Добре перероблене старе. Що таке апсайклінг — один із головних «зелених» трендів

Версия для печати

За даними дослідників, сміття залишається ключовою проблемою у більшості промислово розвинених країн, тому необхідно вивчати різні підходи до скорочення його кількості або повторного використання. Поки що виходить не дуже: за інформацією Deloitte та Circle Economy Foundation, обсяг вторинних матеріалів у глобальному виробництві впав з 9,1% у 2018 році до 7,2% у 2023 році. Це означає, що понад 90% матеріалів або викидається, або просто складується у будинках та промислових об'єктах.

Однак серед екологічно відповідальних людей і компаній все більшої популярності набуває апсайклінг. Деякі дослідники підкреслюють, що апсайклінг виступає як формою переробки відходів, а й стратегією опору концепції споживання. Прихильники цієї стратегії — просьюмери — протиставляють себе консьюмерам, заявляючи, що не лише споживають, а й виготовляють потрібну продукцію самостійно. Про це йдеться у статті виданя novayagazeta.eu.

Що таке апсайклінг

Апсайклінг (англ. upcycling) - процес перетворення відходів або марних речей в нові матеріали або продукти з більш високою цінністю чи якістю. Це відносно новий термін у зеленій економіці, який почав поширюватись після 1994 року. Саме собою явище налічує не одне століття.

Ще за часів Римської імперії, у V столітті до нашої ери, існувала практика «сполії», коли архітектори використовували матеріали старих будівель у нових спорудах.

За часів Другої світової війни нестача ресурсів призвела до різкого зростання вторинної переробки. У цей час повторне використання відходів стало як стратегією виживання, а й поширеною соціальної практикою. У 1940–60-ті роки Європа та США зіткнулися з надлишком алюмінію, що виробляється для військових потреб, і місцеві компанії почали використовувати цей метал для житлового будівництва, випуску цивільних літаків із переплавлених запчастин винищувачів, виготовлення меблів та техніки. Тоді стали широко поширюватися напої в алюмінієвих банках. Ці практики дійшли донині. Наприклад, Apple довгі роки використовувала алюміній для виготовлення корпусів своїх iPhone і лише 2023 року перейшла на титановий сплав.

Одяг та взуття з непотрібного текстилю

Текстильна промисловість вважається одним із виробництв, що найбільш забруднюють довкілля, — через хімічну природу традиційних процесів виготовлення тканин і великого обсягу відходів. Щорічно по всьому світу спалюється або вирушає на звалища понад 100 мільйонів тонн текстилю. Однак дослідники зазначають, що обсяг такого сміття можна значно скоротити за рахунок апсайклінгу. За їх підрахунками, це дозволить повторно використати 30–50% відходів бавовни та целюлози.

Виробництвом речей із перероблених матеріалів вже займаються великі компанії. Так, Adidas у співпраці з організацією Parley щороку випускає кросівки із переробленого океанічного сміття. А компанія Everlane пропонує біорозкладні кросівки та туфлі з переробленого поліестеру та пластикових пляшок. Крім того, бренд випускає одяг, матеріал якого на 97% виготовлений із вторинного поліестеру та нейлону — для цього використовуються перероблені пляшки, рибальські сітки, залишки тканини від викрійок та інших предметів з елементами текстилю.

Подібне виробництво розвивають відносно невеликі бренди. Каліфорнійська Rothy's випускає м'яке взуття та сумки з перероблених пластикових пляшок, а французька Veja пропонує кеди з переробленої бавовни та луски риб.

Кросівки Veja з риб'ячої луски. Фото: veja-store.com

Американський бренд Teeki виготовляє жіночий одяг для йоги, використовуючи перероблені матеріали, у тому числі колишні пластикові пляшки.

Електроніка та меблі з пластикових відходів

Проблема забруднення планети пластиком залишається однією з найгостріших у зеленій економіці. За даними вчених, щорічно у всьому світі виробляється близько 380 млн. тонн пластику, але лише 20% з нього переробляється. Зазвичай переробку ускладнює те, що такі відходи складаються із сумішей пластику невідомого складу, а також включають органічні та неорганічні речовини (наприклад, залишки їжі або чорнила). Через війну більшість відходів або спалюється, або викидається на звалища й у океани. Одноразова багатошарова гнучка упаковка - типовий приклад непереробних відходів. Дослідники визнають, що вирішити проблему дозволить саме апсайклінг з одночасним впровадженням нових технологій, у тому числі пластику, що біорозкладається. Поки що перші кроки в цьому напрямку роблять стартапи, які намагаються перетворити пластикові та інші складні відходи на цінні та довговічні продукти.

Наприклад, американська TerraCycle збирає сміття, що важко переробляється: недопалки, ручки, використані підгузки і зубні щітки — щоб потім зробити з них різні продукти, від квіткових горщиків і до бездротових зарядок. Крім того, компанія інвестувала в стартап Loop, який збирає використану пластикову упаковку великих брендів у споживачів, сортує та очищує її, а потім повертає для повторного використання. Так пляшка з-під кетчупу може здобути друге життя.

Бездротове заряджання TerraCycle. Фото: terracycle.com

А бразильська компанія Muzzicycles випускає велосипеди з рамами із перероблених пластикових пляшок. На створення кожної такої рами йде 200 пляшок, при цьому самі велосипеди легші за звичайні і дешевші у виробництві. Muzzicycles надає 100-річну гарантію на свої вироби. Компанія переробила в такий спосіб вже понад 15 тисяч тонн пластику.

Велосипеди Muzzicycles. Фото: muzzicycles.com

Голландський проект EcoBirdy переробляє зламані іграшки на меблі для дітей. Компанія встановила в дитячих садках спеціальні контейнери, куди можна викинути іграшку, що зламалася. Загалом компанія переробила понад 25 тонн таких відходів. EcoBirdy також бере участь у різноманітних заходах та влаштовує свої виставки у музеях по всьому світу.

Виставка EcoBirdy у музеї дизайну Cooper Hewitt у Нью-Йорку. Фото: ecobirdy.com

А кенійське підприємство Ocean Sole збирає та переробляє шльопанці, знайдені на пляжах та у водоймах країни. З них учасники підприємства потім створюють кольорові скульптури тварин та більші арт-об'єкти — наприклад, повнорозмірну пластикову Honda. Щорічно підприємство переробляє таким чином понад мільйон шльопанців.

Статуя слона Ocean Sole. Фото: oceansole.com

Продукти з відходів харчової промисловості

Апсайклінг активно розвивається і в галузі харчової промисловості. Нещодавнє дослідження, проведене у Канаді, показує, що вторинне використання дробини та залишків фруктів та овочів зменшує вуглецевий слід харчової промисловості країни на 25%.

Стартап Kawa Project із США пропонує новий спосіб використання відпрацьованої кавової гущі як замінник какао. Компанія запатентувала цей процес, який включає сушіння гущі, вилучення масла, подрібнення до стану кавового борошна і його ароматизацію. Kawa Project збирається співпрацювати з місцевими кондитерськими підприємствами, які можуть додавати кавову гущу до продуктів із смаком шоколаду. За словами засновників стартапу, у цьому випадку вартість продуктів може знизитись на 30%. А американський стартап Regrained, який заснували пивовари-аматори, переробляє нерозчинні залишки ячменю, що залишилися після варіння пива, на поживне борошно, з якого виготовляють суміші для випічки, макарони та шарування. Стартап вже переробив у такий спосіб понад 500 тонн відходів і планує наростити цей показник уп'ятеро до 2025 року. Аналогічним чином американська компанія Renewal Mill використовує побічні продукти виробництва рослинного молока, такі як соєва, вівсяна та мигдальна маса, для випуску безглютенового борошна найвищої якості з високим вмістом клітковини.

Крекери із переробленого борошна від Renewal Mill. Фото: renewalmill.com

Американська The Ugly Company забирає початківці псуватися фрукти з супермаркетів і перетворює їх на сушені, продаючи як здорові снеки. Щорічно компанія переробляє в такий спосіб близько двох тисяч тонн продуктів.

Деякі стартапи намагаються вирішити і глобальну проблему нестачі чистої питної води. Цією роботою вже займається американська Aqua Botanical, яка очищає воду, використану при виробництві соку, додає до неї необхідні мінеральні речовини та робить її придатною для пиття.

Вгорі: збір пластику для переробки, Таїланд. Фото: Matt Hunt / Anadolu Agency / Getty Images

«Аргумент»

На цю тему:

• Що робити із сотнями тисяч тонн сміття, створеного російськими загарбниками
• Як на Київщині та Чернігівщині використовують будівельне сміття для відбудови після російської навали
• Скільки сміття є в Україні