Про що свідчать нагороди брата Подоляка, полковника ГРУ

|
Версия для печатиВерсия для печати

"Глянув на медальний іконостас брата Подоляка. 59 років, полковник, начебто ГРУ - начебто давно військовий пенсіонер, але хто там це перевірить. Звичайно, полком в якомусь Луганську він командувати вже не буде, але штучні специфічні спеціалісти завжди потрібні на службі. Пройдемось по його нагородах.

У нього два ще радянських ордена Червоної зірки - останні нагородження формально до 91-го року, але їх могли ще заднім числом за старими наказами роздавати. Плюс радянська медаль "За бойові заслуги" (вручали до 95-го року). Тобто "радянський" іконостас дуже непоганий як для 26-річного військового на момент розпаду СРСР.

Де це можна було встигнути заробити? Можливо ще Афганістан (хоча це до 89-го року і йому теж треба було встигнути туди потрапити), малоймовірно що Грузія, бо по датах не встигає, але по датах ще встигає у Придністров'я. Як і Гіркін. Хоча тут ще треба встигнути напрацювати на два ордена. "Встигає" у Карабах.

Але стоп, про що тут мова - у нього зліва нагрудний знак "Воїну інтернаціоналісту". Тобто за радянських часів це була відзнака за Афган, але можливо росіяни її роздавали і далі за інші звитяги.

Знизу зліва під "зірками" видно "поплавок" випускника вищого військово-навчального закладу збройних сил СРСР. Кадровий військовий, а не якийсь реконструктор-історик тіпа Гіркіна чи строковик, якому не пощастило потрапити в Афган.

Ще видно ювілейну радянську медаль - "70 років збройним силам СРСР", якою нагороджували з січня 88-го року всіх, хто був або у діючому війську (+ деякі інші категорії) на той час.

Далі йдуть вже російські нагороди. Два Ордена Мужества (перші нагородження з 94-го року) - це для рівня полковника цілком нормально. Хоча в перші роки все таки її роздавали не так активно. Тобто мабуть брав участь у чеченських кампаніях.

Ще видно медаль "За заслугі перед Отєчєством" II-го ступеня. Теж нічого дивного. Офіцеру не будуть видавати стандартну солдатську "Медаль за Отвагу", тому йдуть роздавати медаль за "отєчєство". Але все це державні нагороди.

Дуже цікавий тут другий нижній ряд медалей - це відомчі нагороди МО РФ. Перша зліва - медаль "За військову доблесть" II-го ступеня, якою нагороджують з 99-го року. Тобто точно були якісь відрядження в Чечню і на 99-й рік він точно ще був в армії.

Скажу більше. Далі йдуть три медалі "За відміннсть у військовій службі" I-го, II-го та III-го ступеня. Відповідно за 20, 15 та 10 календарних років вислуги у збройних силах. Тобто він не виходив раніше на пенсію і т.п.

А тепер найцікавіше. Нижній ряд, перша справа медаль - це відомча медаль МО РФ "Учаснику спеціальної військової операції", заснована в серпні 22-го року. Тобто брат Подоляка воював проти України - або фізично був залучений до війни (що навряд чи у 50+ років і в такому званні), або активно допомагав МО РФ у СВО.

Цю медаль отримують за:

"- разумную инициативу, усердие и отличие по службе;

- безупречную и эффективную гражданскую службу;

- добросовестное исполнение трудовых обязанностей;

- непосредственное выполнение задач в зоне проведения специальной военной операции;

- успешное выполнение задач, способствующих достижению целей специальной военной операции..."

Це ж як треба було підбирати команду Зеленського, щоб у нього в близькому оточенні опинились люди, чиї брати дослужились до російських полковників?

А чи можна зробити карколомну кар'єру на теренах колишнього СРСР, якщо не мати родичів полковників чи батька з ГРУ?"

Автор: Антон Павлушко, технічний спеціаліст, журналіст та аналітик в проекті InformNapalm

Від редакції видання «Аргумент»: у нас ніколи не було сумнівів у тому, що Михайло Подоляк - не той, за кого себе видає. У нього є "дира" у біографії білоруського періоду його життя, коли він об'єктивно діяв в інтересах росії проти тоді ще легитимного президента Білорусі Олександра Лукашенко. А коли КДБ Білорусі "витіснило" його з країни, Михайло Подоляк був працевлаштований в Києві в редакції видання "Обозреватель" (власність Михайла Бродського), де багато років працював в інтересах Григорія Суркіса - Віктора Медведчука, відомих як агенти КГБ. І також відомих, як багаторічних бізнес-партнерів Ігоря Коломойського. Таких "деталей" у біографії М. Подоляка - чимало.

Тому професійна журналістська спільнота ніколи не довіряла М. Подоляку, у тому числі через вкрай низькі людські якості.

Вся біографія М. Подоляка (як і його шефа - Андрія Єрмака) - предмет для детального вивчення СБУ, але Служба вкотре повторює свої страшні помилки. "Помилки", які вже вартували українському народові багатотисячних жертв, втратою половини населення країни та величезних територій.

P.S. У Росії помер брат радника президента Михайла Подоляка - він був офіцером ГРУ ГШ ЗС РФ

Володимир Подоляк помер 19 травня у віці 59 років. Обставини його смерті невідомі.

Про це повідомляє ASTRA.

SOTA пише, що на могилі брата українського чиновника розміщено вінок "От коллектива ЦПС" – "Центра подготовки специалистов ГРУ". А видання "Вот Так" з'ясувало, що 2019 року Володимира Подоляка було прописано в Москві за адресою "Консерватории" (вулиця Народного Ополчення, 50) – Військової академії Міноборони (колишньої Військово-дипломатичної академії), яка готує кадри для військової розвідки РФ. Зв'язки із братом Михайло Подоляк, за його словами, майже не підтримував. Але старанно замовчував той факт, що його рідний брат працює (служить) у спецслужбах РФ.

«Аргумент»


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

15:09
Удар Storm Shadow по штабу зс рф у Курській області: ліквідовано російського генерала Солодчука, 18 офіцерів рф та 500 солдатів КНДР, - Global Defense Corp
14:10
Радник президента визнав, що взагалі-то "плану стійкості" ще немає, є лише "хотєлкі" "на стадії підготовки"
12:29
Це також "план стійкості" Зеленського: скандальна посол України Ілащук вручила грамоту та медаль головному мафіозі Болгарії Пеєвському, - журналіст Шлінчак (ФОТО)
12:01
Бутусов: Чому СБУ та ДБР не припинять постачання на фронт тисяч бракованих мінометних мін? Відповідь МО: тому що міни "неправильно намочені"
10:02
Корумпований детектив Ткачук та тютюновий скандал: чому важливо перезавантажити БЕБ
08:00
Окупанти просунулись у Торецьку та ще біля 4 сіл
20:00
У суботу в Україні ожеледиця, сніжитиме та дощитиме
19:07
Мінімум троє гравців ВК "Решетилівка" не повернулися в Україну після матчу в Бельгії. Приватний клуб фінансується з обласного бюджету Полтавщини
18:44
"Довічне" отримав фронтовик, який підірвав корумпованих "колег"-депутатів у сільраді на Закарпатті
18:05
Єгор Фірсов: Настав час попрощатись із дядьками-генералами

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]