Пʼяний проросійський персонаж Євген Червоненко тікав від поліції, а потім погрожував патрульним

Версия для печати

 Скандальний проросійський політик Євген Червоненко був помічений нетіерезим за кермом автівки і тепер намагається уникнути відповідальності. 

Про це повідомив активіст і волонтер Сергій Стерненко.

У липні на трасі «Київ-Чоп» Євген не зупинився на вимогу патрульних. Його наздогнали і виявили, ознаки алкогольного спʼяніння.  Червоненко став кричати, що його не можна чіпати, бо він військовий, грозився подзвонити «сєрйозним людям». 

Справу передали до Радивилівського суду Рівненської області до судді Делалової.  Наступне засідання призначено на 3 жовтня об 11:30. 

За даними з джерел Стерненка, Червоненка хочуть відмазати, а винними зробити патрульних,  справу про водіння у нетверезому стані закрити.  

Євген Червоненко - це проросійський пропагандист, який транслює основні меседжі пропаганди окупанта, зазначає Рух Чесно який веде облік зрадників та політиків проросійського штибу. Депутат Верховної Ради 4 скликання, Міністр транспорту та зв’язку (у 2005), голова Запорізької ОДА (2005-2007). Один із учасників Помаранчевої революції, відповідав за охорону Віктора Ющенка, якого отруїли, а перед виборами 2010 року підтримав Віктора Януковича. 

У 2022 році з’явилась інформація, що Євген Червоненко є підполковником ГУР МОУ. На Франківщині під час спроби заправити автомобіль, за свідченнями очевидців, влаштував скандал через те, що його заправляли по літражу і кричав про те, що має документи ЗСУ. Згодом його помітили у магазині у формі українського військового.

Політик став одним із підписантів “Звернення євреїв України до Ізраїлю”, у якому йшлося про скасування додаткових обмежень для українців на в’їзд до країни.

У лютому заявляв, що росія нападе на Україну лише у випадку атаки самого Києва, дані про можливе вторгнення називав інформаційною операцією США. 

Назвав війну на Донбасі громадянською, а також стверджував, що не можуть бути мільйони людей терористами, заперечуючи окупацію Донбасу. В ефірах каналу “Наш” неодноразово перекидав відповідальність за розв'язання війни  на українську владу. Систематично пропагував відновлення співпраці з Росією. 

Російські ЗМІ регулярно цитували ефіри Червоненко, де він заявляв про “переворот” 2014 року, визнавав т.зв. “днр/лнр”.

У 2021 році заявив, що Зеленський знехтував можливістю налагодити відносини з Путіним, оскільки не привітав його з Днем народження. 

У 2020 році на конференції партії “Наш край” висунули Червоненка кандидатом на посаду міського голови Одеси. Вибори програв, отримав 3,69 %, 7614 голосів, в другому турі підтримав кандидата від ОПЗЖ Миколу Скорика, який, втім, також програв. 

Був постійним учасником ефірів телеканалів, пов'язаних з кумом Путіна Медведчуком, - NewsOne, Zik, 112. Ведучий NewsOne.

Двічі безуспішно балотувався до Верховної Ради як самовисуванець. У 2019 році - по 134 округу на  Одещині, де отримав 16,85% та зайняв друге місце. У 2014 - по 79 округу (Запорізька область), зайняв четверте місце з 11,49% голосів. 

У 2018 році був одним із активних учасників акції мисливців та браконьєрів, які вимагали дозволити вбивство лося європейського і прибрати його із Червоної книги. Зоозахисників, які вийшли на свою акцію-протест, опоненти облили зеленкою.

У 2013 році син Януковича замінив Червоненка на посаді президента Автомобільної федерації України.

У 2010 році порадив держзраднику Віктору Януковичу добиратися до роботи гелікоптером і прорахував, що один політ коштуватиме платникам податків 1 000$. Перед виборами заявив, що підтримуватиме на посаду президента кандидатуру Януковича.

У 2008 році призначений заступником голови КМДА. На цій посаді чиновник мав займатися підготовкою до Євро-2012. Пізніше журналісти виявили, що на компанію Червоненка та його брата вивели близько 6,5 млн грн на рекламу Євро-2012, але роботи так і не були виконаті.

Упродовж 2005-2007 років був головою Запорізької обласної державної адміністрації. Заявляв про те, що фінансував “Нашу Україну”, а згодом наголосив на тому, що в нього схожі погляди з Януковичем. 

У 2005 році був Міністром транспорту та зв’язку в першому уряді Юлії Тимошенко. 

У 2002 році обраний до парламенту - № 30 у списку від партії “Наша Україна”, член фракції “Наша Україна”, секретар Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. 

«Аргумент»

Читайте також: 

• Медіа-шльондри в ефірах Національного марафону - це плювок в обличчя суспільству
• Клички политической «элиты» Украины: какими их помнит и видит народ
• Янукович-младший "подбил" под себя ФАУ и выгнал Червоненко