Банки й обмінники не приймають пошкоджені і старі банкноти: чому це стало проблемою

Версия для печати

Ви колись купили долари, а зараз вирішили обміняти їх на гривні? Готуйтеся, що обмінник може не прийняти їх або ж купити з дисконтом. Останнім часом українці все частіше жаліються на такі випадки. Стосується це не лише пошкоджених банкнот, а й цілих, але випущених, наприклад, кількадесят років тому. Додатковим ударом для власників готівкової валюти стало й те, що найбільший український банк – ПриватБанк – припинив приймати готівкові долари через термінали самообслуговування. Раніше ці термінали були останнім шансом здати застарілі банкноти, які не приймали в банках або обмінниках. Чому в Україні важко продати старі долари та як це зробити без втрат?

Про це йдеться у статті видання Економічна правда.

Що відбувається

"Ми забронювали для вас 2,5 тисячі доларів, але мушу одразу попередити, що не всі з цих банкнот у вас потім приймуть в обміннику", – повідомила журналісту ЕП касирка відділення одного з державних банків в центрі Києва.

Каси банків та пункти обміну все частіше стають предметом гніву українців, як здійснюють операції з готівковою валютою. Так, деякі обмінні пункти відмовляються приймати долари старих років випуску (наприклад, 1996-ого або 2001-ого року), банкноти з незначними потертостями, пошкодженнями, слідами печаток або невеликими плямками фарби. Мовляв, продати населенню такі долари за ринковим курсом обмінний пункт не зможе.

Фактично в Україні утворився різний попит на одну й ту ж валюту – долари. Старі, потерті, заплямовані банкноти користуються набагато меншим попитом, передусім, серед самих українців. І банкам, і обмінникам продати їх клієнтам набагато складніше, тому вони і купують ці долари менш охоче, а інколи встановлюючи на них комісії чи дисконти.

"Обмінник ту валюту, яку купив, має продати. У нього немає можливості відправити ці долари в США, немає можливості віддати їх банку. Якщо він купив якусь пошкоджену банкноту, то яка нормальна людина захоче її у нього купити? Тому обміннику доводиться її потім з дисконтом продавати", – пояснює ЕП співвласник мережі пунктів обміну "Альфа-Інвест Груп" Денис Дмитрук.

Натомість нові "сині" банкноти нових доларів користуються великим попитом. Деякі мережі пунктів обміну зізнаються, що продають їх навіть на 10 копійок за долар дорожче встановленого ним курсу.

Іноземна валюта для українців вже давно перетворилася на інвестицію. І купуючи долари, люди прагнуть, аби предмет їхньої інвестиції був у належному стані – виглядали так, наче їх щойно дістали з-під друкарського верстата. Хоча для більшості країн світу готівкові долари – це не більше, ніж просто гроші, які потрібні лише для розрахунків.

Відтак саме ставлення українців до валюти історично могло сформувати особливості попиту на ті чи інші банкноти. І це сталось, звісно, не сьогодні.

Пошкоджені чи застарілі банкноти і раніше користувалися меншим попитом. Люди в пунктах обміну часто могли вимагати від касирів замінити такі купюри на інші і це не викликало ніяких проблем. До недавнього часу.

Хоча доларів вистачає

Дефіциту готівкових доларів в Україні не спостерігається. За даними Нацбанку, на початку 2023 року обсяги їх імпорту в Україну були навіть вищими, ніж більшу частину минулого року. Це ж стосується й обсягів вивезення готівкових доларових банкнот комерційними банками.

Статистика НБУ враховує лише офіційні операції, які здійснюють банки для підкріплення доларами своїх кас. Обсяги таких банківських операцій обраховуються сотнями мільйонів доларів на місяць, тому саме банки є одними з найбільш вагомих поповнювачів готівкового ринку доларовими банкнотами.

Раніше готівку перевозили літаками. Це дозволяло банкам швидко закривати свої потреби у готівковій валюті. Однак після 24 лютого 2022 року для її ввезення в Україну потрібно розробляти цілі "спецоперації": везти долари літаком до Польщі чи іншої країни-сусіда, а потім перевозити наземним транспортом.

Логістика завезення доларів значно ускладнилася та здорожчала і цей фактор ще більше відлякує банки від таких операцій.

В НБУ відмовилися надати інформацію про те, які саме банки були найбільшими імпортерами готівкової валюти в країну. Проте в одному з інтерв’ю голова Райффайзен Банку Олександр Писарук раніше хизувався, що саме його банк був найбільшим постачальником готівкової валюти в Україну. Наразі у Райффайзен Банку відмовилися відповідати на запит ЕП.

Чому ж зношені долари стали проблемою?

Учасники ринку та аналітики називають низку причин, які могли стати причинами "доларової лихоманки".

Чутки чи ІПСО. Деякі учасники ринку скаржаться, що хтось запустив чутки серед українців про те, що банкноти долара старого зразка припинять приймати. Через це багато українців переглянули свої накопичення, щоб продати старі банкноти та обміняти їх на нові.

"Думаю, головна причина такого психозу – це чутки, ніби старі банкноти перестануть приймати. Банки ці чутки підтримали, тому всі пішли з цими грошима в обмінники. І люди перестали купувати 1996-1999 рік. Всі обмінники зараз закидані старими доларами, які ніхто не купує", – скаржиться співвласниця мережі пунктів обміну "Аксіома" Тамара Пасічник.

На ці ж чутки не під запис скаржиться й співрозмовник ЕП на банківському ринку. Мовляв, люди самі почали масово здавати старі долари й погоджуються приймати лише новенькі банкноти.

Важливо: усі долари США, випущені після 1914 року, залишаються платіжними засобами. Федеральна резервна система не запроваджувала жодних обмежень на розрахунки такими банкнотами. Їх виводять з обігу поступово, заміняючи на новіші купюри після того, як старі потрапляють до американських банків.

Ажіотажний попит спав. На початку великої війни попит на готівкові долари злетів до небес. З одного боку, мільйони українців вимушені були їхати за кордон, тому об’єктивно потребували іноземної валюти. З іншого боку, багато хто хотів перебути скрутні часи у "твердій валюті".

Як свідчить статистика НБУ, у березні-травні 2022 року банки не ввозили в Україну нових банкнот доларів. В умовах високого попиту та обмеженої пропозиції, і пересічні українці, і пункти обміну готові були приймати долари в будь-якому стані та року випуску, адже знали, що завжди зможуть обміняти їх на гривні.

"Коли ситуація з курсом вирівнялась, а ажіотаж спав, багато хто вже крутить носом. А у банків та обмінників накопичується така валюта і вони намагаються з цим боротися", – відзначає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Депозитний фактор. Коли готівковий долар можна купити за таким же курсом, як і безготівковий, то попит на валютні депозити зменшується.

За один лише квітень загальний обсяг валютних депозитів фізичних осіб знизився на еквівалент 3,72 млрд грн.

Вищий попит на готівкові банкноти зі сторони тих, хто знімав кошти з депозитів, та більш вибагливе ставлення до їх якості могли призвести до того, що з банківських кас почали зникати завезені нові доларові купюри. Водночас у банків почали накопичуватися старі та зношені банкноти.

Війна. Багато біженців переселяються у більш безпечні українські міста. Щоб почати життя з нової сторінки, вони продають відкладені на "чорний день" долари. Такі купюри вони могли купувати роки або навіть десятиліття тому. Через це вікова структура банкнот в обігу дійсно могла зсунутися у бік більш старих.

"З початком великої війни таких купюр дійсно стало більше. Дуже багато людей подіставали всі свої заначки, коли тікали від війни. Дуже багато купюр є із плямами іржі, наприклад", – каже Пасічник.

Спекуляції. Не варто забувати, що наявність різної ціни на один і той самий актив – це ідеальна можливість заробити – купити в Україні старі банкноти за нижчим курсом і потім продати їх за ринковим. Ймовірно, люди, які це роблять, зацікавлені у тому, аби поширювати різного роду чутки.

Якою б не була справжня причина, або причини, вікової сегрегації доларових банкнот, 29 травня ситуація ще більше погіршилася, коли ПриватБанк перестав приймати будь-яку іноземну валюту через мережу своїх терміналів самообслуговування.

Перекриття можливості здати доларові банкноти через термінали найбільшого банку могло вплинути і на обмінники. За даними ЕП деякі пункти користувалися терміналами ПриватБанку для здачі застарілих купюр. У банку цю інформацію заперечили.

У ПриватБанку не змогли пояснити причин того, чому обмежили прийом готівкової іноземної валюти через термінали самообслуговування. Проте наголосили, що такий крок є тимчасовим.

Чи законні дії обмінників та банків?

Банки та обмінні пункти не мають права встановлювати які-небудь додаткові курси чи знижки за старі або потерті доларові банкноти. Так само як і націнку на нові. Торгівля валютою може відбуватися виключно за встановленим банком чи небанківською установою курсом.

"Уповноваженим установам заборонено встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції. Зокрема це стосується і здійснення операцій з банкнотами всіх номіналів доларів США, що випускалися Федеральною резервною системою з 1914 року дотепер", – пояснили ЕП у Національному банку.

Там наголошують, що банки та обмінники зобов’язані приймати банкноти іноземної валюти, які не мають ознак зношення.

Є перелік ознак незначного зношення банкнот, які і банки, і обмінники зобов’язані приймати:

• локальні потертості (часткова втрата фарби на зображеннях) та/або втрата папером жорсткості;
• відбитки штампів/печаток, написи, включаючи видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких не перевищує 200 квадратних міліметрів;
• плями, загальна кількість яких не перевищує трьох штук діаметром до 5 міліметрів кожна;
• надриви або надрізи, загальна кількість яких не перевищує трьох штук довжиною до 3 міліметрів кожний;
• отвори та проколи, загальна кількість яких не перевищує чотирьох штук діаметром не більше 1 міліметр кожний.

Ті банкноти, які мають ознаки сильного зношення або суттєвіші пошкодження, банки можуть прийняти в рамках операції інкасо.

Операції інкасо стосуються банкнот, які:

• розірвані (розрізані) на частини;
• з пошкодженими елементами дизайну та захисту (видалені цифрові чи текстові позначення номіналу, зображення портрета, оптично-змінні елементи захисту, захисні стрічки);
• зі зміненим первісним кольором паперу та/або зображень;
• з локальними забрудненнями (плямами), включаючи видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких перевищує половину площі банкноти;
• із загальними забрудненнями, включаючи ті, що спричиняють люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях;
• обпалені, пропалені, трухлі (пошкоджені внаслідок тривалої дії вологи, рідин, хімікатів або з ознаками гниття);
• мають явні друкарські недоліки тощо.

Операція інкасо передбачає отримання особою компенсації за зіпсовану банкноту. Для її проведення потрібно написати відповідну заяву. Після цього банк відправляє зіпсовані банкноти до свого іноземного банка-кореспондента, який і надсилає компенсацію за цю банкноту.

Розмір компенсації та момент її отримання клієнтом банку різняться. Інколи людина може отримати відшкодування за зіпсовану банкноту лише після того, як таке відшкодування отримає український банк від свого іноземного партнера.

Що робити, якщо не приймають старі банкноти?

Це порушення. На кожен такий випадок слід повідомляти в НБУ з відповідною скаргою. Це можна зробити за цим посиланням або оформивши звернення у контакт-центрі регулятора.

Поскаржитися на банки та обмінники можна також і голові фінансового комітету Ради Данилу Гетманцеву. Останній навіть погрожував обмінникам втратою ліцензії.

"Можливо у пошуку додаткової маржинальності ви трошки забулися і забули, що в країні війна. Саме тому, напевно, вирішили запровадити додаткову комісію за обмін зношених купюр, серед яких зношеними вважаються навіть помʼяті або з малесенькими цяточками у куточку. Оця цяточка може вам надто дорого коштувати. Якщо точніше – ліцензії", – попереджав він.

Що далі

Найпростішим способом розв'язати проблему "банкнотної сегрегації" є використання адмінресурсу державних банків. Їх можна зобов'язати приймати старі чи потерті долари від населення на депозити, аби такі операції були для банків вигідними, і вони могли компенсувати витрати на поводження з цими купюрами.

Є й більш екзотичні рекомендації. Наприклад, завезти частину міжнародної допомоги Україні від США та інших партнерів у готівковій формі. "Нам же допомогу дають мільярдами. Яка проблема завезти 500 мільйонів доларів готівкою і безкоштовно їх міняти у державних банках на старі банкноти", – пропонує Дмитрук.

В НБУ від розв'язання проблеми з готівковою валютою обережно відмежовуються. Там посилаються на норми, які зобов'язують їх регулювати обіг лише однієї валюти – української гривні. "Контроль стану якості банкнот іноземної валюти – це відповідальність банків", – зазначають в НБУ.

Разом з тим напередодні регулятор анонсував зустріч з банками та небанківськими обмінниками, яка має відбутися цього тижня. Під час цієї зустрічі НБУ "обговорить з учасниками ринку звернення громадян, проблемні питання та надасть відповідні роз’яснення".

Можливо, це допоможе збити градус напруги на готівковому ринку.

«Аргумент»

На цю тему:

• В НБУ розповіли, які купюри підробляють найчастіше