пільги. Стаття 17 Закону України "Про захист людей з інвалідністю" говорить про те, що з групою інвалідності особу не можна звільнити з роботи проти її волі, тільки за власним бажанням. Тому статус інвалідності такий цікавий прокурорам. Але це насправді насилля над працедавцем, що немає можливості звільнити людину з інвалідністю з роботи. А якщо ця людина не підходить йому за професійними якостями? Він має мати можливість її звільнити. А Служба зайнятості має цій людині підібрати іншу роботу. Для справжніх людей з інвалідністю ця норма про неможливість звільнення є бар’єром, бо роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Бояться, що не зможуть звільнити. А для недоброчесних чиновників, серед яких шалено велика кількість людей з інвалідністю, знаю особисто, для них це індульгенція. Їх звільнити роками не можуть, бо вони люди з інвалідністю. Більшість з виявлених прокурорів мали інвалідність до 2022 року. Їхня "інвалідність" не пов’язана з ухиленням від мобілізації. Як і в деяких інших випадках. Наприклад, інвалідність дає можливість пільгового вступу на бюджет. Я знаю випадки, коли батьки купували інвалідність дитині перед вступом, їм було дешевше за неї заплатити ніж платити за контракт з ВУЗом.

- Нова система комісій в лікарнях зменшує корупційні ризики?

- Ні, не зменшує.

- Нібито ніде не вказується прізвища пацієнта.

- Не вказується, але кожна історія людини особлива. І все це знов ж стікається до головного лікаря, який валідує обрання членів комісії до кожного конкретного випадку. Але лікарі між собою в одній лікарні зможуть обмінятись інформацією, що сьогодні може бути такий випадок на розгляді, людина з такою-то травмою чи такими характеристиками.

Раніше перед тим як йти на МСЕК треба було пройти лікарів у лікарні, щоб вони оглянули, оцінили стан і з цими документами вже йшли на МСЕК. Зараз все буде відбуватись під одним дахом лікарні.

- Тобто вони спростили схему дачі хабарів?

- Я так не можу сказати, можливо, діджиталізація прибере певні корупційні речі. Можливо, не будуть вимагати коштів від доброчесних пацієнтів. Але вона не прибере можливості пролізти недоброчесному. Тому що він чітко знає куди йому піти, щоб отримати весь спектр "послуг".

- Тобто якщо раніше хабарі приймала голова МСЕК, то тепер це буде головний лікар лікарні?

- Це по-перше. Але мене, як представника пацієнтської організації, турбує інше. Ми не прибираємо ризики корупції, може трохи їх зменшуємо, але тепер лікарі у лікарнях будуть зобов’язані займатися папірцями, замість того щоб лікувати. Таким чином ми нашу спроможну мережу медзакладів можемо зробити неспроможною лікувати. І це, насправді, катастрофа. Поки не змінять оці пільги на "меню послуг", і не зроблять чіткі критерії для отримання соцпослуг, не буде кардинальних змін. У законопроєкті Мінсоцу регулюється тема виплат під час непрацездатності. І логіка проєкту ніби непогана. Вони кажуть: нам інвалідність нецікава, МОЗ передавайте інформацію про працездатність, а ми на час непрацездатності будемо виплати робити. І якщо людина професійно непрацездатна, Служба зайнятості нехай розробляє план відновлення працездатності, перенавчання, прилаштування робочого місця. Проблема, що Мінсоц хоче від МОЗу інформацію про те чи є людина професійно працездатною. І це вішання невластивої функції на сферу охорони здоров’я. Звідки лікар може зрозуміти чи вчитель після інсульту лишається професійно працездатним? Сфера охорони здоров’я не може встановлювати, чи особа з інвалідністю лишається працездатною. Це радянська логіка. У нас різна працездатність буде у двох чоловіків після аналогічної ампутації, якщо, наприклад, один будівельник, а інший спеціаліст з ІТ сфери. Їх працездатність може оцінити служба зайнятості. А не медики. Сфера охорони здоров’я має лише надавати свою інформацію і на цьому все.

Виходить так, що сфера охорони здоров’я витрачатиме гроші, щоб цифривізувати ці МСЕКи. А Міністерству соціальної політики група інвалідності для виплат не потрібна. На жаль, ініціативи виглядають неузгодженими.

Запропоновані законодавчі ініціативи є просто заміною вивіски, а не реальною реформою. Такі зміни можуть діяти протягом певного періоду, поки функцію МСЕКів не заберуть зі сфери охорони здоров’я. Цифровізація дійсно потрібна, але у форматі коли сфери між собою обмінюються притаманною їм інформацією. І кожна сфера на основі меню послуг та критеріїв їх отримання приймає рішення про надання цих послуг людині.