Прощавай, «Газпром»: перша за 32 роки зима сусідів Росії без газу з Москви та шантажу Кремля

Версия для печати

Глобальне потепління поки що не скасувало зиму у східноєвропейських країнах, а опалювальний сезон на тлі російської війни в Україні, здається, принесе певну перемогу — Росія остаточно програла у кількох секторах на енергетичному фронті. Країни Балтії та Молдова вперше за останні 30 років опалюватимуться без російського газу та без шантажу Росії, а також без фінансової підтримки індустрії війни.

Про це йдеться у статті видання zdg.md. 

Як вийшло відокремитися? З багатьма труднощами та проблемами, але список рішень завжди починається з солідарності та співпраці між сусідами та партнерами. Молдова активно співпрацювала з двома сусідніми країнами — Україною та Румунією, що опосередковано означає ЄС. Країни Балтії співпрацювали одна з одною та з північними сусідніми країнами, кожна з яких входить до ЄС. Синхронізація енергосистеми, будівництво нових газових терміналів, оренда газосховищ, фінансові кредити та обмін досвідом — ось короткий список кроків, які зробили різні країни для відключення від російського газу. Але є й країни, які продовжують залежати від Росії і навіть не мають наміру змінити хід речей.

Молдова. Традиція енергетичної залежності від Росії

Республіка Молдова межує лише з двома країнами, але її кордони поділяють два світи. На заході Молдова межує з Румунією, і довжина кордону становить 684 кілометри, тобто стільки ж кілометрів кордону з ЄС. На півночі, сході та півдні простягається кордон з Україною протяжністю 1222 км, але з них понад 450 км зайняті невизнаною владою сепаратистського Придністровського регіону.

За радянських часів енергетична інфраструктура була побудована таким чином, що газові та електричні мережі, що охоплюють всю територію Молдови, проходили через Придністровський регіон, а мости співпраці з Румунією та Заходом були зруйновані.

З такою спадщиною інфраструктури та залежності від російського газу Республіці Молдова вдалося за один рік зробити величезний крок — відмовитися від російського газу та покрити потреби в газі та електроенергії з інших джерел.

"Молдова більше не використовує російський газ, і вона інтегрувалася в європейську енергетичну мережу як з технічної, так і з торгової точки зору", — заявив прем'єр-міністр Республіки Молдова Дорін Речан під час Форуму з безпеки у Чорноморському та Балканському регіонах. Форум відбувся у Бухаресті 18 травня 2023 року. Прем'єр-міністр також згадав про підтримку Румунії.

«Коли Молдова опинилася в критичній ситуації, особливо в енергетичній сфері, Румунія оперативно втрутилася, і нам вдалося впоратися із цими проблемами. Якщо на початку війни 100% енергії, що споживається в Республіці Молдова, прямо чи опосередковано надходило з Росії, то сьогодні Молдова, завдяки радикальним змінам, може існувати абсолютно без будь-якого споживання природного газу або електроенергії з Росії», — зазначив прем'єр-міністр Республіки Молдова Дорін Речан.

Однак повне відключення від російського газу не було легким процесом, і суспільство іноді засуджує зроблені для цього кроки.

Перший компроміс: Молдова поступилася всім обсягом російського газу Придністровському регіону

Взимку 2022 року, коли Росія раптово скоротила обсяг отримуваного Молдового газу, молдавська влада прискорила підключення до румунських мереж. 3 грудня 2022 року о 13:00 Румунія почала постачати газ до Республіки Молдова трубопроводом Ясси — Унгени — Кишинів, який будували багато років.

За кілька годин міністр інфраструктури Молдови Андрій Спину повідомив, що Кишинів поступається Придністровському регіону весь обсяг російського газу, отриманий на той момент в обмеженій кількості (5,7 млн. кубометрів газу на добу, тобто менше 50% від необхідного обсягу). Натомість Кучурганська ТЕЦ (Придністровський регіон), керована тираспольським сепаратистським режимом, мала забезпечити правий берег Дністра 100% необхідної електроенергії за ціною 73 долари США за МВт.

Міністр Спину заявив тоді, що рішення про передачу всього імпортованого російського газу Придністровському регіону було «складним, але розумним» і він бере на себе всі політичні витрати цього рішення. «Зараз важливо, щоб громадяни мали електрику і тепло… Війна Росії проти України не закінчилася. Енергетична криза може стати ще більш гострою. Зима лише починається. Ми несемо відповідальність за долі мільйонів людей і зобов'язані забезпечити всіх громадян світлом та теплом за максимально низькими цінами», - сказав Спину на прес-конференції у грудні 2022 року.

Вперше в історії: синхронізація енергосистем Молдови та України із системою ЄС

За даними Звіту про діяльність Національного агентства з регулювання енергетики за 2022 рік, обсяг електроенергії, закуплений Молдовою у 2022 році у Молдавської ТЕЦ (МТЕЦ) у Придністровському регіоні, становив майже 60% від загального обсягу закупівель електроенергії (близько 2,706 млн кВт). За рік до цього, 2021-го, було досягнуто рекордного рівня закупівель електроенергії у МТЕЦ за останні 20 років, а обсяг закупівель у 2022 році був на 739,3 млн кВт/год нижче. Зниження було викликано скороченням обсягу газу, доступного виробництва електроенергії.

Внаслідок кризи, пов'язаної з обмеженням кількості енергії, яку «Газпром» постачав до Молдови, Кишинів був змушений звернутися до ринків електроенергії сусідніх країн. Імпорт електричної енергії з України та Румунії збільшився у шість разів у 2022 році завдяки синхронізації енергосистем Молдови та України з електроенергетичною системою ENTSO-E континентальної Європи у березні 2022 року.

Обсяг електроенергії, виробленої в країні у 2022 році, знизився

У Республіці Молдова, окрім Молдавської ТЕЦ, підконтрольної так званій владі Придністровського регіону, основним джерелом електроенергії є теплові електростанції, що працюють на газі, вугіллі та мазуті. Решта електроенергії виробляється за рахунок гідроресурсів та відновлюваних джерел енергії (вітряних, фотоелектричних, біогазових електростанцій та теплоелектростанцій цукрових заводів).

Обсяг електроенергії, вироблений у Молдові, у 2022 році знизився приблизно на 14% порівняно з 2021 роком, що пов'язано зі зменшенням обсягу природного газу, який постачають «Газпром». При цьому підприємство Nodul Hidroenergetic Costești, розташоване на річці Прут, у 2022 році виробило 41,2 млн кВт/год, що майже на 40% менше у порівнянні з обсягом електроенергії, виробленої у 2021 році. Це сталося через зниження витрати води з річки Прут — було зареєстровано один із найнижчих рівнів за останні 50 років.

Обсяг природного газу, купленого в 2022 році, — найменший і найдорожчий за 20 років

Загальний обсяг купленого 2022 року природного газу знизився на 28% порівняно з попереднім роком, 99,3% обсягу закуповувалося у «Газпрому». Це найнижчий обсяг природного газу, куплений за останні 20 років. Середня закупівельна ціна природного газу у 2022 році склала 841,6 долара за тисячу кубометрів, і це у 2,7 разу вище, ніж у 2021 році. Середня закупівельна ціна природного газу, виражена в молдавських леях, збільшилася з 5469,3 лея до 15830,6 лея за тисячу кубометрів, що у 2,9 раза, або на 189,4% більше, ніж у 2021 році.

Порівняно з попередніми роками у 2022 році знизилося споживання природного газу в енергетичному секторі завдяки тому, що АТ Termoelectrica (компанія з Республіки Молдова, що виробляє електричну та теплову енергію) використовувала для виробництва електричної та теплової енергії альтернативні джерела палива, а саме мазут.

Молдова вперше в історії накопичила природний газ у сусідніх країнах

Після того, як у грудні 2022 року Республіка Молдова вирішила повністю поступитися російським газом лівому березі Дністра, країна почала накопичувати запаси на наступний зимовий сезон. Тому в період з червня до липня 2023 року молдавське підприємство Energocom, яке виступає постачальником природного газу, провело кілька тендерів, у ході яких придбало близько 300 млн кубометрів природного газу. Одна частина газу призначена для споживання, а інша зберігається на підземних складах в Румунії та Україні. Загальна вартість купівлі становила понад 116,54 млн євро, а середньозважена ціна - 34,45 євро за МВт/год. До цього додаються логістичні витрати у розмірі близько 8,92 млн. євро (приблизно 2,64 євро за МВт/год). Тобто, середньозважена вартість купівлі, транспортування та зберігання природного газу склала близько 37,09 євро за МВт/год (424,91 долара США за тисячу кубометрів). Ці угоди були укладені з компаніями з Греції, Угорщини, Польщі, Румунії та Швейцарії.

Остання угода щодо купівлі природного газу відбулася 5 вересня 2023 року, коли АТ Energocom успішно провело новий тендер, переможцем якого стала грецька компанія АТ DEPA Commercial. Об'єм природного газу призначений для зберігання та покриє значну частину потреб у зимовий період. Ця покупка фінансуватиметься за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який підписав кредитну угоду з молдавським урядом.

Так, Республіка Молдова стала незалежною від російського газу — вона скоротила споживання, швидко підключилася до європейського ринку, прийняла на себе ризики, погодилася на додаткові витрати, навчилася вести переговори і часто брала кредити. Також Молдова робить кроки щодо розвитку проектів зеленої енергетики.

Україна: обсяг газу, необхідний для холодного сезону 2023–2024 років, було заповнено 19 вересня 2023 року

Україна першою відмовилася від російського газу, починаючи з листопада 2015 року. Вже 2014 року «Нафтогаз» за підтримки українського уряду та міжнародних партнерів відкрив новий маршрут доставки газу з ЄС до України через Словаччину.

Зусилля щодо усунення залежності від російського газу призвели до низки важливих системних змін, йдеться у відкритому листі «Нафтогазу» у листопаді 2016 року, через рік після того, як Україна припинила свою залежність від імпорту російського газу. По-перше, Україна швидко інтегрувалася до європейського енергетичного простору. Частка приватних імпортерів газу зросла з 1% у 2014 році до 26% на кінець жовтня 2016 року. Ринок газу було лібералізовано для комерційних споживачів. Частка приватних постачальників у 2015 році сягнула 78%. А після ліквідації залежності від російського газу «Нафтогаз» перетворився з однієї з найбільших збиткових компаній Східної Європи на найбільшого донора держбюджету України. У 2014 році дефіцит «Нафтогазу» склав 6,2% ВВП, а в 2016 році він отримав прибуток, уже не потребуючи фінансування з держбюджету.

Восени 2023 року незалежність України від російського газу вже безперечна. "Україна зможе пережити майбутній зимовий опалювальний сезон, спираючись виключно на газ вітчизняного виробництва", - заявив в інтерв'ю 25 вересня 2023 року голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов. Раніше в компанії повідомляли, що поставлене урядом України завдання щодо накопичення запасів газу в обсязі 14,7 млрд кубометрів до 1 листопада 2023 року було виконано вже 19 вересня 2023 року. Накопичений запас вважається достатнім для майбутнього опалювального сезону, незалежно від будь-яких непередбачених обставин. Це включає можливість виробляти додаткову електроенергію в періоди пікового попиту. Водночас «Нафтогаз» повідомляє, що до 1 листопада має намір довести обсяги газу, що зберігається, до 16 млрд кубометрів.

«Ми очікуємо, що Росія продовжить завдавати ракетних ударів та атак безпілотників по нашій енергетичній інфраструктурі. Їхня мета — позбавити українців доступу до основних зручностей, включаючи опалення, газ та електрику.

Однак Україна залишиться твердою», – прокоментував Чернишов.

Наразі російський газ продовжує проходити транзитом територією України до країн Євросоюзу. Транзитна угода була укладена у 2019 році і закінчується наприкінці 2024 року, і, на думку міністра енергетики України Германа Галущенка, Київ навряд чи продовжуватиме угоду. «Я думаю, що до зими 2024 року Європа взагалі не потребуватиме російського газу», — заявив Галущенко в інтерв'ю Politico у липні 2023 року.

У той же час глава «Газпрому» Олексій Міллер попередив, що припинить експорт, якщо Україна не відмовиться від ідеї конфіскувати російські державні активи на суму 5 млрд доларів як компенсацію за енергетичну інфраструктуру, незаконно експропрійовану Москвою при анексії Криму в 2014 році. Хоча 5 млрд доларів незаконно експропрійованих активів у Криму — сума значна, це лише мала частка збитків, що передбачаються, у 750 млрд доларів, завданої Україні вторгненням Росії на її територію в лютому 2022 року.

Як країни Балтії позбулися залежності від російської енергетики

Литва: перша країна — член ЄС, яка відмовилася від енергоресурсів із РФ

22 травня 2022 року міністр енергетики Литви заявив, що Литва успішно припинила імпорт російської нафти, газу та електроенергії, ставши першою країною — членом ЄС, яка оголосила себе вільною від російської енергії. Це сталося лише через три місяці після військового вторгнення Росії до України.

«Це не лише вкрай важлива віха для Литви на шляху до енергетичної незалежності, а й висловлення нашої солідарності з Україною. Ми маємо припинити фінансувати російську військову машину», - Заявив тоді міністр енергетики Дайнюс Крейвіс.

При цьому транзит російського газу через Литву до Калінінграда, як і раніше, дозволено.

Загалом енергетичне відділення Литви від Росії стало можливим завдяки продуманій політиці країни, яка збудувала термінал зрідженого природного газу (ЗПГ) у Клайпеді, єдиному порту країни на Балтійському морі. Але до 2022 року Литва дуже залежала від імпорту російської енергії. 2020 року країна мала один із найвищих показників залежності від імпорту енергоносіїв — майже 70%. При цьому 96,1% усієї імпортованої енергії припадало на РФ. У 2021 році Литва витратила понад 3 млрд євро на російську нафту, газ та електроенергію. В 2022 імпорт основних джерел енергії з Росії різко скоротився: частка імпортованої з РФ сирої нафти впала до 17% від загального обсягу імпорту в порівнянні з майже 80% в 2021 році. Імпорт газу впав приблизно з 70% до 42%, а імпорт електроенергії із РФ становив лише 7% від загального обсягу імпорту.

У травні 2022 року було відкрито газопровід Польща – Литва (GIPL), який забезпечив доступ литовського зрідженого природного газу (ЗПГ) до Польщі. Проект зміцнив енергетичну незалежність регіону та розширив можливості використання терміналу ЗПГ Клайпеди у Литві та терміналу ЗПГ Свиноуйсьце у Польщі.

Завершення газового з'єднання стало ще важливішим після одностороннього рішення Росії припинити постачання газу до Польщі та після рішення країн Балтії припинити імпорт російського газу.

Литовський оператор системи ЗПГ забезпечив у другій половині 2022 року 19 080 ГВт/год природного газу, що у 2,7 разу більше, ніж у 2021 році. Це спричинило зростання доходів у другій половині 2022 року на 34% порівняно з аналогічним періодом 2021 року.

Однак, незважаючи на оголошене політичним середовищем «повне відділення» від імпорту енергоносіїв із Росії, деякі тенденції показали протилежне. Як повідомляло Reuters у 2023 році, Росія більш ніж удвічі збільшила продаж зрідженого нафтового газу (СНД) до країн Балтії у 2022 році. СНД, що в основному використовується як паливо для автомобілів, опалення та при виробництві інших продуктів нафтохімії, був звільнений від західних санкцій проти Росії і становив лише невелику частину загального імпорту палива до Литви. Незважаючи на це, постачання СНД до Литви з Росії у 2022 році зросло у 8,5 разу, що змусило Міненерго Литви виступити з публічним роз'ясненням.

«Імпорт зрідженого нафтового газу з Росії та ділові відносини з Росією слід розглядати як моральне питання, а менеджери компаній та акціонери могли б більше коментувати підтримку ділових відносин з Росією у цей безпрецедентний воєнний час у Європі», — прокоментували в Міністерстві енергетики Литви, ще раз наголосивши, що енергетична інфраструктура Литви не використовує російський природний газ, електроенергію чи нафтопродукти.

Естонія: заборона на імпорт та купівлю природного газу з Росії встановлена законом

Природний газ не займає значної частки в енергетичних ресурсах Естонії, проте він є важливим джерелом для промисловості та опалення. Таким чином, довгі роки Естонія повністю залежала від імпорту з Росії або через прямі міжмережові з'єднання, або побічно через склад Inčukalns у Латвії, де російський газ збирають улітку для використання взимку. Стурбована енергетичною безпекою, країна завжди шукала альтернативи. Наприклад, з 2019 року з'єднання міста Нарва з Росією більше не використовується з комерційною метою, хоча його все ще можна використовувати для технічної подачі газу системним операторам. У 2020 році було запущено газове з'єднання Balticconnector між Естонією та Фінляндією, а наприкінці 2021 року Естонський та Балтійсько-Фінський регіон отримав підключення до газової мережі Центральної Європи через литовсько-польське з'єднання GIPL, комерційна експлуатація якого розпочалася у 2022 році. Незважаючи на диверсифікацію джерел газу, 2020 року частка прямого російського газу на оптовому ринку Естонії склала 86,5%, а до 2021 року збільшилася до 93,5%. Однак ці дані відображають лише обсяги газу, який закуповується безпосередньо в Росії, і можуть занижувати реальну частку російського газу на естонському ринку. Оптовий ринок Естонії інтегрований з ринками Латвії та Фінляндії, що ускладнює визначення походження газу на ринку.

7 квітня 2022 року уряд Естонії оголосив про рішення припинити імпорт російського газу до кінця 2022 року. Заборона на імпорт та купівлю природного газу з Росії була встановлена законом 23 вересня і набула чинності 31 грудня 2022 року. Рішення співпало з угодою між Естонією та Фінляндією про спільну оренду плавучого терміналу ЗПГ для постачання газу до обох країн. Договір оренди плавучого терміналу для зберігання газу та регазифікації був підписаний терміном на десять років, що забезпечує безпечне, надійне та гнучке постачання ЗПГ до Фінляндії, Естонії та регіону Балтійського моря.

Ще одним важливим рішенням перед припиненням імпорту газу з Росії було збільшення запасів газу.

За даними естонського видання Postimees, відразу після початку війни в Україні до балтійсько-фінської газової мережі було імпортовано стільки російського газу, що перевищило річне споживання Естонії більш ніж у два з половиною рази. З юридичного погляду постачальники газу в Естонії та Латвії змогли купувати газ у Росії після початку війни, оскільки, на відміну від Литви, заборона на купівлю російського газу в Естонії набула чинності лише наприкінці 2022 року, пише Postimees.

У той же час, Естонія вирішила припинити виплати Росії за підтримку частоти в електромережах. Хоча Естонія припинила купувати електроенергію у РФ у 2005 році, країна платила російській національній енергетичній компанії «Інтер РАО» за послуги з балансування для підтримки частоти в електромережах. Так, хоча договір Естонії з «Інтер РАТ» діяв до кінця 2022 року, з 1 червня 2022 року було ухвалено рішення припинити виплати російській компанії. За надані послуги Естонія, Латвія та Литва платили Росії 1–2 млн. євро на місяць.

Латвія: заходи енергозбереження

На частку Латвії припадає 42% відновлюваних джерел енергії (ВІЕ) у валовому споживанні енергії, і вона посідає третє місце у Європейському союзі після Швеції та Фінляндії. Високий рівень ВІЕ ґрунтується на широкому використанні твердої біомаси та гідроенергетики. Проте прогрес Латвії в енергетичному переході останніми роками був щодо скромним проти сусідніми країнами. У 2021 році нафтопродукти склали близько 33% валового споживання енергії в Латвії, і переважним видом палива було дизельне паливо з часткою 23%. На природний газ припадав 21% енергоспоживання, тоді як тверде викопне паливо, таке як вугілля та торф, мало незначну частку. З 2012 року частка газу в енергобалансі знизилася на 5,7%. Деревне паливо залишається основним відновлюваним джерелом енергії в Латвії, і його частка у загальному споживанні становить 32%.

Залежність Латвії від імпорту газу з Росії становила понад 90% 2021 року. Що стосується дизельного палива, як основного палива, що використовується для автомобільного транспорту, головним імпортером була Литва, а за нею слідували Фінляндія та Російська Федерація як у 2021, так і у 2022 році. Загалом енергетична залежність Латвії була нижчою за середній показник щодо ЄС і знизилася з 52% у 2015 році до 39% у 2021 році.

Росія та Білорусь були важливими партнерами Латвії у торгівлі лісовою біомасою, особливо деревними гранулами, трісками та відходами. 2021 року майже половина коштів, сплачених за імпорт деревного палива, надійшла до Білорусі. Для порівняння, 2023 року основним експортером деревного палива для Латвії стала Литва, а Білорусь більше не входить до списку країн, з яких імпортується паливо.

Близько трьох чвертей електроенергії, що споживається в Латвії, покривалося за рахунок місцевого виробництва, менше третини імпорту електроенергії здійснювалося через латвійсько-російське міжмережне з'єднання, а імпорт з країн ЄС (Фінляндії, Швеції та Польщі) склав решту споживаної енергії.

З лютого 2022 року уряд Латвії зосередив увагу на кількох заходах щодо забезпечення енергетичної безпеки. По-перше, було зроблено узгоджені зусилля щодо створення альтернативних поставок природного газу за рахунок імпорту ЗПГ. Це було викликано побоюваннями щодо безпеки постачання та забороною на імпорт викопного палива з Росії, яка набула повної сили в січні 2023 року.

У першій половині 2022 року державна енергетична компанія Latvenergo забезпечила національні запаси газу через клайпедський термінал у Литві. Забезпечення стабільності енергопостачання стало ще одним важливим аспектом енергетичної безпеки, особливо у зимовий період. Усі оператори систем передачі електроенергії у Балтійському морі підготувалися до надзвичайних ситуацій у кільці БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Латвія та Литва) та об'єднали зусилля для прискорення проектів синхронізації з Європейською континентальною мережею.

Ще одним заходом латвійської влади стало ухвалення урядом нового пакету надзвичайних заходів щодо пом'якшення наслідків високих цін на енергоносії для домогосподарств та великих споживачів. Було встановлено граничні ціни на електроенергію, газ та опалення. Водночас було запропоновано додаткові заходи щодо енергозбереження, такі як заохочення віддаленої роботи для скорочення кількості приміщень, які потребують опалення.

Грузія на зустрічній смузі: 2022 року імпорт із Росії збільшився на 51%

Хоча Грузія засудила вторгнення Росії до України, вона не ввела власних санкцій проти країни-агресора, оскільки, як заявив у червні 2022 року прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі, Грузія має «свої національні інтереси, проблеми безпеки та економіку».

У лютому 2023 року Transparency International Georgia опублікувала звіт, який показує, що в 2022 році економічна залежність Грузії від Росії досягла рекордного рівня. Згідно з наданими даними, Грузія отримала від Росії близько 3,6 млрд доларів, ця сума є гроші, відправлені в країну грузинами, які виїхали на заробітки, а також доходи від туризму та експорту. Це число втричі перевищує суму, зафіксовану у 2021 році. Більше того, у першому півріччі 2022 року імпорт із Росії збільшився на 51%, досягнувши 706 млн доларів. Імпорт із Росії становив 12% від загального імпорту Грузії, що є найвищим рівнем за останні 15 років. Водночас у 2022 році експорт Грузії до Росії збільшився на 6,8%, досягнувши 652 млн. доларів.

Те, що економічна залежність Грузії від Росії досягла рекордного рівня, підтверджено даними Національної статистичної служби Грузії: у січні — липні 2023 року обсяг торгівлі між двома країнами становив 1,5 млрд. доларів. За цим показником Росія посіла друге місце після Туреччини (показник якої становив 1,7 млрд доларів).

Також у червні 2022 року голова Національної комісії з регулювання енергетики та водопостачання Грузії Давид Нарманія заявив, що «енергетична залежність Грузії від Росії не дуже висока». Водночас він стверджує, що "Грузія не може дозволити собі розкіш відмовитися від відносно дешевих російських енергоресурсів з політичних причин" і що це призвело б до зміни тарифів".

У Грузії основним джерелом енергії є природний газ, та його частка у загальному енергоспоживання за останні роки збільшується. Але головним постачальником газу до країни залишається Азербайджан, звідки імпортується понад 80% необхідного обсягу газу. Наприклад, у 2022 році Грузія імпортувала 2557 млн. кубометрів природного газу з Азербайджану і 520 млн. кубометрів — з Російської Федерації, що на 31% більше, ніж у 2021 році. Також Грузія допускає транзит природного газу з Росії до Вірменії — у 2022 році обсяг транзиту природного газу був на 6% вищий, ніж у 2021 році, і на 19% вищий, ніж у 2020 році.

Російська Федерація залишається все ж таки в топі країн, у яких Грузія купує електроенергію. Імпортована з Росії електроенергія становила 83% імпорту у 2022 році порівняно з 2021 роком, коли частка Росії становила 62%, електроенергія з Азербайджану – 8%, а з Вірменії – 9%. Незважаючи на збільшення імпорту електроенергії з Росії, частка російської електроенергії у внутрішньому споживанні Грузії залишається низькою — 1,8% у 2021 році та 2,6% у 2022 році. Таким чином, значний внесок у збільшення імпорту зробив сепаратистський регіон Грузії — Абхазія, яка постачається електроенергією з Росії через територію, підконтрольну Тбілісі.

«Аргумент»

На цю тему:

• Газпром визнав падіння видобутку газу на 25% через відмову віднього «низки країн»
• Як путін занапастив «Газпром», бажаючи «заморозити Європу»
• Угорщина має корупційний газовий контракт з Росією, за яким ціна на газ в рази нижча, ніж для інших країн ЄС
• Як російська нафтова голка налаштовує Угорщину та Сербію проти цивілізованого світу
• Росія втратила статус енергетичної наддержави, найбільше потерпає газова галузь