- У цьому році ми запустили понад 20 свердловин потужністю більш ніж 100 тис. кубів газу на добу. Враховуйте, що ми працюємо в складних умовах, здебільшого на виснажених родовищах. Тому це дуже хороша цифра. І такі свердловини ми отримуємо дуже часто. До речі, у нас є і свердловини, які зараз працюють з потужністю 400–600 тис. кубів газу. І це один з чинників зростання видобутку Групою «Нафтогаз» загалом.
- Видобуток 600 тис. кубів на день з однієї свердловини — це хороший показник?
- Свердловин такої потужності ми не бачили, мабуть, з 2019–2020 років. Це, скажу так, діамант.
- Скільки газу на добу УГВ видобуває?
- Наш середньодобовий видобуток — приблизно 37,5 млн кубів. А якщо ми дивимося на це порівняно з початком цього року, то це 11% зростання.
- На скільки загалом вдалося збільшити видобуток газу, якщо порівнювати з 2022-м? Якщо вдалося, то завдяки чому?
- По-перше, 2022 рік був дуже важким для нас. Певна частина наших об'єктів була під окупацією. Відповідно, ми втратили деякі обсяги або недоотримали. Зараз прогнозуємо понад 700 млн кубів видобутку до рівня 2022 року. Дуже потужні результати на наших родовищах на сході. Керівництво групи ухвалило рішення спрямувати туди всі наші ресурси — з погляду будівництва майданчиків й іншого. Ключовим чинником збільшення видобутку стала надуспішна програма буріння. Завдяки злагодженій командній праці вдалося забезпечити розробку й вихід на повну потужність одного родовища в рекордні шість місяців, за середніх строків до трьох років. Напрямами розвідки, буріння, геології керують фахівці, які мають практичний досвід застосування сучасних технологій, у тому числі в міжнародних компаніях.
- Видобуток газу Укргазвидобування збільшило щодо 2022 року на близько 7%. Можливо, трохи більше. Ми зараз ще рахуємо. Маємо нові бурові об'єкти, які заходять у роботу. До речі, це кращий показник, ніж у довоєнний 2021 рік. Тоді було 12,9 млрд кубів.
- За останні роки обсяги державного газовидобутку лише скорочувалися. Скажімо, у період з 2013-го до 2021-го — на майже 4 млрд кубометрів газу. Якими є головні причини такого скорочення?
- Я в Україні працюю з 2021 року. Тобто не хочу звинувачувати попередників. Але були як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори в цій історії. По-перше, не отримали достатньої кількості ліцензій для нових родовищ. З певних економічних мотивів колишнє керівництво НАК «Нафтогаз», щоб забезпечити необхідні обсяги газу, віддало перевагу трейдингу, зменшило капіталовкладення у власний видобуток. Також не отримали достатньої сейсміки, яка є суперкритичною для пошуку нових свердловин. Без неї практично ми будемо йти наосліп. Були причини, через які Укргазвидобування потрапило в таку собі яму видобутку. Група зламала цей тренд падіння.
- Моя відповідальність — це видобуток газу. Тобто балансу палива в Україні я не рахую. Так, цього опалювального сезону Україна не купуватиме імпортного газу. Я вважаю, що можемо констатувати, що у цьому році ми збалансували рівняння «попит — пропозиція». Ми стали енергонезалежною країною, якщо говорити про газ. Але ще дуже багато викликів на майбутнє. Проте крок за кроком група буде їх вирішувати.
- Якщо ми так активно зараз видобуваємо газ, то на який період нам його вистачить? Чи не женемо ми зашвидко?
- Швидкість буріння — це питання ефективності. Ми працюємо над пошуком додаткових ресурсів. Проводимо сейсмічні дослідження, наприклад, у Карпатському регіоні на площі в півтори тисячі кілометрів. У історії Укргазвидобування такого ніколи не було, і ми вже бачимо результати. Отримуємо нові ліцензії, робимо 3D-сейсміку, а також залучаємо новітні світові технології, наприклад, у сфері горизонтального буріння. Я вважаю, що маємо достатньо, аби повторити успіх Сполучених Штатів і Канади. Але це залежить від багатьох чинників — від завершення воєнних дій, відбудови України, від інвестицій у нафтогазову галузь.
- Це найстаріший регіон (газовидобувний. — LB.ua) в Україні і, мабуть, у Європі загалом. Ми пробурили свердловину, яка віддає 150 тис. кубів газу на добу. Зараз працюємо на тим, щоб збільшити видобуток ще на 50 тис. кубів. Для Західного регіону це рекорд. Одна свердловина буде давати 1% від загального видобутку Львівського газопромислового управління. Цей регіон цікавий для розвитку видобутку, але все ж я вважаю, що локомотивом процесу є Полтавська й Харківська області з позиції видобутку нетрадиційних покладів.
- Скільки коштує буріння й облаштування свердловини? Скільки часу потрібно, щоб вона окупилася?
Вартість залежить від глибини свердловини. І ще від багатьох різних показників. Але якщо ми дивимось, наприклад, на стандартну свердловину завглибшки чотири кілометри, то вона коштує понад 300 мільйонів гривень.
- Якою є собівартість українського газу? Чи вигідно його видобувати порівняно з імпортними цінами цього ресурсу?
- Імпортний газ купувати не вигідніше, це точно.
- Укргазвидобування заявляє про значне збільшення досліджень свердловин. Скільки їх провели у 2023-му? Як вони відбуваються? Наскільки часто стають результативними?
- Ці дослідження виглядають так: у свердловину опускаємо спеціальний інструмент, який сканує геологію, пласти. Ці дані потім нам дозволяють зрозуміти, де є нафта, де газ, де вода. Цього року було вже понад дві тисячі таких досліджень. Ми збільшили буріння на 50%, якщо порівнювати з минулим роком.
- Яким є рівень виснаженості свердловин?
Це взагалі велика проблема для всього видобувного бізнесу. На свердловинах Укргазвидобування середня виснаженість родовищ сягає майже 70%. Це означає, що там залишилася лише третина газу від усього запасу. Ці родовища мають тривале життя, вони працюватимуть ще 20 років. Але базовий видобуток спадатиме. Тому нам треба шукати нові родовища. Горизонтальне буріння із застосуванням гідророзривів дає змогу в декілька разів збільшити обсяги видобутку на щільних породах. З досвідом роботи в США я був частиною цієї історії. Наприклад, у Montage Resources ми бурили свердловину завдовжки 7 км, на ній виконали 145 стадій гідравлічний розривів пластів. Саме завдяки горизонтальному бурінню США перетворилися з імпортера на експортера газу. І моя мрія, що ми це зробимо в Україні, де дуже схожі зі Штатами характеристики щільних порід. Скажу вам більше: ми вже готуємо перші проєкти і маємо підтримку в цьому.
- Доходи видобувних компаній у 2022 році скоротилися на 14%. Про це повідомляє платформа «Опендатабот». Якими є показники Укргазвидобування у 2023-му?
- Укргазвидобування — трохи незвичайна компанія. Нашим акціонером, по суті, є держава. Вона регулює і ціни, і дивіденди, і інші речі. Дуже важко порівнювати нас і, наприклад, ДТЕК Нафтогаз. Там інші режими ренти, інші режими оплати за газ. Ми бачимо, що з погляду прибутковості компанії в нас цей рік кращий, ніж 2022-й. Прибуток Укргазвидобування за дев'ять місяців поточного року склав 9,8 млрд грн порівняно зі збитком 3,5 млрд грн за дев'ять місяців 2022 року. При цьому за той самий період ми сплатили 17,78 млрд грн рентних платежів до бюджету. Рента — це найважливіший фактор, який впливає на доходи компаній.
- На найбільшому газовидобувному підприємстві (Шебелинкагазвидобування) відбулися зміни менеджменту. Її керівник написав заяву на звільнення. Із чим це пов'язано?
- Зміни менеджменту там відбулися не з моєї ініціативи, це по-перше. А по-друге, це нормальна річ, таке відбувається в багатьох наших філіях. Тому такі речі є звичайними. Але чомусь цей приклад дуже ажіотажний у пресі. На мій погляд, це не дуже здорова реакція на кадрові зміни компанії. Шебелинка — справді дуже потужне підприємство, і команда отримала дуже гарні результати. Але коли я кажу про команду, то маю на увазі дуже велику кількість працівників Укргазвидобування. Розробка нових свердловин — це величезна робота компанії. Шебелинкагазвидобування — це її частина. Багато газу ми отримали з нових родовищ. Відповідно, це сталося завдяки інтерпретаторам сейсміки, геологам, які знайшли точки для буріння, це завдяки Бургазу, будівельникам, які побудували вчасно майданчики. Насправді очолювати таку філію дуже велика честь. Але працівник зробив вибір рухатися в іншому напрямку, і насправді я бажаю йому успіху.
- Тобто ніякого конфлікту між вами і директором Шебелинкагазвидобування немає?
- У мене конфлікту немає. Власне, все.
- Фахівці з енергетики Українського інституту майбутнього припускають: у разі невдалих спроб «погасити» енергосистему росіяни можуть атакувати український видобуток газу. З вугіллям випадки вже траплялися. Чи готове Укргазвидобування до такого розвитку подій? Чи зазнавали атак ваші свердловини?
- Ми мали дуже багато прикладів цих атак, вони почалися з повномасштабним вторгненням. І відбуваються нерідко. Я хочу подякувати працівникам наших філій, які працюють у таких важких умовах. Намагаємося долати наслідки атак дуже швидко. Водночас працюємо над захистом об'єктів і безпекою працівників. Безпека — це пріоритет всієї Групи «Нафтогаз». Заходи, що ми впроваджуємо, є безпрецедентними.
Водночас є ризики, ми розуміємо, що прильоти можливі в будь-який момент. На жаль, це вже частина буденної роботи. На сході Харківської області видобувні об’єкти і свердловини були втрачені на початку повномасштабного вторгнення. Завдяки ЗСУ ми повернули їх. Це досить суттєва частина нашого видобутку. Але в окупації залишаються кілька родовищ, наприклад, у Луганській області, на сході Донеччини. І ще — дуже багато свердловин у межах 8–10 кілометрів від лінії фронту. Нам дуже важко залучати працівників і техніку в такій зоні й працювати над видобутком. А свердловини, вони — як пацієнти, якщо їх не лікують, то вони хворіють і дають менше газу. Але зараз обсяги в окупації порівняно із загальним видобутком несуттєві. Особливо після звільнення Харківської області.
- Високий суд юстиції Англії та Уельсу визнав, що Росія окупацією Криму завдала Нафтогазу шкоди на п'ять мільярдів доларів. Яка частка збитків Укргазвидобування в цій сумі? Як компанія планує стягнути цю суму з росіян?
- Ці справи супроводжує централізовано Група «Нафтогаз». У групи є юристи в Європі, у Сполучених Штатах. Команда, яка над цим працює. Я не долучений до цього процесу. Але в цих п’яти мільярдах є частина Укргазвидобування. І вона дуже суттєва.
- За рік до повномасштабного вторгнення розвідка нових покладів газу в Чорноморському шельфі дійшла до етапу геологічних досліджень. Чи готове Укргазвидобування після перемоги продовжувати цей процес? Чи є в цьому сенс?
- За кілька тижнів до війни ми завершили збір сейсмічних даних. Це робила норвезька компанія PGS. Зараз ми досліджуємо ці дані. Ми вже бачимо потенціал на мілководному шельфі Чорного моря. Особливо враховуючи нові відкриття покладів газу з боку Туреччини та Румунії. Нам також потрібно зробити дослідження на глибоководді. Це тривала робота. За класикою жанру: якщо у вас є сейсмічні дослідження і ви готові бурити, то загальний цикл складає три-п'ять років. Я знаю, що коли наші кораблі працювали над збором даних, було дуже багато харасменту від російського флоту. Імовірно, росіяни розуміють потенціал. Тому вони наших підрядників і намагалися лякати. Можу сказати: переможемо у війні і будемо мати дуже потужний потенціал у Чорному морі.
Ми всі маємо докладати зусиль, щоб наблизити перемогу. Зараз у лавах Збройних сил понад тисяча працівників Укргазвидобування. І всі ми в компанії розуміємо, кому повинні дякувати.
Фото: Макс Требухов
На цю тему: