Оголошено новий склад Громадської антикорупційної ради при Міноборони

Версия для печати

13 січня 2025 року відбулося засідання Комісії з забезпечення проведення конкурсу з формування Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України.

Про це повідомляє сайт Міноборони.

За результатами загальнонаціонального онлайн-голосування до Ради увійшли 15 представників громадських організацій:

• Гудименко Юрій Володимирович (Ветеранська сокира)
• Ніколаєнко Тетяна Володимирівна (Незалежна антикорупційна комісія)
•  Шуба Анастасія Вадимівна (Антикорупційна сокира)
•  Соловйов Микита Олександрович (Антикорупційна сокира)
•  Штанков Микита Володимирович (Ветеранська сокира)
•  Бріт Ореста Павлівна (БОН)
• Нишпорка Олена Іванівна (Антикорупційна сокира)
•  Чернов Олег Валерійович (Українське правниче товариство)
•  Костецький Максим Юрійович (Незалежна антикорупційна комісія)
• Біщук Віктор Павлович (Українське правниче товариство)
•  Трегуб Олена Миколаївна (Незалежна антикорупційна комісія)
•  Даценко Катерина Андріївна (Центр суспільного контролю)
•  Микитюк Антон Сергійович (Центр суспільного контролю)
•  Масюк Віталій Володимирович (Українське правниче товариство)
•  Прудковських Віктор В'ячеславович (Центр суспільного контролю)

Новий склад Ради продовжить реалізацію цивільного контролю нульової толерантності посадовців до корупції у секторі оборони.

Зазначається, що під час онлайн-виборів технічних втручань, які могли б істотно вплинути на їх результати, не зафіксовано.

Також кожен учасник рейтингового інтернет-голосування може знайти і перевірити, як зараховано власний голос (без розголошення його персональних даних), а також порахувати загальну кількість голосів за кожного кандидата.

Загальнонаціональне онлайн-голосування за склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони відбулося 7 січня 2025 року з 9:00 до 21:00 на офіційному ресурсі відомства.

У виборах нового складу Ради взяли участь 101 215 українців – це рекордна активність, яка майже у 2.5 рази перевищує показники попередніх виборів 2023 року, коли проголосувало близько 41 000 громадян.

Подавати кандидатури могли громадські об'єднання, які були зареєстровані щонайменше за два роки до оголошення конкурсу. Важливою умовою була їхня статутна діяльність, що мала безпосередньо стосуватися запобігання та протидії корупції.

Кожна організація могла запропонувати до трьох кандидатів, організації-номінанти надавали публічні звіти про свою діяльність із розкриттям джерел фінансування за останній рік.

В результаті було сформовано список із 19 громадських організацій та 40 кандидатів, з яких виборці обрали 15 майбутніх членів Ради.

Міністерство оборони впровадило багаторівневу систему захисту для забезпечення чесного, відкритого волевиявлення. Зокрема, фахівці підготували програмне забезпечення до різних сценаріїв "високих навантажень", провели ретельне тестування, а також передбачили варіанти для швидкого реагування на можливі позаштатні ситуації.

Автентифікація виборців відбувалася через перевірені сервіси BankID та Дія.Підпис. Це унеможливило створення фейкових акаунтів та множинне голосування.

Чутливі дані в процесі голосування шифрувалися та оброблялися в захищеному центрі опрацювання даних для офіційних електронних ресурсів міністерства. 

Зважаючи на постійні атаки ворога на українську ІТ-інфраструктуру, голосування було обмежене територією України.

Для перевірки результатів голосування створено спеціальну Комісію із забезпечення проведення конкурсу, затверджену наказом Міноборони. Її склад формувався з представників діючої Громадської антикорупційної ради, громадських організацій та консультативно-дорадчих органів. Представники Міноборони не мали права голосу в комісії, що забезпечує процес незалежності та не втручання з боку держави.

Чинна нормативно-правова база передбачає можливість оскарження результатів. Зокрема, це право гарантоване Конституцією України та може бути реалізоване через судову систему.

В умовах викликів сьогодення Рада виступатиме додатковим механізмом контролю за прозорістю та доброчесністю процесів як у системі управління Міністерства оборони, так і Збройних сил України.

Протягом наступних двох років члени Ради працюватимуть над аналізом та оцінкою корупційних ризиків у різних сферах Міноборони та формуванням відповідних антикорупційних заходів. Їхня діяльність буде спрямована на посилення прозорості в оборонній сфері та підвищення ефективності використання ресурсів.

Рада розпочне свою роботу після офіційного затвердження її складу наказом Міністерства оборони України.

Що далі?

Невдовзі після офіційного оприлюднення результатів та затвердження складу Ради розпочнеться її перше засідання, де члени Антикорупційної ради оберуть із свого складу простою більшістю голосів присутніх:

• голову Антикорупційної ради;

• заступника голови Антикорупційної ради;

• секретаря Антикорупційної ради.

Голова, його заступник, секретар та інші члени Антикорупційної ради беруть участь у її роботі на громадських засадах. Члени Ради не мають посвідчень чи інших спеціальних документів, що посвідчують членство в Антикорупційній раді.

Члени Антикорупційної ради здійснюють свої повноваження особисто та не мають права делегувати свої повноваження щодо участі у засіданнях Антикорупційної ради та право голосу на них іншим особам, у тому числі іншим членам Антикорупційної ради. У разі неможливості участі члена Ради на засіданні, він має право висловити свою позицію у письмовій формі (електронному документі), яка оголошується головою Антикорупційної ради на засіданні перед голосуванням.

«Аргумент»

На цю тему:

• Положення про громадську антикорупційну раду затвердило Міноборони
• Міноборони зірвало голосування за членів Громадської антикорупційної ради, - Гудименко
• Корсун: Черговий пробнік онлайн-виборів з тріском провалився. Шо пішло не так?