Погана зброя: росія втрачає світовий ринок озброєння

Версия для печати

Щоб перемогти росію, треба не тільки знищити її військову техніку, а й позбавити можливості виробляти нову. Для цього західні країни ввели проти країни-окупанта ембарго на постачання зброї та технологій подвійного призначення. Проте за майже чотири місяці війни ніхто не згадав про необхідність запровадження санкцій проти російського експорту зброї. Вдарити по російському експорту озброєнь важко, адже агресор торгує переважно з "нейтральними" країнами. Кожну треба окремо переконувати відмовитись від техніки нащадка Радянського Союзу, і далеко не всі готові піти на компроміс. Однак зараз у західних країн з’явився шанс витіснити росію зі світового ринку озброєнь. Це може відбутись завдяки санкціям, міжнародному впливу та поразкам агресора на полі бою.

Чи здатні Україна, США та ЄС позбавити світ від токсичної російської зброї - у статті Економічної правди.

Чому Росія продає військову техніку

Сучасна зброя дорога та складна у виробництві. Розробити гармату, яка влучно стріляє і при цьому сама не вибухає – лише половина справи. Над проєктом ще мають попрацювати інженери, які зможуть здешевити виробництво та поставити техніку на конвеєр.

Якщо цього не зробити, то ця гармата назавжди залишиться парадним прототипом в кількох екземплярах. Так сталося з сучасним російським танком – Т-14 "Армата", який виявився настільки дорогим та складним у виробництві, що за 13 років виготовили всього 30 одиниць.

Єдиний спосіб здешевити виробництво – завантажити оборонні заводи великою кількістю замовлень. Тоді підприємства купуватимуть великі партії запчастин, найматимуть кращих спеціалістів та зможуть довгостроково планувати.

Росія – мілітаризована країна з річним військовим бюджетом у 66 млрд дол. Утім цих коштів не вистачає, щоб заповнити навіть половину наявних у РФ потужностей. Тож для розвитку воєнно-промислового комплексу (ВПК) росіяни виготовляють техніку на замовлення інших держав. Така співпраця для них має низку переваг.

По-перше, на заводах РФ з’являється ефект масштабу виробництва. Завдяки більшим обсягам випуску витрати на одиницю продукції менші, тож росіяни можуть дешевше придбати техніку для власних потреб.

По-друге, в країну від такої співпраці прибуває більше валюти. Щороку на експорті зброї росіяни заробляють близько 15 млрд дол. Вся ця валюта йде на поповнення резервів Центрального банку РФ та на інвестиції у ВПК.

А по-третє, експорт зброї – це потужний фактор політичного впливу. Умовна Індія не захоче сваритись із Росією, якщо її безпека залежить від постачань російських запчастин. У випадку конфлікту РФ може під приводом "недружності" відмовитись від виконання контрактів.

Продаж військової техніки надає значні бонуси країнам-експортерам. На світовому ринку озброєнь точиться жорстка конкуренція.

Росія є другим найбільшим гравцем на ринку озброєнь. За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), на експорт з РФ припадає 19% світового ринку. Більше тільки у США – 39%.

З 2000 року загальносвітові витрати на озброєння зросли майже вдвічі – до 2 трлн дол. Геополітичне напруження останніх років змушує держави поповнювати свої арсенали. Аналітики SIPRI прогнозують відновлення гонки озброєнь, як це було під час "холодної війни".

В таких умовах експортерам набагато легше вести бізнес та "підсаджувати" нейтральні країни на власні танки, винищувачі та системи ППО.

Росія опинилась у виграшній ситуації, однак все для них зіпсували санкції. Після повномасштабного вторгнення в Україну проти агресора ввели технологічні обмеження, які вдарили по можливостях РФ виробляти сучасну зброю і вже підірвали довіру клієнтів.

Водночас Росія досі має велику кількість контрактів та постійних клієнтів майже на всі види озброєння. Тобто, росіяни певний час ще матимуть достатній ресурс для розвитку ВПК навіть в умовах санкційного тиску.

Демілітаризація агресора має бути максимально ефективною та всебічною, тому необхідно позбавити його частки на ринку озброєнь та нівелювати переваги від експорту військової техніки. 

Хто купує російську зброю?

За даними SIPRI, до п’ятірки найбільших покупців російської зброї входять Індія, Китай, Єгипет, Алжир та В’єтнам.

Найбільш цінними для Росії є платоспроможні клієнти, які здатні купувати сучасні зразки військової техніки. Саме продаж "флагманської" зброї дозволяє російському ВПК розвиватись та отримувати великі доходи.

Наприклад, російські винищувачі 4-го покоління Су-30М активно купують Індія, Китай та Алжир. Індія має на озброєнні 240 таких літаків, Китай – 73, а Алжир – 44. РФ також експортує серійні винищувачі Су-35. Такими літаками вже користуються в армії Єгипту та Китаю.

Стратегічне значення для країни-агресора має і продаж сучасних систем протиповітряної оборони С-400 та Панцир-С1. Контракти на постачання С-400 поки підписали Алжир, Китай, Туреччина та Індія. А от "панцирі" вже тримають на озброєнні щонайменше 9 країн. Найбільше ОАЕ – 50 машин.

Російському виробництву танків стимулу надає експорт та продаж ліцензій на виробництво моделі Т-90. Найбільше їх придбала Індія – 1100 одиниць. За нею йдуть Алжир – 600, Азербайджан – 98 та В’єтнам – 64.

На всі зазначені види сучасної російської зброї претендує ще низка потенційних країн-імпортерів, які готові поглиблювати співпрацю з агресором заради розбудови власної армії. Мова про Саудівську Аравію, Кувейт, Ірак, Марокко, Бразилію тощо.

Росія втрачає ринок

Росіяни вже 10 років повільно втрачають свою частку на ринку озброєнь. Якщо за період у 2012-2016 роках країна тримала 23% світового ринку, то у 2017-2021 – вже 19%.

Річ у тім, що у 2014 році російському ВПК життя ускладнили санкції. До війни лише з України на російські воєнні заводи надходило 3000 запчастин для виробництва близько 200 систем озброєнь. Наприклад, через зрив постачання двигунів з України, РФ ледь не зірвала контракт на постачання фрегатів для В’єтнаму.

Тоді російську промисловість врятувало лише те, що обмеження західних країн не були суворими, тому їх відносно легко обходили. Зараз ситуація змінилась.

Нові санкції майже унеможливили експорт в Росію технологій подвійного призначення, що зробить неможливим виробництво деяких сучасних зразків зброї. Так Індія вже відмовилась від замовлення 10 гелікоптерів Ка-31, зокрема, через невпевненість у можливостях виробництва таких машин у Росії.

За даними Генштабу України, за 112 днів війни РФ втратила майже 1500 танків, понад 200 літаків та 179 гелікоптерів. Тож аби компенсувати ці втрати, росіянам доведеться першочергово виконувати власні оборонні замовлення. Це може вдарити по експортній спроможності російського ВПК. 

Швидка окупація України мала б стати великою вітриною для російської зброї. Однак невдачі армії РФ зробили цю війну великою антирекламою для їхнього оборонного комплексу.

Раніше клієнтів агресора вражала робота російських винищувачів у Сирії, і це підігріло інтерес до їхньої авіації. Однак в умовах повномасштабної війни виявилось, що мотивовані українські військові здатні збивати навіть "флагманські" Су-35 радянськими системами ППО та винищувачами.

Українці також зробили антирекламу для російських систем протиповітряної оборони. Приліт українських гелікоптерів у Білгород та доставка вантажів на оточену "Азовсталь" поставили питання про ефективність російської ППО.

За словами старшого наукового співробітника сінгапурського інституту ISEAS Яна Сторі, такі країни як В’єтнам, Індонезія та Лаос можуть переглянути свої наміри про купівлю й шукати альтернативу для російської техніки, яка погано себе проявила на війні з Україною.

Проблеми Росії на ринку озброєнь стимулюватимуть імпортозаміщення у її головних клієнтів, що призведе до безповоротної втрати ринків. Експерти з ISEAS вважають, що Індія потенційно може стати постачальником запчастин для обслуговування російської техніки в азійському регіоні.

Влада цієї країни уже взяла курс на розвиток власного виробництва гелікоптерів, танкових двигунів, ракет та радіолокаційних систем. Перебої у постачаннях з Росії лише прискорять цей процес. 

Позиції російського ВПК на світовому ринку зараз як ніколи хиткі. І західні країни могли б прискорити падіння агресора у прірву.

Падаючого підштовхни

Позбавити РФ доходів від продажу зброї – можливо. Для цього треба вплинути на країни, які укладають з агресором великі контракти. Це можна зробити "по-доброму", запропонувавши більш вигідні умови або "по-поганому" – через введення санкцій.

Союзників окупантів переконувати немає сенсу, адже вони політично залежні від Москви. А от на нейтральні країни вплинути цілком можливо. На них припадає понад 70% російського експорту зброї.

Проти країн, які купують у РФ великі партії зброї, можна вводити спеціальні санкції. Американці мають для цього надійний інструмент CAATSA (закон "Про протидію ворогам США методом введення санкцій"), який дозволяє вводити обмеження проти країн, які укладають "великі" угоди на постачання техніки з Росії. Як це працює на практиці?

В Туреччині давно йшли розмови про придбання російських систем ППО С-400. Сполучені Штати довго намагались відмовити партнера по НАТО від цієї угоди та пропонували їм власний аналог – систему Patriot.

Коли Туреччина у 2017 році все ж уклала контракт із росіянами на 2,5 млрд дол, американці це сприйняли як недружній крок і запровадили санкції. Тепер турки не можуть купувати надсучасні винищувачі F-35 та навіть виробляти компоненти для них.

Обмеження торкнулись і Управління оборонної промисловості Туреччини – проти нього США запровадили фінансові санкції.

Ця стратегія може спрацювати в країнах, які цінують співпрацю зі США та ЄС більше, ніж з Росією. Ідея в тому, що західні країни мають змусити обрати між собою або РФ, створивши умови для того, щоб вибір був зроблений на їхню користь.

Наприклад, Єгипет купує велику кількість американської техніки: винищувачі F-16, гелікоптери AH-64 Apache, танки M1A1 Abrams тощо. У 2018 році єгипетське міноборони уклало контракт на купівлю російських літаків Су-35, за що Сполучені Штати пригрозили їм санкціями.

Погрози спрацювали. Каїр не захотів припиняти співпрацю зі США на користь РФ, яка зараз взагалі не факт, що потім зможе виконувати будь-які контракти. Постачання винищувачів з РФ поставлено на паузу. На озброєння єгипетської армії встала лише частина замовлених літаків.

Аналогічна ситуація виникла в Індонезії. Спочатку ця країна хотіла купити російські Су-35, але під загрозою санкцій відмовилась від контракту на користь західних аналогів.

Проблема в тому, що санкції CAATSA застосовуються вибірково і стосуються лише "великих" угод. Росія мала б набагато менше шансів закріпитись на світовому ринку, якби США та ЄС розповсюдили такі правила на ширше коло озброєнь та активніше пропонували альтернативу для нейтральних країн.

Наприклад, Індія з незрозумілих причин уникнула американських санкцій, хоча купує російської зброї на мільярди доларів щорічно. А США продовжують продавати їм літаки, гелікоптери, ракети та інші види зброї.

За даними Bloomberg, зараз США готують пакет допомоги Індії на 500 млн дол, щоб країна позбулась залежності від російської зброї. Чи будуть впроваджені санкції CAATSA проти Індії у випадку продовження постачань з Росії – невідомо.

Не поспішають погрожувати санкціями і Алжиру з В’єтнамом, які активно купують російську зброю.

"Сірою плямою" залишається Саудівська Аравія, яка є найбільшим імпортером зброї у світі. Попри те, що країна є головним споживачем зброї з США, її влада прямо заявляє про намір співробітництва з Росією у військовій галузі. 

Глава "Ростеха" Сергій Чемезов заявив, що із Саудівською Аравією вже ведуться перемовини про купівлю систем С-400 та винищувачів Су-35. Чи зможуть Сполучені Штати ввести санкції проти країни, з якою має стратегічне партнерство – велике питання.

До повномасштабного вторгнення в Україну гальмування цих санкцій можна було пояснити складним дипломатичним та переговорним процесом. Зараз же всі країни мають зробити остаточний вибір. 

Сліпо вводити санкції проти всіх імпортерів російської зброї – погана ідея, адже так США та ЄС ризикують посваритись з усім світом і нічого не досягти. Їм треба запропонувати якісну альтернативу і підштовхнути нейтральні країни до правильного вибору. Захід вміє це робити.

Україна ж має вимагати застосування всіх цих інструментів для припинення купівлі російської техніки, залучення до процесу виробників з ЄС та розширення обмежень на всю російську зброю, а не лише на "великі" контракти.

Західний світ зараз має на руках усі козирі для того, щоб демілітаризувати агресора та позбавити світ токсичного впливу російської зброї.

«Аргумент»

На цю тему:

• СУ-57: «сбитый летчик»
• Как импортные чипы в российской военной технике убивают украинцев
• Как россияне полюбили атомную бомбу. О воссторженности идиотов
• Украинский ильменит для ВПК России: «чешская тропа»
• Юлия Латынина: В истории с «Лошариком» мы никогда не узнаем правды
• Путинюгенд. Как Кремль создает детскую армию и готовит детей к будущим войнам
• НАБУ вышло на Кремль?