Чеські фірми працевлаштовують українців і планують це робити й надалі

Версия для печати

 Та не у всіх цих фірмах знають, що з наступного року умови працевлаштування українців зазнають певних змін, зазначає Radio Praha.

У 74% чеських фірм у галузях виробництва, гуртової торгівлі й логістики працюють іноземці, і в 97% із них є працівники з України. І в 65% із них сказали, що відхід українців створив би для них певні ускладнення — такий результат опитування, яке влаштувало кадрове агентство Hofmann Personal.

Дещо інші цифри дало опитування Господарської палати Чехії — воно було здійснене серед компаній, що є членами цього об’єднання підприємців, та серед інших фірм, які беруть участь у програмі «Кваліфікований працівник». До цієї програми можуть зголошуватися для спрощеного отримання дозволів на перебування і працевлаштування в Чехії громадяни 11 країн, серед того й України.

Іноземці з країн поза межами ЄС працюють у 49,1% компаній, які взяли участь у цьому опитуванні, і ці компанії планують і далі працевлаштовувати іноземців. Україна й тут на першому місці з великим відривом — у 84,6% фірм, у яких є іноземці з-поза ЄС, працюють українці.

Українці, які прибули до Чехії як біженці від розв’язаної Росією війни, отримали тут статус тимчасового захисту, а з ним і вільний доступ на ринок праці. Але цей статус продовжується щоразу лише на рік, тож люди не мають певності у своєму майбутньому.

Податися ж до програми «Кваліфікований працівник», щоб отримати дозвіл на мешкання і працю вже не як біженець, люди з тимчасовим захистом у Чехії не можуть: по такий дозвіл можуть звертатися тільки ті українці, які мають право легально виїхати з України (а це переважно жінки), і ті, хто має тимчасовий захист в іншій країні.

Основний спосіб звернутися по так звані «картки працевлаштованого» (zaměstnanecké karty) — один із різновидів чеських дозволів на працевлаштування для кваліфікованих іноземців із країн поза ЄС — це звернутися до консульства Чехії у Львові або до посольства в Києві. Але за цей рік про такі картки попросило лише кілька сотень українців — квота в 11 тисяч заявок для консульства у Львові і ще 1100 для посольства в Києві залишається майже не використаною.

Ситуацію має змінити закон щодо перебування в Чехії українців із тимчасовим захистом, відомий як Lex Ukrajina 7. Нині він перебуває на розгляді в чеському парламенті і мав би бути ухвалений до кінця року. В нинішньому вигляді він передбачає запровадження для українських біженців так званого спеціального дозволу на довгострокове перебування. Біженці, які відповідатимуть цілій низці умов, зможуть отримати його на п’ятирічний термін незалежно від тривалості війни в Україні, і він теж буде одночасно дозволом на працевлаштування.

Тож директорка кадрового агентства Hofmann Personal Ґабріела Грбачкова нагадує працедавцям, хто має українських працівників: «У законопроєкті наведені умови, за яких українці отримають спеціальний дозвіл на довгострокове перебування в Чехії. Серед умов — наприклад, несудимість, чинні особисті документи, незалежність від соціальної допомоги і загалом економічна незалежність. Тому рекомендуємо фірмам працевлаштовувати українських працівників легально, що виразно допоможе їм виконати ці умови».

Тим біженцям, хто не зможе виконати умов, буде продовжуватися вже звичний тимчасовий захист. Європейський союз наразі ухвалив продовжити його до весни 2026 року. Lex Ukrajina 7 передбачає продовження цього терміну теж до кінця березня 2026-го і на території Чехії, щоб люди з тимчасовим захистом могли легально працювати до того часу.

Джерело:  Radio Praha

Читайте також: 

• Польща зупиняє виплату допомоги українським переселенцям – Rzeczpospolita
• Дослідження соціологів: в української нації великий запас міцності та оптимізму
• Мігранти з України підіймають економіку Європи. Але що буде з Україною без них?
• Українські біженці отримають тимчасовий захист в Естонії до березня 2025 року
• Адаптивні мільйони: чому безпрецедентний наплив українських біженців до Європи не викликав соціальної та політичної кризи
• 2 млн біженців з України назавжди залишаться за кордоном після закінчення війни - МВФ